Решение № 140997752, 21.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 рокуСправа № 160/15760/26Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.за участі секретаря судового засіданняЛінчук С.В.,за участі: представника позивача: представника відповідача: Афоніна О.В. Онасенко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРПОСТ-М» в особі представника Афоніна Олександра Вікторовича до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

08.06.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 07.06.2026 року через систему Електронний суд позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю ФОРПОСТ-М в особі представника Афоніна Олександра Вікторовича до Тернопільської митниці, в якій представник позивача просить суд:

- визнати протиправним та скасувати прийняте Тернопільською митницею рішення щодо класифікації товарів від 20.02.2026 року № 26UA40300000015-КТ.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ввезені ним сталеві безшовні труби виготовлені способом холодного деформування, що підтверджується наданими документами про якість товару та результатами досліджень зразків труб. На думку позивача, висновок спеціалізованого підрозділу Держмитслужби про належність зазначених труб до гарячедеформованих є недостатньо обґрунтованим, оскільки його складено без безпосереднього дослідження зразків автором висновку, на підставі фотографій та відомостей про геометричні розміри, отриманих від іншого працівника. Позивач наголосив, що зовнішній вигляд труб, наявність іржі, нерівностей поверхні та ознак, визначених фахівцем митного органу як окалина, самі по собі не дають достатніх підстав для однозначного встановлення способу виготовлення товару. Зокрема, утворення іржі може бути зумовлене умовами зберігання та транспортування сталевих труб, а тому не є ознакою, притаманною виключно гарячедеформованій продукції. Натомість для достовірного визначення способу виготовлення труб необхідно враховувати сукупність їхніх характеристик, зокрема геометричні параметри та результати дослідження мікроструктури металу. На підтвердження своєї позиції позивач послався на висновки, складені за результатами безпосереднього огляду наданих зразків труб, вимірювання товщини їхніх стінок, дослідження поверхонь та мікроструктури металу. За результатами зазначених досліджень встановлено ознаки холодного деформування, зокрема відповідну структуру металу та спрямованість її складових уздовж напрямку прокатки. Позивач вважає, що ці результати спростовують висновок митного органу про гарячедеформований спосіб виготовлення ввезених труб. Крім того, позивач звернув увагу на наявність у спірній партії труб малого зовнішнього діаметра та послався на лист профільного інституту трубної промисловості щодо технологічних обмежень виготовлення таких труб способом гарячого деформування. На переконання позивача, зазначені обставини та результати безпосереднього дослідження зразків не отримали належного врахування під час прийняття оскаржуваного рішення, у зв`язку із чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 09.06.2026 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 15.06.2026 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

22.06.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання представника позивача Афоніна Олександра Вікторовича про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено. Відкрито провадження в адміністративній справі №160/15760/26 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження. Клопотання представника позивача Афоніна Олександра Вікторовича про виклик та допит свідків задоволено. Судом вирішено викликати у судове засідання (дата, час та місце судового засідання буде повідомлена окремо) в якості свідків: ОСОБА_1 (адреса місця роботи: АДРЕСА_1 ); ОСОБА_2 (адреса місця роботи: м. Дніпро, вул. Князя Володимира Великого, буд. 16, оф. 67). Попереджено свідків про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду. Зобов`язано сторін забезпечити явку свідка у судове засідання.

06.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні заяви представника Тернопільської митниці Васильчук Ірини Богданівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

07.07.2026 року від представника Тернопільської митниці до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень представник відповідача зазначив, що рішення щодо класифікації товарів від 20.02.2026 року №26UA4030000015-КТ прийнято в межах повноважень митного органу, на підставі результатів митного контролю та дослідження характеристик товару спеціалізованим підрозділом Держмитслужби. Зазначив, що 02.02.2026 року уповноваженою особою позивача подано митну декларацію типу ІМ40АА №26UA403070000962U7 для митного оформлення товару, ввезеного на виконання зовнішньоекономічного контракту від 01.09.2023 року №LS-010923, укладеного між ТОВ «ФОРПОСТ-М» та компанією «LEADER STEEL GROUP LIMITED». У графі 31 митної декларації товар заявлено як сталеві безшовні холоднотягнуті труби круглого поперечного перерізу, загального призначення, непрецизійні, без фітингів, різьби, теплової ізоляції та фарбування, виготовлені зі сталі марки 20 за стандартом GB/T8162:2018. У графі 33 митної декларації декларантом визначено код товару згідно з УКТ ЗЕД 7304318090. Під час здійснення митного контролю автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» згенеровано форми митного контролю, які передбачали, зокрема, перевірку правильності класифікації товарів, витребування документів та відомостей для підтвердження заявленого коду, проведення повного митного огляду, фотофіксації та дослідження характеристик товару. У зв`язку із цим 02.02.2026 року декларанту направлено електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів, які підтверджують заявлений код товару. Для встановлення характеристик, визначальних для класифікації товару, Тернопільською митницею направлено до Дніпропетровського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби запит від 05.02.2026 року №3/2026. За результатами його опрацювання складено висновок від 18.02.2026 року №1420003700-0080, відповідно до якого 23 найменування товарів ідентифіковано як безшовні труби круглого поперечного перерізу без покриття, які за визначеними показниками належать до гарячедеформованих, тобто гарячекатаних або гарячетягнутих, труб. Таким чином, за твердженням відповідача, результати дослідження не підтвердили відомості, зазначені декларантом у графі 31 митної декларації, у частині визначення труб як холоднотягнутих. Представник відповідача наголосив, що відповідно до статті 69 Митного кодексу України митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів та у разі виявлення порушення правил класифікації мають право самостійно визначити код товару згідно з УКТ ЗЕД. З урахуванням висновку спеціалізованої лабораторії, Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД 1 та 6, приміток до відповідних груп і Пояснень до товарної позиції 7304 митницею прийнято оскаржуване рішення, яким спірний товар класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 7304398290. Заперечуючи проти доводів позивача щодо неналежного обґрунтування рішення, представник відповідача зазначив, що його графа 5 містить посилання на нормативно-правові акти з питань класифікації товарів, Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД, примітки до груп 72 та 73, Пояснення до товарної позиції 7304, акт митного огляду від 13.02.2026 року, фотографічні зображення товару та висновок спеціалізованої лабораторії. На думку відповідача, наведені документи та встановлені характеристики товару в сукупності підтверджують обґрунтованість прийнятого рішення. Щодо доводів позивача про неналежну кваліфікацію фахівця спеціалізованої лабораторії представник відповідача вказав на їх припустимий характер та відсутність належного підтвердження. При цьому послався на положення статей 72 та 90 Кодексу адміністративного судочинства України щодо встановлення обставин справи на підставі доказів та їх оцінки судом у сукупності. Стосовно висновку ТОВ «БЮРО НЕЗАЛЕЖНОЇ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ УКРАЇНИ» від 02.02.2026 року представник відповідача зазначив, що відповідно до частини восьмої статті 69 Митного кодексу України висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер. Додатково наголосив, що зазначений висновок, на думку митниці, неможливо однозначно ідентифікувати зі спірною партією товару, оскільки він не містить відомостей про товаросупровідні документи, зокрема контракт та рахунок-фактуру, на підставі яких товар ввозився та подавався до митного оформлення, а також складений до подання цієї партії до митного оформлення. З огляду на викладене представник відповідача вважав доводи позивача безпідставними, оскаржуване рішення - законним та обґрунтованим, у зв`язку із чим просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

08.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні заяви представника Тернопільської митниці Васильчук Ірини Богданівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

14.07.2026 року від представника товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРПОСТ-М» до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача підтримав позовні вимоги та зазначив, що наведені відповідачем заперечення не спростовують доводів позову щодо протиправності рішення про класифікацію товарів від 20.02.2026 року №26UA4030000015-КТ. Представник позивача наголосив, що оскаржуване рішення не містить належного обґрунтування зміни заявленого декларантом коду товару, оскільки наведення переліку нормативно-правових актів та використаних документів не розкриває мотивів віднесення товару до іншої товарної підкатегорії. На підтвердження цієї позиції послався на постанови Верховного Суду від 07.11.2024 року у справі №160/31313/23 та від 14.01.2025 року у справі №160/31315/23, у яких, за доводами представника позивача, звернуто увагу на необхідність наведення змістовного обґрунтування класифікації товару, а не лише переліку документів, якими керувався митний орган. Зазначив, що викладення відповідних мотивів лише під час судового розгляду не усуває їх відсутності в рішенні на момент його прийняття. Заперечуючи проти посилання відповідача на частину восьму статті 69 Митного кодексу України, представник позивача зазначив, що висновок ТОВ «БЮРО НЕЗАЛЕЖНОЇ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ УКРАЇНИ», як і висновок спеціалізованої лабораторії Держмитслужби, стосується встановлення характеристик товару, а не визначення його коду згідно з УКТ ЗЕД. На думку позивача, зазначена норма не дає підстав надавати перевагу висновку спеціалізованої лабораторії перед результатами дослідження іншої установи. При цьому ні оскаржуване рішення, ні відзив не містять належного пояснення причин, з яких митниця надала перевагу одному з цих висновків. Окремо представник позивача звернув увагу на те, що фахівець Дрождь С.А., який склав висновок спеціалізованої лабораторії, особисто не оглядав труби за місцем їх знаходження у м. Тернополі. Стверджував, що робочою інструкцією РІ-215/37/2024 не передбачено проведення такого дослідження без безпосереднього фізичного огляду товару експертом, а в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази проведення огляду товару іншим експертом. Також представник позивача поставив під сумнів достатність спеціальних знань Дрождя С.А. для проведення дослідження способу виготовлення сталевих труб. Посилаючись на отримані від спеціалізованої лабораторії відомості про його кваліфікацію та документи щодо діяльності експертно-кваліфікаційної комісії Держмитслужби, зазначив, що, на думку позивача, ці матеріали не підтверджують наявності у зазначеної особи освіти, післядипломного навчання або стажування за напрямом матеріалознавства металів. У зв`язку із цим позивач вважав, що саме по собі надання права на проведення досліджень за експертною спеціальністю з індексом 5.6 не спростовує його заперечень щодо належної фахової підготовки автора висновку. Представник позивача наголосив на неврахуванні під час дослідження положень ДСТУ 8938:2019 «Труби сталеві безшовні гарячедеформовані. Технічні умови» та ДСТУ 8939:2019 «Труби сталеві безшовні холоднодеформовані. Технічні умови». Послався на лист спеціалізованої лабораторії від 11.03.2026 року №7.17-1/30-02/8.19/986, яким повідомлено, що відповідні стандарти не придбавалися у ДП «УкрНДНЦ» та відсутні на її балансі. На переконання позивача, наведене ставить під сумнів повноту врахування нормативних характеристик труб під час визначення способу їх виготовлення. Щодо геометричних параметрів товару представник позивача зазначив, що частина досліджених труб має зовнішній діаметр менше 32 мм, тоді як у листі профільного науково-дослідного інституту, на який він послався, вказано на промислове виготовлення гарячою деформацією безшовних сталевих труб із зовнішнім діаметром від 32 мм. Крім того, за наведеними позивачем положеннями розділу 2 робочої інструкції РІ-215/37/2024, технологія гарячого деформування дозволяє виготовляти труби діаметром від 38 мм до 530 мм. Позивач вважав, що віднесення всіх досліджених труб до гарячедеформованих суперечить цим відомостям та потребувало окремого обґрунтування. Додатково представник позивача зазначив, що навіть наведені у висновку спеціалізованої лабораторії результати вимірювань, за його оцінкою, перебувають у межах допустимих відхилень, установлених ДСТУ 8939:2019 для холоднодеформованих труб. Водночас автор висновку не здійснив належного зіставлення фактичних параметрів товару з відповідними допусками залежно від номінальних розмірів та класу точності виготовлення. Заперечуючи проти визначення способу виготовлення труб за станом їхньої поверхні, представник позивача зазначив, що корозія є післявиробничим фактором та сама по собі не свідчить про гаряче деформування. Послався на положення пунктів 6.3 та 6.4 ДСТУ 8939:2019, які, за його доводами, допускають наявність окалини на холоднодеформованих трубах за відповідних умов. Також стверджував, що вдави, вм`ятини, виїмки та гвинтові сліди можуть виникати на різних видах катаних труб, а тому не є самостійними критеріями визначення способу їх виготовлення. Представник позивача зауважив, що сірий матовий колір поверхні труб може бути наслідком термічної обробки, відомості про яку містяться в сертифікаті якості, та не визначений наведеними стандартами як ознака гарячого деформування. Стосовно шорсткості поверхні зазначив, що її кількісні параметри мають встановлюватися за допомогою спеціалізованого вимірювального обладнання, а не лише візуального огляду. На завершення представник позивача наголосив на необхідності мікроструктурного аналізу металу, який, на його думку, дозволяє встановити характер деформації за формою, розміром і витягнутістю зерен, а також ознаками рекристалізації. Вважав, що без такого дослідження та належного врахування положень національних стандартів висновок спеціалізованої лабораторії про спосіб виготовлення спірних труб є неповним і недостатньо обґрунтованим, а тому не спростовує доводів позову.

21.07.2026 року від представника Тернопільської митниці до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких представник відповідача підтримав раніше викладену позицію щодо відсутності підстав для задоволення позову та зазначив, що доводи представника позивача не спростовують правомірності рішення щодо класифікації товарів від 20.02.2026 року №26UA4030000015-КТ. Стосовно обґрунтованості оскаржуваного рішення представник відповідача повторно наголосив, що його графа 5 містить посилання на положення законодавства з питань класифікації товарів, Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД 1 та 6, примітки до груп 72 і 73, Пояснення до товарної позиції 7304, акт митного огляду від 13.02.2026 року, фотографічні зображення товару та висновок спеціалізованої лабораторії. Зазначив, що обґрунтованість рішення визначається його змістом, а недоліки форми самі по собі не зумовлюють його скасування. У цьому контексті послався на постанову Верховного Суду від 14.01.2025 року у справі №160/31315/23. Представник відповідача вказав, що висновком Дніпропетровського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 18.02.2026 року №1420003700-0080 досліджені 23 найменування товарів віднесено до гарячедеформованих труб, що не відповідає заявленим декларантом відомостям про їх виготовлення способом холодного деформування. На думку відповідача, встановлені під час дослідження характеристики товару узгоджуються з описом труб, наведеним у відповідних додаткових поясненнях до УКТ ЗЕД, та підтверджують обґрунтованість прийнятого класифікаційного рішення. Заперечуючи проти доводів позивача про однаковий інформаційний або довідковий характер висновків спеціалізованої лабораторії Держмитслужби та іншої експертної установи, представник відповідача зазначив, що спеціалізована лабораторія входить до структури Держмитслужби та є її спеціалізованим органом. Проведення нею досліджень регламентовано митним законодавством і спрямоване на забезпечення митного контролю та митного оформлення. У зв`язку із цим відповідач не погодився з віднесенням спеціалізованої лабораторії до інших органів, установ та організацій у розумінні частини восьмої статті 69 Митного кодексу України. Водночас представник відповідача повторно зазначив, що наданий позивачем висновок ТОВ «БЮРО НЕЗАЛЕЖНОЇ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ УКРАЇНИ» від 02.02.2026 року, на його думку, неможливо однозначно співвіднести зі спірною партією товару через відсутність у ньому відомостей про відповідні товаросупровідні документи, зокрема контракт та рахунок-фактуру. Також послався на складення цього висновку до подання спірної партії товару до митного оформлення та наголосив на необхідності встановлення характеристик кожної окремої партії товарів. Щодо проведення безпосереднього огляду труб представник відповідача зазначив, що в матеріалах справи наявне звернення заступника керівника Тернопільської митниці про погодження прибуття експерта Львівського управління експертиз та досліджень спеціалізованої лабораторії для вимірювання показників, необхідних для дослідження. Крім того, висновок від 18.02.2026 року №1420003700-0080 містить відомості про проведення цим експертом огляду, фотографування та визначення геометричних розмірів товару. З огляду на це відповідач вважав безпідставним твердження позивача про відсутність доказів огляду товару експертом у м. Тернополі. Стосовно кваліфікації ОСОБА_1 представник відповідача зазначив, що заперечення позивача ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені належним нормативним обґрунтуванням. Послався на положення статей 72 та 90 Кодексу адміністративного судочинства України, наголосивши на необхідності оцінки судом належності, допустимості та достовірності доказів, а також їх достатності та взаємного зв`язку в сукупності. Щодо застосування ДСТУ 8938:2019 та ДСТУ 8939:2019 представник відповідача зазначив, що класифікація товарів здійснюється відповідно до Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, Пояснень до УКТ ЗЕД та характеристик товару, визначальних для його класифікації. На думку відповідача, наведені національні стандарти встановлюють технічні вимоги та показники якості продукції, однак не містять однозначних ідентифікаційних ознак, критеріїв і методів визначення способу виготовлення труб. Представник відповідача послався на зафіксовані у висновку спеціалізованої лабораторії особливості поверхні труб: шаруватий та місцями лускатий оксидний шар, грубу зернисту текстуру, прокатну окалину темно-сірого кольору, концентричні та смугові сліди, матову й шорстку внутрішню поверхню, а також стан торців і наявність окремих дефектів. На переконання митниці, сукупність цих ознак свідчить про виготовлення товару способом гарячого деформування та відповідає характеристикам, наведеним у додаткових поясненнях до товарних категорій 73043982, 73043983 та 73043988. Заперечуючи проти доводів щодо неможливості виготовлення гарячим деформуванням труб малого діаметра, представник відповідача зазначив, що лише три з 23 досліджених найменувань товару мають зовнішній діаметр менше 32 мм. При цьому звернув увагу, що визначена митницею товарна підкатегорія 7304398290 охоплює відповідні труби із зовнішнім діаметром не більш як 168,3 мм. Додатково послався на пояснення до товарної категорії 73043950, у яких зазначено виготовлення труб шляхом гарячого прокатування та калібрування із зовнішнім діаметром від 13,5 мм до 165,1 мм. З огляду на викладене представник відповідача вважав рішення від 20.02.2026 року №26UA4030000015-КТ законним та обґрунтованим і просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

28.07.2026 року від представника товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРПОСТ-М» до суду надійшли додаткові пояснення, в яких представник позивача надав копії акта фізичного огляду та акта приймання-передачі зразків товару позивача для проведення дослідження. Крім того, представник позивача надав копію постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026 року у справі №160/36367/25, зазначивши, що її прийнято в аналогічній справі за участю позивача щодо аналогічного товару та що вона містить позицію суду апеляційної інстанції стосовно дослідження труб.

24.08.2026 року від представника товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРПОСТ-М» до суду надійшли додаткові пояснення, в яких представник позивача надав отримані від Південно-Східної митниці у відповідь на адвокатський запит копії чотирьох висновків Дніпропетровського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби щодо дослідження раніше ввезених позивачем товарів, описаних як «труби холоднотягнуті». Представник позивача зазначив, що порівняння цих висновків із висновком, покладеним в основу оскаржуваного рішення у цій справі, на його думку, свідчить про необґрунтованість останнього та наявність взаємовиключних висновків спеціалізованої лабораторії щодо товарів з однаковими характеристиками.

30.09.2026 року представником товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРПОСТ-М» до суду подано кольорові копії раніше наданих висновків щодо дослідження труб, зокрема чотирьох висновків, складених Дрождем С.А., та двох висновків, наданих позивачем на підтвердження позовних вимог. Необхідність долучення зазначених документів представник позивача обґрунтував значенням кольорових зображень для дослідження зовнішнього вигляду та стану поверхні труб і перевірки висновків щодо способу їх виготовлення.

06.10.2026 року від представника товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРПОСТ-М» до суду надійшли пояснення, в яких представник позивача після допиту свідків навів додаткові доводи на підтвердження позовних вимог щодо способу виготовлення спірних труб, значення їхніх структурних і фізичних характеристик та впливу термічної обробки на результати дослідження металу. Представник позивача послався на підготовлений спеціалістом ОСОБА_2 порівняльний аналіз гарячедеформованих труб, холоднодеформованих труб без відпалу та холоднодеформованих труб після рекристалізаційного відпалу. У наведеному аналізі зіставлено особливості структури зовнішнього, середнього та внутрішнього шарів стінки труби, форму й орієнтацію зерен, стан феритної та перлітної складових, а також зміни, спричинені деформацією та подальшою термічною обробкою. На обґрунтування можливості розмежування відповідних станів металу наведено відомості про застосування оптичної та кількісної металографії, дослідження текстури металу, а також посилання на стандарти та наукові публікації. Щодо твердості труб представник позивача зазначив, що холодне деформування без подальшого відпалу супроводжується підвищенням твердості внаслідок наклепу, тоді як рекристалізаційний відпал знижує твердість і може наближати її до показників гарячедеформованого металу. При цьому в наданому порівняльному аналізі вказано, що низька або помірна твердість сама по собі не доводить гарячого деформування, а після повної рекристалізації однозначне розмежування відповідних станів металу лише за показником твердості неможливе. Окремо представник позивача навів пояснення щодо впливу різних видів термічної обробки на структуру холоднодеформованої сталі. Зазначив, що відпал для зняття внутрішніх напружень, відновлювальний відпал, неповна та повна рекристалізація, повний відпал з аустенітизацією і нормалізація по-різному впливають на форму зерен та збереження ознак попередньої деформації. Відповідно до наведеного аналізу, залежно від виду та режиму обробки ознаки холодної деформації можуть зберігатися, послаблюватися або значною мірою усуватися. Стосовно фізичних характеристик труб представник позивача наголосив на необхідності врахування ДСТУ 8938:2019 «Труби сталеві безшовні гарячедеформовані. Технічні умови», ДСТУ 8939:2019 «Труби сталеві безшовні холоднодеформовані. Технічні умови» та ДСТУ 2680-94 «Труби безшовні катані із сталей і сплавів. Терміни та визначення дефектів поверхні». На його думку, Пояснення до товарної позиції 7304 УКТ ЗЕД, на які посилався Дрождь С.А., не містять достатнього опису технологічних процесів та їхніх характерних ознак для проведення дослідження способу виготовлення труб. Представник позивача повторно зазначив, що корозійні ураження поверхні є післявиробничим фактором та не свідчать виключно про гарячедеформований спосіб виготовлення товару. Посилаючись на пункти 6.3 та 6.4 ДСТУ 8939:2019, стверджував, що наявність окалини допускається і на холоднодеформованих трубах за умови дотримання встановлених вимог до товщини стінки, а її видалення може здійснюватися на вимогу замовника. Вважав, що наявність окалини на торцях та відсутність їх полірування не є достатніми критеріями для віднесення труб до гарячедеформованих. Крім того, представник позивача зазначив, що вдави, вм`ятини, виїмки, лампаси, сідина та гвинтові сліди можуть бути притаманні різним видам катаних труб, а тому їх наявність або відсутність не дозволяє однозначно встановити спосіб виготовлення продукції. Щодо сірого матового кольору поверхні труб вказав, що він може відповідати стану металу після термічної обробки, проведення якої підтверджується сертифікатом якості. При цьому, за доводами позивача, зазначені стандарти не передбачають використання кольору поверхні як критерію визначення способу деформування. Щодо геометричних розмірів труб представник позивача заперечив проти посилання Дрождя С.А. на Пояснення до УКТ ЗЕД як на підтвердження можливості виготовлення гарячедеформованих труб малого діаметра. Наголосив, що ці Пояснення призначені для класифікації товарів, а не для заміни методів експертного дослідження їхніх фізичних характеристик. Також зазначив, що під час судового засідання від 30.09.2026 року Дрождь С.А. підтвердив, що визначення коду товару не належить до його повноважень. До пояснень представник позивача додав Пояснення до товарної позиції 7304 УКТ ЗЕД.

07.10.2026 року від експерта Дніпропетровського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби Дрождя Сергія Анатолійовича до суду надійшли письмові пояснення, подані за результатами судового засідання від 30.09.2026 року на виконання усної ухвали суду. У письмових поясненнях Дрождь С.А. зазначив, що за результатами дослідження товару, заявленого ТОВ «ФОРПОСТ-М» до митного оформлення, Дніпропетровським управлінням експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби складено висновок від 18.02.2026 року №1420003700-0080. Експерт пояснив, що 13.02.2026 року за місцем зберігання товару в м. Тернополі, на вул. Лук`яновича, 8, експертом Львівського управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби проведено огляд, фотографування та визначення геометричних розмірів сталевих безшовних труб. Результати зазначених дій передано до Дніпропетровського управління експертиз та досліджень службовою запискою від 16.02.2026 року №34/34/410. За твердженням ОСОБА_1 , дослідження проводилося відповідно до робочої інструкції РІ-215/37/2024 «Визначення характеристик, які вказують на спосіб виготовлення сталевих безшовних труб». Експерт зазначив, що під час огляду встановлено наявність на зовнішніх поверхнях труб вираженого шаруватого, місцями лускатого оксидного шару, грубої зернистої текстури, слідів прокатної окалини, нерівностей, вдавлень та інших дефектів. Внутрішні поверхні труб, за його твердженням, також характеризувалися шорсткістю, наявністю темних плям і смуг. На думку експерта, сукупність зазначених характеристик свідчить про виготовлення товару способом гарячого деформування. ОСОБА_1 наголосив, що за результатами дослідження 23 найменувань товару, заявлених у графі 31 митної декларації як холоднотягнуті сталеві безшовні труби, встановлено характеристики, які відповідають гарячодеформованому способу виготовлення та не узгоджуються із заявленими декларантом відомостями. Окремо експерт послався на лист ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» від 08.01.2025 року №Д/1, у якому наведено відмінності між холоднодеформованими та гарячодеформованими трубами. На переконання ОСОБА_1 , зазначені відомості узгоджуються з результатами дослідження митної лабораторії. Щодо методів дослідження експерт зазначив, що основним методом визначення способу виготовлення труб він вважає органолептичний метод, який передбачає оцінку зовнішнього вигляду виробів. На його думку, результати металографічного дослідження можуть бути неоднозначними внаслідок впливу термічної обробки на мікроструктуру металу, а тому такий метод не слід використовувати як основний для встановлення способу виготовлення труб. Також ОСОБА_1 пояснив, що стандарти ДСТУ 8938:2019 та ДСТУ 8939:2019 передбачають можливість виготовлення труб зі сталі марки 20, а отже, визначення хімічного складу металу саме по собі не дозволяє встановити технологічний спосіб виготовлення. При цьому експерт зазначив, що відповідно до пояснень до УКТ ЗЕД гарячедеформовані труби можуть виготовлятися із зовнішнім діаметром від 13,5 мм, а не виключно в межах сортаменту ДСТУ 8938:2019. Стосовно професійної компетентності Дрождь С.А. повідомив, що Спеціалізована лабораторія Держмитслужби має атестат про акредитацію №20761 відповідно до вимог ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019, а застосована робоча інструкція РІ-215/37/2024 належить до методів дослідження, які використовуються лабораторією у відповідній сфері акредитації. Експерт також зазначив, що має свідоцтво про право самостійного проведення досліджень за спеціальністю 5.6 «Дослідження чорних, кольорових, дорогоцінних металів, сплавів і виробів з них», чинне до 20.05.2030 року, та понад 20 років досвіду експертної роботи. Окрему увагу у письмових поясненнях ОСОБА_1 приділив оцінці висновків ОСОБА_2 , наданих позивачем. Експерт зазначив, що ОСОБА_2 не має чинного свідоцтва судового експерта за відповідною спеціальністю, а наявне у нього свідоцтво стосується дослідження нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів. Також ОСОБА_1 поставив під сумнів належність застосованої ОСОБА_2 методики дослідження, зокрема у зв`язку з відсутністю відомостей про калібрування використаного штангенциркуля, кількість точок вимірювання та наявність акредитованої методики визначення способу виготовлення труб. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що в матеріалах металографічного аналізу, проведеного Інститутом чорної металургії ім. З.І. Некрасова Національної академії наук України, наведено результати дослідження мікроструктури металу, зокрема відомості про наявність фериту та перліту і розміри зерен, проте безпосереднього висновку установи про холоднодеформований спосіб виготовлення труб не сформульовано. На переконання Дрождя С.А., висновок про холоднодеформований спосіб виготовлення досліджених труб зроблений ОСОБА_2 самостійно на підставі результатів зазначеного металографічного аналізу. Посилаючись на положення Митного кодексу України, Закон України «Про наукову і науково-технічну експертизу», пояснення до УКТ ЗЕД та документи щодо акредитації спеціалізованої лабораторії, Дрождь С.А. наполягав на обґрунтованості застосованих ним методів дослідження та правильності висновку від 18.02.2026 року №1420003700-0080. З огляду на викладене експерт просив суд прийняти подані письмові пояснення до розгляду.

19.10.2026 року від представника Тернопільської митниці до суду надійшли додаткові письмові пояснення, в яких відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРПОСТ-М» та наполягав на правомірності прийнятого рішення щодо класифікації товарів від 20.02.2026 року №26UA40300000015-КТ. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач послався на судову практику щодо класифікації сталевих безшовних труб, зокрема на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.09.2026 року у справі №160/36595/25 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.10.2026 року у справі №160/36282/25. Відповідач зазначив, що у справі №160/36595/25 суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованим визначення митним органом коду товару 7304398290 згідно з УКТ ЗЕД з урахуванням висновку Дніпропетровського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії Держмитслужби від 05.12.2025 року №1420003700-0461, Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, пояснень до товарної позиції 7304 та додаткових пояснень до товарних категорій 73043982, 73043983 і 73043988 УКТ ЗЕД. На переконання відповідача, наведені судові рішення підтверджують правомірність застосованого митним органом підходу до визначення класифікаційних характеристик сталевих безшовних труб та необхідність урахування висновків спеціалізованої лабораторії під час встановлення технологічного способу їх виготовлення. Посилаючись на зазначену судову практику, Тернопільська митниця наполягала на тому, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням вимог митного законодавства, на підставі результатів дослідження характеристик товару та відповідних положень УКТ ЗЕД. З огляду на викладене відповідач просив суд прийняти додаткові письмові пояснення, врахувати наведені доводи під час вирішення спору та відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРПОСТ-М» у повному обсязі.

У судове засідання 21.10.2026 року прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на доводи, наведені у письмовому відзиві на позов.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРПОСТ-М» (код ЄДРПОУ 33453617), є суб`єктом господарювання, який здійснює зовнішньоекономічну діяльність, зокрема імпорт сталевих безшовних труб на митну територію України.

01.09.2023 року між ТОВ «ФОРПОСТ-М» та компанією «LEADER STEEL GROUP LIMITED» (Китайська Народна Республіка) укладено зовнішньоекономічний контракт №LS-010923, на виконання якого позивачем здійснювалося придбання та ввезення сталевих безшовних труб різних типорозмірів.

На виконання умов зазначеного контракту на адресу позивача надійшла партія сталевих безшовних труб загальною масою 110824 кг, країною походження яких є Китайська Народна Республіка.

Відповідно до матеріалів митного оформлення товар переміщувався у чотирьох контейнерах №TGBU3206618, №MSNU2828801, №MSBU6721753 та №CAIU7252367.

26.01.2026 року посадовими особами Тернопільської митниці проведено фізичний огляд товарів, за результатами якого складено акт про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів.

Зазначений огляд проводився в зоні прибуття 403-222-1-2 митного поста ТОВ «ЗКТ» залізничний за адресою: м. Тернопіль, вул. Лук`яновича, буд. 8.

Метою проведення митного огляду було взяття проб (зразків) товарів для проведення технічного дослідження та встановлення характеристик, необхідних для визначення способу виготовлення сталевих труб і правильності їх класифікації згідно з УКТ ЗЕД.

За результатами огляду встановлено, що у зазначених контейнерах знаходяться сталеві безшовні труби круглого поперечного перерізу, без фітингів, різьби, теплової ізоляції та фарбування, які розміщені у зв`язках і поліетиленових пакетах.

В акті митного огляду зафіксовано наявність 65 вантажних місць із загальною масою товару 110824 кг.

Під час проведення огляду митним органом здійснено відбір проб сталевих безшовних труб завдовжки 30 см різних типорозмірів, зокрема із зовнішніми діаметрами 20 мм, 40 мм, 42 мм, 50 мм, 54 мм, 60 мм, 63 мм, 65 мм, 70 мм, 76 мм, 80 мм, 83 мм, 89 мм, 102 мм та 108 мм.

Відібрані проби були упаковані та опломбовані, а відповідні ідентифікаційні номери пломб зазначені в акті митного огляду.

Таким чином, ще до завершення митного оформлення товару митним органом здійснювалися заходи, спрямовані на встановлення фактичних характеристик ввезених позивачем сталевих безшовних труб.

Крім того, судом встановлено, що 12.01.2026 року між ТОВ «ФОРПОСТ-М» та Ковзелем Максимом Анатолійовичем, який діяв як експерт ТОВ «Бюро незалежної судової експертизи України», укладено договір №12-01-01/2026 про проведення дослідження способу виготовлення сталевих безшовних труб.

29.01.2026 року на виконання умов зазначеного договору сторонами складено акт приймання-передачі зразків товару.

Відповідно до пункту 1 зазначеного акта ТОВ «ФОРПОСТ-М» передало, а ОСОБА_2 прийняв 11 зразків сталевих безшовних труб для проведення дослідження способу їх виготовлення.

У зазначеному акті наведено 22 ідентифікаційні номери пломб, якими були опломбовані відповідні об`єкти дослідження.

Підписанням акта сторони підтвердили факт передання зразків для проведення дослідження, а також відсутність порушень цілісності упаковки та пломб.

02.02.2026 року з метою здійснення митного оформлення ввезеної партії товару позивачем подано до Тернопільської митниці електронну митну декларацію типу ІМ40АА №26UA403070000962U7.

У графі 31 зазначеної митної декларації позивачем задекларовано товар як сталеві безшовні холоднотягнуті труби круглого поперечного перерізу, загального призначення, непрецизійні, без фітингів, різьби, теплової ізоляції та фарбування, виготовлені зі сталі марки 20 відповідно до стандарту GB/T8162:2018.

У графі 33 митної декларації декларантом визначено код товару згідно з УКТ ЗЕД 7304318090.

Зазначений код належить до товарної позиції 7304 УКТ ЗЕД «Труби, трубки і профілі порожнисті, безшовні з чорних металів (крім чавунного литва)» та товарної підпозиції 730431, яка охоплює труби круглого поперечного перерізу із заліза або нелегованої сталі, холоднотягнуті або холоднокатані (обтиснуті у холодному стані).

Таким чином, під час декларування товару позивач виходив із того, що ввезені ним сталеві безшовні труби виготовлені способом холодного деформування та підлягають класифікації за кодом УКТ ЗЕД 7304318090.

На підтвердження заявлених відомостей про товар позивачем надавалися товаросупровідні документи, пов`язані з його придбанням та ввезенням на митну територію України, а також документи щодо технічних характеристик сталевих труб.

02.02.2026 року під час здійснення митного контролю за митною декларацією №26UA403070000962U7 митним органом сформовано повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленого коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Необхідність проведення додаткової перевірки була зумовлена потребою встановлення характеристик товару, які мають визначальне значення для його класифікації, зокрема способу виготовлення сталевих безшовних труб.

02.02.2026 року ОСОБА_2 складено висновок №12-01-01/2026 за результатами проведеного дослідження зразків сталевих безшовних труб, наданих ТОВ «ФОРПОСТ-М».

Відповідно до зазначеного висновку дослідження проводилося з метою встановлення способу виготовлення сталевих безшовних труб, а саме визначення того, чи належать вони до холоднодеформованих або гарячодеформованих.

Із матеріалів висновку вбачається, що під час дослідження спеціалістом здійснювалися візуальний огляд зовнішніх і внутрішніх поверхонь труб, інструментальне вимірювання їх геометричних параметрів, а також дослідження особливостей мікроструктури металу.

За результатами проведеного дослідження ОСОБА_2 дійшов висновку про виготовлення досліджених сталевих безшовних труб способом холодного деформування.

Зазначений висновок позивач використовував на підтвердження правильності заявленого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД 7304318090.

Водночас судом встановлено, що для перевірки правильності класифікації задекларованого товару Тернопільською митницею ініційовано проведення дослідження його характеристик із залученням Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби.

05.02.2026 року Тернопільською митницею направлено запит №3/2026 до Дніпропетровського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії Держмитслужби з метою визначення характеристик товару, які мають значення для його класифікації згідно з УКТ ЗЕД.

18.02.2026 року за результатами опрацювання зазначеного запиту Дніпропетровським управлінням експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії Держмитслужби складено висновок №1420003700-0080.

Предметом дослідження були сталеві безшовні труби, задекларовані ТОВ «ФОРПОСТ-М» як холоднотягнуті, які за своїми характеристиками належать до труб круглого поперечного перерізу із заліза або нелегованої сталі.

Із матеріалів висновку вбачається, що під час проведення дослідження використовувалися відомості щодо зовнішнього вигляду труб, стану їх зовнішніх і внутрішніх поверхонь, геометричних параметрів, а також фотозображення відповідних товарів.

У висновку наведено результати вимірювань зовнішніх діаметрів і товщини стінок досліджуваних труб, їхні фотозображення та опис установлених характеристик.

За результатами проведеного дослідження спеціалізована лабораторія дійшла висновку, що встановлені характеристики досліджених труб є характерними для гарячодеформованих (гарячекатаних/гарячетягнутих) труб.

Зокрема, під час дослідження враховувалися особливості зовнішніх поверхонь труб, наявність оксидного шару, характер нерівностей поверхні та інші ознаки, які фахівець лабораторії оцінив як такі, що відповідають технології гарячого деформування.

Таким чином, за результатами проведеного дослідження спеціалізованою лабораторією встановлено характеристики товару, які, на думку митного органу, не відповідають заявленому декларантом способу виготовлення труб як холоднотягнутих.

Судом також встановлено, що безпосередній огляд труб за місцем їх знаходження в м. Тернополі здійснював співробітник Львівського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії Держмитслужби Іванов Ю.В.

Відповідно до листа Спеціалізованої лабораторії Держмитслужби від 16.03.2026 року №7.17-1/30-01/8.19/1082, на який посилається позивач, зазначений співробітник здійснював огляд товару, тоді як висновок від 18.02.2026 року №1420003700-0080 складено Дрождем С.А.

Отже, матеріали справи свідчать, що огляд товарів за місцем їх знаходження та оформлення результатів дослідження здійснювалися різними працівниками Спеціалізованої лабораторії Держмитслужби.

Зазначена обставина стала предметом заперечень позивача, який вважав, що особа, яка склала висновок, не здійснювала безпосереднього дослідження зовнішніх і внутрішніх поверхонь труб, а тому не мала достатніх підстав для однозначного встановлення технології їх виготовлення.

Водночас відповідач наполягав на тому, що дослідження проводилося в межах повноважень Спеціалізованої лабораторії Держмитслужби, а використані фотоматеріали, результати вимірювань та інші відомості є достатніми для встановлення характеристик товару, необхідних для його класифікації.

19.02.2026 року підрозділом митного оформлення Тернопільської митниці направлено запит №26UA403070000962U7 до відділу класифікації товарів для вирішення складного випадку класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД.

20.02.2026 року Тернопільською митницею з урахуванням висновку Дніпропетровського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії Держмитслужби від 18.02.2026 року №1420003700-0080 прийнято рішення щодо класифікації товарів №26UA40300000015-КТ.

Зазначеним рішенням митний орган визначив, що задекларований позивачем товар підлягає класифікації за кодом УКТ ЗЕД 7304398290 замість заявленого декларантом коду УКТ ЗЕД 7304318090.

У рішенні від 20.02.2026 року №26UA40300000015-КТ товар класифіковано як труби порожнисті круглого поперечного перерізу з чорних металів, безшовні, без покриття, гарячодеформовані (гарячекатані/гарячетягнуті), із зовнішнім діаметром не більш як 168,3 мм, виготовлені зі сталі марки 20.

В обґрунтування зазначеної класифікації митним органом наведено характеристики зовнішньої поверхні труб, зокрема наявність вираженого шаруватого, місцями лускатого оксидного шару, грубої зернистої текстури поверхні, відсутність однорідного блиску, наявність під шаром іржі прокатної окалини темно-сірого кольору, а також концентричних і смугових слідів, які митний орган пов`язав із контактом металу з валками під час гарячого деформування.

Крім того, митний орган послався на Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД, зокрема правила 1 та 6, Пояснення до товарної позиції 7304 УКТ ЗЕД, а також додаткові пояснення до товарних категорій 73043982, 73043983 та 73043988 УКТ ЗЕД.

Відповідно до змісту оскаржуваного рішення визначальним критерієм зміни коду товару став установлений митним органом спосіб виготовлення сталевих безшовних труб.

Таким чином, за результатами здійснення митного контролю Тернопільська митниця не погодилася із заявленим позивачем способом виготовлення товару як холоднодеформованого та самостійно визначила інший код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Судом встановлено, що саме рішення Тернопільської митниці від 20.02.2026 року №26UA40300000015-КТ є предметом оскарження в цій адміністративній справі.

При цьому позивач не заперечує, що ввезені товари належать до сталевих безшовних труб круглого поперечного перерізу із заліза або нелегованої сталі, які класифікуються в межах товарної позиції 7304 УКТ ЗЕД.

Спір між сторонами виник щодо визначення способу виготовлення труб та, як наслідок, правильності їх віднесення до товарної підкатегорії 7304318090 або 7304398290 згідно з УКТ ЗЕД.

Зокрема, позивач вважає, що надані ним документи та висновки досліджень підтверджують виготовлення ввезених труб способом холодного деформування.

Водночас відповідач наполягає, що встановлені спеціалізованою лабораторією характеристики товару свідчать про його належність до гарячодеформованих труб.

Судом також встановлено, що позивач не погодився з висновком Спеціалізованої лабораторії Держмитслужби від 18.02.2026 року №1420003700-0080, посилаючись на недоліки застосованої методики дослідження та недостатність установлених характеристик для однозначного визначення способу виготовлення товару.

Зокрема, позивач зазначав, що висновок лабораторії ґрунтується переважно на результатах візуального огляду, фотозображеннях та вимірюваннях геометричних параметрів труб, тоді як для встановлення технології їх виготовлення необхідне дослідження сукупності фізичних, механічних і металографічних характеристик.

Позивач наголошував, що наявність на поверхні сталевих труб іржі, окалини, нерівностей, вм`ятин та інших дефектів не є безумовним підтвердженням виготовлення труб способом гарячого деформування.

Крім того, позивач звертав увагу на положення ДСТУ 8938:2019 «Труби сталеві безшовні гарячодеформовані. Технічні умови» та ДСТУ 8939:2019 «Труби сталеві безшовні холоднодеформовані. Технічні умови».

На думку позивача, положення зазначених стандартів мають значення для встановлення допустимих геометричних параметрів труб, характеристик їхніх поверхонь та особливостей відповідних способів виготовлення.

Зокрема, позивач посилався на те, що відповідно до ДСТУ 8938:2019 зовнішній діаметр гарячодеформованих труб починається від 32 мм, тоді як серед товарів, класифікацію яких змінено оскаржуваним рішенням, наявні труби із зовнішніми діаметрами 16 мм, 20 мм та 30 мм.

Також позивач посилався на відомості, наведені в листі ДП «НДТІ» від 08.01.2025 року №Д/1, відповідно до яких промисловим способом гарячого деформування виготовляються сталеві безшовні труби із зовнішнім діаметром від 32 мм.

Позивач вважав, що зазначені обставини ставлять під сумнів правильність віднесення всіх задекларованих товарів до гарячодеформованих труб.

Крім того, позивач посилався на положення ДСТУ 2680-94 «Труби безшовні катані із сталей і сплавів. Терміни та визначення дефектів поверхні», відповідно до яких окремі дефекти поверхні можуть виникати під час різних технологічних процесів виготовлення труб та не завжди дозволяють однозначно встановити спосіб їх виготовлення.

Водночас відповідач зазначав, що національні стандарти визначають технічні вимоги до труб, їхні розміри та характеристики, однак не можуть самостійно підтверджувати конкретну технологію виготовлення товару, а визначальне значення для митної класифікації мають фактично встановлені характеристики ввезених товарів.

Також судом встановлено, що позивачем до матеріалів справи долучено висновки Дніпропетровського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії Держмитслужби від 18.07.2024 року №142000-3700-0445 та №142000-3700-0446, які стосуються дослідження сталевих безшовних труб під час попередніх митних оформлень.

Позивач зазначав, що у вказаних висновках спеціалізованою лабораторією встановлювалися характеристики товарів, які не суперечили їх декларуванню як холоднотягнутих або холоднодеформованих труб.

На думку позивача, наведені документи підтверджують необхідність комплексного дослідження характеристик сталевих труб та свідчать про можливість отримання різних результатів досліджень залежно від застосованих методів.

Разом із тим суд враховує, що зазначені висновки складені за результатами дослідження інших партій товарів, а тому питання їх доказового значення для вирішення цього спору підлягає оцінці з урахуванням характеристик відповідних товарів та обставин проведення досліджень.

Матеріалами справи також підтверджується, що 08.05.2026 року ОСОБА_2 складено додатковий висновок №16-03-01/2026, який позивач надав на підтвердження своєї позиції щодо способу виготовлення ввезених сталевих безшовних труб.

Отже, на час звернення до суду позивач мав два висновки, складені за результатами незалежних досліджень, а саме від 02.02.2026 року №12-01-01/2026 та від 08.05.2026 року №16-03-01/2026, які, за твердженням позивача, підтверджують виготовлення відповідних товарів способом холодного деформування.

Водночас митний орган обґрунтовував правильність визначеного ним коду товару висновком Спеціалізованої лабораторії Держмитслужби від 18.02.2026 року №1420003700-0080.

Таким чином, у матеріалах справи наявні документи, що містять протилежні висновки щодо способу виготовлення сталевих безшовних труб, які стали предметом спірного митного оформлення.

У процесі розгляду справи позивачем також подавалися додаткові письмові пояснення та матеріали попередніх досліджень сталевих безшовних труб, які, на його думку, підтверджують необґрунтованість висновків митного органу.

Зокрема, 28.07.2026 року позивачем подано додаткові пояснення з документами, що стосуються відбору та передання зразків труб, а також судовою практикою у спорах щодо класифікації аналогічних товарів.

24.08.2026 року позивачем подано додаткові письмові пояснення, в яких наведено відомості про результати попередніх досліджень сталевих безшовних труб, проведених підрозділами Спеціалізованої лабораторії Держмитслужби.

Під час судового розгляду сторони також порушували питання щодо належності професійної кваліфікації осіб, які здійснювали дослідження товарів, достатності застосованих методів та можливості використання результатів відповідних досліджень для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

30.09.2026 року у відкритому судовому засіданні судом досліджувалися обставини проведення досліджень сталевих безшовних труб та розбіжності між висновками спеціалізованої лабораторії і незалежного спеціаліста.

Під час судового розгляду допитано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які надавали пояснення щодо проведених ними досліджень, застосованих методів та встановлених характеристик товарів.

Зокрема, під час допиту з`ясовувалися питання щодо можливості визначення способу виготовлення сталевих труб за зовнішніми ознаками, геометричними параметрами, фотозображеннями, результатами металографічного дослідження, а також щодо впливу термічної обробки на мікроструктуру металу.

Крім того, під час судового розгляду досліджувалося питання щодо значення ознак окалини, корозії, нерівностей поверхні та інших характеристик сталевих труб для встановлення способу їх виготовлення.

Після проведення допиту свідків позивачем подано додаткові письмові пояснення, в яких наведено порівняльний аналіз характеристик гарячодеформованих труб, холоднодеформованих труб без відпалу та холоднодеформованих труб після рекристалізаційного відпалу.

У зазначених поясненнях позивач наголошував на тому, що внаслідок термічної обробки холоднодеформованих труб можуть змінюватися їхні фізико-механічні характеристики, зокрема твердість та мікроструктура металу, що необхідно враховувати під час встановлення способу виготовлення товару.

19.10.2026 року представником Тернопільської митниці підготовлено додаткові письмові пояснення №10/10/8.19/7713.

У зазначених поясненнях відповідач додатково послався на постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 29.09.2026 року у справі №160/36595/25 та від 12.10.2026 року у справі №160/36282/25, а також постанову Верховного Суду від 28.07.2026 року у справі №160/800/25.

На думку відповідача, наведена судова практика підтверджує правомірність використання висновків Спеціалізованої лабораторії Держмитслужби для встановлення характеристик товарів, визначальних для їх класифікації згідно з УКТ ЗЕД, та можливість зміни митним органом заявленого декларантом коду товару за наявності відповідних підстав.

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо правильності визначення способу виготовлення сталевих безшовних труб, ввезених ТОВ «ФОРПОСТ-М» на митну територію України за зовнішньоекономічним контрактом від 01.09.2023 року №LS-010923 та задекларованих за митною декларацією від 02.02.2026 року №26UA403070000962U7.

Предметом оскарження у цій справі є рішення Тернопільської митниці щодо класифікації товарів від 20.02.2026 року №26UA40300000015-КТ, яким змінено заявлений позивачем код товару згідно з УКТ ЗЕД 7304318090 на код 7304398290.

При цьому визначальним для вирішення спору є встановлення фактичних характеристик ввезених сталевих безшовних труб, зокрема способу їх виготовлення, а також перевірка того, чи були у митного органу належні та достатні підстави для зміни заявленого декларантом коду товару.

Вважаючи рішення Тернопільської митниці від 20.02.2026 року №26UA40300000015-КТ протиправним та таким, що порушує його права й законні інтереси як суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності, ТОВ «ФОРПОСТ-М» звернулося до суду з цією позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав та інтересів осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; добросовісно; розсудливо; пропорційно та з дотриманням інших установлених цією нормою критеріїв.

Отже, судовий контроль за рішенням митного органу не обмежується перевіркою наявності у нього повноважень на здійснення класифікації товарів. Суд повинен також перевірити, чи були встановлені об`єктивні характеристики товару, чи відповідає обраний код вимогам УКТ ЗЕД, чи враховано всі істотні обставини та чи підтверджуються висновки митного органу належними і достатніми доказами.

Предметом розгляду в цій справі є правомірність рішення Тернопільської митниці щодо класифікації товарів від 20.02.2026 року №26UA40300000015-КТ, яким змінено заявлений товариством з обмеженою відповідальністю «ФОРПОСТ-М» код товару згідно з УКТ ЗЕД 7304318090 на код 7304398290.

Щодо правового регулювання класифікації товарів.

Правовідносини щодо митного контролю та класифікації товарів регулюються Митним кодексом України, Законом України «Про Митний тариф України», Основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД та відповідними нормативно-правовими актами, які визначають порядок здійснення митного контролю.

Згідно із частиною першою статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто щодо них визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Частиною другою статті 69 Митного кодексу України встановлено, що митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до частини четвертої статті 69 Митного кодексу України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

З аналізу наведених положень убачається, що право митного органу самостійно визначити інший код товару виникає за умови встановлення порушення правил його класифікації.

Відтак самі по собі сумніви посадових осіб митного органу щодо правильності заявленого декларантом коду товару не можуть вважатися достатньою підставою для зміни такого коду.

Відповідні сумніви можуть бути підставою для проведення додаткових контрольних заходів, витребування документів, огляду товару або призначення дослідження, однак остаточне рішення про класифікацію повинно ґрунтуватися на встановлених характеристиках товару.

За Основним правилом інтерпретації УКТ ЗЕД 1 для юридичних цілей класифікація товарів здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп.

Відповідно до Основного правила інтерпретації УКТ ЗЕД 6 класифікація товарів у товарних підпозиціях здійснюється відповідно до назв підпозицій і приміток, які стосуються підпозицій, з урахуванням установлених правил класифікації.

Таким чином, класифікація товару повинна здійснюватися з урахуванням його об`єктивних характеристик, які існували на момент митного оформлення та є визначальними для віднесення товару до відповідної товарної підкатегорії.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах визначальною характеристикою є технологічний спосіб виготовлення сталевих безшовних труб.

Товарна підкатегорія 7304318090 УКТ ЗЕД стосується відповідних сталевих безшовних труб, виготовлених способом холодного волочіння або холодного прокатування, тоді як товарна підкатегорія 7304398290 належить до іншої класифікаційної групи труб, які не охоплюються зазначеною характеристикою холодного оброблення.

Отже, для зміни заявленої позивачем класифікації митний орган повинен був належними доказами встановити, що спірні труби за своїми об`єктивними характеристиками не відповідають заявленому способу виготовлення.

Щодо фактичних обставин справи.

Судом установлено, що на виконання зовнішньоекономічного контракту від 01.09.2023 року №LS-010923, укладеного з компанією «LEADER STEEL GROUP LIMITED», ТОВ «ФОРПОСТ-М» здійснило ввезення на митну територію України сталевих безшовних труб загальною масою 110824 кг.

Товар переміщувався в контейнерах №TGBU3206618, №MSNU2828801, №MSBU6721753 та №CAIU7252367.

26.01.2026 року посадовими особами митного органу проведено митний огляд товару.

02.02.2026 року позивачем подано митну декларацію №26UA403070000962U7, у графі 31 якої товар заявлено як сталеві безшовні холоднотягнуті труби круглого поперечного перерізу, виготовлені зі сталі марки 20 відповідно до стандарту GB/T8162:2018.

У графі 33 митної декларації позивачем зазначено код товару згідно з УКТ ЗЕД 7304318090.

З метою перевірки правильності заявленої класифікації Тернопільською митницею направлено запит від 05.02.2026 року №3/2026 про проведення дослідження характеристик товару.

За результатами проведеного дослідження Дніпропетровським управлінням експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії Держмитслужби складено висновок від 18.02.2026 року №1420003700-0080, відповідно до якого досліджені труби мають ознаки гарячодеформованого способу виготовлення.

На підставі зазначеного висновку Тернопільською митницею прийнято рішення від 20.02.2026 року №26UA40300000015-КТ про зміну класифікації товару за УКТ ЗЕД.

Разом із тим позивач не погодився з відповідним рішенням, посилаючись на характеристики ввезених труб, результати незалежних досліджень та відсутність достатніх підстав для висновку митного органу про їх гарячодеформований спосіб виготовлення.

У межах судового розгляду сторонами надано письмові докази та пояснення, а в судовому засіданні 30.09.2026 року допитано свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Крім того, 07.10.2026 року до суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 , подані за результатами зазначеного судового засідання на виконання усної ухвали суду.

З огляду на характер спору суд вважає необхідним надати окрему оцінку як висновку митної лабораторії, так і поясненням осіб, які проводили відповідні дослідження.

Щодо оцінки письмових пояснень ОСОБА_1 , які надійшли до суду 07.10.2026 року.

Судом установлено, що 07.10.2026 року від експерта Дніпропетровського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії Держмитслужби Дрождя Сергія Анатолійовича надійшли письмові пояснення, подані за результатами судового засідання від 30.09.2026 року на виконання усної ухвали суду.

У зазначених поясненнях експерт навів додаткове обґрунтування результатів дослідження, викладених у висновку від 18.02.2026 року №1420003700-0080, пояснив особливості застосованої методики та висловив заперечення щодо доказового значення висновків ОСОБА_2 .

Оцінюючи зазначені пояснення, суд виходить із того, що вони містять відомості спеціального характеру та підлягають дослідженню в сукупності з іншими доказами у справі.

Водночас такі пояснення не можуть автоматично замінювати мотиви оскаржуваного рішення, оскільки правомірність індивідуального акта суб`єкта владних повноважень перевіряється насамперед з огляду на фактичні та правові підстави, які існували на момент його прийняття.

Щодо акредитації митної лабораторії та професійної компетентності Дрождя С.А.

У письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що Спеціалізована лабораторія Держмитслужби акредитована відповідно до вимог ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019, а застосована робоча інструкція РІ-215/37/2024 належить до методів дослідження, які використовуються лабораторією у відповідній сфері акредитації.

Також експерт повідомив про наявність у нього свідоцтва на право самостійного проведення досліджень за спеціальністю 5.6 «Дослідження чорних, кольорових, дорогоцінних металів, сплавів і виробів з них», чинного до 20.05.2030 року, та понад 20 років досвіду експертної роботи.

Суд ураховує наведені обставини та не ставить під сумнів сам по собі факт професійної компетентності Дрождя С.А. або право спеціалізованої лабораторії проводити дослідження металів та виробів із них.

Водночас суд зазначає, що акредитація лабораторії підтверджує її компетентність у визначеній сфері випробувань, але не означає, що результати кожного конкретного дослідження є безумовно правильними та не підлягають перевірці.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України жодні докази не мають для суду наперед установленої сили.

Тому висновок акредитованої лабораторії оцінюється судом з урахуванням повноти проведеного дослідження, фактичних даних, на яких він ґрунтується, належності застосованих методів до предмета дослідження та його узгодженості з іншими доказами.

Суд також зазначає, що наявність у ОСОБА_1 відповідної кваліфікації не усуває необхідності встановити, чи дозволяють отримані ним фактичні дані зробити достатньо обґрунтований висновок саме про гарячодеформований спосіб виготовлення спірних труб.

Таким чином, доводи експерта щодо акредитації лабораторії та його професійної компетентності приймаються судом до уваги, однак самі по собі не є достатніми для підтвердження правомірності оскаржуваного рішення.

Щодо застосованої методики дослідження та ознак гарячого деформування.

У письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що 13.02.2026 року за місцем зберігання товару в м. Тернополі, на вул. Лук`яновича, 8, експертом Львівського управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби проведено огляд, фотографування та визначення геометричних параметрів труб.

Результати зазначених дій передано до Дніпропетровського управління експертиз та досліджень службовою запискою від 16.02.2026 року №34/34/410.

Отже, з пояснень самого експерта вбачається, що висновок від 18.02.2026 року №1420003700-0080 сформовано на підставі результатів огляду, фотографічних матеріалів та геометричних вимірювань, здійснених іншою посадовою особою.

Суд не заперечує можливості використання таких матеріалів під час проведення дослідження.

Однак зазначена обставина має значення для оцінки того, які саме характеристики товару фактично досліджувалися та наскільки отримані результати дозволяють установити спосіб виготовлення труб.

За поясненнями ОСОБА_1 , на зовнішніх поверхнях труб виявлено шаруватий, місцями лускатий оксидний шар, грубу зернисту текстуру, сліди прокатної окалини, нерівності та інші дефекти.

Експерт вважав зазначені характеристики ознаками гарячодеформованого способу виготовлення.

Разом із тим суд звертає увагу на зміст наведеної самим ОСОБА_1 робочої інструкції РІ-215/37/2024.

Так, у письмових поясненнях експерт зазначив, що при холодній деформації труб на їх поверхні можуть спостерігатися ділянки з підвищеною шорсткістю, зокрема внаслідок вдавлення окалини під час проходження труби-заготовки через волочильне кільце.

Таким чином, із наведених експертом положень робочої інструкції вбачається, що наявність окремих ділянок шорсткості та слідів окалини не виключає можливості виготовлення труб способом холодного деформування.

За таких обставин суд вважає, що висновок про гарячодеформований спосіб виготовлення товару не може ґрунтуватися виключно на загальному твердженні про наявність окалини або нерівностей поверхні.

Для такого висновку необхідно встановити характер, походження, локалізацію та сукупність відповідних ознак, а також пояснити, чому вони свідчать саме про гаряче деформування та не можуть бути наслідком інших технологічних процесів.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_1 описав не лише окремі ділянки окалини, а й сукупність зовнішніх ознак, які він вважав характерними для гарячодеформованих труб.

Водночас із наведених пояснень не вбачається, що експертом було проведено додаткове дослідження, спрямоване на перевірку альтернативного походження зазначених ознак.

Зокрема, не наведено результатів дослідження, які дозволяли б відмежувати оксидні утворення, пов`язані з технологією виготовлення труб, від корозійних змін, що могли виникнути під час їх транспортування та зберігання.

Не наведено також результатів безпосереднього дослідження внутрішньої структури металу, які б додатково підтверджували висновок про гарячодеформований спосіб виготовлення.

При цьому суд не виходить із того, що проведення металографічного дослідження є обов`язковою умовою класифікації кожної партії сталевих безшовних труб.

Однак за наявності у справі протилежних результатів досліджень та істотних розбіжностей щодо способу виготовлення товару відсутність додаткової перевірки має значення для оцінки достатності доказів, на яких ґрунтується рішення митного органу.

Відтак суд доходить висновку, що наведені ОСОБА_1 пояснення щодо застосованої методики підтверджують проведення митною лабораторією дослідження зовнішніх ознак і геометричних характеристик товару, однак не усувають обґрунтованих сумнівів щодо достатності таких даних для встановлення гарячодеформованого способу виготовлення спірних труб.

Щодо доводів про недоцільність металографічного дослідження.

ОСОБА_1 зазначив, що металографічний аналіз не слід використовувати як основний метод визначення способу виготовлення сталевих безшовних труб, оскільки мікроструктура металу може змінюватися внаслідок подальшої термічної обробки.

Суд ураховує, що зазначені пояснення стосуються об`єктивних технологічних процесів, які можуть впливати на структуру металу.

Зокрема, термічна обробка після холодного деформування може змінювати форму та розміри зерен, а також інші структурні характеристики металу.

Водночас суд зазначає, що можливість зміни мікроструктури внаслідок термічної обробки не означає, що результати металографічного дослідження в усіх випадках є непридатними для встановлення способу виготовлення труб.

Доказове значення відповідного дослідження залежить від установлених структурних характеристик, обґрунтованості їх інтерпретації та врахування можливого впливу подальших технологічних процесів.

При цьому в письмових поясненнях ОСОБА_1 не наведено конкретних результатів дослідження спірних труб, які б підтверджували, що вони пройшли саме таку термічну обробку, внаслідок якої результати металографічного аналізу не можуть використовуватися для оцінки способу їх виготовлення.

Суд також звертає увагу, що у письмових поясненнях експерт послався на положення пояснень до групи 72 УКТ ЗЕД, відповідно до яких мікроскопічне дослідження виробів, отриманих холодним обробленням, може виявляти деформацію зерен та їх орієнтацію паралельно напрямку деформування.

Таким чином, наведені самим експертом положення підтверджують, що результати мікроскопічного дослідження можуть мати значення для встановлення способу оброблення металу.

Застереження щодо впливу подальшої термічної обробки повинні враховуватися під час оцінки відповідних результатів, але не є безумовною підставою для їх відхилення.

За таких обставин суд не приймає доводи ОСОБА_1 в тій частині, в якій вони спрямовані на повне заперечення доказового значення металографічних досліджень.

Водночас суд погоджується з тим, що результати такого дослідження повинні оцінюватися не ізольовано, а в сукупності з іншими характеристиками товару.

Щодо оцінки доводів про відсутність у ОСОБА_2 відповідної експертної кваліфікації.

У письмових поясненнях ОСОБА_1 поставив під сумнів доказове значення висновків ОСОБА_2 , посилаючись на відсутність у нього чинного свідоцтва судового експерта за відповідною спеціальністю.

Зокрема, експерт зазначив, що відповідно до відомостей Реєстру атестованих судових експертів окремі свідоцтва ОСОБА_2 анульовані, а чинне свідоцтво стосується дослідження нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів.

Оцінюючи зазначені доводи, суд виходить із необхідності розмежування процесуального статусу судового експерта та особи, яка володіє спеціальними знаннями і здійснює технічне дослідження на замовлення учасника справи.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює обставини, що мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Суд зазначає, що документ, складений особою, яка не має відповідного процесуального статусу судового експерта, не може автоматично прирівнюватися до висновку судового експерта в розумінні процесуального законодавства.

Водночас відсутність такого статусу сама по собі не означає, що документ, який містить результати технічного дослідження, взагалі не може використовуватися як джерело фактичних відомостей у справі.

За умови відповідності вимогам належності та допустимості такий документ може оцінюватися судом як письмовий доказ.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_2 має науковий ступінь кандидата технічних наук та спеціальні знання у сфері матеріалознавства, про що він повідомив під час допиту в судовому засіданні 30.09.2026 року.

При цьому суд не ототожнює наявність наукового ступеня з набуттям процесуального статусу судового експерта.

Однак наукова кваліфікація, професійний досвід та безпосередня участь у проведенні дослідження можуть враховуватися під час оцінки достовірності наданих пояснень.

Отже, доводи ОСОБА_1 щодо відсутності у ОСОБА_2 чинного свідоцтва судового експерта за відповідною спеціальністю мають значення для визначення процесуальної природи наданих документів, однак не є самостійною підставою для повного виключення їх із доказової сукупності.

Крім того, частина восьма статті 69 Митного кодексу України, на яку посилається ОСОБА_1 , передбачає інформаційний або довідковий характер висновків інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні.

Суд зазначає, що наведена норма не встановлює заборони на використання результатів технічних досліджень для підтвердження фактичних характеристик товару.

Висновок про код УКТ ЗЕД та відомості про фізичні, хімічні, структурні або технологічні характеристики товару не є тотожними за своїм предметом.

У спірних правовідносинах суд оцінює матеріали досліджень ОСОБА_2 не як обов`язкове для митного органу рішення про визначення коду товару, а як джерело фактичних відомостей щодо характеристик сталевих безшовних труб.

Таким чином, посилання ОСОБА_1 на частину восьму статті 69 Митного кодексу України не спростовує можливості оцінки відповідних матеріалів у сукупності з іншими доказами.

Щодо доводів про відсутність калібрування вимірювального обладнання.

ОСОБА_1 зазначив, що у висновку ОСОБА_2 відсутні відомості про калібрування штангенциркуля ШЦ-II 250, який використовувався під час вимірювання геометричних параметрів труб.

Також експерт указав на відсутність відомостей щодо кількості точок вимірювання діаметрів і товщини стінок та порядку визначення результатів таких вимірювань.

Суд зазначає, що наведені зауваження стосуються перевірки точності та відтворюваності результатів вимірювань і тому мають значення для оцінки відповідних матеріалів.

Водночас відсутність у тексті дослідження відомостей про калібрування вимірювального обладнання не є тотожною встановленню факту його несправності або недостовірності всіх отриманих результатів.

Для висновку про істотний вплив можливих похибок вимірювання на встановлення способу виготовлення труб необхідно оцінити характер таких похибок та значення відповідних геометричних характеристик для класифікації товару.

Суд також ураховує, що дослідження ОСОБА_2 не обмежувалися виключно вимірюванням діаметрів і товщини стінок труб.

У матеріалах справи наявні також результати дослідження мікроструктури металу.

Тому можливі недоліки оформлення відомостей про окремі вимірювання підлягають оцінці з урахуванням усієї сукупності досліджених характеристик товару.

При цьому суд не вважає, що зазначені недоліки можуть бути проігноровані.

Однак відповідачем не доведено, що вони настільки вплинули на результати дослідження, що виключають можливість урахування відповідних матеріалів як письмових доказів.

Щодо металографічного аналізу Інституту чорної металургії ім. З.І. Некрасова.

У письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що металографічний аналіз, виконаний співробітницею науково-технічного центру з випробування металопродукції Інституту чорної металургії ім. З.І. Некрасова Національної академії наук України, містить відомості про феритно-перлітну структуру металу та розміри зерен, однак не містить безпосереднього висновку про спосіб виготовлення труб.

На думку ОСОБА_1 , висновок про холоднодеформований спосіб виготовлення товару сформульовано ОСОБА_2 самостійно на підставі зазначених результатів.

Оцінюючи наведені доводи, суд зазначає, що необхідно розмежовувати результати первинного інструментального дослідження та їх подальшу технічну інтерпретацію.

Якщо відповідна установа встановила лише характеристики мікроструктури металу, такі результати не можуть подаватися як самостійний висновок цієї установи про холоднодеформований спосіб виготовлення труб.

Водночас відсутність у матеріалах первинного дослідження такого висновку не означає, що встановлені структурні характеристики не мають доказового значення.

Вони можуть оцінюватися разом із поясненнями спеціаліста, який здійснив їх інтерпретацію, та іншими доказами щодо характеристик товару.

Суд ураховує, що ОСОБА_2 під час допиту 30.09.2026 року пояснив, на підставі яких характеристик мікроструктури та інших властивостей труб дійшов висновку про холоднодеформований спосіб їх виготовлення.

Разом із тим суд не розглядає його пояснення як безумовне підтвердження правильності заявленого позивачем коду товару.

Їх значення полягає в тому, що вони містять технічно аргументовану альтернативну оцінку визначальної характеристики товару, яка підлягає зіставленню з висновком митної лабораторії.

При цьому відповідачем не наведено достатніх результатів додаткового дослідження, які б безпосередньо спростовували встановлені під час металографічного аналізу характеристики мікроструктури металу.

Отже, наведені ОСОБА_1 зауваження мають значення для оцінки меж доказового значення металографічного аналізу, однак самі по собі не підтверджують правильності висновку митної лабораторії про гарячодеформований спосіб виготовлення спірних труб.

Щодо оцінки показань свідків, наданих у судовому засіданні 30.09.2026 року.

Судом у судовому засіданні 30.09.2026 року допитано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Зазначені особи надали пояснення щодо методів дослідження сталевих безшовних труб, особливостей їх технологічного виготовлення та можливості встановлення способу виготовлення за зовнішніми і структурними характеристиками металу.

ОСОБА_1 пояснив, що під час підготовки висновку митної лабораторії використовувалися результати огляду, фотографічні зображення та геометричні параметри товару.

Він наголосив, що характер поверхонь труб, наявність окалини, нерівностей та інших дефектів свідчать про гарячодеформований спосіб виготовлення.

Крім того, свідок зазначив, що результати металографічного дослідження можуть змінюватися залежно від термічної обробки металу, а тому не завжди дозволяють однозначно встановити спосіб виготовлення труб.

Натомість ОСОБА_2 пояснив, що проводив безпосереднє дослідження фізичних зразків труб, у тому числі оцінював їх геометричні характеристики та результати металографічного аналізу.

Свідок зазначив, що під час визначення способу виготовлення сталевих безшовних труб необхідно враховувати не лише зовнішній вигляд поверхонь, але й структурні характеристики металу.

За його поясненнями, наявність окремих слідів корозії або окалини не може безумовно свідчити про гарячодеформований спосіб виготовлення, оскільки відповідні ознаки можуть виникати внаслідок попередніх технологічних операцій, транспортування та зберігання товару.

ОСОБА_2 також зазначив, що результати металографічного дослідження підтверджують його висновок про холоднодеформований спосіб виготовлення досліджених труб.

Оцінюючи показання зазначених осіб, суд бере до уваги, що між ними існують розбіжності не лише щодо кінцевого висновку про спосіб виготовлення товару, але й щодо достатності окремих методів дослідження.

Суд зазначає, що жоден із допитаних свідків не має процесуальної переваги лише з огляду на професійний статус, науковий ступінь або належність до певної установи.

Показання свідків підлягають оцінці з урахуванням їх узгодженості з письмовими доказами, обґрунтованості пояснень та можливості перевірки наведених фактичних даних.

У цьому контексті суд звертає увагу, що ОСОБА_1 підтвердив відсутність безпосереднього дослідження ним фізичних зразків труб, тоді як ОСОБА_2 пояснив обставини проведення такого дослідження.

При цьому наявність фізичних зразків сама по собі не гарантує правильності висновку, однак забезпечує можливість дослідження характеристик, які неможливо встановити виключно за фотографічними матеріалами.

Суд також ураховує, що наведені ОСОБА_1 застереження щодо можливого впливу термічної обробки на мікроструктуру металу не супроводжувалися результатами дослідження, які б підтверджували наявність саме такого впливу щодо спірних труб.

За таких обставин суд вважає, що показання ОСОБА_1 не усувають суперечностей між висновком митної лабораторії та матеріалами досліджень, наданими позивачем.

Водночас показання ОСОБА_2 не розглядаються судом як самостійна та безумовна підстава для встановлення певного коду товару, а оцінюються в сукупності з іншими доказами.

Отже, за результатами дослідження показань обох свідків суд доходить висновку, що відповідачем не доведено достатності фактичних підстав для однозначного віднесення всіх спірних труб до гарячодеформованих.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 14.01.2025 року у справі №160/31315/23 Верховний Суд дослідив питання правомірності рішення митного органу щодо класифікації товару, зокрема з урахуванням установлених вимог до обґрунтування такого рішення.

Верховний Суд звернув увагу, що відповідно до Порядку роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №650, у редакції змін, внесених наказом від 23.12.2022 року №455, рішення щодо класифікації товарів повинно містити обґрунтування класифікації товару.

Таке обґрунтування передбачає наведення відповідних положень нормативно-правових актів, Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, приміток до розділів і груп та пояснень до товарних позицій.

При цьому Верховний Суд зазначив, що для належного обґрунтування класифікації товару недостатньо лише зазначити документи, якими керувався митний орган під час прийняття рішення.

Застосовуючи наведений правовий підхід, суд зазначає, що наявність висновку спеціалізованої лабораторії сама по собі не звільняє митний орган від обов`язку обґрунтувати віднесення конкретного товару до відповідної товарної підкатегорії УКТ ЗЕД.

Митний орган повинен установити визначальні характеристики товару та пояснити, яким чином вони відповідають класифікаційним ознакам обраної товарної підкатегорії.

У справі, що розглядається, Тернопільська митниця поклала в основу рішення від 20.02.2026 року №26UA40300000015-КТ висновок спеціалізованої лабораторії від 18.02.2026 року №1420003700-0080.

Водночас під час судового розгляду встановлено наявність інших матеріалів досліджень, які містять протилежні висновки щодо способу виготовлення сталевих безшовних труб.

Судом також установлено, що в письмових поясненнях ОСОБА_1 від 07.10.2026 року наведено додаткові міркування щодо методів дослідження та недоліків висновків ОСОБА_2 .

Проте зазначені пояснення складені після прийняття оскаржуваного рішення.

Суд зазначає, що додаткові пояснення можуть використовуватися для перевірки фактичних обставин, однак не можуть замінити відсутнє належне обґрунтування рішення суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, наведений правовий підхід Верховного Суду підлягає врахуванню під час оцінки достатності мотивування рішення Тернопільської митниці.

При цьому суд ураховує, що постановою від 14.01.2025 року у справі №160/31315/23 Верховний Суд направив справу на новий розгляд, а тому зазначена постанова не може розглядатися як рішення про автоматичну протиправність класифікаційних рішень митних органів.

Її значення для цієї справи полягає у сформульованому правовому підході до необхідності належного обґрунтування класифікації товару.

пнВідповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме Тернопільська митниця повинна довести наявність передбачених законом підстав для зміни заявленого позивачем коду товару.

Суд зазначає, що цей обов`язок не означає автоматичного прийняття всіх доводів позивача або безумовної переваги результатів досліджень, проведених на його замовлення.

Разом із тим відповідач повинен надати достатні докази того, що визначальні характеристики товару встановлено правильно, а обраний митним органом код відповідає вимогам УКТ ЗЕД.

У цій справі відповідачем надано висновок спеціалізованої лабораторії та додаткові пояснення експерта ОСОБА_1 .

Суд бере до уваги зазначені докази та не заперечує компетентності спеціалізованої лабораторії щодо проведення відповідних досліджень.

Водночас установлені під час судового розгляду обставини свідчать про наявність істотних розбіжностей щодо визначальної характеристики товару.

Зокрема, результати дослідження митної лабораторії не узгоджуються з матеріалами досліджень, наданими позивачем, а пояснення ОСОБА_1 не усувають цих розбіжностей.

Судом також установлено, що висновок митної лабораторії ґрунтувався переважно на результатах візуального дослідження та геометричних вимірювань, тоді як інші наявні у справі матеріали містять результати дослідження мікроструктури металу.

При цьому суд не встановив достатніх підстав для висновку, що результати дослідження митної лабораторії повністю спростовують інші докази щодо способу виготовлення труб.

Крім того, у письмових поясненнях ОСОБА_1 фактично підтверджено, що окремі зовнішні ознаки, зокрема підвищена шорсткість та сліди окалини, можуть спостерігатися і на холоднодеформованих трубах.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами визначальну характеристику товару, яка стала підставою для його класифікації за кодом УКТ ЗЕД 7304398290.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що рішення Тернопільської митниці щодо класифікації товарів від 20.02.2026 року №26UA40300000015-КТ прийнято без достатнього підтвердження фактичних обставин, які стали підставою для зміни заявленого декларантом коду товару.

Суд зазначає, що підставою для такого висновку є не відсутність компетентності у ОСОБА_1 або Спеціалізованої лабораторії Держмитслужби, а недостатність установлених за результатами проведеного дослідження фактичних даних для однозначного підтвердження гарячодеформованого способу виготовлення спірних труб.

При цьому відповідачем не наведено достатнього обґрунтування причин, з яких результати дослідження митної лабораторії повинні мати перевагу над іншими доказами, що стосуються тієї самої визначальної характеристики товару.

Суд також ураховує, що письмові пояснення ОСОБА_1 , які надійшли 07.10.2026 року, містять додаткові аргументи щодо методів дослідження та професійної компетентності осіб, які проводили відповідні дослідження, однак не підтверджують усунення встановлених суперечностей щодо способу виготовлення спірних труб.

Відтак Тернопільською митницею не доведено наявності достатніх підстав, передбачених частиною четвертою статті 69 Митного кодексу України, для самостійної зміни класифікації товару.

За таких обставин оскаржуване рішення не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта.

Ураховуючи встановлені обставини, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської митниці щодо класифікації товарів від 20.02.2026 року №26UA40300000015-КТ.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Суди повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

Тож, залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Зазначене вище в сукупності свідчить про обґрунтованість доводів позивача про наявність правових підстав для задоволення заявлених вимог.

Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 КАС України, не було доведено правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних дій та рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду у сумі 2662,40 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 2662,40 грн. підлягає стягненню з Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 21 жовтня 2026 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Виготовлення рішення у повному обсязі здійснено 28 жовтня 2026 року.

Керуючись ст. ст. 139, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРПОСТ-М» в особі представника Афоніна Олександра Вікторовича до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Тернопільською митницею рішення щодо класифікації товарів від 20.02.2026 року №26UA40300000015-КТ.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРПОСТ-М» (49044, м. Дніпро, просп. Яворницького Дмитра, буд. 34, кв. 38А, код ЄДРПОУ 33453617) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (46400, м. Тернопіль(з), вул. Текстильна, буд. 38; код ЄДРПОУ 43985576) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 28 жовтня 2026 року.

Суддя С. В. Прудник