Постановление суда № 140997715, 28.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 жовтня 2026 рокуСправа № 160/34271/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Качанок О.М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 виправити у відповідних базах даних (внести зміни до персональних даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг»), вилучивши з системи недостовірну інформацію про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення штрафу;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити виправлення у відповідних базах даних (внести зміни до персональних даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг»), вилучивши з системи недостовірну інформацію про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення штрафу.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).

Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко викласти позовні вимоги, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права, а також належного відповідача, який має відновити таке порушено право.

Позивач звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому зазначивши ідентифікаційний код останнього НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що за таким кодом зареєстровано ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Разом з тим, вимог до ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачем не заявлено.

Тобто, позивачу необхідно визначити правильну назву відповідача у справі із відповідним викладенням до нього змісту позовних вимог.

Крім того, з першого пункту прохальної частини позовної заяви вбачається, що основна вимога сформульована таким чином: «визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 виправити у відповідних базах даних (внести зміни до персональних даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг»), вилучивши з системи недостовірну інформацію про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення штрафу».

Проаналізувавши наведене формулювання позовних вимог, суд вважає їх викладеними неналежно, логічно суперечливо та з порушенням вимог процесуального закону.

У викладеній редакції позивач поєднує в єдиній вимозі про «визнання протиправною бездіяльності» інфінітивну форму дієслова активної дії («виправити»), що створює синтаксичну та правову невизначеність щодо предмета позову.

Бездіяльність суб`єкта владних повноважень полягає у пасивній поведінці -ухиленні від виконання покладеного обов`язку або неухваленні рішення у строк, визначений законом. Натомість вимога про «виправлення» чи «вилучення» відомостей за своєю правовою природою є заходом відновлення порушеного права (способом зобов`язального характеру - зобов`язанням вчинити певні дії), а не предметом встановлення фактів протиправної бездіяльності чи дій.

Тож нечіткість, логічна неузгодженість та змішаний характер викладення вищенаведеної позовної вимоги унеможливлюють встановлення чіткого предмета адміністративного спору та меж судового розгляду.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3328,00 грн.

З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено одну самостійну позовну вимогу немайнового характеру, тобто розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, - 1331,20 грн.

Разом з тим, позовну заяву подано в електронній формі через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему «Електронний суд».

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З урахуванням наведеного, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1064,96 грн.

Оглядом матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем не додано до позовної заяви документа про сплату судового збору в розмірі 1064,96 грн.

Тож позивачем не сплачено судовий збір у законодавчо визначеному розмірі.

При цьому слід зазначити, що приписами пункту 12 частини першої статті 5 Закону № 3674-VІ установлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Відтак, за наведеною правовою нормою законодавець звільнив від сплати судового збору військовослужбовців (в контексті спірних правовідносин), які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Позивач має статус військовослужбовця, що не спірним, проте не є таким, що призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, а є військовослужбовцем, який мобілізований до Збройних Сил України.

Тож на позивача не розповсюджується дія пункту 12 частини першої статті 5 Закону № 3674-VІ у питанні звільнення його від сплати судового збору.

Наведена позиція узгоджується з позицією Третього апеляційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 29.07.2026 у справі № 340/3733/26, а також Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 04.02.2025 у справі № 400/7812/24 та від 13.10.2025 у справі № 120/3199/25.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Суд зазначає, що недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви, оформленої у відповідності до статей 160, 161 КАС України, в якій вказати правильне найменування відповідача з відповідним викладенням до нього змісту позовних вимог, при цьому позовні вимоги викласти чітко та зрозуміло, у відповідності одна одній та до обставин, що викладені в позовній заяві з урахуванням недоліків, зазначених в цій ухвалі;

- документа про сплату судового збору в розмірі 1064,96 грн, сплаченого за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу - *; 101; ____ (реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____ (ПІБ позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Керуючись статтею 160, 161, 169, 241, 243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом п`яти календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений ухвалою.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Качанок