Решение № 141007289, 27.10.2026, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/1473/26

Номер провадження 2/676/2571/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Пилипенко І.О.,

за участю секретаря судового засідання Райтаровського В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янець-Подільський, Хмельницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

Позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитним договором №71721186 в розмірі 15750,00 грн., а також стягнути сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн. В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ«1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір надання коштів у кредит №71721186 від 02.04.2025 року. Відповідно до умов договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу кредит у розмірі 10000 грн., зі сплатою процентів. Кредитодовець на виконання умов договору, передав позичальнику у власність грошові кошти на погоджених умовами договору строк, шляхом їх перерахування на платіжну карту позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів та сплатити відсотки. 27.03.2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило право вимоги за кредитним договором №71721186 від 02.04.2025 року Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». ОСОБА_1 не виконав зобов`язання за кредитним договором №71721186 від 02.04.2025 року у зв`язку з чим на дату відступлення права вимоги новому кредитору виникла заборгованість у розмірі 15750,00 грн., яка складається з 8250,00 грн. тіла кредиту, 1200,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами, 4800,00 грн. сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування кредитом, 1500 грн. комісія за надання кредиту.

Ухвалою судді від 19 березня 2026 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження з повідомлення сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подав письмову заяву в якій позовні вимоги визнав частково лише в частині тіла кредиту та відсотків, а також просив розгляд справи здійснити у його відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, приходить до наступного.

Судом встановлено, 02.04.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит №71721186 підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, в якому зазначено, що відповідно до п. 2.1 за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Згідно умов укладеного договору п.п.2.2-2.2.4 сума кредиту 10000 грн., строк кредитування 30 дні, денна процентна ставка 0,400% (фіксована), проценти за понадстрокове користування кредитом 4,00% на день, комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1500 грн., дата надання кредиту 02.04.2025 року, дата повернення кредиту 01.05.2025 року, орієнтована загальна вартість кредиту 12700,00 грн.

Відповідно п.6.1 договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі визначеному пунктом 2.2 договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту виходячи із строку фактичного користування кредитом, за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту та включаючи день його повернення до повного погашення заборгованості за договором.

Відповідно до додатку №1 до договору є графік платежів, згідно з яким дата видачі кредиту з 02.04.2025 року по 01.05.2025 року (30 днів), сума кредиту за договором 10000 грн., проценти за користування кредитом 1200 грн., комісія за надання кредиту 1500 грн.,чиста сума кредиту12700 грн.

Відповідно до пункту 11.1.2. Договору, позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договору та Правила надання коштів та банківських металів у кредит, що розміщені на веб-сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, а його зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі. Позичальник підтверджує, що договір уклався ним без нав`язування, відповідає його вільному вибору, намірам та інтересам, а інформація, надана кредитодавцем є зрозумілою та достатньою для прийняття усвідомленого рішення.

Договір про надання коштів у кредит №71721186 від 02.04.2025 року підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу.

На виконання умов договору позики ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 02.04.2025 року перерахувало ОСОБА_1 10000 грн.на платіжну карту № НОМЕР_1 ,що підтверджується довідкою №КД-000110252 від 19.01.2026р. ТОВ «ФК «Фінекспрес».

Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 24.12.2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» нарахувало ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №71721186 від 02.04.2025року у розмірі 15750,00 грн., яка складається з 8250,00 грн. тіло кредиту, 1200,00 грн. проценти, 4800,00 грн. сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування кредитом, 1500,00 грн. комісія за надання кредиту.

27.03.2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (фактор) та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №27/03/25, а 26.08.2025 року укладено Додаткову угоду №8 до договору факторингу за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №71721186 від 02.04.2025 року, укладеного з відповідачем.

Згідно витягу з реєстру боржників №14 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло прав вимоги до ОСОБА_4 на суму 15750,00 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

При цьому, за змістом наведеного Закону електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Аналогічні за змістом висновки, викладені у численних постановах Верховного Суду, зокрема, постанові від 12 січня 2021 по справі №524/5556/19, від 09 вересня 2020 року по справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року по справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року по справі №127/33824/19 тощо.

Таким чином суд вважає, що вказаний кредитний договір, який укладений в електронній формі, відповідає вимогам Закону і доводить факт існування волевиявлення сторін на його укладання.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи Договір позики підписаний сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем Електронним підписом одноразовими ідентифікаторами.

В силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини другої статті 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Із положень пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України слідує, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

В силу статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

При укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 5 липня 2017 року (справа №6-459цс17), згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору. Відтак суди мають з`ясувати належним чином обсяг і зміст прав, які перейшли до нового кредитора та чи існували вони на момент їх переходу.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі №6-979цс15.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Зібрані докази вказують на те, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ОСОБА_5 уклали в електронній формі кредитний договір №71721186 від 02.04.2025 року, в якому досягли згоди з усіх істотних умов, а саме щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, комісії, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.

На виконання умов договору позики ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 02.04.2025 року перерахувало ОСОБА_6 10000 грн., що підтверджується довідкою №КД-000110252 від 19.01.2026р. ТОВ «ФК «Фінекспрес», відповідно до якої 02.04.2025р. на платіжну карту відповідача № НОМЕР_1 зараховано 10000 грн. Як вбачається із розрахунку заборгованості, відповідач 20.06.2025р. сплатив 1750 грн. тіла кредиту.

На підставі договору факторингу ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило право вимоги за кредитними договорами ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

За таких обставин суд приходить до висновку про те, ОСОБА_7 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитними договором, внаслідок чого з нього на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» як нового кредитора слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8250,00 грн.

Разом з цим, вирішуючи питання щодо стягнення процентів за користування кредитами, суд виходить з наступного.

Пунктами 2.2-2.2.4 сума кредиту 10000 грн., строк кредитування 30 днів , тобто до 01.05.2025 року, процентна ставка 0,400% (фіксована), проценти за понадстрокове користування кредитом 4,00% на день, комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1500 грн. дата надання кредиту 02.04.2025 року, дата повернення кредиту 01.05.2025 року, орієнтована загальна вартість кредиту 12700,00 грн.

У договорі позики сторони визначили, що строк позики становить 30 днів. З розрахунку суми заборгованості по договору позики ОСОБА_1 , наданого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», за договором позики №71721186 від 02.04.2025 року, проценти за користування позикою нараховувалися з 02.04.2025 року по 01.05.2025 року (30 днів), тобто в межах строку кредитування у розмірі 1200,00 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що сума заборгованості по процентам за договором позики за період з 02.04.2025 року по 01.05.2025 року становить в розмірі 1200 грн. (10000х30х0,400%).

Вирішуючи вимоги позову про стягнення заборгованості за процентами за понадстрокове користування позикою у сумі 4800 грн, суд зазначає наступне.

У ч.2 статті 625 ЦК України зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Отже, враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що проценти за понадстрокове користування позикою, які просить стягнути позивач, є відповідальністю боржника, яка передбачена ч.2 статті 625 ЦК України. Відтак, з урахуванням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, така вимога не відповідає вимогам Закону, а тому задоволенню не підлягає.

Щодо стягнення комісії за надання кредиту у сумі 1500 грн., то суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, однак вказаний Закон розмежовує платність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

На виконання вимог пункту 4 частини 1 статті 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007 №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19.

Аналіз змісту договору про споживчий кредит №71721186, укладеного 02.04.2025 року свідчить, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються ОСОБА_1 та за які встановлено комісію, а тому положення договору №71721186 від 02.04.2025 року щодо обов`язку позичальника сплатити комісію за надання кредиту є нікчемними відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», відтак відповідна комісія не може бути стягнута з відповідача (постанова Верховного Суду від 09.10.2024 у справі №582/202/22).

Виходячи з наведеного суд вважає, що позивач нарахував боржнику комісію неправомірно, а тому слід відмовити у її задоволенні.

Враховуючи вищевикладене з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №71721186 від 02.04.2025 року в розмірі 9450 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 8250 грн., заборгованості по процентам в розмірі 1200 грн.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Представником позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» сплачено судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №151892 від 17.02.2026 р.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 має ІІ групу інвалідності загальне захворювання з 20.01.2026 року, що підтверджується витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_8 №10476/26/1128/В від 29.05.2026 року та копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 .

Оскільки ОСОБА_1 відповідно до наданого витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування є інвалідом ІІ групи, судовий збір в розмірі 1597,44 грн. (2662,40 грн * 9450/15750) підлягає компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитним договором №71721186 від 02.04.2025 року в розмірі 9450 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 8250 грн., заборгованості по процентам в розмірі 1200 грн.

Компенсувати товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк») за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір в розмірі 1597,44 грн.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк»;

відповідач: ОСОБА_1 ,місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя І.О. Пилипенко