Решение № 141002857, 29.09.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/2387/26

Номер провадження 2/504/3475/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Литвинюк А.В.,

секретаря судового засідання Данько Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі-Кредит», в особі представника Малиш Тетяни Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

27.05.2026 року через систему «Електронний суд» представник позивача звернувся до Доброславського районного суду Одеської області із вказаним позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість за кредитним № 2568309 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 12.09.2025 р. у розмірі 115739,00 грн, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2026 року справу розподілено судді Литвинюк А.В.

Ухвалою суду від 01.06.2026 року справу прийнято до провадження та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст.128-130 ЦПК України.

В судове засідання призначене на 29.09.2026 року представник позивача Малиш Т.О. не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином, однак, в позовній заяві просила проводити судові засідання за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином, шляхом надсилання ухвали суду та судових повісток на адресу реєстрації, що підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 01.06.2026 року №2815850, однак, у судове засідання призначене на 29.09.2026 року не з`явився, про поважність причин неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

У зв`язку із неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу не здійснювалось (ч.2 ст.247 ЦПК України).

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 12.09.2025 року між ТОВ «Селфі-Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії №25683096.

Пунктом 1.1. споживач зобов`зався зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Сторони погодили істотні умови договору, а саме: Сума кредиту 30 700 грн (п. 1.2. Договору); Строк кредиту 360 днів (п.1.3. Договору).

Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Згідно з п. 1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та Документ сформований в системі «Електронний суд» 27.05.2026 3 застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3. цього Договору.

Відповідно до п. 1.5.2. Знижена процентна ставка становить 0,9% в день та застосовується у випадку, якщо споживач, як учасник програми лояльності товариства, в дату першого платежу - 12.10.2025 або протягом наступного календарного дня, що слідує за вказаною датою, сплатить кошти у сумі першого платежу, визначеного в графіку платежів. Знижка споживачу від товариства на стандартну процентну ставку є індивідуальною; у випадку її застосування сума процентів, що підлягає сплаті до вказаної вище дати (дати першого платежу), перераховується замість стандартної процентної ставки за зниженою процентною ставкою.

Кредитний договір було укладено в електронній формі та у повній відповідності до вимог чинного законодавства. Вся процедура по укладенню договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» проходить в онлайн-режимі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Відповідно до п. 2.1. Договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Переказ коштів, виданих в рамках кредитного договору здійснено відповідно до укладеного з товариством договору та підтверджується листом платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК» від 21.04.2026 року, складеного у відповідності до вимог законодавства, та який містить усі необхідні реквізити, в тому числі вказано «Призначення платежу: виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 2568309 від 12.09.2025».

Внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 115 739 грн, яка складається з 30 700 грн тіла кредиту, 69 689 грн заборгованості за процентами та 15 350 грн заборгованості за штрафними санкціями.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У ст.3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як вбачається з положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами

Відповідно ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан, який на теперішній час продовжений до 31 жовтня 2026 року.

При цьому, в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22 (провадження № 61-14740св23) навів свою правову позицію за якою тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій, за кредитним договором №2568309 від 12.09.2025 року у розмірі 15 350 грн є необґрунтованими, оскільки нараховані у період дії в Україні воєнного стану, а тому задоволенню не підлягають.

У зв`язку з чим суд вважає необхідним відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь ТОВ «Селфі-Кредит» необхідно стягнути заборгованість за договором №2568309 від 12.09.2025 року у розмірі 100 389 грн, яка складається з 30 700 грн простроченої заборгованості за кредитом та 69 689 грн простроченої заборгованості за нарахованими процентами.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем надано копію платіжної інструкції №16187 від 14.05.2026 року про сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 100 389 грн, оскільки позовні вимоги задоволені частково на 86,74 відсотків, відмовлено в задоволенні позовних вимог у розмірі, що становить 13,26 відсотків, тому розмір судового збору, що підлягає стягненню становить 2 309,37 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.514,526,536,611,625,1050,1054,1077,1078,1081 ЦК України, ст.ст.13,76,81,89,141,273,274,352,354 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі-Кредит», в особі представника Малиш Тетяни Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі-Кредит» (код ЄДРПОУ 43979069, адреса: 04070, м. Київ, Андріївський узвіз, 1-А) заборгованість за кредитним договором №2568309 від 12.09.2025 року у розмірі 100 389 (сто тисяч триста вісімдесят дев`ять) гривень, яка складається з 30 700 грн простроченої заборгованості за кредитом та 69 689 грн простроченої заборгованості за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі-Кредит» (код ЄДРПОУ 43979069, адреса: 04070, м. Київ, Андріївський узвіз, 1-А) понесені судові витрати у розмірі 2 309 (дві тисячі триста дев`ять) гривень 37 (тридцять сім) копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя : Литвинюк А. В.