Решение № 141010045, 28.10.2026, Чернівецький районний суд Вінницької області

"28" жовтня 2026 р.

Справа 150/586/26

Провадження по справі №2/150/461/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

28 жовтня 2026 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої: судді Цимбалюк Л.П.,

при секретарі Савковій С.А.,

з участю учасників цивільного процесу:

прокурора Коцулима Б.В. (дистанційно за допомогою власних технічних засобів),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Могилів Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Вінницькій області (Вінницький рибоохоронний патруль), Чернівецької селищної ради Могилів Подільського району Вінницької області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої адміністративним правопорушення внаслідок незаконного вилову риби,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Могилів Подільської окружної прокуратури звернувся до районного суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої адміністративним правопорушення внаслідок незаконного вилову риби.

В обґрунтування позову керівник Могилів Подільської місцевої прокуратури вказує на те, що незаконним виловом Нехом А.В. риби завдано збитків державі в особі Управління державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Вінницькій області в розмірі 15640 грн. 00 коп.

Прокурором Могилів Подільської окружної прокуратури Коцулимом Б.В. в судовому засіданні підтримуються вимоги на умовах, викладених в позовній заяві та просить задоволити їх в повному обсязі. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Особи, в інтересах яких заявлено позов - Управління державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Вінницькій області (Вінницький рибоохоронний патруль), Чернівецька селищна рада Могилів Подільського району Вінницької області в судове засідання не з`явилися, скориставшись своїм правом, передбаченим ч.3 ст.211 ЦПК України, клопочуть про розгляд справи у їх відсутність, подавши через канцелярію Чернівецького районного суду Вінницької області відповідні письмові заяви, позовні вимоги підтримуються.

Відповідачу за зареєстрованим місцем проживання було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі та повістку про виклик до суду рекомендованим повідомленням.

Однак, 08.09.2026 на адресу суду повернувся конверт із неврученою кореспонденцією, що підтверджується рекомендованим повідомленням №R067254935236 (а.с. 42).

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Окрім того, про дату, час і місце судового засідання відповідача повідомлено повторно шляхом опублікування оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України (а.с. 56).

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи згідно з положеннями частин 7 та 8 статті 128 ЦПК України, і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленим про розгляд справи судом.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ухвали Чернівецького районного суду Вінницької області від 28.10.2026 постановлено про проведення заочного розгляду даної справи.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч.3 ст.16 Конституції України).

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити в своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч.2.ст.5 ЦПК).

Відповідно до положень ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом було встановлено наступні факти і відповідні їм правовідносини.

05.12.2025 провідним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Вінницькій області Янішевським М.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВН №001949, згідно якого 05.12.2025 о 20 год. 50 хв. ОСОБА_1 на Скалопільському водосховищі в адміністративних межах с. Скалопіль Могилів - Подільського району Вінницької області здійснював незаконний вилов риби в забрід забороненим знаряддям лову лісковою сіткою Н-2 м, L-10 м, Q 40 мм х 40 мм, в результаті чого виловив риб у виду плітка в кількості 10 штук вагою 2,5 кг., чим грубо порушив п.п.1 п.1 розділу ІV Правил любительського рибальства. Своїми діями ОСОБА_1 завдав збитків рибному господарству України в розмірі 15640 грн. Водні біоресурси вилучено та в живому вид випущені у природне середовище згідно ст.63 Закону України «Про тваринний світ».

Згідно постановаи Чернівецького районного суду Вінницької області від 04.02.206 у справі №150/913/25 (провадження по справі №3/150/2/26) визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень на користь держави з конфіскацією знарядь вчинення правопорушення.

Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів, загальна сума шкоди становить 15640,00 грн.

Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області Неху А.В. 17.04.2026 за №1-15-17/385-26 направлено претензію, якою запропоновано відшкодувати завдану шкоду в добровільному порядку.

Доказів відшкодування шкоди в добровільному порядку відповідачем ОСОБА_1 суду не надано.

Згідно норм ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У зв`язку із цим вина відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу встановлена постановою Чернівецького районного суду Вінницької області від 04.02.2026 та в силу вимог ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

У зв`язку з вищевикладеним, у ОСОБА_1 наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача, яка полягає у незаконному вилові риби в забрід забороненим знаряддям лову лісковою сіткою, безпосередній причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, оскільки шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 66 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Статтею 56 ЦПК України встановлено, що у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затверджену наказом Державної екологічної інспекції України №199 від 04.12.2025, Інспекція, відповідно до покладених на неї, має право розраховувати розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення вимог законодавства з питань, що належить до її компетенції. Вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачами та відповідачами у судах.

Відповідно до Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства, зокрема, щодо охорони, використання та відтворення водних біоресурсів.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про тваринний світ» до спеціального використання об`єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища.

Згідно ст.27 Закону України «Про тваринний світ» та ст.26 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.

Відповідно до ч. 1 ст. 52-1 Закону України «Про тваринний світ», для добування об`єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.

Відповідно до ч.1ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Аналогічні положення закріплено ст.ст.3,5 Закону України «Про тваринний світ», ст. 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Згідно з вимогами ст.34 Закону України «Про тваринний світ» користувачі об`єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов`язані додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об`єктів тваринного світу.

Згідно з п. 9 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 1998 року №1126, вимоги щодо здійснення любительського і спортивного рибальства та застосування знарядь і способів лову (добування), норми, заборонені місця і його терміни, встановлюються правилами любительського і спортивного рибальства за басейно-територіальним принципом, які затверджуються Держкомрибгоспом за погодженням з Мінекобезпеки.

Пунктом 1 підпунктом 1 розділу IV «Правил любительського і спортивного рибальства», встановлено заборону добування (вилов) сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями добування (вилову), за винятком раколовок конструкції «хапка», підсак та ручних драг, встановлених цими Правилами розмірів.

Відповідно до п.п. 9 п. 5 розділу IV зазначених правил передбачено, що перебування на рибогосподарському водному об`єкті (його частині) або в його прибережній захисній смузі із забороненими цими Правилами знаряддями добування (вилову), або їх зберігання чи транспортування.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно - правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Підпунктом 8 пункту 2 розділу III Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року № 700, на рибалок покладається обов`язок відшкодовувати шкоду, заподіяну водним біоресурсам внаслідок порушення цих Правил, у порядку та розмірах, визначених законодавством.

Також за змістом ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Згідно ч. 5 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до частини четвертої статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів, загальна сума шкоди становить 15640,00 грн.

Відповідачем не надано заперечень на спростування вказаного розрахунку.

Відповідно до змісту частин 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкода завдана не з її вини.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (з наступними змінами) роз`яснено, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, завдана фізичній особі, майну фізичної особи чи майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Вина ОСОБА_2 полягає у протиправній діяльності, що виразилася у незаконному вилові риби забороненим знаряддям лову, що підтверджується наявними у справі доказами.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Відтак, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях покладає на позивача обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, та одночасно передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що позивачем доведено факт заподіяння шкоди, внаслідок незаконного вилову риби, а відповідачем не спростовано відсутність його вини в заподіянні шкоди.

Згідно із ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3 ст.56 ЦПК України в визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до листа Чернівецької селищної ради № 175 від 17.07.2026 остання не зверталась з цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої адміністративним правопорушенням в розмірі 15640,00 грн.. Чернівецька селищна рада не заперечує проти звернення органами прокуратури з аналогічним позовом в інтересах Чернівецької селищної ради.

На даний час, Чернівецька селищна рада Могилів Подільського району Вінницької області та Управління державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Вінницькій області (Вінницький рибоохоронний патруль)ніяких дій щодо захисту порушених прав не вчинили, позов про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу не подали, що порушує інтереси держави та є підставою для звернення прокурора з позовом до суду.

Згідно ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, перераховуються на рахунок місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища за місцем заподіяння екологічної шкоди.

Оскільки правопорушення вчинено в межах с. Скалопіль Могилів - Подільського району Вінницької області, що входить до складу Чернівецької територіальної громади, відтак, кошти мають бути перераховані на рахунок Чернівецької ТГ Вінницької області.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Могилів Подільською окружною прокуратурою відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України належним чином доведено обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог щодо відшкодування шкоди, завданої незаконним виловом риби.

З урахуванням встановлених по справі обставин, які були перевірені зібраними у справі доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, у зв`язку з чим вважає, що позов слід задовольнити в повному обсязі.

При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст.113 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається положеннями Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року, №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» від 03.11.2025 року, №4695-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328 гривні 00 копійок.

Відтак, сума судового збору, що підлягає до сплати за звернення юридичної особи до суду із позовною заявою майнового характеру становить не менше 3328 гривень та не більше 1164800 гривень.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору в розмірі 3328 гривень 00 копійок, про що свідчить платіжна інструкція №1797 від 03.08.2026 (а.с. 33).

З врахуванням того, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд в силу ст.141 ЦПК України приходить до висновку про присудження Вінницькій обласній прокуратури судових витрат, зокрема, судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.3, 15, 16, 1166, 1206 ЦК України, керуючись ст., ст.2, 10, 11, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 - 282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Могилів Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Вінницькій області (Вінницький рибоохоронний патруль), Чернівецької селищної ради Могилів Подільського району Вінницької області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої адміністративним правопорушення внаслідок незаконного вилову риби, - задоволити.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь держави в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Вінницькій області і Чернівецької селищної ради Могилів Подільського району Вінницької області на рахунок ГУК у Вінницькій області/смт Чернівці/24062100, ЄДРПОУ 37979858, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA538999980333139331000002902 (призначення платежу: за порушення природоохоронного законодавства), код бюджетної класифікації доходів 24062100 шкоду, заподіяну злочином внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 15640 (п`ятнадцяти тисяч шістсот сорока) гривень 00 копійок.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Вінницької обласної прокуратури судовий збір у сумі 3328 (трьох тисяч трьохсот двадцяти восьми) гривні 00 копійок та перерахувати його за наступними реквізитами: р/р UA56820170343110002000003988, ЄДРПОУ 02909909, ДКСУ, МФО 820172, отримувач: Вінницька обласна прокуратура.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України, тобто, у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК