№ 141010279, 28.10.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/4175/26

3/154/1477/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року Суддя Володимирського міського суду Волинської області Мушкет О.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Головного управління ДПС у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 14.09.2004 року Красноармійським МВ УМВС України у Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , керівника ТОВ «ВОЛИНЬ ПРОМ ЕНЕРГО»

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №447/03-20-04-05-09 від 22 вересня 2026 року ОСОБА_1 , працюючи головним бухгалтером Дочірнього підприємства «Агрофірма Луга-Нова» Приватного підприємства «Універсам», допустила несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів, а саме: рентної плати за користування надрами в сумі 891,48 грн та екологічного податку в сумі 23 993,65 грн. Граничний строк сплати зазначених податкових зобов`язань припадав на 19 серпня 2026 року, однак фактична їх сплата відбулася 20 серпня 2026 року, тобто з порушенням установленого законодавством строку на один календарний день.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушила вимоги Податкового кодексу України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

ОСОБА_1 . В судове засідання на розгляд справи не з`явилася, через канцелярію суду 28.10.2026 подала до суду письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення та клопотання про закриття провадження у справі, в яких просила визнати вчинене нею адміністративне правопорушення малозначним, звільнити її від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі закрити.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що порушення строку подання платіжних доручень становило лише один календарний день. Вказане порушення мало винятковий та технічний характер і було спричинене збоєм у функціонуванні програмного забезпечення клієнт-банку наприкінці операційного дня.

Вказала, що відразу після усунення зазначених обставин, наступного робочого дня, платіжні доручення були успішно подані до банківської установи, а податкові зобов`язання сплачені в повному обсязі.

Також зазначила, що внаслідок допущеного порушення державному бюджету не завдано матеріальної шкоди, податкові зобов`язання на момент розгляду справи погашені, а сама вона раніше до адміністративної відповідальності за аналогічні правопорушення не притягувалася.

На підтвердження сплати податкових зобов`язань долучила копії платіжних інструкцій №4510 та №4511 від 20 серпня 2026 року.

Крім того, у своїх запереченнях послалася на положення ст. 22 КУпАП, принцип пропорційності адміністративної відповідальності та практику Європейського суду з прав людини.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та доводи, викладені в письмових запереченнях, суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 163-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Об`єктом зазначеного адміністративного правопорушення є встановлений законодавством порядок своєчасного виконання податкових зобов`язань, а його об`єктивна сторона полягає, зокрема, у несвоєчасному поданні відповідних платіжних доручень.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, а саме:

?протоколом про адміністративне правопорушення №447/03-20-04-05-09 від 22.09.2026;

?актом камеральної перевірки від 01.09.2026 №23413/03-20-04-05-10/31979873;

?відомостями щодо граничних строків сплати та фактичного погашення податкових зобов`язань, відображеними в акті перевірки;

?копіями платіжних інструкцій №4510 та №4511 від 20.08.2026, поданими особою, яка притягається до адміністративної відповідальності;

?письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких нею не заперечується факт несвоєчасного виконання відповідного обов`язку.

Зазначені докази в їх сукупності свідчать про те, що податкові зобов`язання підприємства були сплачені з порушенням установленого строку на один календарний день.

Доводи ОСОБА_1 щодо технічних несправностей банківського програмного забезпечення суд оцінює критично в частині їх достатності для висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, оскільки належних та достатніх доказів, які б достовірно підтверджували неможливість своєчасного подання відповідних платіжних доручень унаслідок незалежних від неї обставин, матеріали справи не містять.

Разом із тим, на думку суду такі пояснення узгоджуються з обставинами короткочасного прострочення та подальшого оперативного виконання податкового обов`язку, що підлягає врахуванню під час вирішення питання про можливість застосування положень ст. 22 КУпАП.

Саме по собі подальше погашення податкових зобов`язань не усуває факту допущеного порушення, оскільки склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, не пов`язується з обов`язковим настанням шкідливих наслідків у вигляді матеріальних збитків державі.

Водночас, відсутність встановлених негативних наслідків, незначна тривалість порушення та поведінка особи після його вчинення мають істотне значення для визначення ступеня суспільної шкідливості конкретного діяння.

Таким чином, оцінивши наявні у справі докази відповідно до ст. 252 КУпАП, суддя доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

Разом із тим, вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_1 адміністративної відповідальності, суддя вважає за необхідне врахувати таке.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Статтею 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

За змістом наведеної норми закону застосування положень ст. 22 КУпАП є правом суду, яке реалізується з урахуванням конкретних обставин справи, характеру вчиненого діяння, ступеня вини особи та його фактичних наслідків.

При цьому малозначність адміністративного правопорушення не означає відсутності в діях особи складу правопорушення, а є самостійною правовою підставою для звільнення її від адміністративної відповідальності за наявності встановленого факту вчинення адміністративного проступку.

Оцінюючи характер вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суддя бере до уваги, що порушення строку подання платіжних доручень становило лише один календарний день. При цьому ОСОБА_1 не ухилялася від виконання податкових зобов`язань, а відповідні платежі були здійснені наступного дня після закінчення граничного строку їх сплати.

Із долучених до заперечень платіжних інструкцій №4510 та №4511 від 20.08.2026 вбачається, що підприємством були проведені платежі на користь відповідних органів Державної податкової служби.

Матеріали справи не містять доказів того, що допущене порушення спричинило істотні негативні наслідки для державних чи суспільних інтересів.

Водночас суддя враховує, що відсутність таких наслідків не виключає адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, однак у сукупності з іншими встановленими обставинами свідчить про незначний ступінь його суспільної шкідливості.

Заслуговує на увагу також поведінка ОСОБА_1 після допущеного порушення, зокрема вжиття заходів для виконання податкового обов`язку, подання суду письмових пояснень та документів на підтвердження проведення платежів.

Суддя бере до уваги і те, що допущене порушення не мало тривалого характеру, а відхилення від установленого законодавством строку було мінімальним.

Наведені обставини в сукупності дають підстави вважати, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, хоча формально й містить усі ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, за конкретних обставин його вчинення не становить такого ступеня суспільної шкідливості, який би зумовлював необхідність застосування до неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

При цьому суддя виходить із необхідності дотримання принципу індивідуалізації адміністративної відповідальності та співмірності заходу державного примусу характеру вчиненого правопорушення.

Застосування ст. 22 КУпАП у цьому випадку не означатиме виправдання допущеного порушення чи звільнення особи від обов`язку неухильно дотримуватися вимог податкового законодавства, а спрямоване на досягнення виховної та превентивної мети адміністративної відповідальності без застосування штрафної санкції.

Суддя вважає, що оголошення ОСОБА_1 усного зауваження буде достатнім заходом реагування на вчинене адміністративне правопорушення та сприятиме запобіганню аналогічним порушенням у майбутньому.

За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, його незначну тривалість, відсутність установлених істотних негативних наслідків, подальше виконання податкових зобов`язань, а також дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя доходить висновку про наявність правових підстав для визнання вчиненого адміністративного правопорушення малозначним та звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при оголошенні усного зауваження.

Отже, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Оскільки суддя доходить висновку про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП без накладення адміністративного стягнення, підстави для стягнення з неї судового збору відповідно до ст. 40-1 КУпАП відсутні.

Керуючись статтями 9, 22, 23, 33, 40-1, 163-2, 245, 251, 252, 280, 283, 284, 287289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП- закрити.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Володимирський міський суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя??????????? Олександр МУШКЕТ