№ 141007174, 28.10.2026, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/793/26

Провадження № 3/670/156/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року селище Віньківці

Суддя Віньковецького районного суду Хмельницької області Мусієнко М.Б., розглянувши матеріали, які надійшли із відділення поліції № 3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

16.10.2026 близько 16 год. 00 хв. громадян ин ОСОБА_1 за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме умисні дії психологічного характеру, які полягали у образах, вживанні нецензурних слів, принижуванні, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні 28.10.2026 ОСОБА_1 вину визнав, підтвердив обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Пояснив, що суперечка виникла внаслідок вживання алкогольних напоїв і що він дійсно ображав співмешканку ОСОБА_2 . Також зазначив, що конфлікти у них з цивільною дружиною відбувалися неодноразово.

У судовому засіданні 28.10.2026 потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 16.10.2026 вона зі співмешканцем ОСОБА_1 вживали алкогольні напої, а пізніше у них виник конфлікт. ОСОБА_1 ображав її, вживав нецензурні слова, принижував та погрожував. Внаслідок таких дій була завдана шкода її психічному здоров`ю, оскільки у неї з`явився страх за власне життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з КУпАП та інших законів України.

Разом з цим, згідно із ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004 № 1906-IV якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 № 475/97-ВР ратифіковано вказану Конвенцію.

Порядок реалізації Конвенції та рішень ЄСПЛ визначено законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006. Відповідно до ч. 1 ст. 17 даного Закону, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції гарантовано право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як встановлено у рішеннях ЄСПЛ у справах: «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 та «Швидка проти України» від 30.10.2014, провадження у справах про адміністративні правопорушення вважаються кримінальними для цілей застосування Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 (заява № 3236/03), сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року; «Трух проти України» (ухвала), заява № 50966/99 від 14 жовтня 2003 року).

Вказане узгоджується також з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 (заява № 36655/02), відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості провадження повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінку заявника та відповідних органів, а також предмет спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Верховний Суд у постанові від 24 вересня 2020 року у справі № 755/10138/16-к висловився щодо ознак зловживання правами учасника судового процесу: «Як видно з матеріалів кримінального провадження, судовий розгляд у суді апеляційної інстанції здійснювався протягом майже року. За цей час апеляційний суд 8 разів призначав судові засідання і 6 разів відкладав їх через неявку захисника та засудженого ОСОБА_7 . Причому про причини неявки в останні судові засідання засуджений не повідомляв. Враховуючи зазначене, апеляційний суд вірно дійшов висновку про наявність у діях сторони захисту зловживання своїми правами, що має своїм наслідком безпідставне затягування процесу».

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров`я (ВООЗ), психічне здоров`я - це стан благополуччя, при якому кожна людина може реалізувати свій власний потенціал, впоратися із життєвими стресами, продуктивно та плідно працювати, а також робити внесок у життя своєї спільноти.

Шкода психічному здоров`ю може проявлятися у почутті сорому і провини, втраті пам`яті або сюрреальному відчутті дійсності, емоційній нестабільності та перепадах настрою, почутті безвихідності, страху, думках про самогубство тощо.

Пояснення, надані потерпілою 28.10.2026 у судовому засіданні, свідчать про те, що діями ОСОБА_1 було завдано шкоду психічному здоров`ю ОСОБА_2 .

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 137146 від 16.10.2026, рапортом ВП № 3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області від 16.10.2026; записом із відеофіксацією події, а також поясненнями потерпілої ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , наданими у судовому засіданні.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV, суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 (п. 65) ЄСПЛ повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Відтак, аналізуючи та оцінюючи в сукупності установлені і перевірені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у повному обсязі доведена, оскільки він умисно вчинив дії (домашнє насильство), внаслідок яких була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, що відповідає диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Суд під час накладення стягнення керується ст. 23, 33, 34, 35 КУпАП, відповідно до яких передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до ст. 34, 35 КУпАП судом не встановлено.

Під час накладення адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , який у судове засідання з`явився, вину у вчиненому визнав, систематично вчиняє конфлікти внаслідок вживання алкогольних напоїв (зі слів особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та потерпілої), а тому суддя дійшла висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн 00 коп. (30х17 грн 00 коп.).

З огляду на відсутність даних про вчинення раніше ОСОБА_1 аналогічних правопорушень, суддя не вбачає необхідності у направленні порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, відповідно до статті 39-1 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обставин, що давали б підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, не встановлено. Отже з ОСОБА_1 в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст. 39-1, 40-1, 173-2, 284, 287, 294 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 4, 15 Закону України «Про виконавче провадження», суддя

ПОСТАНОВИЛА:

визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Віньковецький районний суд Хмельницької області.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Реквізити для сплати штрафу: номер рахунку (IBAN): UA558999980313050106000022753, код отримувача (ЄДРПОУ): 37971775, код класифікації доходів бюджету: 21081100, отримувач коштів: ГУК у Хмель.обл/Віньков.стг/21081100, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО ДКСУ):899998.

Стягувач: Віньковецький районний суд Хмельницької області, адреса місцезнаходження: вул. Л. Українки, буд. 2, с-ще Віньківці, Хмельницького району Хмельницької області, ідентифікаційний код юридичної особи 02886960.

Боржник: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .

Реквізити для зарахування судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, код клас ифікації доходів бюджету: 22030106.

Стягувач: Державна судова адміністрація України, адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ідентифікаційний код юридичної особи 26255795.

Боржник: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Суддя Мар`яна МУСІЄНКО