Постановление суда № 140999009, 28.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/3142/26

У Х В А Л А

з питань встановлення судового контролю за виконанням судового рішення

28 жовтня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій,

у с т а н о в и в:

В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала на розгляді адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 у справі № 380/3142/26 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, при призначенні ОСОБА_1 пенсійного забезпечення з 28.10.2025 (протокол за пенсійною справою №318040937 від 28.10.2025), в частині обмеження розміру пенсійного забезпечення розміром десять прожиткових мінімумів установлених для осіб, які втратили працездатність.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум з 28.10.2025 по 31.12.2025 та з 01.01.2026.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп..

До Львівського окружного адміністративного суду 05 жовтня 2026 року надійшла заява ОСОБА_1 , в якій заявник просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, вчинені на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року у справі № 380/3142/26, які полягають у застосуванні при визначенні розміру пенсії ОСОБА_1 коефіцієнтів пониження, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778, та виплаті внаслідок цього пенсії у зменшеному розмірі; встановити судовий контроль та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати до суду звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року у справі № 380/3142/26.

В обґрунтування вимог заяви заявник зазначив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року у справі № 380/3142/26, яке набрало законної сили 23 червня 2026 року за наслідками апеляційного перегляду, визнано протиправними дії пенсійного органу щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум з 28 жовтня 2025 року по 31 грудня 2025 року та з 01 січня 2026 року. При цьому в мотивувальній частині вказаного судового рішення суд надав пряму правову оцінку неправомірності застосування до спірних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану». Незважаючи на це, відповідач при здійсненні перерахунку пенсії на виконання судового рішення хоч і визначив основний розмір пенсії позивача у сумі 79 717,53 грн, проте повторно протиправно застосував норми постанови Кабінету Міністрів України № 1778, понизивши розмір пенсії до 36 776,25 грн. Заявник вказує, що про факт відмови відповідача усунути порушення в межах відкритого виконавчого провадження № 81587197 він дізнався 05 жовтня 2026 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, у зв`язку з чим звернувся до суду із заявою в порядку судового контролю.

Від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 13 жовтня 2026 року надійшли заперечення на заяву, у яких відповідач просить відмовити у задоволенні заяви. Свою позицію пенсійний орган обґрунтовує тим, що судове рішення виконано належним чином, а перерахунок пенсії з 01 січня 2026 року та 01 березня 2026 року проведено з урахуванням зміни нормативно-правового регулювання, зокрема прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 та застосування постанови Кабінету Міністрів України № 1778, що становить нові спірні правовідносини, які не охоплюються судовим рішенням та мають бути предметом окремого позову. Крім того, пенсійний орган стверджує про пропуск позивачем десятиденного строку звернення із заявою, передбаченого частиною четвертою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки про розмір проведеного перерахунку позивачу було відомо ще з листа відповідача від 09 липня 2026 року; наголошує на неможливості одночасного здійснення примусового виконання рішення державним виконавцем та застосування заходів судового контролю судом; вказує на відсутність відповідних бюджетних призначень для одномоментної повної виплати нарахованої ретроспективної заборгованості за судовим рішенням.

У додаткових поясненнях від 16 жовтня 2026 року заявник спростував доводи відповідача, зазначивши, що постанови Кабінету Міністрів України № 1778 та № 236 діяли на час розгляду справи судом першої інстанції, а застосування постанови № 1778 вже було визнано судом протиправним, відтак ніякої зміни правового регулювання після набрання рішенням законної сили не відбулося. Щодо строку заявник зауважив, що після отримання повідомлення про перерахунок ним було ініційовано процедуру примусового виконання, і лише 05 жовтня 2026 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження стало достовірно відомо про категоричну відмову пенсійного органу усунути допущене порушення на повторні вимоги державного виконавця, що узгоджується з практикою Верховного Суду щодо вичерпання заходів примусового виконання перед зверненням у порядку статті 383 КАС України. Також заявник зазначив, що заявлені вимоги стосуються не термінів реальної виплати коштів, а саме незаконного обмеження визначеного розміру пенсійного забезпечення та зменшення належного до нарахування боргу.

При вирішенні заяви про встановлення судового контролю керується таким.

Згідно з ч.1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно ст. 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року у справі № 380/3142/26, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2026 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області при призначенні ОСОБА_1 пенсійного забезпечення з 28 жовтня 2025 року (протокол за пенсійною справою № 318040937 від 28 жовтня 2025 року) в частині обмеження розміру пенсійного забезпечення розміром десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум з 28 жовтня 2025 року по 31 грудня 2025 року та з 01 січня 2026 року.

Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2026 року у відкритті касаційного провадження за скаргою пенсійного органу відмовлено.

Таким чином, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року набрало законної сили 23 червня 2026 року, набуло статусу остаточного і підлягає неухильному виконанню боржником.

Як слідує з наданих учасниками матеріалів та не заперечується відповідачем, на виконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області сформовано протокол перерахунку пенсії, згідно з яким розрахований повний підсумок пенсії позивача з урахуванням передбачених надбавок становить 79 717,53 грн, однак із застосуванням коефіцієнтів пониження згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778 розмір пенсії до виплати обмежено сумою 36 776,25 грн.

Надаючи правову оцінку діям відповідача, суд відхиляє доводи Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зміну правового регулювання та виникнення нового спору з огляду на таке.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 15 вересня 2026 року у справі № 580/490/26 сформувала висновок, згідно з яким наявність у КАС України спеціальних процесуальних механізмів, спрямованих на забезпечення належного та повного виконання судового рішення, виключає необхідність звернення з новим позовом з метою спонукання відповідача до його виконання. Визначальним для розмежування нового адміністративного спору та спору щодо виконання судового рішення є не сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень нового рішення, здійснення нового розрахунку чи застосування нормативного акта, а зміст, мета і безпосередній зв`язок відповідних дій із виконанням судового рішення. Якщо такі дії є способом реалізації вже встановленого судом обов`язку, питання щодо їх правомірності підлягає вирішенню судом у межах процедур судового контролю за виконанням судового рішення, передбачених статтями 382, 383 КАС України.

При цьому під час вирішення спору по суті у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року судом вже було надано вичерпну правову оцінку протиправності застосування при нарахуванні та виплаті пенсії позивача положень статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778.

На момент ухвалення рішення суду першої інстанції (08 квітня 2026 року) та постанови суду апеляційної інстанції (23 червня 2026 року) постанова КМУ № 1778 від 30 грудня 2025 року та постанова КМУ № 236 від 25 лютого 2026 року вже були чинними та враховувалися судом під час розгляду справи. Отже, у спірних правовідносинах не відбулося зміни правового регулювання після набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідач, формально визначивши належний позивачу розмір пенсії, під виглядом виконання рішення повторно вдався до дій, спрямованих на штучне зменшення виплати за допомогою механізму, який вже був прямо визнаний судом непридатним до застосування у цих правовідносинах.

Такі дії пенсійного органу свідчать про очевидне спотворення суті судового рішення та ухилення від його реального й належного виконання.

Щодо посилань відповідача на відсутність бюджетного фінансування суд зазначає, що предметом даного розгляду є саме правомірність нарахування пенсії та визначення належного до виплати розміру пенсійного забезпечення з фіксацією дійсного обсягу зобов`язань держави перед позивачем.

Неможливість негайної виплати всієї суми боргу через порядок черговості фінансування видатків Пенсійного фонду України не може слугувати законною підставою для заниження розрахункового розміру пенсії та штучного списання чи приховування нарахованої заборгованості шляхом застосування протиправних коефіцієнтів пониження.

Суд також відхиляє заперечення відповідача щодо пропуску заявником строку звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.

Як неодноразово вказувала Велика Палата Верховного Суду (зокрема, у постанові від 09 грудня 2021 року у справі № 9901/235/20) та Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (постанова від 30 жовтня 2025 року у справі № 420/2827/22), інститут судового контролю за статтею 383 КАС України вимагає від стягувача попереднього використання встановленого законом механізму примусового виконання рішення через органи державної виконавчої служби з метою запобігання передчасному судовому контролю.

Отримавши лист органу ПФУ від 09 липня 2026 року, позивач 24 липня 2026 року правомірно звернувся до органу державної виконавчої служби, внаслідок чого 28 липня 2026 року було відкрито виконавче провадження № 81587197. Проте державний виконавець двічі направляв боржнику вимоги про виконання рішення, на які пенсійний орган відповів відмовою (листи від 11 серпня 2026 року та від 04 вересня 2026 року), продовжуючи вважати рішення суду виконаним. Про остаточну відмову відповідача усунути порушення в межах процедури примусового виконання та зміст відповіді відповідача від 04 вересня 2026 року заявник дізнався 05 жовтня 2026 року під час офіційного ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (заява зареєстрована за вх. № 10510), після чого того ж дня, тобто 05 жовтня 2026 року, засобами підсистеми «Електронний суд» звернувся до суду із цією заявою.

За таких обставин десятиденний строк, передбачений частиною четвертою статті 383 КАС України, заявником не пропущено.

Крім того, аргумент відповідача щодо неможливості одночасного здійснення виконавчого провадження та судового контролю прямо суперечить приписам частини другої статті 381-1 та частини четвертої статті 382 КАС України, а також висновкам Верховного Суду у справі № 580/490/26, які визначають примусове виконання органами ДВС та судовий контроль взаємодоповнюючими засобами захисту гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права особи на виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Згідно з абзацом другим частини шостої статті 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд доходить переконання про обґрунтованість доводів заявника, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області всупереч судовому рішенню, яке набрало законної сили, вчинило протиправні дії щодо протиправного застосування понижуючих коефіцієнтів за постановою КМУ № 1778, що є підставою для задоволення вимоги про визнання таких дій протиправними та постановлення окремої ухвали в порядку статті 249 КАС України для усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Вирішуючи вимогу заявника щодо встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України, суд виходить з того, що згідно з абзацом другим частини першої статті 382 КАС України в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення. Відповідно до частини четвертої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки, тобто не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищувати трьох місяців.

З огляду на категоричну відмову відповідача належним чином виконати рішення суду без застосування скасованих судом обмежень навіть під час примусового виконання, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати до суду звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року у справі № 380/3142/26, встановивши для цього достатній строк тривалістю один місяць з дня отримання копії цієї ухвали.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 381-1, 382, 382-1 КАС України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених на виконання судового рішення, та встановлення судового контролю задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, вчинені на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року у справі № 380/3142/26, які полягають у застосуванні при визначенні розміру пенсії ОСОБА_1 коефіцієнтів пониження, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778, та виплаті внаслідок цього пенсії у зменшеному розмірі.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року у справі № 380/3142/26.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року у справі № 380/3142/26 протягом одного місяця з дня отримання копії цієї ухвали.

Попередити суб`єкта владних повноважень, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суд може вжити заходів, передбачених статтею 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема накласти штраф.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Грень Н.М.