Постановление суда № 141010855, 10.07.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/18102/25

Провадження № 2-п/932/17/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді Стадченко О.В., при секретарі Мікрух К.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро заяву адвоката Шелудько Оксани Олександрівни, яка діє в інтересах та від імені ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 29 січня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Шелудько О.О., в інтересах та від імені ОСОБА_1 , 28.05.2026 звернулась до Шевченківського районного суду міста Дніпро із заявою, в якій просить скасувати заочне рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 29 січня 2026 року у цивільній справі №932/18102/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заяву обґрунтовує тим, що 29 січня 2026 року Шевченківським районним судом міста Дніпра було ухвалено заочне рішення у справі № 932/18102/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

19.05.2026 представник заявника - адвокат Шелудько О.О., ознайомилась з матеріалами справи, докази чого наявні у матеріалах справи.

З заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Дніпра від 29 січня 2026 року по справі № 932/18102/25 відповідач не згодна та вважає його таким, що підлягає скасуванню та призначенню до розгляду в загальному порядку з огляду на таке.

У позовній заяві вказано, що 20.12.2016 між відповідачем та АТ «Альфа-банк» шляхом акцептування банком пропозиції відповідач уклала угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №500576327 із наступними істотними умовами: - Ліміт кредитної лінії: до 200 000 грн; - Сума кредиту: 9728 грн.; - Дата надання/видачі Кредиту: 21.12.2016 р. - Дата повернення кредиту: 21.12.2019 р.; - Процентна ставка (фіксована): 12,99 % річних та 26 % річних. Позивач просив стягнути заборгованість з відповідача за Договором про надання споживчого кредиту № 500576327 від 20.12.2016 р. в розмірі 25 696 грн. з яких: - 22 634,75 грн. сума заборгованості за прострочене тіло кредиту; - 2 414,46 грн. сума заборгованості за процентами; - 9,25 грн. - сума штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язання; - 637,54 грн. - овердрафт (несанкціонована заборгованість).

Звертаючись до суду, в якості обґрунтування позовних вимог позивачем зазначалось, що 20.12.2016 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) уклали договір про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. До матеріалів справи позивачем долучено: оферту про укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 20.12.2016 р.; акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії додаток № 1 до Угоди про надання кредиту; оферта про укладання угоди про надання особистого кредитування; акцепт пропозицію на укладання угоди про надання особистого кредиту. Відповідно до п. 12 оферти про укладання угоди про надання особистого кредитування, вказано, що клієнт ознайомлений з умовами Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, який розміщений на сайті банку. Проте, до матеріалів справи даний договір не долучений. Очевидно, що для з`ясування обставин, що мають значення у справі, необхідним є дослідження Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб з додатками, діюча редакція якого станом на дату підписання оферти 20.12.2016 розміщена на офіційному сайті банку АТ «Альфа-банк». Крім того, ознайомившись з наданими позивачем документами, було встановлено, що акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії та акцепт пропозицію на укладання угоди про надання особистого кредиту містять різний розмір відсотків за користування кредитом. Відповідно до п.2 акцепту пропозицію на укладання угоди про надання особистого кредиту розмір процентної ставки за користування кредитом встановлено 12,99 %, в той час, п.3.2 акцепту пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії погоджено 26 % річних. Отже, положення угод, які одночасно є дійсними містять різний розмір відсотку за користування кредитом. З наданого позивачем розрахунку не можливо встановити за якою процентною ставкою здійснювалось нарахування відсотків. Відповідно до ч.8 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. Тому при стягненні заявленої позивачем заборгованості не підлягають врахуванню завуальовані, неоднозначні умови, які дозволили кредитодавцю нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом. Згідно ч. 2 ст. 627 ЦК України, у договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Тобто, договори про надання кредиту на споживчі цілі мають враховувати положення законодавства України про захист прав споживачів, в основі якого є Закон України «Про захист прав споживачів». Згідно ч. 6 ст. 3 ЦК України, засадами цивільного законодавства є: справедливість, добросовісність та розумність. Частиною 6 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Частиною 3 статті 1054 ЦК України встановлено, що особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Статтею 42 Конституції України встановлено, що Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів. Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору. Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. При винесенні рішення судом не було з`ясовано за яким розміром ставки відсотків було здійснено нарахування позивачем та чи відповідає такий розмір відсотків умовам кредитування, на які погодився відповідач. Разом із позовною заявою позивачем було надано розрахунок заборгованості за кредитом з якого можна встановити, що за період з 13.09.2017 р. по 20.09.2021 р. відповідачем сплачувалась заборгованість за кредитним договором, однак частина грошей, які на думку відповідача шли на погашення заборгованості за тілом та відсотками йшли на погашення овердрафту. Окрім того, позивачем заявлено стягнення заборгованості за овердрафтом у розмірі 637,54 грн. Так, як вбачається з розрахунку позивача за період з 27.12.2018 р. по 27.06.2024 р. відповідачем було сплачено 12 529,41 грн. на погашення заборгованості за овердрафтом. Слід зазначити, що відповідно до наданою Банком Оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки взагалі не було погоджено між позичальником та кредитором сплату за таку супутню послугу Овердрафт. А тому сума, яка була сплачена повинна була йти в рахунок погашення заборгованості за тілом та процентами. З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем стягується з відповідача заборгованість за прострочене тіло кредиту у розмірі 22 634,75 грн. Проте, в жодній, з долучених до позову, угод відсутні положення щодо стягнення простроченого тіла кредиту. З розрахунку вбачається, що за тілом кредиту у відповідача заборгованість відсутня, тому можна передбачити, що заборгованість за прострочене тіло кредиту є фактично штрафною санкцією, проте умовами кредитних угод такі санкції також не передбачено. Отже, з аналізу наданих позивачем документів неможливо точно визначити суму фактичної заборгованості відповідача. Представник заявника вважає, що позовні вимоги не мають чіткого, зрозумілого та обґрунтованого розрахунку, оскільки: частина суми нібито становить борг за прострочене тіло кредиту, проте, жодний з наявних в матеріалах справи документів не містить роз`яснення, що являє собою прострочене тіло кредиту; до загальної суми включено нарахування за овердрафтом, проте розмір і підстави такого нарахування непередбачено належними документами; методика обрахунку заборгованості відсутня, що унеможливлює перевірку правильності суми стягнення та нарахування відсотків. За таких умов неможливо перевірити правильність заявлених вимог. Крімп іншого, відповідач не погоджується з неспіврозмірністю наданих послуг та заявленого до компенсації гонорару адвоката у розмірі 9 200,00 грн.

29.05.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на заяву про перегляд заочного рішення від представника позивача ОСОБА_2 , згідно яких останній зазначає, що 28.05.2026 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення. У своїй заяві відповідач зазначає, що у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Відтак, відповідач не знав про відкрите провадження у справі за його участю. А також, що відповідач фактично не проживає за адресою реєстрації, тому судових повісток не отримував. ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» заперечує проти таких тверджень відповідача та вважає, що вони не відповідають дійсності, оскільки: по-перше, до застосунку «Дія», яким користується переважна більшість громадян України було інтегровано можливість отримувати судові документи. Отже, будь-яка особа, що має застосунок «Дія» автоматично повідомляється про існування судового процесу за її участі. Відсутність у відповідача застосунку «ДІЯ» будь-яким чином не доведено. По-друге, щодо непроживання відповідача за зареєстрованим місцем проживання нічим не доведено. Відповідачем не надано доказів про її проживання за іншою адресою. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В порушення зазначеної норми відповідач жодних доказів про необізнаність в існуванні судового процесу, де вона являється відповідачем, не надала. Повернення судових повісток також не являється доказів необізнаності відповідача про судовий процес, оскільки остання могла умисно ігнорувати отримання судових повісток. Відповідач не довела, що не з`явилась в судове засідання та (або) не повідомила про причини неявки, а також не подала відзив на позовну заяву з поважних причин. Обґрунтування поважності причин неявки в судове засідання та не подання відзиву відповідача є голослівними та нічним не підтверджені. З тих ще підстав не підлягає задоволенню і клопотання відповідача про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, оскільки текст рішення також направляється до застосунку «ДІЯ», а, враховуючи, що відповідач не довела відсутність у неї доступу до даного застосунку, твердження відповідача про неотримання рішення спростовується. Також у заяві про перегляд заочного рішення відсутні посилання на докази, які мають істотне значення для справи та не були враховані судом при розгляді справи. Посилання відповідача на необхідність більше детально дослідити вже наявні у справі докази не є належною підставою для скасування заочного рішення. Всі обставини, на які посилається відповідач, а саме неправомірність кредитного договору, нарахування відсотків були предметом дослідження в судовому процесі. Жодних нових доказів, які мають бути досліджені при новому розгляді справи відповідач не надає. За таких обставин за відсутності доказів, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, а також за відсутності доказів, на які відповідач посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, підстав для задоволення заяви про перегляд заочного рішення немає.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 01.06.2026 заява про перегляд заочного рішення залишена без руху.

08.06.2026 до суду надійшла заява від представника заявника адвоката Шелудько О.О. про усунення недоліків заяви про перегляд заочного рішення суду.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 10.06.2026 поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 29 січня 2026 року у цивільній справі №932/18102/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заява прийнята до проведення і призначена до судового розгляду, про що повідомлено учасників справи.

У судове засідання учасники справи не з`явились, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду заяви. 01.07.2026 від представника заявника надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Згідно із ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали цивільної справи №932/18102/25, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Дніпра у цивільній справі №932/18102/25 ухвалено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором від 20.12.2016 року в сумі 25 696, 00 грн. (двадцять п`ять тисяч шістсот дев`яносто шість гривень 00 копійок) , з яких: 23 272, 29 грн. (двадцять три тисячі двісті сімдесят дві гривні двадцять дев`ять копійок) - заборгованість по тілу кредиту та 2 423, 71 грн. ( дві тисячі чотириста двадцять три гривні сімдесят одна копійка) - залишок заборгованості за штрафними санкціями. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 200, 00 грн. (дев`ять тисяч двісті гривень 00 копійок).

Зі змісту ст. 284 ЦПК України вбачається, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

З матеріалів справи вбачається, що копія заочного рішення суду відповідачу ОСОБА_1 була надіслана за адресою місця реєстрації відповідача, проте вручена не була, та повернута адресату у зв`язку з закінченням терміну зберігання (накладна Укрпошти №R067111572957).

З матеріалами цивільної справи представник відповідача - адвокат Шелудько О.О. ознайомилась з матеріалами справи лише 19.05.2026, про що свідчить розписка останньої.

Частиною 1 статті 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути скасоване судом, що його ухвалив, лише при сукупності таких умов: 1) якщо судом буде встановлено, що відповідач, тобто заявник, не з`явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, 2) не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і 3) докази, на які посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Третю умову слід розуміти таким чином, що відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення посилається на такі обставини та на такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку, ухвалив би принципово інше рішення.

У своїй заяві представник заявника посилається в тому числі і на те, що про розгляд даної справи (судове засідання) відповідач не була повідомленою належним чином.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлялася належним чином, шляхом надіслання судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання, що підтверджується конвертом, наявним в матеріалах справи, який повернувся з відміткою "адресат відсутній".

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Разом із тим, з`ясування причин неявки не може бути єдиною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Представником заявника відповідача ОСОБА_1 у заяві про перегляд заочного рішення не наведено та не додано на підтвердження достатніх доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи і могли б спростувати висновки суду по суті даного спору.

Обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення у вигляді заперечення проти позовних вимог, посилання на відсутність Договору про комплексне банківське обслуговування, з яким була ознайомлена відповідач ОСОБА_1 при укладенні угоди про надання особистого кредитування, посилання на неоднозначність розміру відсотків, не врахування судом вимог Закону України «Про захист прав споживачів», тощо, є незгодою відповідача з винесеним рішенням по суті.

При цьому, представник заявника в заяві про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ч.1 ст.288 ЦПК України, не вказала та не надала жодного доказу, в розумінні ст.76 ЦПК України, який би мав істотне значення для правильного вирішення справи, не був врахований судом під час ухвалення заочного рішення.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, у суду відсутні підстави для скасування заочного рішення, отже у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 285, 287, 288 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Шелудько Оксани Олександрівни, яка діє в інтересах та від імені ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 29 січня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до пункту 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, до Дніпровського апеляційного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.В. Стадченко