Решение № 141010653, 27.10.2026, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/1077/25

Провадження № 2/169/249/26

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року селище Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі

головуючого Тітівалова Р. К.,

з участю:

секретаря судового засідання Гаврилюк Н. В.,

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника позивачів Сохацького А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ратнівський аграрій», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, державний реєстратор відділу «Центру надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Ратнівської селищної ради Волинської області Чикор (Наход) Олена Іванівна, про визнання відсутнім права оренди та повернення земельних ділянок,

в с т а н о в и в:

25 листопада 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ратнівський аграрій» (далі СТОВ «Ратнівський аграрій») про визнання відсутнім права оренди та повернення земельних ділянок.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 0725586700:03:002:0052, 0725586700:03:002:0043, а ОСОБА_2 0725586700:01:002:0058.

01 травня 2014 року між позивачами та відповідачем СТОВ «Ратнівський аграрій» укладені договори оренди землі № Т/Р/05/14/290/Р, № Т/Р/05/14/290, № Т/С/05/14/50/Р, згідно з якими відповідачу передані в оренду зазначені земельні ділянки на строк 10 років, який закінчився 01 травня 2024 року.

16 грудня 2022 року державний реєстратор Чикор (Наход) О. І. на підставі поданих відповідачем документів прийняла рішення про державну реєстрацію прав (про реєстрацію змін до іншого речового права права оренди) на спірні земельні ділянки та при здійснені такої реєстрації в Державний реєстр речових прав внесла інформацію про автоматичне продовження дії договорів оренди з правом пролонгації, внаслідок чого в Реєстрі почала відображатися нова дата закінчення строку дії договорів оренди 01 травня 2034 року.

Вказуючи, що вони не надавали згоди на продовження строку дії договорів оренди землі, на підставі законодавства, чинного на дату укладення договорів, єдиною підставою для поновлення таких договорів і для внесення державним реєстратором в Реєстр інформації про автоматичне їх поновлення мала бути укладена між ними та відповідачем додаткова угода, діями відповідача та державного реєстратора щодо продовження строку дії договорів оренди порушені їхні права як власників земельних ділянок, оскільки вони мали намір використовувати спірні земельні ділянки для власних потреб, просили визнати відсутнім у СТОВ «Ратнівський аграрій» права оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 0725586700:03:002:0052, 0725586700:03:002:0043, 0725586700:01:002:0058, зобов`язати СТОВ «Ратнівський аграрій» повернути їм земельні ділянки та стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Ухвалою судді від 10 грудня 2025 року відкрите загальне позовне провадження у цій справі (а. с. 50 т. 1).

Відповідач СТОВ «Ратнівський аграрій» у відзиві на позовну заяву позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що умовами договорів оренди, укладених 01 травня 2014 року з позивачами, передбачено, що такі укладені на 10 років з правом автоматичного продовження, зокрема, у пункті 8 договорів зазначено, що у разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору протягом одного місяця до закінчення строку дії договорів він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені ними. Відтак, вважає, що, оскільки умовами договорів оренди землі чітко передбачена можливість автоматичного їх поновлення на той самий строк та у зв`язку із відсутністю відповідної заяви позивачів про припинення дії договорів у місячний термін до закінчення строку їхньої дії, поведінка відповідача щодо продовження користування земельними ділянками є законною та добросовісною (а. с. 69-70 т. 1).

Ухвалою суду від 16 квітня 2026 року підготовче провадження закрите, а справа призначена до судового розгляду по суті (а. с. 182 т. 1).

У судовому засіданні позивачі позов підтримали, пояснили, що не мали наміру продовжувати строк дії договорів оренди після його закінчення, про що повідомляли письмово відповідача, але відповіді не отримали. Вони хочуть самостійно обробляти належні їм земельні ділянки, проте відповідач після закінчення строку договорів у травні 2024 року продовжує ними користуватися. Просили позов задовольнити.

Представник позивачів у судовому засіданні просив позов задовольнити із викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні 11 червня 2026 року просив відмовити в позові.

У судове засідання 27 жовтня 2026 року представник відповідача не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку електронного документу (а. с. 5, 8 т. 2), жодних клопотань до суду не подавав.

Третя особа державний реєстратор Чикор (Наход) О. І. в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а. с. 6 т. 2), подала до суду заяву про розгляд справи без її участі (а. с. 84-86 т. 1).

Заслухавши учасників справи, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 0725586700:03:002:0052, 0725586700:03:002:0043 (а. с. 17, 24 т. 1), а позивач ОСОБА_2 0725586700:01:002:0058 (а. с. 28 т. 1).

01 травня 2014 року позивачі уклали з відповідачем СТОВ «Ратнівський аграрій» договори оренди землі № Т/Р/05/14/290/Р (далі договір 1), № Т/Р/05/14/Р/290 (далі договір 2) та № Т/С/05/14/50/Р (далі договір 3), відповідно до яких передали зазначені земельні ділянки в строкове платне користування відповідачу (а. с. 12-13, 20-21, 169-171 т. 1).

Рішеннями державного реєстратора від 19 травня 2014 року та 30 червня 2014 року відомості про право оренди земельних ділянок внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі Реєстр) (а. с. 17, 24, 28 т. 1, а. с. 13 т. 2).

20 травня 2019 року між позивачами та СТОВ «Ратнівський аграрій» укладені додаткові угоди до договорів оренди, відповідно до умов яких пункт 9 договорів оренди землі викладений у такій редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 7 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною сумою у грошовому виразі або товаром за домовленістю сторін» (а. с. 16, 19, 23 т. 1).

В інші умови договорів оренди сторони зміни не вносили.

Із матеріалів справи видно, що на підставі заяв відповідача від 13 грудня 2022 року проведена державна реєстрація вищезазначених додаткових угод до договорів оренди в Реєстрі.

Державний реєстратор Чикор (Наход) О. І. прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16 грудня 2022 року на підставі відомостей Реєстру, згідно з якими спірні земельні ділянки перебували в оренді СТОВ «Ратнівський аграрій» (а. с. 15, 18, 27 т. 1).

Таким чином, державний реєстратор Чикор (Наход) О. І. 16 грудня 2022 року здійснила державну реєстрацію права оренди (перенесення) на спірні земельні ділянки зі спеціального (тимчасового) розділу Реєстру до відкритого розділу Реєстру.

Предметом позову у цій справі є визнання відсутнім права оренди та повернення земельних ділянок позивачам з припиненням державної реєстрації права оренди землі в зв`язку з закінченням строку дії договорів оренди.

З позовної заяви видно, що представник позивачів як підставу цього позову визначив: фактичне продовження строку дії договорів оренди землі без згоди на це власника та безпідставне вчинення державним реєстратором дій щодо пролонгації договорів оренди: здійснення відмітки «Так» в полі «Автоматичне продовження дії договору».

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України та Законом України «Про оренду землі».

За змістом статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.

Водночас цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

З урахуванням положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України, договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 33 Закону (у редакції, яка була чинною на час укладення договорів у 2014 році) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, і відсутності протягом місяця повідомлення орендодавця про наявність заперечень та свого рішення.

Зазначений висновок містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц.

У матеріалах цієї справи відсутні повідомлення орендаря орендодавцям про його намір реалізувати переважне право на укладення договорів оренди (продовження дії договорів) до закінчення строку дії попередніх договорів (до 01 травня 2024 року).

При цьому орендодавець ОСОБА_2 07 лютого 2024 року подав орендарю (відповідачу) заяву про припинення договору оренди землі у зв`язку із закінченням строку його дії і така заява була одержана уповноваженою особою відповідача того ж дня, про що зроблено відповідну відмітку на заяві (а. с. 11 т. 2).

Позивачка ОСОБА_1 під час судового розгляду стверджувала, що також у березні 2024 року надіслала відповідачу поштовим відправленням аналогічну заяву, проте копію не зберегла.

Представник відповідача такі твердження позивачів не спростував.

Статтею 3 ЦК України визначено, що однією із основних засад цивільного законодавства є добросовісність.

Зазначений принцип лежить в основі доктрини «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

У матеріалах справи відсутні докази того, що позивачі як власники майна зверталися до державного реєстратора для внесення відмітки про автоматичність продовження права оренди.

Водночас, такі дії державного реєстратора, вчинені у грудні 2022 року, тобто, до завершення строку дії договорів, не лише не узгоджуються з волею позивачів як орендодавців, але й прямо їй суперечать.

З акту за результатами проведення камеральної перевірки Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України від 19 серпня 2026 року видно, що 13 грудня 2022 року із відповідними заявами звернувся представник СТОВ «Ратнівський аграрій» Бебес В. В. і на підставі його заяв державним реєстратором було прийнято рішення про зміну строку дії договору на «з автоматичним продовженням».

Подані представником реєстратору Додаткові угоди від 20 травня 2019 року не містять інформації про автоматичне продовження дії договорів оренди, у зв`язку з чим у діях реєстратора встановлені порушення вимог статей 3, 10, 13, 18, 24, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункту 12 Порядку № 1127 та їй був заблокований доступ до Державного реєстру строком на 1 місяць (а. с. 241-245 т. 1).

Продовження орендарем користування спірними земельними ділянками після 01 травня 2024 року та вчинення державним реєстратором реєстрації «автоматичного» продовження дії договорів оренди від 16 грудня 2022 року самі по собі не свідчать про наявність у відповідача права користування земельними ділянками, належними позивачам, оскільки для продовження існування такого права відповідач не вчинив юридично значущих дій, визначених статтею 33 Закону України «Про оренду землі», які були єдино необхідними для продовження дії раніше укладених договорів.

Факт укладення додаткових угод у 2019 році про визначення розміру орендної плати не свідчить про дотримання СТОВ «Ратнівський аграрій» вимог статті 33 Закону України «Про оренду землі» щодо продовження договору оренди після закінчення його строку 01 травня 2024 року.

Посилання представника відповідача на те, що заяву про припинення договорів оренди землі у зв`язку із закінченням строку їх дії позивачами подано не у визначені пунктом 8 договорів оренди строки, відхиляються судом, оскільки фактичні дії відповідача є суперечливими.

Отримавши заяви позивачів, відповідач жодної відповіді на них не дав, у тому числі і щодо незгоди з датою їх подання.

Подання однією зі сторін договору оренди письмової заяви про припинення або зміну договору протягом одного місяця до закінчення строку дії договору є фактично граничним строком для подання такої заяви, а не тим строком, тільки протягом якого таку заяву може бути подано.

Відповідач, маючи ще у лютому та березні 2024 року у своєму розпорядженні заяви позивачів, фактично зі своєї сторони жодних передбачених законом дій, як учасник договорів, щодо продовження строку їхньої дії не вчинив.

Під час судового розгляду встановлено розбіжності у написанні прізвища позивача ОСОБА_2 , зокрема, в договорі оренди, додатках до нього та в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06 листопада 2025 року його прізвище зазначене як « ОСОБА_3 » (а. с. 28, 169-173 т. 1).

Зазначена помилка виправлена, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23 жовтня 2026 року (а. с. 13 т. 2).

Сумнівів у належності земельної ділянки з кадастровим номером 0725586700:01:002:0058 саме позивачу ОСОБА_2 та передання ним цієї ділянки відповідачу в оренду в суду не має, що не заперечували й учасники справи.

Відповідно до пункту 13 договорів оренди після припинення дії договору оренди орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому ніж та, у якому вона була передана орендарю в оренду за актом приймання-передачі в десятиденний термін.

Згідно зі статтею 34 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин) у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки, орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

З огляду на те, що строк дії договорів оренди закінчився і він не був продовжений у спосіб, визначений договором та законом, зважаючи на те, що спірні земельні ділянки дотепер перебувають у користуванні відповідача, то суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення цього позову, визнання права оренди у відповідача відсутнім та повернення земельних ділянок позивачам.

У відповідності до вимог частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір сплачується за ставками, встановленими Законом України «Про судовий збір» на день його сплати.

Згідно з вимогами частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У цій справі позивачкою ОСОБА_1 пред`явлені дві позовні вимоги немайнового характеру (визнання відсутнім права оренди на дві земельні ділянки) і дві позовні вимоги майнового характеру (повернення двох земельних ділянок), а позивачем ОСОБА_2 одну позовну вимогу немайнового характеру (визнання відсутнім права оренди на одну земельну ділянку) і одну позовну вимогу майнового характеру (повернення однієї земельної ділянки).

При поданні позовної заяви у 2025 році ставка судового збору як за майнову, так і за немайнову вимогу для сплати фізичною особою визначена у розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Таким чином, із урахуванням коефіцієнта 0,8 (позов поданий в електронній формі через підсистему «Електронний суд») при поданні позовної заяви судовий збір підлягав сплаті у розмірі 5813,76 гривень (1 211,20 грн * 6 * 0,8 = 5813,76 грн).

Представник позивачів сплатив судовий збір лише у розмірі 3875,84 гривень.

Враховуючи, що позов задоволений повністю, то з відповідача на користь кожного позивача слід стягнути судовий збір у розмірі по 1937,92 гривень, а також в дохід держави недоплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1937,92 гривень.

На підставі викладеного, статей 3, 11, 15, 16, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та керуючись статтями 141, 263, 264, 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити повністю.

Визнати відсутнім у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ратнівський аграрій» право оренди

на земельну ділянку з кадастровим номером 0725586700:03:002:0052, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2670756907060 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право 48725949 від 19 травня 2014 року зі змінами від 16 грудня 2022 року та 02 травня 2024 року);

на земельну ділянкуз кадастровим номером 0725586700:03:002:0043, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2670763807060 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право 48726107 від 19 травня 2014 року зі змінами від 16 грудня 2022 року та 02 травня 2024 року).

Зобов`язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Ратнівський аграрій» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 0725586700:03:002:0052, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2670756907060, та земельну ділянку з кадастровим номером 0725586700:03:002:0043, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2670763807060.

Визнати відсутнім у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ратнівський аграрій» право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 0725586700:01:002:0058, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2670863607060 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право 48728467 від 30 червня 2014 року зі змінами від 16 грудня 2022 року та 02 травня 2024 року).

Зобов`язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Ратнівський аграрій» повернути ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 0725586700:01:002:0058, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2670863607060.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ратнівський аграрій» на користь ОСОБА_1 1937 (одну тисячу дев`ятсот тридцять сім) гривень 92 (дев`яносто дві) копійки судового збору.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ратнівський аграрій» на користь ОСОБА_2 1937 (одну тисячу дев`ятсот тридцять сім) гривень 92 (дев`яносто дві) копійки судового збору.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ратнівський аграрій» в дохід держави 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 (дев`яносто шість) копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник позивачів: ОСОБА_4 , адреса місця знаходження: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Ратнівський аграрій», адреса місця знаходження: вулиця Нова, 2, селище Ратне, Ковельський район, Волинська область, код за ЄДРПОУ 37236628.

Представник відповідача: Шкіринець Юрій Миколайович, адреса місця знаходження: вулиця Нова, 2, селище Ратне, Ковельський район, Волинська область, РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа: державний реєстратор відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Ратнівської селищної ради Чикор (Наход) Олена Іванівна, адреса місця знаходження: вулиця Центральна, 19, селище Ратне, Ковельський район, Волинська область, РНОКПП НОМЕР_5 .

Головуючий

Повне рішення складене 28 жовтня 2026 року.