Решение № 141004712, 28.10.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/3199/26

Провадження №: 2/332/3242/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Марченко Н.В.,

при секретарі судового засідання Волкові Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в особі представника адвоката Балкового Руслана Леонідовича до Гуляйпільської міської ради, третя особа: Вільнянська державна нотаріальна контора про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в особі представника адвоката Балкового Руслана Леонідовича звернулися до Заводського районного суду м. Запоріжжя із позовом до Гуляйпільської міської ради, третя особа: Вільнянська державна нотаріальна контора про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 була дружиною ОСОБА_5 . Рішенням № 97 від 17.09.1981 року «Исполнительным комитетом Гуляйпольского городского Совета народных депутатов» була розглянута заява ОСОБА_5 , щодо надання останньому дозволу на будівництво житлового будинку. Так зазначеним рішенням громадянину ОСОБА_5 , було дозволено будівництво житлового будинку по типовому проєкту № 184-12-46/67 на земельній ділянці яку виділив колгосп ім. АДРЕСА_1 . Так згідно витягу про реєстрацію у спадковому реєстрі була заведена спадкова справа від 04.12.2024 року № 73395208, у зв`язку із смертю ОСОБА_5 від 24.11.2023 року. За життя ОСОБА_5 не встиг належним чином оформити право власності на збудований ним будинок, що призвело до неможливості реалізувати право на спадкування Позивачкою. З метою врегулювання спору в адміністративному порядку Позивачка подавала запити до органів місцевого самоврядування, а також Центру надання адміністративних послуг. Так рішенням від 29.09.2025 року № 81068594 ОСОБА_1 було відмовлено в проведені реєстрації права власності на житловий будинок. У зв`язку із відсутністю відповіді на запит Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпульс» суб`єктом, що здійснював реєстрацію прав власності в м. Гуляйполе. Також, згідно відповіді від 03.09.2025 року Гуляйпільської міської військової адміністрації в домоволодінні були також прописані і треті особи ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ), що вказує на введення будинку в експлуатацію. Згідно відповіді від 21.10.2024 року № 1821/01-35 Гуляйпільської міської військової адміністрації, рішення № 97 від 17.01.1981 щодо дозволу побудови житлового будинку, також містить рішення щодо передачі земельної ділянки. Таким чином слід вважати, що ОСОБА_5 не самовільно зайняв земельну ділянку, а факт будівництва визнається органами місцевого самоврядування.

Рішенням від 17.09.1981 року «Исполнительным комитетом Гуляйпольского городского Совета народных депутатов» була розглянута заява ОСОБА_5 , щодо надання останньому дозволу на будівництво житлового будинку. За адресою АДРЕСА_2 . ОСОБА_5 у 1981 році збудував житловий будинок загальною площею 63,9 кв.м., житлова площа 33 кв.м. Зазначене підтверджується Повідомленням про результати огляду об`єкта нерухомого майна від 28.05.2019 року. Також від 27.05.2019 року був виготовлений Технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_2 . Таким чином ОСОБА_5 отримав у законом встановлений спосіб дозвіл на будівництво будинку, і його збудував.

21.04.2026 року Державний нотаріус Вільнянської державної нотаріальної контори Трипольська К.К. відмовила Позивачці ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки документи, які підтверджують право власності спадкодавця на будинок не були надані. В процесі підготовки позовної заяви нами була отримана довідка від 23.09.2025 року № 834/02-14/283/2024 щодо наявних спадкоємців ОСОБА_5 . Так після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 спадкоємцями є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , тобто, всі Позивачі в цій справі. Таким чином, ураховуючи спосіб захисту порушеного права, а саме визнання права власності в порядку спадкування на майно, належним відповідачем слід вважати Гуляйпільську міську раду.

На підставі викладеного просить суд, визнати право власності в порядку спадкування за ОСОБА_13 на 1/4 житлового будинку, розташований за адресою АДРЕСА_2 . 3. Визнати право власності в порядку спадкування за ОСОБА_2 на 1/4 житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 . 4. Визнати право власності в порядку спадкування за ОСОБА_3 на 1/4 житлового будинку, розташований за адресою АДРЕСА_2 . 5. Визнати право власності в порядку спадкування за ОСОБА_4 на 1/4 житлового будинку, розташований за адресою АДРЕСА_2 .

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання. Витребувано із Вільнянської державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи № 283 за 2024 рік, номер у спадковому реєстрі 78895208 відкритої після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 05.10.2026, підготовче судове засідання закрито, справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання позивачі не з`явилися, про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлялися належним чином.

Представник позивачів у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

Дослідивши докази по справі, встановивши такі факти та відповідні правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволенню з нижченаведених підстав.

Судом встановлено, що 29.08 1978 між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладено шлюб. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловікові - « ОСОБА_15 », дружині « ОСОБА_15 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 29.08.1978, серія НОМЕР_1 .

Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_14 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 15.12.1975, серія НОМЕР_2 .

Батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3 , серія НОМЕР_4 .

Батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 23.05.1985, серія НОМЕР_5 та свідоцтвом про укладення шлюбу від 18.12.2004.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 27.11.2023, серія НОМЕР_6 .

Після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

27.11.2024 із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 до Вільнянської державної нотаріальної контори звернулась дружина померлого ОСОБА_1 .

08.01.2025 ОСОБА_1 звернулась до Вільнянської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 відмовлено, у зв`язку з відсутністю у спадкоємця документів, що посвідчували б право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_5 .

21.04.2026 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька - ОСОБА_5 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 звернулась донька померлого ОСОБА_4 .

У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 відмовлено, у зв`язку з відсутністю у спадкоємця документів, що посвідчували б право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_5 .

21.04.2026 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька - ОСОБА_5 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 син померлого ОСОБА_3 .

У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 відмовлено, у зв`язку з відсутністю у спадкоємця документів, що посвідчували б право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_5 .

21.04.2026 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька - ОСОБА_5 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 син померлого ОСОБА_2 .

У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 відмовлено, у зв`язку з відсутністю у спадкоємця документів, що посвідчували б право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_5 .

Даний факт підтверджується матеріалами спадкової справи № 283/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Відповідно до Рішення Виконавчого комітету Гуляйпільської міської Ради народних депутатів від 17.09.1981 №97 дозволено гр. ОСОБА_5 будівництво житлового будинку розміром 7х10 м. по типовому проєкту №184-12-46/67 на земельній ділянці, виділеною колгоспом іменем Енгельса в АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді Гуляйпільської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області від 21.10.2024 №1821/01-35, за архівними даними відділу містобудування, архітектури та місцевого економічного розвитку Гуляйпільської міської ради, відповідно до рішення виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради народних депутатів №4 від 21.01.1988 року «Про упорядкування нумерації домогосподарств та найменування вулиць міста» міститься запис, щодо реєстрації за ОСОБА_5 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до відповідді Гуляйпільської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області від 03.09.2024 №1545/01-35, згідно даних реєстру Гуляйпільської міської територіальної громади, станом на поточну дату, за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані:

ОСОБА_6 , 2000 р.н., з 20.06.2016;

ОСОБА_7 , 2005 р.н., з 09.03.2017;

ОСОБА_8 , 2008 р.н., з 09.03.2017;

ОСОБА_9 , 2017 р.н., з 09.03.2017;

ОСОБА_4 , 1985 р.н., з 09.04.2005;

ОСОБА_10 , 1985 р.н., з 03.03.2015;

ОСОБА_2 , 1980 р.н., з 16.04.1997;

ОСОБА_3 , 1975 р.н., з 21.07.1995;

ОСОБА_11 , 2011 р.н., з 26.03.2018;

ОСОБА_16 , 2007 р.н., з 26.03.2018;

ОСОБА_12 , 2015 р.н., з 26.03.2018.

Згідно технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , виготовлений 27.05.2019 КП «Імпульс» Пологівської районної ради , загальна площа будинку складає 63,9 кв.м., житлова площа - 33,0 кв.м.

23.09.2025, з метою реєстрації права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , позивач ОСОБА_1 звернулась до державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області від 29.09.2025 №81068594 у проведенні реєстраційних дій ОСОБА_1 було відмовлено, у зв`язку з відсутністю документів, що посвідчували б право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною першою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

За змістом частин першої, другої, третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини, що визначено частиною першою статті 1269 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

За даними п.п. 4.16 п. 4 глави 10 розділу II "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Підпунктом 4.19 п. 4 глави 10 розділу II вказаного порядку передбачено, що за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до частини четвертої статті 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Як роз`яснено в п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України "Про власність", Законом України від 07 грудня 1990 року № 533-XII "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", Законом України від 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат", постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 "Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР", Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та іншими нормативними актами.

Відповідно до п. 1 р. І, п.4 р. ІІ Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР провадять бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих. Реєстрації підлягають всі будинки і домоволодіння в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать місцевим Радам

депутатів трудящих, державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, а також ті будинки і домоволодіння, які належать громадянам на праві особистої власності. Будинки, що підлягають реєстрації, повинні бути закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Майнові правовідносини господарства робітника були врегульовані загальними нормами цивільного, земельного та сімейного права. Він не мав статусу колгоспного двору, а тому немає підстав застосування до правовідносин у цій справі норм ЦК УРСР 1963 року, у тому числі за аналогією закону.

Відтак, слід керуватися вимогами Кодексу про шлюб та сім`ю УРСР 1969 року, за яким суб`єктами права спільної сумісної власності вважалося подружжя.

Так, згідно з частини першої статті 22 даного Кодексу майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Відповідно до частини першої статті 28 Кодексу про шлюб та сім`ю УРСР в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

Таким чином, виходячи із правових норм, які діяли на момент виникнення права власності на спірне будининковолодіння, воно є майном, набутим подружжям за час шлюбу.

А відтак, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , як подружжю належало по 1/2 частині домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Отже об`єм спадкової маси після смерті ОСОБА_5 складається з 1/2 частини житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивачі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як спадкоємці, яка постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважаються такими, що прийняли спадщину, оскільки протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не заявили про відмову від неї.

Отже, право позивачів має бути захищено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане майно, наступним чином.

За ОСОБА_1 на 5/8 частин житлового будинку, яка складається з: 1/2 частки, яка належить останній на праві спільної сумісної власності подружжя та 1/8 частки, успадкована після смерті чоловіка - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За ОСОБА_2 на 1/8 частки, успадкованої після смерті батька - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За ОСОБА_3 на 1/8 частки, успадкованої після смерті батька - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За ОСОБА_4 на 1/8 частки, успадкованої після смерті батька - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно частини другої статті 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.

Враховуючи вищенаведене, визнання позову відповідачем, а також те, що через відсутність державної реєстрації права власності та правовстановлюючих документів на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, позивачі не можуть реалізувати своїх спадкових прав, тому їх право підлягає судовому захисту, а позов до часткового задоволення.

Керуючись статтями 4, 12, 200, 247, 265, 354 ЦПК України, статтями 15, 16, 392, 1216, 1217, 1218, 1268, 1270 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в особі представника адвоката Балкового Руслана Леонідовича до Гуляйпільської міської ради, третя особа: Вільнянська державна нотаріальна контора про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_7 право власності на 1/2 частину житлового будинку, загальною площею 63,9 кв.м., житловою площею 33,0 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_7 право власності на 1/8 частину житлового будинку, загальною площею 63,9 кв.м., житловою площею 33,0 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_8 право власності на 1/8 частину житлового будинку, загальною площею 63,9 кв.м., житловою площею 33,0 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_9 право власності на 1/8 частину житлового будинку, загальною площею 63,9 кв.м., житловою площею 33,0 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_10 право власності на 1/8 частину житлового будинку, загальною площею 63,9 кв.м., житловою площею 33,0 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 28.10.2026.

Суддя Н.В. Марченко