Решение № 141011043, 18.09.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/2270/26

Провадження № 2/209/1992/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18 вересня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Шендрика К.Л.,

за участі секретаря Берковського В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області, про зняття арешту з майна та визнання права власності в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернувся до суду з позовом, в якому просить: зняти арешт з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про обтяження 317830 від 12 березня 2013 року, підстава внесення запису про обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер ВП №17201154 від 08 лютого 2013 року, видавник: Державний виконавець Дніпровського відділу виконавчої служби Дніпродзержинського МУЮ Тихонова І.М.; визнати за нею, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , право власності на 9/12 часток квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

На обґрунтування позову зазначено, що 02 квітня 2024 року державним нотаріусом Другої нотаріальної контори Астаховою О.С. на підставі її заяви заведено спадкову справу № 175/2024 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_5 , будь-які інші заяви про прийняття та/або відмову від спадщини до спадкової справи не надходили. Спадщина складається з трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно ОСОБА_6 (1/4 частка), ОСОБА_7 (1/4 частка), ОСОБА_5 (1/4 частка), ОСОБА_8 (1/4 частка). Після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцями за законом є її чоловік ОСОБА_6 , син ОСОБА_5 та син ОСОБА_8 . 22 листопада 2019 року державним нотаріусом Другої нотаріальної контори Астаховою О.С. ОСОБА_5 видане свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частку спірної квартири після померлої матері. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який залишив заповіт від 23 листопада 2019 року, за яким він усе своє майно заповів ОСОБА_5 11 серпня 2023 року державним нотаріусом Другої нотаріальної контори Астаховою О.С. ОСОБА_5 видане свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частку спірної квартири після померлого батька. ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , якому після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у спірній квартирі належала 1/3 частка квартири. Його спадкоємцями є кожен окремо по 1/12 частці: ОСОБА_3 (дружина), ОСОБА_9 (син від другої дружини ОСОБА_3 ), ОСОБА_6 (батько) та ОСОБА_4 (син від першої дружини ОСОБА_10 ). Вказані спадкоємці ОСОБА_8 звернулися з заявами про прийняття спадщини та заведення спадкової справи до приватного Кам`янського міського нотаріального округу Кудрявцева В.О. Таким чином, після смерті батьків та брата ОСОБА_5 належали 9/12 часток спірної квартири. 15 липня 2025 року державним нотаріусом Другої нотаріальної контори Астаховою О.С. винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки у ВП № 17201154, яке було відкрито за заявою стягувача ОСОБА_10 до ОСОБА_8 (боржник) про стягнення аліментів наявний арешт майна, а саме на 1/4 частку квартири за адресою АДРЕСА_1 . Згідно даних, які містяться у відкритих держалах інформації, а саме з сайту «Автоматизована система виконавчого провадження», вбачається, що відносно ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , відсутня інформація про виконавче провадження ВП № 17201154.

Ухвалою від 13 травня 2026 року було прийнято вищезазначений позов, призначено цивільну справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та було призначене підготовче судове засідання у справі.

17 червня 2026 року було закрито підготовче провадження у справі.

Представниця позивачки ОСОБА_11 подала заяву про розгляд справи без участі позивачки та її представниці.

Представник третьої особи ОСОБА_12 подав клопотання про розгляд справи без участі представника відділу.

Відповідачка ОСОБА_3 подала заяву про розгляд справи без її участі, не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у судове засідання не з`явились, причину неявки до суду не повідомили.

Враховуючи згоду сторони позивача, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи у відсутність відповідачів, на підставі наявних у справі даних та доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК України.

В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків:

Судом встановлено, що 12 квітня 2007 року Управлінням комунальної власності м. Дніпродзержинська міської ради з державного житлового фонду була передана квартира за адресою: АДРЕСА_1 , у приватну спільну часткову власність в рівних частках, тобто по 1/4 частці, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 (а.с. 20).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді 1/4 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємцями ОСОБА_4 були її чоловік ОСОБА_6 та її сини, ОСОБА_8 і ОСОБА_5 , по 1/3 частці спадкового майна кожному. ОСОБА_5 видане свідоцтво на спадщину на 1/12 частку квартири.

Ці обставини підтверджуються копією свідоцтва про право на спадщину за законом та витягом № 189939675 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 21).

Тобто після смерті ОСОБА_4 частки власників спірної квартири, виходячи з розрахунку 1/4 + 1/12 = 1/3, становили: ОСОБА_6 1/3 частка, ОСОБА_8 - 1/3 частка, ОСОБА_5 - 1/3 частка.

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_8 , після його смерті була відкрита спадкова справа № 40/2019 (номер у спадковому реєстрі 64871504), спадкоємцями ОСОБА_8 за законом були його батько ОСОБА_6 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дружина ОСОБА_3 та малолітній син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру № 58439610, заявами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про прийняття спадщини (а.с. 10, 14 оберт, 17 оберт).

Тобто спадковим майном після смерті ОСОБА_8 є 1/3 частка квартири за адресою: АДРЕСА_1 , і, з урахуванням кола спадкоємців, кожному з них в порядку спадкування за законом має належати по 1/12 частці вказаної квартири (1/3 : 4 = 1/12).

23 листопада 2019 року ОСОБА_6 склав заповіт (а.с. 14), посвідчений державним нотаріусом Другої кам`янської державної нотаріальної контори Астаховою О.С., відповідно до якого все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалося, а також взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що за законом він матиме право, він заповів ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 , після його смерті ОСОБА_5 отримав спадщину у вигляді 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом та витягом № 342555097 з Державного реєстру речових прав (а.с. 22).

Оскільки ОСОБА_6 за життя прийняв спадщину після смерті сина ОСОБА_8 у вигляді 1/12 частки спірної квартири, але не оформив своїх спадкових справ, право на спадкування перейшло до ОСОБА_5 на підставі заповіту від 23 листопада 2019 року.

Тобто після смерті батька ОСОБА_6 , ОСОБА_5 фактично мав право на 9/12 часток у праві спільної часткової власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

У період з 29 вересня 2005 року по 14 червня 2013 року на примусовому виконанні у Дніпровському ВДВС у м. Кам`янське Кам`янського р-ну Дніпропетровської обл. Дніпровського МУ МЮУ перебувало виконавче провадження № 17201154, з примусового виконання виконавчого листа (дублікат) № 2-2537 від 17 грудня 2013 року, виданого Дніпровським районним судом м. Кам`янського, про стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 аліментів в розмірі 1/4 частини доходів, щомісяця, на утримання сина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , починаючи з 18 серпня 2005 року, до повноліття дитини. У зв`язку з наявною заборгованістю по сплаті аліментів, 08 лютого 2013 року державним виконавцем Тихоновою І.М. було винесено постанову про арешт майна боржника, а саме 1/4 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та оголошення заборони на його відчуження, дані про публічне обтяження внесені до державного реєстру 12 березня 2013 року, номер запису про обтяження 317830.

14 червня 2013 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

У період з 04 травня 2014 року по 23 вересня 2019 року на примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 43124839 з примусового виконання виконавчого листа (дублікат) № 2-2537 від 17 грудня 2013 року, 23 вересня 2019 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку зі смертю боржника.

Ці обставини підтверджуються інформацією № НОМЕР_2 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, листом Дніпровського ВДВС у м. Кам`янське Кам`янського р-ну Дніпропетровської обл. Дніпровського МУ МЮУ за вих. № 66698 від 22 квітня 2026 року (а.с. 11, 69).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , після його смерті, на підставі заяви позивачки про прийняття спадщини була заведена спадкова справа № 175/2024, однак у зв`язку з накладеним арештом на все майно ОСОБА_8 , їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 13).

Станом на 16 квітня 2026 року записів про виконавче провадження № 17201154 у Автоматизованій системі виконавчих проваджень не знайдено, що підтверджується результатом пошуку (а.с. 12).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Як встановлено в ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

У Постанові № 5 від 03 червня 2016 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», визначено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: 1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; 3) наявна письмова згода заставодержателя. В інших випадках звернути стягнення на заставлене майно не можна.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Ґрунтуючись на засадах верховенства права, повно та всебічно з`ясувавши обставини, суд прийшов до висновку про задоволення позовної заяви, оскільки арешт, накладений на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , був здійснений на підставі постанови державного виконавця Дніпровського відділу виконавчої служби Дніпродзержинського МУЮ Тихонової І.М. у ВП № 17201154 від 08 лютого 2013 року, однак зазначене виконавче провадження закінчене. Таким чином, суд приходить до висновку, що необхідність застосування такого обтяження відпала, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а наявність арешту на нерухомому майні порушує права позивачки, як спадкоємиці, внаслідок чого вона позбавлена змоги у повному обсязі користуватися та розпоряджатися спадковим майном на власний розсуд, не має можливості у позасудовому порядку оформити право власності на спадкове майно, тож належним способом захисту її прав та інтересів є зняття арешту з майна та визнання за нею права власності на 9/12 часток квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 76, 78, 141, 223, 247, 263-265, 280-285 в, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ), третя особа: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області (ЄДРПОУ 34974239, юридична адреса: Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, пр-т Нескорених, 63), про зняття арешту з майна та визнання права власності в порядку спадкування задовольнити у повному обсязі.

Зняти арешт з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про обтяження 317830 від 12 березня 2013 року, підстава внесення запису про обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер ВП №17201154 від 08 лютого 2013 року, видавник: Державний виконавець Дніпровського відділу виконавчої служби Дніпродзержинського МУЮ Тихонова І.М.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , право власності на 9/12 часток квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя К.Л.Шендрик