Решение № 140998332, 27.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року Київ справа №320/25418/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Міністерство оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі-відповідач), за участю третьої особи - Міністерство оборони України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах;

- скасувати протокол від 15 травня 2025 року № 1505-25 та зобов`язання комісію для розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.05.2025 року зареєстровану за вхідним № 11274 та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на строк дії законних підстав, які надають право на відстрочку.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на його утриманні перебуває четверо дітей віком до 18 років, Відповідно до пункту 3 частини першої статті 23 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон №3543) військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Отже, позивач має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, вказуючи, про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , 13.05.2025 було подано до Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву що я має право на відстрочку від мобілізації на підставі абз. 3 ч. І ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку на мобілізацію».

До заяви про наданні відстрочки від мобілізації відповідно Додатоку 4 до Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 р. № 930) було надано наступні документи (додатки):

Копія Військового квитка ОСОБА_1 НОМЕР_1 ;

Копія Свідоцтва про народження ОСОБА_2 НОМЕР_2 ;

Копія Свідоцтва про народження ОСОБА_3 НОМЕР_3 ;

Копія Свідоцтва про народження ОСОБА_4 НОМЕР_4 ;

Копія Свідоцтва про народження ОСОБА_5 НОМЕР_5 ;

Копія Посвідчення НОМЕР_6 пред`явник якого має право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей;

Копія заяви ОСОБА_1 № 197;

Копія заяви ОСОБА_6 № 199;

Копія Свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_7 серії НОМЕР_7 ;

Копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження позашлюбного прізвища № 00031983187;

Копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження позашлюбного прізвища № 00031982945;

Копія паспорту та РНОКПП ОСОБА_6 .

За результатами розгляду заяви позивача, останньому повідомлено, що протоколом від 15 травня 2025 року № 1505-25 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомлено, що заявник підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах.

Дане рішення мотивоване тим, що заявником підтверджено батьківство лише однієї дитини.

Позивач, вважаючи протиправною таку відмову стосовно надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 3 частини першої статті 23 Закону № 3543, звернувся з цим позовом до суду.

Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює та визначає Закон № 3543, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Статтею 23 Закону № 3543 передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, згідно з пунктом 3 частини першої статті 23 Закону № 3543 не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Отже, військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці), не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, тобто мають право на відстрочку.

Процедуру надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення визначає Порядок № 560, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з приписами пунктів 56 - 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

За змістом абзацу першого пункту 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відповідно до положень пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Додатком 5 до Порядку № 560 затверджено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Так, документами, що підтверджують право на відстрочку військовозобов`язаних жінок та чоловіків, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, є: свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов`язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов`язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов`язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.

Отже, Додатком 5 до Порядку № 560 визначено вичерпний перелік документів, який повинен надати військовозобов`язаний для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а саме: 1) свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства саме військовозобов`язаного; 2) один із документів, що підтверджує факт утримання військовозобов`язаним своїх трьох і більше дітей.

Суд встановив, що до заяви про надання відстрочки позивач додав, зокрема:

копію Свідоцтва про народження ОСОБА_2 НОМЕР_2 , батьком якої записаний ОСОБА_8 ;

копію Свідоцтва про народження ОСОБА_3 НОМЕР_3 , батьком якої записаний ОСОБА_9 ;

копію Свідоцтва про народження ОСОБА_4 НОМЕР_4 , батьком якої записаний позивач;

копію Свідоцтва про народження ОСОБА_5 НОМЕР_5 , батьком якого записаний ОСОБА_9 .

Наведені обставини свідчать, що позивач не виконав вимоги Порядку № 560 у частині надання відповідачу свідоцтва про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням саме батьківства позивача, оскільки наданими відповідачу документами підтверджується батьківство позивача лише щодо однієї дитини ОСОБА_4 .

Суд також відзначає, що відповідно до частини першої статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною першою статті 260 Сімейного кодексу України якщо мачуха, вітчим проживають однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.

Мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу (частина перша статті 268 Сімейного кодексу України).

На підставі аналізу вищевказаних норм суд зазначає, що позивач, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з громадянкою ОСОБА_6 має право на участь у вихованні її дітей (оскільки вони проживають однією сім`єю). Водночас обов`язок щодо їх утримання у позивача (як вітчима) виникає за умови, якщо в цих дітей немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їй належного утримання.

Отже, позивач жодними належними та допустимими доказами не довів факту перебування у нього на утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років.

Тож з урахуванням наведеного вище у спірних правовідносинах позивач, звертаючись до відповідача з відповідною заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, не надав належних доказів наявності правових підстав для застосування до нього положень пункту 3 частини першої статті 23 Закону № 3543.

За цих обставин відмова відповідача у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно пункту 3 частини першої статті 23 Закону № 3543 згідно з поданою ним заявою від 31 січня 2025 року є цілком правомірною.

Позиція суду з розглядуваного питання узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14 грудня 2023 року у справі № 160/11228/23, яка ухвалена за подібних до цієї справи обставин.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

За таких обставин суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.