Решение № 141005360, 28.10.2026, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №755/5685/26

Провадження №2/443/1304/26

РІШЕННЯ

Іменем України

28 жовтня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

ТОВ «Кошельок» (позивач) подало до суду позов до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №3526908827-363830 від 07.06.2021 в розмірі 14 907,00 грн, а також понесені судові витрати а саме: судовий збір у сумі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що 07.06.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» було укладено договір №3526908827-363830 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор - 3197 для підписання кредитного договору №3526908827-363830 від 07.06.2021, шляхом направлення Позичальнику на номер телефону НОМЕР_1 електронного повідомлення СМС-повідомлення. Відповідно до умов Кредитного Договору ТОВ «Кошельок» взяло на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту становить 5 000,00 грн; початковий строк кредитування становить 14 днів; дисконтна відсоткова ставка становить 0,01% на добу за початковий строк кредитування; базова процентна ставка становить 2,2% на добу за продовжений строк користування кредитом, визначений п. 3.5., п. 3.6., п. 3.7., п. 3.8. договору. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_2 , яку ОСОБА_1 вказала в особистому кабінеті. Строк кредитування з 21.06.2021 до 18.09.2021 є погодженим сторонами договору. На момент подання даної позовної заяви у позичальника виникла заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за користування позикою у розмірі 14 907,00 грн, яка складається із: заборгованість за сумою кредиту: 5 000,00 грн; заборгованість за відсотками за користування позикою: 9 907,00 грн. Судові витрати складаються із судового збору у сумі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.

Представник відповідача подала відзив на позовну заяву (а.с.68-73), в обґрунтування якого покликаючись на те, що договір не підписано належним чином - взагалі відсутній будь-який підпис відповідача. Відповідач заперечує факт підписання вказаних документів. Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів (лог-файлів, витягів з реєстрів операцій, SMS-архівів), які б підтверджували відправлення коду підтвердження саме на номер, що належить відповідачу, використання відповідачем особистого кабінету в момент нібито укладення угоди. Крім того, договір навіть не містить підпису кредитодавця. У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що платіжна картка № НОМЕР_2 належить саме ОСОБА_1 , а також відсутня виписка за картковим рахунком із відображенням руху коштів та факту їх отримання чи зняття Відповідачем. Більше того, сам Позивач у своїй позовній заяві прямо визнає відсутність у нього доказів перерахування коштів безпосередньо Відповідачу. Відсутні також і докази фактичного користування відповідачем кредитними коштами. Позивач у даній справі не надав доказів, які підтверджують, що саме ці умови та правила надання фінансових послуг були надані відповідачу і вона ознайомилася та погодилася ними. У матеріалах справи містяться взаємовиключні та суперечливі відомості щодо розміру відсотків, зокрема у Паспорті споживчого кредиту, Графіку розрахунків та у самому Договорі. Нарахування відсотків після закінчення строку кредитування є незаконним.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак у поданій позовній заяві просить справу розглядати за його відсутності та не заперечує проти ухвалення заочного рішення. Окрім цього, подав до суду додаткові пояснення (а.с.75-86), в обґрунтування яких покликаючись на те що Договір укладено сторонами за допомогою веб-сайт (https://koshelok.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Кошельок». Вказаний Договір укладено у формі електронного документу, що не суперечить вимогам ЦК України та іншого чинного законодавства України, підписом є одноразовий ідентифікатор, що був направлений СМС-повідомленням на номер Позичальника НОМЕР_4, яким відповідач скористалася, результатом чого був оформлений кредитний договір. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_2 , яку ОСОБА_1 вказала в особистому кабінеті як банківська картка, на яку Кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно з договором №3526908827-363830 від 07.06.2021. На підтвердження факту видачі кредиту, Кредитодавець додавав до позовної заяви документи, що підтверджують перерахування кредитних коштів. Між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за яким кредитодавець надіслав кредит на картку відповідача, а відповідач прийняв ці кошти та використав їх на власні потреби. Доказів протилежного відповідач не надав. При укладанні договору, відповідач здійснила дії, які чітко свідчить про його свідомий вибір щодо укладання договору. Таким чином без відповідних дій з боку Відповідача укладання договору було б не можливе. Зазначені у відзиві твердження щодо відсутності доказів реєстрації особи не відповідають фактичним обставинам справи. Позивачем надано належний доказ разом з позовною заявою проходження реєстрації та ідентифікації, а саме - фотоматеріал, на якому зафіксовано особу разом із її паспортом Вказане фото дозволяє однозначно встановити відповідність особи даним її ідентифікаційного документа, що є належним способом верифікації клієнта. Відповідачем не надано жодних належних доказів на підтвердження того, що зазначений номер телефону використовувався третіми особами, або що персональні дані відповідача були використані без його відома чи згоди. Щодо нарахованих процентів після закінчення Лояльного періоду. Таким чином, сторони Договору погодили продовження строку користування кредитом до 104 днів з моменту укладення Договору (14 днів плюс 90 днів), по закінченню якого у відповідача виникає обов`язок повернути суму кредиту та нарахованих відповідно до умов Договору процентів за користування кредитом, а у позивача виникає право отримати виконання обов`язку боржником, тобто право вимоги щодо повернення кредиту та нарахованих процентів. Умовою такого продовження є користування кредитом після закінчення Лояльного періоду. Тобто строк кредитування з 21.06.2021 до 18.09.2021 є погодженим сторонами Договору. Відповідач не визнає факт укладення Договору та отримання кредиту, проте одночасно не погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості, з нарахуванням процентів за користування кредитом поза межами Лояльного періоду. Проте, в такому разі, коли Відповідач не укладав договір, заборгованість за яким Позивач бажає з нього стягнути, і в нього є докази такого неукладення, то розглядати по суті умови кредитного договору немає жодних підстав. Вимоги про відшкодування витрат позивача на правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн були доведені, оскільки вони пов`язані з розглядом справи, розмір яких є обґрунтованим, а також позивачем дотримані критерії розумності їх вартості.

Відповідач та її представник у судове засідання не з`явилися, однак у поданому до суду відзиві представник відповідача заявила клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Представником позивача подано клопотання про витребування доказів (а.с.24-25).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 26.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.60-61).

Ухвалою судового засідання від 25.09.2026 витребувано докази та відкладено розгляд справи (а.с.92-94).

Зважаючи на вимоги статей 211, 223 та частини 2 статті 247 ЦПК України, судом 26.10.2026 проведено розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З урахуванням ухвалення цього рішення за відсутності учасників справи, датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення.

Позиція суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

У паспорті споживчого кредиту до договору №3526908827-363830 від 07.06.2021, який надано Позичальнику, зазначено, зокрема: інформацію про контактні дані кредитодавця та кредитного посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію, інші важливі правові аспекти (а.с.28-29).

Відповідно до Договору №3526908827-363830 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 07.06.2021, укладеного між ТОВ «Кошельок» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник), сторони узгодили такі умови:

кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику кредит у сумі 5 000,00 (п`ять тисяч гривень 00 копійок) гривень на засадах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором (п.1.1. Договору);

тип кредиту - споживчий кредит (п.1.2 Договору);

кредит надається строком на 14 днів (далі - «Лояльний період»), початком якого є дата підписання договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок кредитодавця (п.2.1.Договору);

сторони погодили, що встановлений в п.2.1 Договору строк Лояльного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом оплати ним протягом Лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування Кредитом. Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику кредит в строк не пізніше 2 (дві доби) банківських днів від дати підписання цього Договору (п.2.2 Договору);

позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку, визначеного п. 2.1. цього Договору (п. 2.3. Договору);

кредит надається Позичальнику згідно його заявки, шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказаний Позичальником у заявці (п.2.4 Договору);

датою отримання кредиту вважається дата списання відповідноі? суми з рахунку Кредитодавця. Вищезазначена дата отримання кредиту зазначається у Графіку розрахунків, що є Додатком до цього Договору. (п.2.5 Договору);

датою повернення (погашення) кредиту, так само як і датою сплати процентів, вважається дата зарахування коштів на рахунок Кредитодавця. (п.2.6. Договору).

сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка платежів, що є Додатком до цього Договору (п.3.3.. Договору);

сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Лояльного Періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК, що має наслідком подовження строку користування Кредитом на наступних умовах (п.3.6. Договору):

зобов`язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення Лояльного Періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення Лояльного Періоду (п.3.7. Договору);

з наступного дня після закінчення Лояльного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 730 (сімсот тридцять) процентів річних, що становить 2 проценти в день від суми Кредиту за кожен день користування ним (п.3.8. Договору);

у разі порушення позичальником своїх зобов`язань щодо погашення суми кредиту та/або проценті за користування ним, кредитодавець має право нараховувати позичальнику пеню у розмірі до 2-х % від залишку суми кредиту за кожен день прострочення повернення заборгованості, починаючи з першого дня порушення до дня повного погашення заборгованості за кредитом (п.3.9. Договору);

невідємною частиною цього договору є «Правила надання позики на умовах фінансового кредиту товариством з обмеженою відповідальністю «Кошельок». Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких знаходиться на Сайті Кредитодавця (п.9.4 Договору).

Договір містить реквізити сторін, зокрема дані позичальника, а саме: ПІБ позичальника - ОСОБА_1 , її реєстраційний номер облікової картки платника податків, дані паспорта, місце проживання, контактний телефон, електронна адреса, рахунок (а.с.29-32).

У додатку №1 до Договору №3526908827-363830 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 07.06.2021 сторонами передбачено графік розрахунків, який містить інформацію в таблиці щодо обчислення загальної вартості кредиту споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.33).

Відповідно до детального розрахунку заборгованості за Договором №3526908827-363830 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 07.06.2021 заборгованість ОСОБА_1 нарахована за період з 07.06.2021 по 18.09.2021 та становить 14 907,00 грн, яка складається з: 5 000,00 грн - заборгованість за кредитом, 14 907,00 грн - заборгованість по відсотках (а.с.26-27).

Згідно з повідомленням TasLink, інформацією АТ «Таскомбанк» та інформацією АТ «Універсал Банк» від 08.10.2026 встановлено, що на ім`я позивача ОСОБА_1 у банку АТ «Універсал Банк» емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , на яку 07.06.2021 успішно перераховано кошти у сумі 5 000,00 грн, відправником яких є ТОВ «Кошельок» (а.с.22, 23, 104-106).

У правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Кошельок» мітиться, зокрема, доступ до інформації щодо діяльності фінансової компанії та надання фінансових послуг, загальні умови надання кредиту, порядок надання кредиту, порядок нарахування відсотків та повернення позики, програма лояльності, реструктуризація, згода позичальника на обробку персональних даних, відповідальність сторін, порядок відмови позичальника від договору, умови та порядок продовження строку лояльності періоду, порядок доступу заявників/позичальників до договорів, додатків до них та іншої інформації, пов`язаної з наданням позики (а.с.13-21).

Візуальна форма послідовності дій клієнта містить інформацію про дії ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок», які вчинялися в інформаційно-комунікаційній системі товариства щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 3526908827-363830 від 07.06.2021 на сайті https://koshelok.ua/, зокрема: ідентифікацію клієнта за номером телефону та вхід до особистого кабінету, надання інформації про обрані умови кредитування, погодження заявки на кредит, формування та розміщення товариством індивідуальної оферти, надсилання клієнту SMS-повідомлення про необхідність ознайомлення з договором, додавання платіжної картки для отримання коштів, надсилання о 19:58:01 одноразового ідентифікатора «3197», ознайомлення клієнта з офертою та прийняття її умов, акцептування оферти шляхом надсилання товариству акцепту й підписання договору о 19:59:18 одноразовим ідентифікатором «3197», а також подальше розміщення товариством о 19:59:26 підписаного договору, додатків до нього та Правил кредитування в особистому кабінеті клієнта для цілодобового онлайн-доступу (а.с.37).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем (ТОВ «Кошельок») за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд.

За змістом норми статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до положень частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

За змістом норми статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами статті 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови (стаття 637 ЦК України).

Закон України «Про електронну комерцію» (далі - Закон №675-VIII) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до приписів частин 3-5 статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Згідно з вимогами частин 6-7 статті 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 статті 11 Закону №675-VIII).

Відповідно до приписів статті 12 Закону №675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Закон України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII) регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Так, згідно з положеннями частини 1 статті 18 Закону № 1023-XII продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача (частини 2 статті 18 Закону № 1023-XII).

Згідно з вимогами частини 8 статті 18 Закону № 1023-XII нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Закон України «Про споживче кредитування» (далі - Закон № 1734-VIII), який прийнятий 15.11.2016 та набрав чинності 10.06.2017, визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Так, відповідно до вимог приписів частини 5 статті 12 Закону № 1734-VIII умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Також, судом враховано норми статей 11, 203, 205, 207, 598, 599, 611, 626, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, які визначають підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, форм правочину та способи волевиявлення, вимоги до письмової форми правочину, підстави припинення зобов`язання та припинення зобов`язання виконанням, правові наслідки порушення зобов`язання, поняття та види договору, проценти за договором позики, обов`язок позичальника повернути позику, наслідки порушення договору позичальником, кредитний договір та проценти за кредитним договором.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Оцінюючи аргументи відповідача щодо неукладення договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №3526908827-363830 від 07.06.2021 (далі - Кредитний договір) та відсутності належних доказів його підписання, суд виходить із такого.

Як вбачається з матеріалів справи, надані позивачем примірники Кредитного договору, паспорта споживчого кредиту та графіка розрахунків не містять відображення електронного підпису відповідача у вигляді одноразового ідентифікатора.

Водночас сама по собі відсутність такого відображення у візуальній формі електронного документа не є безумовним підтвердженням того, що відповідний електронний правочин не вчинявся, оскільки факт його укладення підлягає встановленню судом на підставі оцінки всіх наявних у справі доказів у їх сукупності.

Зокрема, на підтвердження обставин укладення Кредитного договору позивачем надано візуальну форму послідовності дій клієнта та ТОВ «Кошельок» в інформаційно-комунікаційній системі товариства, яка містить відомості про ідентифікацію ОСОБА_1 за номером мобільного телефону, надання інформації про обрані умови кредитування, формування та розміщення індивідуальної оферти, додавання платіжної картки для отримання кредитних коштів.

Відповідно до зазначеного документа 07.06.2021 о 19:58:01 на номер мобільного телефону, вказаний під час оформлення кредиту, товариством було направлено одноразовий ідентифікатор «3197». Надалі о 19:58:36 клієнтом прийнято умови оферти, а о 19:59:18 здійснено її акцептування та підписання Кредитного договору з використанням цього одноразового ідентифікатора. Після цього о 19:59:26 товариством розміщено підписаний договір, додатки до нього та Правила кредитування в особистому кабінеті клієнта.

Отже, наведений документ містить відомості не лише про направлення одноразового ідентифікатора, а й про його подальше використання для акцептування оферти та підписання конкретного Кредитного договору.

При цьому суд враховує, що візуальна форма послідовності дій складена самим кредитодавцем, а тому оцінює її не ізольовано, а у взаємозв`язку з іншими доказами, наявними у матеріалах справи.

Так, згідно з повідомленням TasLink, інформацією АТ «Таскомбанк» та АТ «Універсал Банк», платіжна картка № НОМЕР_2 емітована на ім`я ОСОБА_1 , а 07.06.2021 на неї успішно перераховано 5 000,00 грн, відправником яких є ТОВ «Кошельок».

Зазначені обставини узгоджуються з відомостями візуальної форми послідовності дій клієнта щодо додавання платіжної картки для отримання кредитних коштів, а також із визначеними у Кредитному договорі датою його укладення та сумою кредиту.

Таким чином, наявні у справі докази у своїй сукупності підтверджують не лише факт перерахування кредитодавцем грошових коштів на належну відповідачу платіжну картку, а й послідовність дій в інформаційно-комунікаційній системі товариства, спрямованих на укладення Кредитного договору, включаючи акцептування оферти з використанням одноразового ідентифікатора.

За таких обставин відсутність відображення одноразового ідентифікатора безпосередньо у наданих суду примірниках Кредитного договору та додатків до нього не спростовує встановлених на підставі сукупності доказів обставин укладення сторонами електронного правочину.

Відтак аргументи відповідача про неукладення Кредитного договору та відсутність доказів його підписання суд відхиляє як такі, що не узгоджуються з установленими обставинами справи.

Аргументи відповідача щодо відсутності доказів належності їй платіжної картки № НОМЕР_2 та отримання кредитних коштів повністю спростовуються інформацією АТ «Універсал Банк», якою підтверджено, що зазначена платіжна картка емітована на ім`я ОСОБА_1 , а 07.06.2021 на неї зараховано грошові кошти в сумі 5 000,00 грн, перераховані ТОВ «Кошельок».

Щодо аргументів відповідача про відсутність доказів її ознайомлення з умовами та Правилами надання позики суд зазначає таке.

Як вбачається з візуальної форми послідовності дій клієнта, до акцептування оферти кредитодавцем було сформовано та розміщено в інформаційно-комунікаційній системі індивідуальну пропозицію щодо укладення Кредитного договору з відповідними посиланнями, а о 19:58:36 зафіксовано ознайомлення клієнта з офертою та прийняття її умов. Подальше акцептування оферти о 19:59:18 здійснено з використанням одноразового ідентифікатора «3197».

Крім того, пунктом 9.4 Кредитного договору передбачено, що Правила надання позики є його невід`ємною частиною, а їх текст розміщено на сайті кредитодавця.

За таких обставин аргументи відповідача про відсутність доказів погодження умов кредитування не знайшли свого підтвердження, оскільки наявні у справі докази свідчать про надання клієнту можливості ознайомитися з умовами запропонованого договору до його акцептування.

Оцінюючи аргументи відповідача щодо неправомірності нарахування процентів після закінчення Лояльного періоду, суд виходить із такого.

За умовами Кредитного договору початковий строк кредитування становить 14 днів, а відповідно до графіка розрахунків відповідач зобов`язана була повернути кредит у розмірі 5 000,00 грн та сплатити проценти в сумі 7,00 грн до 20.06.2021.

Водночас пунктами 3.6-3.8 Кредитного договору передбачено механізм автоматичного продовження строку кредитування у разі неповернення кредитних коштів після закінчення Лояльного періоду, з перенесенням строку повернення основної суми кредиту на період до 90 днів та подальшим нарахуванням процентів за підвищеною ставкою.

Оцінюючи зазначені умови, суд враховує правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 07.09.2026 у справі № 552/672/23, щодо застосування частини 8 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі неоднозначності умов кредитного договору.

Зіставлення умов Кредитного договору та графіка розрахунків свідчить про неоднозначність погоджених сторонами положень щодо строку кредитування та розміру процентів за користування кредитом.

Зокрема, графіком розрахунків визначено конкретний строк повернення кредиту та суму процентів, яку позичальник зобов`язаний сплатити за користування кредитними коштами. Натомість положення пунктів 3.6-3.8 Кредитного договору передбачають автоматичне продовження строку кредитування внаслідок неповернення кредиту та виникнення обов`язку сплачувати додаткові проценти без окремого волевиявлення позичальника.

При цьому передбачений договором механізм продовження строку кредитування не усуває неоднозначності співвідношення індивідуально визначених умов повернення кредиту та сплати процентів із загальними положеннями про їх подальше нарахування.

Крім того, неоднозначність умов Кредитного договору підтверджується суперечностями між його окремими положеннями.

Так, пунктом 3.4 Кредитного договору визначено суму процентів за початковий період кредитування в розмірі 15,00 грн, тоді як паспортом споживчого кредиту та графіком розрахунків передбачено 7,00 грн.

Пунктом 3.5 Кредитного договору передбачено застосування процентної ставки 2 % на день від початку кредитування в разі користування кредитними коштами після закінчення Лояльного періоду, тоді як відповідно до пункту 3.8 цього ж договору зазначена ставка застосовується з наступного дня після закінчення Лояльного періоду.

Отже, положення Кредитного договору не узгоджуються між собою як щодо розміру процентів за початковий період кредитування, так і щодо моменту початку застосування підвищеної процентної ставки.

Наведені суперечності в сукупності з умовами автоматичного продовження строку кредитування не дозволяють однозначно встановити обсяг погодженого сторонами грошового зобов`язання щодо сплати процентів.

За таких обставин, застосовуючи частину 8 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та враховуючи правовий висновок ОП КЦС ВС від 07.09.2026 у справі №552/672/23, суд тлумачить неоднозначні положення Кредитного договору на користь споживача та вважає, що погоджений сторонами розмір процентів за користування кредитом становить 7,00 грн, а не заявлені позивачем 9 907,00 грн.

При цьому суд не змінює умов Кредитного договору та не зменшує розмір процентів із мотивів їх неспівмірності сумі кредиту, а встановлює зміст грошового зобов`язання шляхом тлумачення погоджених сторонами умов договору в їх сукупності.

Суд також враховує, що наданий позивачем розрахунок заборгованості містить додаткову невідповідність умовам Кредитного договору, оскільки за період з 21.06.2021 до 18.09.2021 проценти нараховано за ставкою 2,2 % на день, тоді як пунктом 3.8 договору передбачено ставку 2 % на день. Зазначена обставина додатково підтверджує необґрунтованість заявленого позивачем розміру процентів.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення 5 000,00 грн основного боргу та 7,00 грн процентів за користування кредитом, усього 5 007,00 грн. У решті вимог про стягнення процентів слід відмовити.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором у розмірі 5 007,00 грн, з яких 5 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту та 7,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Судовий збір.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 813,68 грн (5 007,00 х 100% : 14 907,00 = 33,59%; 2 422,40 : 100% х 33,59% = 813,68).

Витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, які сторона позивача просить стягнути з відповідача, підтверджуються доданими до позовної заяви доказами, а саме: Договором про надання правової допомоги від 10.03.2026, у якому сторони обумовили його істотні умови, зокрема, предмет договору та порядок розрахунків, а також додатком до цього договору, у якому сторони узгодили перелік послуг, що входять до складу правової (правничої) допомоги, кількість часу на надання правової допомоги та розмір гонорару (а.с.38, 107).

Сторона відповідача зазначила, що вказана справа є справою незначної складності та шаблонною, а тому вважає розмір витрат правової допомоги неспіврозмірним та таким, що підлягає зменшенню.

При вирішенні питання розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу судом взято до уваги норми статей 133, 137, 141 ЦПК України, якими передбачено види судових витрат, витрати на професійну правничу допомогу та розподіл судових витрат між сторонами.

Окрім цього, суд враховує правові висновки, зроблені Верховним Судом з цього питання. Зокрема:

у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Також, суд зважає на положення пункту пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України, згідно з якими загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Оцінюючи аргументи сторін, суд зазначає, що сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, з огляду на: зміст та обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), не складність справи, усталеність судової практики при розгляді справ цієї категорії, ціну позову, не відповідає критеріям розумності та співмірності і є надмірною.

Суд бере до уваги, що спір виник із типових кредитних правовідносин, обсяг фактичних обставин, які підлягали встановленню, та характер доказів не свідчать про особливу складність справи. Підготовка позовної заяви ґрунтувалася на стандартних умовах кредитного договору, розрахунку заборгованості та усталених правових підходах до вирішення спорів цієї категорії, а тому не потребувала значних часових витрат чи проведення складного правового дослідження.

Згідно з додатком до договору про надання правової допомоги, складання позовної заяви оцінено у 4 000,00 грн за дві години роботи, а формування додатків до неї - у 2 000,00 грн за одну годину. Суд вважає, що зазначена вартість цих послуг є завищеною з огляду на типовий характер позову, зміст підготовлених документів та відсутність необхідності опрацювання значного обсягу доказів.

Крім того, окремо оцінено оформлення документів щодо надання правничої допомоги у розмірі 1 000,00 грн, а також відправлення позову стороні та суду, формування матеріалів адвокатського досьє у розмірі 1 000,00 грн. Зазначені дії мають переважно організаційний і технічний характер та не потребують значних професійних зусиль адвоката, що також підлягає врахуванню при оцінці співмірності заявлених витрат.

Суд також враховує, що частина аргументів позивача щодо розміру заборгованості не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду, а позовні вимоги задоволено лише частково. За таких обставин заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу є надмірним також у співвідношенні з обґрунтованою частиною позовних вимог та фактичним результатом розгляду справи.

Оцінивши зміст і обсяг наданих послуг, їхню складність, необхідний для виконання час, ціну позову та результати його розгляду, суд вважає, що розумним і співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу є 3 000,00 грн.

З урахуванням приписів статті 141 ЦПК України та того, що позов задоволено частково, відтак витрати на професійну правничу допомогу підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 007,70 грн (3 000 : 100% х 33,59%).

На підставі статей 11, 526, 598, 599, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (місцезнаходження: Київська область, Бучанський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8А, ідентифікаційний код юридичної особи 40842831) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за Договором №3526908827-363830 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 07.06.2021 у сумі 5 007 (п`ять тисяч сім) грн, з яких 5 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту та 7,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок»» судовий збір у сумі 813,68 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1 007,70 грн, а всього 1 821 (одну тисячу вісімсот двадцять одну) грн 38 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення - 28 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів