Решение № 140997513, 15.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 рокуСправа № 160/15269/26Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Калугіної Н.Є.,

при секретарі судового засідання - Байрак П.І.,

за участю:

представника позивача - Чохрій В.С.,

представника відповідача - Герасименко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за правилами загального позовного провадження справу №160/15269/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0323132408 від 10.06.2025 року на суму 680 грн, винесене ГУ ДПС у Дніпропетровській області; податкове повідомлення-рішення №0323152408 від 10.06.2025 року на суму 6 500 грн винесене ГУ ДПС у Дніпропетровській області; податкове повідомлення-рішення №0323112408 від 10.06.2025 року на суму 36 259,57 грн винесене ГУ ДПС у Дніпропетровській області; податкове повідомлення-рішення №0323062408 від 10.06.2025 року на суму 435 114,18 грн винесене ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що спірні повідомлення-рішення прийняті відповідачем без належних правових підстав, позивач фактично не була проінформована про проведення перевірки та не отримувала жодних податкових повідомлень-рішень. Зокрема, позивач вказала, що наказ про призначення перевірки та направлення були направлені позивачу 21.02.2025 року та були отримані відповідачем як повернення, вже 17.03.2025 року, податкова вимога надсилалася 15.08.2025, а вже 01.09.2025 року була направлена Відповідачу, як повернення відправлення, що на думку позивача є порушенням Правил надання послуг поштового зв`язку, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270. Щодо інших матеріалів перевірки, позивач зазначила, що направлення їй акту перевірки та спірних податкових повідомлень-рішень не підтверджені матеріалами справи, адже, копії конвертів, що містяться в матеріалах справи, не дозволяють чітко ідентифікувати дату направлення документів позивачу, не дозволяють встановити дату повернення таких документів, а також чітко ідентифікувати, що саме за документи направлялися на адресу ОСОБА_1 .

Щодо суті встановлених під час проведення перевірки порушень податкового законодавства, позивач вказала, що висновки відповідача сформовані та підставі інформації, отриманої від компетентного органу іншої держави, інформаційних баз даних ДПС, при цьому, відповідачем не перевірено первинні документи, як-то: виписки банків, договори, акти, накладні тощо. На думку позивача, інформація, що використана відповідачем під час перевірки, без дослідження первинних документів, не є доказом порушення податкового законодавства і не може безпосередньо обґрунтовувати нарахування податкових зобов`язань.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 10.06.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу в адміністративній справі, встановив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 17.06.2026 задовольнив клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, перейшов до розгляду адміністративної справи №160/15269/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 21.07.2026.

Згідно із відзивом на позовну заяву контролюючий орган позов не визнає, зазначив, що не погоджується з його доводами, просить відмовити у його задоволенні. Зокрема, вказав, що за результатами проведеної перевірки позивача, встановлено не сплату позивачем податку на доходи з фізичних осіб та військового збору із доходів, отриманих за межами України. Ця інформація стала відома контролюючому органу згідно з листом №27331/7/99- 00-24-04-03-07 від 02.10.2024 компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, у порядку передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993 (далі Конвенція), стосовно одержання доходів фізичними особами резидентами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd». Цей лист відповідач вважає належною податковою інформацією, що свідчила про можливі порушення платником податків податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також у відзиві відповідач вказав, що копію наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 20.02.2025 №1173-п, а також письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 20.02.2025 №265 надіслані на адресу фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення у порядку, визначеному ст.42 Податкового Кодексу України порядку, лист повернуто Укрпоштою 11.03.2025 за закінченням терміну зберігання. Тому, у відповідності до п. 42.5 ст. 42 Податкового Кодексу України, контролюючий орган належним чином повідомив позивача про призначення та проведення перевірки.

Згідно із наданою позивачем відповіддю на відзив, позивач вважає доводи відзиву такими, що не спростовують наведених у позові обставин. Зокрема, позивач вказала, що не отримувала ані копії наказу про проведення перевірки, ані письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки, а тому була повністю позбавлена можливості реалізувати гарантовані законом процесуальні права: надати документи, пояснення, заперечення або іншим чином взяти участь у проведенні перевірки. Саме ця процесуальна гарантія, на думку позивача і становить зміст пункту 79.2 статті 79 ПК України.

10.08.2026 від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких просить суд врахувати висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 06.08.2026 року по справі №600/2950/25-а.

Ухвалою від 22.09.2026 суд задовольнив клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про закриття підготовчого провадження, закрив підготовче провадження в адміністративній справі № 160/15269/26, призначив справу до судового розгляду по суті на 01.10.2026.

23.09.2026 від позивача надійшли письмові пояснення, в яких він не погоджується із застосуванням правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 06.08.2026 року по справі №600/2950/25-а.

Також 30.09.2026 від позивача надійшли письмові пояснення, згідно змісту яких, позивач зазначила, що під час перевірки контролюючий орган спирався на документи, які ще не були перекладені на українську мову, тому вони не можуть підтверджувати обґрунтованість висновків Акта перевірки та правомірність податкових повідомлень-рішень, які було зроблено та прийнято без такого перекладу.

09.10.2026 від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких відповідач зазначив, шо діяв на підставі Двосторонньої Конвенції та Багатосторонньої Конвенції з урахуванням Порядку №118 та положень національного законодавства, які прямо передбачають механізм обміну інформацією та використання останньої під час перевірки. Міжнародні договори, Порядок №118 та ПК України не висувають вимог щодо додаткового підтвердження або обов`язкового нотаріального перекладу листа компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії як на етапі опрацювання офіційних даних так і під час перевірки, також враховуючи, що інформація компетентного органу Сполученого Королівства містила конкретні ідентифікаційні дані позивача, інформацію щодо акаунта на платформі OnlyFans, кількості транзакцій та загальної суми доходу.

В судовому засіданні 15.10.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши подані документи і матеріали, заслухавши позиції сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Наказом від 20.02.2025 №1173-п «Про проведення документальної невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 » на підставі пп. 19-1.1.1 п.19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп.78.1.1, п.78.1.2, п. 78.1 ст. 78, ст. 79, пп.69.351 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), та у зв`язку отриманням інформації щодо одержаного доходу в 2021-2022 році фізичною особою- платником податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від «Fenix International Ltd» (Великобританія) за створення контенту на платформі Only Fans, призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2021 по 31.12.2022 з метою достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

21.02.2025 позивачу направлено повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 20.02.2025 №265 та наказ про проведення перевірки від 20.02.2025 №1173-п.

За результатами перевірки складено Акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди з 01.01.2021 по 31.12.2022» від 04.04.2025 № 1522/04-36-24-08/ НОМЕР_1 .

В акті перевірки зазначено, що до ГУ ДПС надійшла інформація від ДПСУ листом №27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02.10.2024 (вх. ГУ ДПС №5949/8 від 02.10.2024), яку отримано від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, у порядку передбаченому Конвенцією між урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993 (далі - Конвенція), стосовно одержання доходів фізичними особами - резидентами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2021 - 2022 роки, згідно якої, контролюючим органом зроблені висновки про те, що на користь фізичної особи ОСОБА_1 протягом 2021 року надійшли грошові перекази на загальну суму 10027,00 дол. США, протягом 2022 року надійшли грошові перекази на загальну суму 45403,00 дол. США.

Отже, на думку контролюючого органу у 2021 році ФОПП ОСОБА_1 отримала дохід з джерел за межами України на суму 10027,00 дол. США, що за валютним курсом НБУ станом на 31.12.2021 (27,2782 грн./дол. США) становить 273518,52 грн. (10027,00 x 27,2782 = 273518,52 грн.); у 2022 році ФОПП ОСОБА_1 отримала дохід з джерел за межами України на суму дол. США, що за валютним курсом НБУ станом на 31.12.2022 (36,5686 грн./дол. США) становить 1660324,15 грн. (45403,00 x 36,5686 =1660324,15 грн.).

У зв`язку з чим контролюючий органі дійшов висновку про донарахування позивачу:

за 2021 рік:

- податок на доходи фізичних осіб у розмірі 49233,34 грн (273518,52 х 18% = 49233,34 грн);

- військовий збір у розмірі 4102,78 грн. (273518,52 x 1,5% = 4102,78 грн);

за 2022 рік:

- податок на доходи фізичних осіб у розмірі 298858,00 грн (1660324,15 x 18% = 298858,00 грн),

- військовий збір у розмірі 24904,87 грн (1660324,15 x 1,5% =24904,87 грн).

Та зазначено, що під час здійснення аналізу наявної податкової інформації, щодо отримання ФОПП ОСОБА_1 іноземного доходу, періодом отримання доходу визначено 2021 та 2022 рік. Оскільки платником дата отримання іноземних доходів документально не підтверджена, в ході перевірки при перерахуванні у гривні суму доходу, отриманого ФОПП ОСОБА_1 за 2021-2022 роки застосовано валютний курс Національного банку України, що діяв на 31 грудня відповідного звітного року.

Згідно висновків вказаного акту, під час перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем:

пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп.170.11.1 п. 170.11 ст. 170, п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 Кодексу №2755, а саме: неподання податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2021 та 2022 роки;

пп.163.1.3 п.163.1 ст. 163, пп. 164.2.20 п. 164.2 ст.164, пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168, пп. 170.11.1 п.170.11 ст. 170 з урахуванням п. 167.1 ст.167 Кодексу №2755, занижено суму податку на доходи фізичних осіб всього 348091,34 грн., в т.ч.: за 2021 рік на суму 49233,34 грн., за 2022 рік на суму 298858,00 грн.;

п.1.2, пп. 1.3 п.16 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу №2755 занижено суму військового збору всього на 29007,65 грн., в т.ч.: за 2021 рік на суму 4102,78 грн., за 2022 рік на суму 24904,87 грн.;

п. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 Кодексу в частині ненадання відповіді на запит, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу №2755.

За наслідками перевірки, 10.06.2025 контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0323132408 щодо нарахування штрафних санкцій за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021, 2022 роки на суму 680,00 грн;

№ 0323062408 щодо нарахування податкового зобов`язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб на суму 348091,34 грн та 25% штрафних санкцій на суму 87022,84 грн;

№ 0323152408 щодо нарахування штрафних санкцій за ненадання документів на запит контролюючого органу за період з 01.01.2021 по 31.12.2022, на суму 6500,00 грн;

№ 0323112408 щодо нарахування податкового зобов`язання зі сплати військового збору у 2021, 2022 роках на суму 29007,65 грн та 25% штрафної санкції на суму 7251,92 грн.

Не погоджуючись з прийнятими контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 ПК України).

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пп. 78.1.1, 78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом.

Пунктом 79.1 ст. 79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пунктом 81.1 ст. 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відтак, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Згідно із абзацом 2, 3 п. 79.2. ст. 79 ПК України, у разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Отже, документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки у спосіб, визначений законом, до її початку.

З системного аналізу зазначених норм Податкового кодексу України слідує, що проведення перевірки як контрольного заходу передбачає такі етапи її проведення: встановлення підстав для проведення перевірки; прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки, яке оформлюється наказом керівника цього органу; допуск до перевірки; вивчення наданих платником податків документів та/або інших матеріалів; оформлення результатів перевірки.

Реалізація зазначених етапів означає, що податкова перевірка відбулася як юридичний факт, на підставі якого керівник податкового органу може зробити висновок про наявність податкового правопорушення та прийняти відповідне рішення.

Серед підстав заявленого позову, позивач зазначає про порушення її права на надання доказів та пояснень під час проведення перевірки, оскільки контролюючим органом не вжито заходів щодо належного повідомлення позивача про проведення перевірки шляхом направлення наказу та повідомлення про проведення перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що повідомлення від 20.02.2025 №265 та наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №1173-п від 20.02.2025 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 » направлено на податкову адресу платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 - поштовим відправленням №0601115822687 21.02.2025 року, однак наказ та повідомлення повернулись контролюючому органу не врученими позивачу у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Статтею 42 ПК України визначено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

За приписами пунктів 42.1, 42.4, 42.5 ст. 42 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

42.4. Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов`язковим у випадках, визначених цим Кодексом.

42.5. У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Зазначаючи про протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень рішень, позивач зазначає про те, що відсутність опису вкладення в цінний лист не дозволяє встановити зміст відправленого на її адресу конверту.

Натомість, приписами пункту 42.5. ст. 42 ПК України передбачено направлення контролюючим органом своїх рішень саме рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, при цьому нормами ПК України обов`язок щодо листування з платниками податків шляхом направлення цінного листа з описом вкладення не встановлено.

При цьому, позивач, не скористався своїм правом на подання клопотання про витребування у відповідача оригіналу конверту, в якому йому направлено повідомлення та наказ, з подальшим дослідженням його змісту у судовому засіданні.

Також позивач зазначаючи, що не отримання нею цих документів унеможливило надання позивачем письмових пояснень та первинних документів під час перевірки, чим не дотримані гарантії надані платнику податків, які становлять зміст п. 79.2 ст. 79 ПК України.

Разом з тим, суд зазначає, що норми п. 42.5 ст. 42 ПК України, регламентують порядок офіційного листування контролюючого органу із платниками податків, які не перейшли на електронний документообіг через Електронний кабінет платника податків, та встановлює презумпцію вручення паперових документів. Згідно цієї норми, контролюючий орган вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки платника податків та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов`язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, платник податків має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.

Згідно сталих правових висновків Верховного Суду, обов`язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов`язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього.

Отже, суд у цій справі не встановив порушень контролюючим органом наведених вище норм права.

Також судом відхиляються доводи позивача стосовно повернення на адресу контролюючого органу, невручених позивачу копій наказу та направлення на проведення перевірки, раніше строку встановленого Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270, оскільки дії з повернення кореспонденції відправнику вчиняються надавачем поштових послуг, в даному випадку, національним оператором АТ «Укрпошта», який не є учасником цієї справи, та позовні вимоги до нього не заявлені, а тому не можуть предметом розгляду у цій справі. Тому, суд зазначає, що таке відбулось поза межами компетенції відповідача.

Щодо суті виявлених під час перевірки податкових правопорушень.

Як встановлено судом, Державна податкова служба України листом № 27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02.10.2024 надіслала Головним управлінням ДПС в областях та ГУ ДПС у м. Києві інформацію, надану компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993 (далі - Конвенція), стосовно одержання доходів фізичними особами - резидентами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі Only Fans за 2020 - 2022 роки.

В цьому листі структурним підрозділам надана вказівка стосовно того, що при відпрацюванні зазначеної інформації забезпечити одержання від зазначених платників податків - фізичних осіб відповідних пояснень та їх документального підтвердження згідно з положеннями п. 73.3 ст. 73 Кодексу. У разі підтвердження фактів порушень вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДПС, невиконання ними податкового обов`язку щодо декларування одержаних доходів та сплати належних сум податків і зборів до бюджету - вжити заходів щодо проведення документальних перевірок таких платників.

Отже, правовою підставою для призначення та проведення перевірки слугували норми ПК України та податкова інформація, від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, згідно якого позивач отримувала доходи від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans та не подавала декларацію про отримані доходи.

Відповідно до підпункту 72.1.4 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів.

Згідно з підпунктом 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема, податкова інформація.

Положеннями пункту 3.2 статті 3 ПК України визначено, що податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії 10.02.1993 укладено Конвенцію про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і на приріст вартості майна, яка набрала чинності 11.08.1993 . Законом України від 30.10.2019 № 244-IX ратифіковано Протокол про внесення змін до зазначеної Конвенції, який набрав чинності 05.12.2019 (далі - Конвенція).

Також Україна та Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії є учасниками Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, підписаної 25.01.1988, яку ратифіковано Законом України від 17.12.2008 № 677-VI, і для України вона набула чинності 01.07.2009 (далі - Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах).

Згідно з пунктом 1 статті 27 Конвенції компетентні органи Договірних Держав обмінюються інформацією, необхідною для виконання положень цієї Конвенції або національних законодавств Договірних Держав, що стосуються податків, на які поширюється Конвенція в тій мірі, доки оподаткування не суперечить цій Конвенції, зокрема, щоб попереджувати шахрайство і полегшувати застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень. Будь-яка інформація, одержана Договірною Державою, буде розглядатися як конфіденційна і буде розкрита тільки особам або властям (включаючи суди і органи управління), зайнятим оцінкою або збиранням, примусовим стягненням або судовим переслідуванням, або розглядом апеляції стосовно податків, на які поширюється ця Конвенція. Такі особи або органи будуть використовувати інформацію тільки з цією метою. Вони можуть розкривати інформацію в публічних судових засіданнях і юридичних рішеннях.

За змістом статті 4 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах сторони, зокрема, як передбачено в цьому розділі, здійснюють обмін будь-якою інформацією, яка може бути доречною для: a) установлення суми та збору податку, а також стягнення податкової заборгованості й здійснення виконавчих заходів з метою її стягнення; і b) притягнення до адміністративної відповідальності чи порушення кримінального переслідування в судовому органі.

Стаття 5 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах визначає, що на прохання запитуючої держави запитувана держава надає запитуючій державі будь-яку інформацію, що згадується в статті 4 та стосується конкретних осіб чи операцій. Якщо інформації, яка міститься в податкових досьє запитуваної держави, недостатньо для задоволення цією державою прохання про надання інформації, ця держава вживає всіх відповідних заходів для надання запитуючій державі запитуваної інформації.

Крім того Міністерство фінансів України наказом від 16.04.2022 № 118 затвердило Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн.

Суд зазначає, що отримана контролюючим органом у межах міжнародного обміну податковою інформацією, є одним із передбачених законом джерел податкової інформації та може використовуватися під час здійснення податкового контролю, у тому числі при призначенні та проведенні перевірок, а також під час прийняття рішень за їх результатами.

Водночас сам по собі факт отримання такої інформації не звільняє контролюючий орган від обов`язку доведення обставин, з якими податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку, а суд - від обов`язку надати оцінку достатності, достовірності та взаємному зв`язку доказів у їх сукупності. Наявність міжнародної податкової інформації не може бути достатньою підставою для висновку про отримання платником податків оподатковуваного доходу та визначення грошових зобов`язань без з`ясування інших обставин, що входять до предмета доказування у справі.

Наведений правовий висновок сформований Верховним Судом у постанові від 08.09.2026 у справі № 420/12445/25.

Позивач зазначає, що податковим органом не надані суду докази, які б підтверджували факт провадження позивачем діяльності зі створенням контенту, а також відомості про реальний рух коштів, та звертає увагу на те, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, має доступ до інструментів міжнародного обміну інформацією.

Відповідно до підпункту 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з підпунктом 163.1.3. пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є, зокрема, іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Положеннями пункту 164.1.3. статті 164 ПК України визначено, що при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Відповідно до підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Згідно з пунктом 164.4 статті 164 ПК України під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Отже, доходи отримані фізичною особою з джерел за межами України відносяться до об`єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб, та є об`єктом оподаткування військовим збором згідно з пунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Згідно з підпунктом 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 ПК України у разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку отримувача, який зобов`язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Отже, у спірних правовідносинах ПДФО та військовий збір обчислюються з однієї й тієї самої суми оподатковуваного іноземного доходу, визначеної у гривнях. Встановлення факту отримання такого доходу, його розміру та моменту нарахування (отримання) є спільною передумовою визначення обох платежів. Відповідно, правильність обох нарахувань залежить від правильності визначення гривневої суми доходу за правилами пункту 164.4 статті 164 ПК України.

За змістом підпункту 163.1.3 пункту 163.1 статті 163 та підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 ПК України іноземний дохід включається до загального річного оподатковуваного доходу за той звітний податковий рік, протягом якого його отримано.

Тому, встановлення моменту отримання доходу є необхідним для його віднесення до відповідного податкового періоду.

Пункт 164.4 статті 164 ПК України пов`язує перерахунок валютного доходу у гривні з курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) такого доходу. У системному зв`язку із зазначеними нормами це означає, що застосуванню валютного курсу має передувати встановлення факту отримання оподатковуваного іноземного доходу та конкретної події, яка у відповідних правовідносинах становить його нарахування (отримання). Без визначення цієї події та її дати вибір застосовного курсу не є обґрунтованим.

Річний порядок декларування не встановлює єдиної дати отримання всіх доходів за рік і не передбачає їх перерахунку за курсом на 31 грудня лише через закінчення звітного періоду. Кожна сума доходу підлягає перерахунку за курсом, застосовним до встановленої дати її нарахування (отримання). Числовий збіг цього курсу з курсом на 31 грудня можливий, однак сам по собі не підтверджує правильності визначення дати нарахування (отримання) доходу та не замінює обґрунтування проведеного розрахунку.

Наведена вище практика Верховного Суду допускає використання міжнародної податкової інформації для доказування отримання доходу (постанова від 06.08.2026у справі №600/2950/25-а). Водночас для застосування пункту 164.4 статті 164 ПК України необхідно встановити факт, розмір і момент нарахування (отримання) відповідного доходу, оскільки його перерахунок у гривні здійснюється за курсом НБУ, чинним саме на цей момент (постанови Верховного Суду від 17.06.2026 у справі №240/22077/25, від 25.06.2026 у справі №560/9531/25).

Отже, для визначення позивачу грошових зобов`язань відповідач мав встановити факт отримання позивачем доходів.

Водночас податкова інформація, на яку відповідач посилається в Акті перевірки, не містить відомостей про спосіб одержання Позивачем коштів, які, як стверджує відповідач, є доходом, отриманим за створення контенту на платформі OnlyFans.

Положення статей 176 та 179 ПК України регламентують обов`язок платника податків вести облік отриманих доходів, подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у випадках, передбачених законом, а також підтверджувати відомості, зазначені у такій декларації, належними документами на вимогу контролюючого органу.

Виходячи з наведеного обов`язок фізичної особи-резидента подати річну декларацію та сплатити податок з іноземного доходу дійсно виникає за умови фактичного отримання такого доходу.

Наказом Міністерства фінансів України від 16.04.2022 № 118 затверджено Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн (далі Порядок № 118), який регулює процедуру обміну податковою інформацією між ДПС та компетентними органами іноземних держав за спеціальними запитами, а також у межах спонтанного обміну податковою інформацією стосовно податків та в межах, визначених Конвенцією про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, ратифікованою Законом України від 17 грудня 2008 року № 677-VI Про ратифікацію Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, із застереженнями, та/або іншим міжнародним договором України, що містить положення про обмін інформацією в податкових цілях (далі - міжнародні договори).

Порядок № 118, зокрема, передбачає можливість і механізм направлення спеціального запиту у певних випадках.

Відповідно до абз. 1 п. 3 розділу І Порядку № 118 в редакції, чинній на момент проведення перевірки, для цілей цього Порядку термін "спеціальний запит" означає запит про надання інформації стосовно конкретних осіб або операцій, яка є необхідною або може бути доречною для виконання або застосування положень національного законодавства або міжнародних договорів. Спеціальний запит може бути направлений ДПС іноземному компетентному органу або іноземним компетентним органом до ДПС.

Ініціаторами спеціального запиту можуть виступати структурні підрозділи ДПС, а також головні управління ДПС в областях, м. Києві, міжрегіональні управління ДПС по роботі з великими платниками податків (п. 4 розділу І Порядку № 118).

Відповідно до п. 8 розділу І Порядку № 118 спеціальний запит готується, зокрема, у таких випадках:

- аналіз податкової звітності суб`єкта господарювання (його філії, представництва, тощо) свідчить про можливість заниження платником податків податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на доходи фізичних осіб при здійсненні виплат на користь нерезидентів шляхом неправомірного застосування звільнення від оподаткування або пониженої ставки податку, що передбачені міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування (пп. 1);

- факти свідчать, що необхідна інформація знаходиться за межами України, і в ході проведення перевірок та/або звірок платників податків у межах податкового контролю виникає потреба в підтвердженні достовірності такої інформації, зокрема у разі встановлення простроченої дебіторської заборгованості у нерезидента перед резидентом (пп. 2);

- в інших випадках, коли для виконання або застосування положень законодавства України або міжнародних договорів ДПС потребує отримання інформації від компетентних органів іноземних країн (пп. 8).

Отже, відповідно до Порядку № 118 у відповідача було право і передбачений вказаним нормативно-правовим актом механізм для одержання інформації, необхідної для підтвердження факту одержання позивачем доходів від компанії-нерезидента.

Всупереч цьому, відповідач не вжив заходів для формування доказової бази, достатньої для висновків, наведених в Акті перевірки, внаслідок чого в Акті перевірки викладено висновки, не підтверджені належними і допустимими доказами.

Як убачається з матеріалів справи, підставою для визначення позивачу грошових зобов`язань стали відомості, отримані контролюючим органом від Державної податкової служби України та компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, відповідно до яких позивач нібито отримала у 2021-2022 роках доходи від Fenix International Ltd у зв`язку зі створенням контенту на платформі OnlyFans.

Водночас сама по собі наявність у контролюючого органу відповідної інформації не звільняє його від обов`язку довести, що така інформація стосується саме позивача, підтверджує саме факт отримання нею коштів та дає можливість достовірно визначити розмір отриманого доходу.

Суд зазначає, що у наданих контролюючим органом документах містяться відомості про облікові записи на платформі OnlyFans та відповідні операції, однак сам факт наявності таких відомостей не є безумовним підтвердженням фактичного отримання саме позивачем коштів у визначеному податковим органом розмірі.

При цьому відповідач не надав доказів, на підставі яких можна достовірно ототожнити зазначені облікові записи та операції з позивачем, а також не довів обставин щодо фактичного перерахування відповідних коштів на рахунки чи інші платіжні інструменти, якими користувалася позивач.

Саме по собі зазначення імені особи або інших ідентифікаційних відомостей у відповідній інформації не усуває необхідності перевірки їх належності конкретній особі та не підтверджує автоматично факт отримання нею коштів.

Отже, надані контролюючим органом відомості не містять належного підтвердження фактичного зарахування зазначених сум на рахунки позивача або їх отримання нею в інший спосіб, відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, яким саме способом позивач отримувала кошти від Fenix International Ltd, на який рахунок або платіжний інструмент вони перераховувалися, у які конкретно дати такі кошти були зараховані та чи мала позивач фактичну можливість ними розпоряджатися.

Вказані докази мають значення для вирішення даного спору, оскільки для виникнення у фізичної особи податкового обов`язку щодо іноземного доходу необхідним є встановлення саме факту його отримання, а не лише існування відомостей про нарахування, обліку чи здійснення певних операцій на відповідній платформі.

Абзацом четвертим підрозділу 1 розділу I Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затверджених наказом Державної податкової служби України від 25.02.2021 № 244 передбачено, що акт (довідка) документальної перевірки разом із додатками має містити вичерпну інформацію щодо відпрацювання конкретних ризиків у діяльності платника податків із посиланням на фактично перевірені документи бухгалтерського обліку, первинні документи та інші належні докази за відповідний звітний період.

Таким чином, використання при проведенні документальної перевірки виключно інформації з інформаційних баз даних без дослідження первинних бухгалтерських документів платника податків суперечить вимогам зазначених Методичних рекомендацій та не може вважатися належним виконанням контролюючим органом своїх повноважень.

Суд зазначає, що обставини справи мають бути встановлені належним чином з урахуванням документів та наданих сторонами доказів.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У цій справі відповідачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами сукупність обставин, необхідних для визначення позивачу грошових зобов`язань, а саме: належність відповідних облікових записів на платформі OnlyFans саме позивачу, фактичне отримання нею коштів від Fenix International Ltd, конкретний розмір отриманого доходу, дати його отримання та правильність його перерахунку у національну валюту.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що контролюючим органом не доведено належними та достатніми доказами правомірність визначення позивачу грошових зобов`язань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно, висновки акта перевірки в частині отримання позивачем у 2021-2022 роках доходів від Fenix International Ltd у визначеному контролюючим органом розмірі не підтверджені належною доказовою базою, а здійснений на їх підставі розрахунок податкових зобов`язань не може вважатися обґрунтованим та перевіреним.

На підставі встановлених судом обставин, податкові повідомлення-рішення, прийняті ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 10.06.2025 №0323132408, №0323152408, №0323112408, №0323062408 є такими, що прийняті внаслідок неправильних висновків контролюючого органу, що викладені в акті перевірки, а тому є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову.

Сплачений за подання позову судовий збір у розмірі 3828,43 грн, у відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0323132408 від 10.06.2025 року на суму 680 грн, податкове повідомлення-рішення №0323152408 від 10.06.2025 року на суму 6 500 грн, податкове повідомлення-рішення №0323112408 від 10.06.2025 року на суму 36 259,57 грн, податкове повідомлення-рішення №0323062408 від 10.06.2025 року на суму 435 114,18 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 3828,43 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 26 жовтня 2026 року.

Суддя Н.Є. Калугіна