Постановление суда № 140998562, 27.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у роз`ясненні судового рішення

27 жовтня 2026 року Київ №320/16335/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я. В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву відповідача про роз`яснення рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинення дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду у Київській області, яка полягає у відмові ОСОБА_1 , щодо зарахування в пільговому обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі з розрахунку 1 рік роботи за 1 рік 6 місяців за періоди з 01.09.1987 р., по 30.12.1988 р., з 02.09.1982 р., по 25.05.1985 р., та з 26.04.1982 р., по 03.08.1982 р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду у Київській області здійснити перерахунок пенсії, зарахувавши до стажу роботи ОСОБА_1 період його роботи з 01.09.1987 р., по 30.12.1988 р., з 02.09.1982 р., по 25.05.1985 р., та з 26.04.1982 р., по 03.08.1982 р., в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, на пільгових умовах, а саме зарахувати один рік роботи у вказаний період часу за один рік та шість місяців, з врахуванням довідок №23/20-00283 від 16.10.2019 р., №23/20-00282 від 16.10.2019 р., №23/20-00281 від 16.10.2019 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду у Київській області, яка полягає у відмові ОСОБА_1 щодо зарахування в пільговому обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі з розрахунку 1 рік роботи за 1 рік 6 місяців за періоди з 01.09.1987 р. по 30.12.1988 р., з 02.09.1982 р. по 25.05.1985 р., та з 26.04.1982 р. по 03.08.1982 р.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду у Київській області здійснити перерахунок пенсії, зарахувавши до стажу роботи ОСОБА_1 період його роботи з 01.09.1987 р., по 30.12.1988 р., з 02.09.1982 р., по 25.05.1985 р., та з 26.04.1982 р., по 03.08.1982 р., в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, на пільгових умовах, а саме зарахувати один рік роботи у вказаний період часу за один рік та шість місяців, з врахуванням довідок № 23/20-00283 від 16.10.2019 р., №23/20-00282 від 16.10.2019 р., № 23/20-00281 від 16.10.2019 року.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКІПІ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2147,20 (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ 22933548).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2026 виправлено описку в рішенні Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 в адміністративній справі №320/16335/24, зазначивши по тексту рішення правильну дату довідки №23/20-00281 - « 11.10.2019» замість « 16.10.2019», а також правильний період зарахування стажу «з 01.09.1987 по 31.12.1987» замість «з 01.09.1987 по 30.12.1988».

До суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якій просить суд роз`яснити рішення суду щодо невідповідності періоду вказаного у довідці №23/20-00282 від 16.10.2019 та у рішенні суду, а саме що період з 01.09.1987 по 30.12.1988 не відповідає періоду, вказаному у довідці.

З огляду на що відповідач звернувся з даною заявою до суду.

Суд при вирішенні заяви відповідача про роз`яснення рішення суду, виходив з наступного.

Згідно частин першої та другої ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що судове рішення може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тобто, роз`яснення рішення суду, це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі.

Як роз`яснює Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).

Метою роз`яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.

При цьому роз`яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню. Суд роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура роз`яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

З резолютивної частини додаткового рішення у справі №320/16335/24 вбачається, що судом, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду у Київській області здійснити перерахунок пенсії, зарахувавши до стажу роботи ОСОБА_1 період його роботи з 01.09.1987 р., по 30.12.1988 р., з 02.09.1982 р., по 25.05.1985 р., та з 26.04.1982 р., по 03.08.1982 р., в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, на пільгових умовах, а саме зарахувати один рік роботи у вказаний період часу за один рік та шість місяців, з врахуванням довідок № 23/20-00283 від 16.10.2019 р., № 23/20-00282 від 16.10.2019 р., № 23/20-00281 від 16.10.2019 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2026 виправлено описку в рішенні Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 в адміністративній справі №320/16335/24, зазначивши по тексту рішення правильну дату довідки №23/20-00281 - « 11.10.2019» замість « 16.10.2019», а також правильний період зарахування стажу «з 01.09.1987 по 31.12.1987» замість «з 01.09.1987 по 30.12.1988».

Текст рішення суду від 27.11.2025 та ухвала суду від 27.10.2026 труднощів для розуміння не викликає. Суть додаткового рішення стосовно негайного виконання рішення суду ясна та не двозначна. Крім того, текст рішення суду від 27.11.2025 та ухвала суду від 27.10.2026 не потребує тлумачення, шляхом його роз`яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.

Таким чином, суд вважає, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 та ухвала суду від 27.10.2026 справі №320/16335/24 є чіткими і зрозумілими, в тому числі резолютивна частина; жодних суперечливих або невизначених положень, які були б незрозумілими та викликали труднощі під час його виконання, рішення суду не містить.

Крім того, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2026 судом було вирішено питання про порядок виконання рішення суду, де суд дійшов висновку про необхідність прийняти ухвали суду про виправлення описки в рішенні суду, зокрема щодо періоду зарахування стажу з 01.09.1987 по 31.12.1987.

Отже, питання щодо періоду зарахування стажу з 01.09.1987 по 31.12.1987 було вирішено судом ухвалою суду від 27.10.2026.

З огляду на що, у задоволенні заяви відповідача слід відмовити.

Крім того, судом під час розгляду справи та прийняття ухвали суду було вирішено питання щодо періоду зарахування стажу позивача.

Ватро зауважити, що однією з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного перегляду справи. При цьому право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті положень частини першої статті 55 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду. КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Цей принцип полягає у тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень. Тому необґрунтована відмова у відкритті апеляційного провадження суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого доступу до правосуддя та права на апеляційний (другий) перегляд судового рішення.

Суд зазначає, Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012 та пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року №13-рп/2011).

Перегляд судових рішень, зокрема, в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).

Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 23 липня 2019 року у справі №826/7824/18, від 5 січня 2021 року у справі № 1718/2-а-834/11 та від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21.

Тобто, незгода відповідача з рішення суду не позбавляє його права на оскарження судового рішення у суді апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про надання роз`яснення в порядку ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України слід відмовити повністю.

Керуючись статтею 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про роз`яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі №320/16335/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинення дій.

Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Я.В. Горобцова