Решение № 140998803, 27.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 рокусправа № 380/9357/26м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участі секретаря судового засідання Вознічки А.І., представниці позивача Яцук Г.М., представника відповідача Марциняка С.В., розглянув у місті Львові, у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в режимі відеоконференцзв`язку адміністративну справу адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Укрбудсервіс до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "УКРБУДСЕРВІС" (далі - ТОВ Інвестиційна компанія "Укрбудсервіс", ТОВ "ІК "Укрбудсервіс", позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 21.04.2026 року № 16881/13-01-07-06 форми Р, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 4822498,75 (з яких: податкові зобов`язання в сумі 3857999 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 964499,75 грн);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 21.04.2025 року № 16883/13-01-07-06 форми В4, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 456187,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 21.04.2026 року № 16886/13-01-07-06 форми ПС за платежем адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 1020,00 грн

В обґрунтування позовних вимог ТОВ Інвестиційна компанія Укрбудсервіс в заявах по суті спору та додаткових поясненнях наводить такі аргументи: у відповідача були відсутні підстави для проведення вищевказаної перевірки, оскільки позивач попередньо не отримував жодного запиту та вимоги про надання документів до перевірки. Тому у контролюючого органу були відсутні передбачені п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України підстави для призначення документальної позапланової перевірки. Звернув увагу, що що акт позапланової виїзної перевірки від 01.04.2026 року № 13757/13-01-07-06/40433945 не містить будь-яких посилань на письмові запити, вимоги про витребування документів у позивача до початку проведення вказаної перевірки позивача. Щодо порушень податкового законодавства вказав, що акті перевірки контролюючим органом викладено обставини господарської діяльності контрагентів позивача, наведено відомості, що містяться у відповідних звітних документах на підставі яких відповідач дійшов висновку про неможливість здійснення господарських операцій. Вважає вказані твердження припущенням контролюючого органу, які не ґрунтуються на відповідних документах (доказах), які серед іншого наявні і в розпорядженні контролюючого органу. Зокрема, позивач, як платник податків та юридична особа не має жодного відношення до обставин ведення податкового обліку іншого платника (контрагента), а відповідальність за ймовірне порушення тих чи інших норм є індивідуальною та не передбачає колективної відповідальності. Також вказав, що в акті перевірки контролюючий орган не вказав, що податкові накладні ТОВ ОЛД ТРЕЙД (42380618), ТОВ МАКСБУДРЕМ та ПП ЗАХІД ГОСПТОРГ (42206747) щодо реалізації товарів, робіт, послуг на адресу позивача зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто пройшли відповідну перевірку ризиків і не були заблоковані ДПС. Вважає, що господарські операції між позивачем та ТОВ ОЛД ТРЕЙД, ТОВ МАКСБУДРЕМ та ПП ЗАХІД ГОСПТОРГ є такими, що фактично відбулись, що підтверджується первинними документами, які надані позивачем в ході проведення перевірки та складені з урахуванням специфіки робіт, часу їх виконання, матеріальних ресурсів необхідних для їх виконання. З огляду на викладене, первинні документи, надані позивачем на підтвердження дійсності господарських операцій із ТОВ ОЛД ТРЕЙД, ТОВ МАКСБУДРЕМ та ПП ЗАХІД ГОСПТОРГ, враховуючи співвідношення вчинених господарських операцій з основним видом діяльності позивача та у сукупності зі встановленими обставинами господарських операцій, підтверджують формування показників податкової звітності та вказують на реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку.

Ухвалою суду від 18.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.07.2026 заяву представниці позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

Відповідач позовних вимог не визнав, вказав, що в ході проведення перевірки встановлено, що надані до перевірки ТОВ ІК УКРБУДСЕРВІС документи по взаємовідносинах з ТОВ ОЛД ТРЕЙД (42380618), ТОВ МАКСБУДРЕМ та ПП ЗАХІД ГОСПТОРГ (42206747) мають статус формально складених та не підтверджують реальність здійснення таких операцій. Вказав, що за результатами проведеного аналізу даних ІТС Податковий блок та даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ "ОЛД ТРЕЙД" не здійснювало залучення інших суб`єктів господарювання до виконання даних робіт. З урахуванням зазначеного, перевіркою встановлено не підтвердження факту продажу ТОВ "ОЛД ТРЕЙД" робіт на адресу ТОВ ІК УКРБУДСЕРВІС на загальну суму ПДВ 142 500 грн., в т.ч за березень 2019 року 142 500 грн. Таким чином, в первинних документах, виписаних ТОВ "ОЛД ТРЕЙД" для ТОВ ІК УКРБУДСЕРВІС зазначені господарські операції, які фактично не відбувались. У зв`язку з чим, вони (податкові та видаткові накладні) не мають юридичної сили первинних документів, відповідно ТОВ ІК УКРБУДСЕРВІС неправомірно сформовано регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі таких первинних документів.

Щодо контрагента ТОВ Максбудрем вказав, що в ході проведення перевірки за результатами проведеного аналізу даних ІТС Податковий блок та даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ МАКСБУДРЕМ не здійснювало залучення інших суб`єктів господарювання до виконання даних робіт. З урахуванням зазначеного, перевіркою встановлено не підтвердження факту продажу ТОВ МАКСБУДРЕМ робіт та ТМЦ (щебню) на адресу ТОВ ІК УКРБУДСЕРВІС на загальну суму ПДВ 1 173 708 грн., в т.ч за квітень 2019 року 400 510 грн., липень 2019 року 193 252 грн., вересень 2019 року 468 279 грн., грудень 2019 року 111 667 грн. Таким чином, в первинних документах, виписаних ТОВ МАКСБУДРЕМ для ТОВ ІК УКРБУДСЕРВІС зазначені господарські операції, які фактично не відбувались. У зв`язку з чим, вони (податкові та видаткові накладні) не мають юридичної сили первинних документів, відповідно ТОВ ІК УКРБУДСЕРВІС неправомірно сформовано регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі таких первинних документів.

Щодо контрагента ПП ЗАХІД ГОСПТОРГ вказав, що проведеним аналізом встановлено, що для виконання задекларованих робіт (послуг) ПП ЗАХІД ГОСПТОРГ необхідна відповідна техніка, будівельний (виробничий) інструмент. Однак, згідно поданої звітності у ПП ЗАХІД ГОСПТОРГ відсутня відповіна техніка. Крім цього, згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено відсутність у ПП ЗАХІД ГОСПТОРГ операцій із придбання послуг оренди техніки. В ході проведення перевірки за результатами проведеного аналізу даних ІТС Податковий блок та даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ПП ЗАХІД ГОСПТОРГ не здійснювало залучення інших суб`єктів господарювання до виконання даних робіт. Просив відмовити у задоволенні позову.

Суд вислухав промови та пояснення учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи докази, встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиціна компанія "Укрбудсервіс" є юридичною особою, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 19.04.2016 (40433945), номер державної реєстрації 1398100000002490. Основним видом економічної діяльності позивача є: 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; іншими видами діяльності позивача є: 22.21 Виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас, 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику, 41.20 Будівництво житлових і нежилових будівель; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва, 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи тощо.

ГУ ДПС у Львівській області відповідно до наказу від 17.03.2026 № 1477-ПП проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ ІК УКРБУДСЕРВІС (40433945) з питань проведення взаємовідносин із ТОВ "ОЛД ТРЕЙД" (42380618) за період березень 2019 року, ТОВ "ІНТЕРГРУП-ЗАХІД" (42284605) за період березень 2019 року, ТОВ "МАКСБУДРЕМ" (42614231) за період квітень, липень, вересень, грудень 2019 року, ТОВ "Б.О.Н.А." (42861091) за період жовтень, листопад, грудень 2019 року, ПП "ЗАХІД ГОСПТОРГ" (42206747) за період березень, квітень, травень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2020 року, лютий 2021 року, ТОВ "ЄВРОПРОЕКТШЛЯХБУД" (34821164) за період вересень, листопад 2021 року, та правомірності їх відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податкових декларацiях з податку на прибуток пiдприємств.

За результатами перевірки складено акт від 01.04.2026 № 13757/13-01-07 06/40433945, яким встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, 198.3, ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 18 деклараціїї) на загальну суму 3 857 999 грн; завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (показник рядка 21 деклараціїї) на загальну суму 456 187 грн; порушення п. 44.1, п. 44.3, ст. 44; п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, підприємством до перевірки не надано документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

На підставі висновків акта перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення рішення від 21.04.2026 року № 16881/13-01-07 06 форми Р, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі чотири мільйони вісімсот двадцять дві тисячі чотириста дев`яносто вісім гривень, 75 коп. (з яких: податкові зобов`язання в сумі 3 857 999 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 964 499,75 грн.);

- податкове повідомлення рішення від 21.04.2025 року № 16883/13-01-07 06 форми В4, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму чотириста п`ятдесят шість тисяч сто вісімдесят сім гривень, 00 коп. - податкове повідомлення рішення від 21.04.2026 року № 16886/13-01-07-06 форми ПС за платежем адміністративні штрафи та інші санкції в сумі одна тисяча двадцять гривень 00 коп;

- податкове повідомлення рішення від 21.04.2025 року № 16886/13-01-07 06 форми ПС за платежем адміністративні штрафи та інші санкції в сумі одна тисяча двадцять гривень 00 копійок.

Позивач вважає оскаржені рішення протиправними, тому звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

При вирішенні спору по суті суд керується такими нормами права та мотивами щодо їх застосування при оцінці фактичних обставин цієї справи.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України № 996-XIV).

Стаття 1 Закону України № 996-XIV дає визначення термінам: господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону України № 996-XIV визначено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з абзацом першим пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 вказаного Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України (абзац перший пункту 198.6 статті 198 ПК України).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1 статті 200 ПК України).

У пункті 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 вказаного Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 вказаного Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У постановах Верховного Суду від 28.04.2020 (справа № 826/15568/16), від 10.04.2020 (справа № 808/954/17), від 06.03.2020 (справа №803/13/16) сформовано висновок про те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності. Отже, фактичне постачання товарів в межах відповідної угоди повинне розглядатися судами як самостійний предмет дослідження. При оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників господарських операцій, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності. Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

Зібрані у справі докази свідчать про таке.

ТОВ Інвестиційна компанія Укрбудсервіс уклало із ТОВ ОЛД ТРЕЙД договір субпідряду на виконання робіт (будівництво) від 01.02.2019 № 1/02 щодо Реконструкції парку імені Папи Римського Івана Павла П у м. Львові (коригування) ІІ черга (45454000-4-Реконструкція (CPV). Відповідно до умов договору ТОВ ОЛД ТРЕЙД виписано і зареєстровано в ЄРПН на адресу ТОВ ІК Укрбудсервіс податкові накладні. Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено до складу податкового кредиту за березень 2019 року в сумі 142500 грн. Виконані роботи підтверджено актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3).

ТОВ Інвестиційна компанія Укрбудсервіс уклало із ТОВ ІНТЕРГРУП-ЗАХІД (виконавець договори субпідряду щодо виконання робіт: від 31.01.2019 № 31/01 на об`єкті Реконструкція з розширенням існуючої школи № 41 на вул. Макаренка, 19 в смт. Брюховичі Львівської області (коригування). Зовнішні мережі водопроводу та каналізації; від 01.03.2019 № 1/03 на об`єкті Капітальний ремонт спортивного майданчика СЗШ № 27 на вул. Свєнціцького 15 у м. Львові; від 01.03.2019 № 11/03 на об`єкті Капітальний ремонт спортивного майданчика у СЗШ № 66 на вул. Науковій 92 у м. Львові; від 04.03.2019 № 4/03 на об`єкті Будівництво мереж водопостачання у смт. Рудно Залізничного району м. Львова. Відповідно до умов договорів ТОВ ІНТЕРГРУП-ЗАХІД виписано та зареєстровано в ЄРПН на адресу ТОВ ІК Укрбудсервіс податкові накладні.

ТОВ Інвестиційна компанія Укрбудсервіс уклало із ТОВ МАКСБУДРЕМ (продавець) договори від 10.09.2019 № 1-КП та від 01.11.2019 № 3-КП на придбання бруківки. Відповідно до умов договору ТОВ МАКСБУДРЕМ виписано та зареєстровано в ЄРПН на адресу ТОВ ІК УКРБУДСЕРВІС податкові накладні.

ТОВ Інвестиційна компанія Укрбудсервіс (засовник) уклало із ТОВ МАКСБУДРЕМ (виконавець) договори субпідряду на виконання робіт (будівництво): від 01.03.2019 № 01/03-1 Реконструкція з розширення існуючої школи № 41 на вул. Макаренка 19 в смт. Брюховичі Львівської області (коригування); від 04.03.2019 ; 04/03-1 Будівництво мереж водопостачання у смт. Рудно Залізничного району м. Львова, Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач; від 20.03.2019 № 1/03 Будівництво водопроводу по вулицях Гайова, Дитяча, Широка в смт. Брюховичі Львівської області; від 03.04.2019 № 1/04 Будівництво каналізаційної мережі по вул. Мальова в смт. Брюховичі Львівської області (додаткові роботи); від 03.06.2019 № 03/06-19 Капітальний ремонт спортивного майданчика у СШ № 66 на вулиці Науковій 92 у м. Львові.

Відповідно до умов наведених договорів ТОВ МАКСБУДРЕМ виписано та зареєстровано в ЄРПН на адресу ТОВ ІК Укрбудсервіс податкові накладні.

Матеріали справи містять акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3).

ТОВ Інвестиційна компанія Укрбудсервіс повністю оплатило отримані послуги, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок та платіжних інструкцій. Вказані в акті перевірки господарські операції підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними, що містяться в матеріалах справи.

Щодо використання відповідачем інформаційної бази даних контролюючого органу та узагальненої податкової інформації, суд вказує, що будь-яке автоматизоване співставлення чи дані, отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема, задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними. Контролюючий орган мав повноваження провести зустрічну звірку з постачальниками позивача та пересвідчитися в обґрунтованості/безпідставності своїх оцінок інформації з баз даних, проте не скористався такою можливістю.

Такого висновку також дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеного у Постанові від 10 листопада 2021 року у справі № 380/1552/20.

Крім того, Верховний Суд вказує на принцип індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, за яким негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Суд зважає на доводи позивача про те, що обставина не декларування контрагентом позивача тієї чи іншої кількості працівників не може вказувати на порушення позивачем податкової дисципліни, оскільки останній позбавлений можливості здійснювати контроль за звітністю контрагента, а також в силу закріпленого статтею 61 Конституції України принципу індивідуальної юридичної відповідальності, жодним чином не впливає на право позивача відображати в податковому обліку наслідки реально здійснених господарських операцій, які призвели до реальних змін майнового стану.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України). Відповідно до абз. 2 п. 201.10. ст. 200 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд ще раз звертає увагу на те, що податкові накладні щодо спірних господарських операцій складені і зареєстровані контрагентами позивача у порядку, передбаченому нормами ПК України.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що у позивача на законних підставах виникло право на відображення у податковому кредиті сум податку на додану вартість.

Щодо доводів відповідача про недоліки у первинних документах, а саме відсутність прізвища субпідрядника у актах приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2) та довідках про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3) , який підписав вказані документи суд вказує на таке.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік звітність в Україні" бухгалтерського обліку підставою для господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

При цьому, незначні недоліки в оформленні первинних документів не можуть бути підставою для невизнання їх як доказів підтвердження господарської операції, за умови, що такі документи дають можливість встановити зміст та обсяг господарської операції.

Вирішуючи справи із застосуванням наведених правових норм, Верховний Суд у постановах від 28 жовтня 2020 року (справа № 500/305/19), від 27 лютого 2020 року (справи № 813/7081/14, № 814/120/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 813/4079/15), від 10 вересня 2019 року (справа № 814/2412/17) визнав, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.

Відповідно до висновків викладених у постанові Верховного Суду від 06.12.2023 у справі №320/15012/21, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних слідує, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2021 року по справі № 640/19745/18, від 10 вересня 2020 року по справі № 640/2722/19 та від 29 жовтня 2019 року по справі № 823/1436/13-а.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо доводів відповідача про те, що про віднесення контрагентів позивача ТОВ ОЛД ТРЕЙД (42380618), ТОВ МАКСБУДРЕМ та ПП ЗАХІД ГОСПТОРГ (42206747) до ризикових платників податків, суд вказує, що контролюючим органом не враховано, що на момент проведення господарських операцій із вказаними контрагентами вони не були ризиковими платниками податків. При цьому, як слідує зі змісту акта перевірки, контролюючий орган вказав дати прийняття рішення по перелічених контрагентах.

Щодо доводів відповідача на те, що свідоцтво платника податку на додану вартість ПП ЗАХІД ГОСПТОРГ (42206747) було анульовано, суд погоджується з доводами позивача про те, що свідоцтво платника податку на додану вартість ПП ЗАХІД ГОСПТОРГ анульовано лише 11.10.2021, тобто після здійснення господарських операцій позивача з вказаним контрагентом.

Суд також зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування витрат чи податкового кредиту, а тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Указана позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема в постановах від 20.03.2020 року у справі № 813/5407/15, від 16.04.2020 року у справі №810/3443/18, від 30.09.2021 року у справі № 400/1986/19.

У цьому контексті суд зазначає, що самі по собі порушення податкового законодавства, допущені постачальником у ланцюгу постачання товарів/ робіт/послуг (навіть у разі їх існування), тягнуть негативні наслідки саме для такого постачальника та не можуть автоматично впливати на право позивача (який не був безпосереднім учасником відповідних правовідносин) на віднесення до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість.

Таким чином суд висновує, що на основі наведених обставин, господарські операції між позивачем та ТОВ "ОЛД ТРЕЙД", ТОВ "МАКСБУДРЕМ" та ПП "ЗАХІД ГОСПТОРГ" є такими, що фактично відбулись, що підтверджується первинними документами, які надані позивачем в ході проведення перевірки та складені з урахуванням специфіки робіт, часу їх виконання, матеріальних ресурсів необхідних для їх виконання.

З огляду на викладене, первинні документи, надані позивачем на підтвердження дійсності господарських операцій із ТОВ "ОЛД ТРЕЙД", ТОВ "МАКСБУДРЕМ" та ПП "ЗАХІД ГОСПТОРГ", враховуючи співвідношення вчинених господарських операцій з основним видом діяльності позивача та у сукупності зі встановленими обставинами господарських операцій, підтверджують формування показників податкової звітності та вказують на реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивач спростував наведені в акті перевірки висновки відповідача про порушення платником податку пп. п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198; п. 200.1 пп. 200.2, п. 200.4 ст. 200 ПК України (заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 18 деклараціїї) на загальну суму 3 857 999 грн; завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (показник рядка 21 деклараціїї) на загальну суму 456 187 грн.

Також суд погоджується з доводами позивача про відсутність підстав для перевірки, визначених наказом ГУ ДПС у Львівській області від 17.03.2026 №1477-ПП Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ІК УКРБУДСЕРВІС на підставі п.п. 16.1.5, п.п. 16.1.7 п.16.1 ст.16, п.п.20.1.2 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до п.п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України письмовий запит контролюючого органу про надання інформації може бути направлений платнику податків виключно за наявності визначених законом підстав. Згідно з п. 42.2. ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідачем надано суду лист (запит) Головного управління ДПС у Львівській області від 19.09.2024 № 10949/6/13-01-07-06-15 Про надання пояснень та їх документальних підтверджень та лист (запит) Головного управління ДПС у Львівській області від 06.02.2025 № 3643/6/13-01-07-06-15 Про надання пояснень та їх документальних підтверджень.

Представник відповідача стверджує, що вказані листи скеровані на адресу позивача, при цьому доказом надсилання позивачу листа Головного управління ДПС у Львівській області від 19.09.2024 № 10949/6/13-01-07-06-15 Про надання пояснень та їх документальних підтверджень надає квитанцію Укрпошти про відправлення згрупованого списку № 11 на суму 432,00 грн від 22.09.2024. Із даної квитанції взагалі неможливо встановити яку саме поштову кореспонденцію і кому відсилав відповідач.

Щодо листа Головного управління ДПС у Львівській області від 06.02.2025 № 3643/6/13-01-07-06-15 Про надання пояснень та їх документальних підтверджень, відповідач надав скрін з електронного кабінету платника, в якому документ має статус направленого, але не отриманого.

Представниця позивача надала суду скрін з електронного кабінету ТОВ Інвестиційна компанія Укрбудсервіс, який містить перелік отриманої кореспонденції від відповідача. У переліку отриманих документів лист Головного управління ДПС у Львівській області від 19.09.2024 № 10949/6/13-01-07-06-15 відсутній.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів надсилання позивачу запитів про надання пояснень та документальних підтверджень, що ставить під сумнів підставність проведення перевірки позивача.

Отже у контролюючого органу були відсутні передбачені п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України підстави для призначення документальної позапланової перевірки.

Акт позапланової виїзної перевірки від 01.04.2026 № 13757/13-01-07-06/40433945 також не містить будь-яких посилань на письмові запити, вимоги про витребування документів у Позивача до початку проведення вказаної перевірки позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржені податкові повідомлення - рішення від 21.04.2026 № 16881/13-01-07-06, №16883/13-01-07-06 не відповідають критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, що наведені у частині другій статті 2 КАС України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо податкового повідомлення від 21.04.2026 №16883/13-01-07-06, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 і пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України застосовано штраф у розмірі 1020 грн суд вказує на таке.

Відповідно до п. 121. Статті 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Пунктом п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України визначено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Матеріали справи не містять такого акта, покликання на такий акт не містить і акт перевірки.

Враховуючи наведене, суд погоджується з доводами позивача про протиправність податкового повідомлення-рішення від 21.04.2026 №16883/13-01-07-06, тому в цій частині позовні вимоги також є обґрунтованими.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав переконливих доказів, які б підтверджували правомірність прийняття оскаржуваних рішень, тому, такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст. 19-22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 21.04.2026 року № 16881/13-01-07-06 форми Р.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 21.04.2025 року № 16883/13-01-07-06 форми В4.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 21.04.2026 року № 16886/13-01-07-06 форми ПС.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Укрбудсервіс судові витрати на сплату судового збору в сумі 33280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Укрбудсервіс (79015 м. Львів вул. Зелена буд 238; код ЄДРПОУ 40433945)

Відповідач: Головне управління ДПС у Львівській області (79003 м. Львів вул. Стрийська 35; код ЄДРПОУ 43968090)

Суддя Р.П. Качур