Постановление суда № 141011900, 28.10.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/719/26

Провадження № 1-кс/202/8369/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 від розгляду клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу Дніпропетровської області прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42025042030000008 від 31.01.2025 року, про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_5 перебуває клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу Дніпропетровської області прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42025042030000008 від 31.01.2025 року, про арешт майна.

Захисник ОСОБА_4 заявив відвід слідчому судді ОСОБА_5 , в обґрунтування якого зазначив, що поведінка судді під час судового розгляду викликає сумніви у її неупередженості та об`єктивності. Зокрема, під час розгляду клопотання слідчим суддею захиснику не надано достатньо часу для ознайомлення з матеріалами провадження. Суд позбавив сторону захисту можливості надати документи та докази.

В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 заперечував проти задоволення відводу та вважав його необґрунтованим.

Захисник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується телефонограмою.

Суддя ОСОБА_5 про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, в судове засідання не з`явилася, що не перешкоджає розгляду заяви.

Інші сторони кримінального провадження в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду заяви про відвід повідомлялися належним чином, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Ознайомившись із заявою про відвід та матеріалами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Вимога законності складу суду в конкретному судовому провадженні спрямована на забезпечення права на справедливий суд, закріпленого в статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка є частиною національного законодавства.

Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (частина 5 статті 9 КПК України).

У практиці Європейського суду з прав людини недодержання вимог щодо складу суду визнається порушенням положень статті 6 Конвенції щодо необхідність розгляду справи незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Підстави для відводу (самовідводу) судді у кримінальному провадженні визначені у статтях 75 та 76 КПК України.

Відповідно до частини першої статті 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Також частиною 1 статті 76 КПК України визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Відповідно до частини 1 статті 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Як убачається зі змісту заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_5 , дана заява мотивована тим, що слідчий суддя під час розгляду клопотання про арешт майна не надала захиснику час для ознайомлення з матеріали кримінального провадження, доданих до клопотання та надати докази, що на думку захисника, викликає сумніви щодо неупередженості та об`єктивності слідчого судді ОСОБА_5 .

Розглядаючи заяву про відвід судді, суд звертає увагу, що відповідно до Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя є незалежним при здійсненні правосуддя.

При розгляді заяви про відвід судді інший суддя не є апеляційним чи дисциплінарним органом, а тому не може надавати оцінку процесуальним діям та рішенням судді на предмет дотримання ним норм законодавства, правильності чи неправильності ведення суддею судового процесу або прийнятих суддею рішень, а має лише з позиції стороннього спостерігача визначити існування обставин, які за суб`єктивним чи об`єктивним критерієм можуть викликати сумніви у його неупередженості.

Зокрема в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно суб`єктивного критерію, то особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного.

Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

У рішенні ЄСПЛ у справі ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) від 26 жовтня 1984 року зауважено, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу.

В рішенні від 15 липня 2005 року у справі «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).

Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або, що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

В даному випадку заява захисника ОСОБА_4 зводиться до незгоди з процесуальними діями судді ОСОБА_5 , однак незгода сторони захисту з процесуальними діями судді, в тому числі з того чи іншого питання, не може бути підставою для відводу судді.

На підставі викладеного, проаналізувавши наведені норми, зважаючи на презумпцію неупередженості судді, суд зазначає, що судовим розглядом не встановлено, а особою, яка заявила відвід, не доведено наявність обставин, які б викликали сумнів в неупередженості слідчого судді ОСОБА_5 і унеможливлювали винесення нею об`єктивного судового рішення, у зв`язку з чим у задоволенні заяви про відвід судді слід відмовити за необгрунтованістю.

Керуючись ст. ст. 75-76, 80-81, 369-372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_4 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 від розгляду клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу Дніпропетровської області прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42025042030000008 від 31.01.2025 року, про арешт майна (справа №202/719/26 (провадження 1-кс/202/8271/2026)) - відмовити за необґрунтованістю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1