Решение № 14101078, 23.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.11                                                                                           Справа№ 3/225(10)

Суддя Н.Березяк при секретарі О. Галамай розглянула матеріали справи

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Львівської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-ремонтної фірми «Бізон», м.Львів

Про стягнення 1499,41 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Пушкар Н.Б. - представник

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено його права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Львівської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” до Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-ремонтної фірми «Бізон»про стягнення 1340,68 грн. основного боргу, 53,73 грн. пені, 80,09 грн. інфляційних втрат та 24,91 грн. 3% річних.

В судовому засіданні 13.01.2011 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 23.02.2011 року позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів, наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач в жодне судове засідання не з’явився, вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду, яка направлялась йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 23.02.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

31.05.2002 року між ВАТ „Укртелеком” в особі начальника Львівської дирекції (далі –Підприємство зв’язку) та Товариством з обмеженою відповідальністю будівельно-ремонтної фірми «Бізон»(далі - Споживач) в особі гендиректора було укладено договір №510 про надання послуг електрозв’язку та договір на надання послуги ADSL-підключення до мережі ІНТЕРНЕТ № 510 від 20.08.2008 р., за умовами останнього позивач прийняв на себе зобов’язання забезпечувати якісне надання послуг, а відповідач зобов’язувався своєчасно оплачувати надані послуги.

На виконання умов договору позивачем виставлялись рахунки за надані телекомунікаційні послуги, які частково оплачувались відповідачем, внаслідок чого виник борг в сумі 1340,68 грн.

Станом на день подання позову, основна заборгованість відповідача перед позивачем складала 1340,68 грн.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258, ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані пеня в сумі 53,73 грн., інфляційні втрати в розмірі 80,09 грн. та 3% річних в сумі 24,91 грн., які просять стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, в період з 01.02.2010 р. по 30.11.2010 р. відповідач отримав від позивача послуги ADSL –доступу до мережі Інтернет на загальну суму 1340,68 грн. Відповідно до п.п. 3.2.1, 5.3, Договору від 20.08.2008 р. відповідач зобов’язувався своєчасно проводити оплату за отримані послуги згідно рахунків, які щомісячно направлялись на його адресу, однак свої договірні зобов’язання не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 1340,68 грн.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України в зв’язку з прострочкою оплати вартості отриманих послуг позивачем правомірно нараховано пеню, що не перевищує розміру подвійної облікової ставки НБУ підлягає до стягнення в сумі 53,73 грн.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов’язань нараховані позивачем три відсотки річних в сумі 24,91 грн. та інфляційні втрати в розмірі 80,09 грн. підлягають до сплати.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи відсутність доказів оплати боргу з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 102 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-ремонтної фірми «Бізон»( 79044, м.Львів, вул.Ген.Чупринки 68, код ЄДРПОУ 03331237) на користь Львівської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (79000, м. Львів, вул. Дорошенка 43, код ЄДРПОУ 01186030) –1340,68 грн. –основного боргу, 53,73 грн. - пені, 80,09 грн. –інфляційних втрат, 24,91 грн. –трьох відсотків річних, 102,00 грн. –державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

          Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26.02.2011 року.

Суддя                                                                                           Березяк Н.Є.