Решение № 140996597, 23.10.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/12821/25

Провадження № 2/761/1979/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Бульбі К.В.

за участі:

позивачки: ОСОБА_1

представника позивачки: ОСОБА_6

відповідача: Сліпченко Н.В.

представника третьої особи: Савчука О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сліпченко Наталії Вікторівни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп», про визнання протиправними дій; визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

в с т а н о в и в:

У березні 2025р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (а.с. 1-10 т.1) до відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», яке змінило своє найменування на ТОВ «Дніпрофінансгруп», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н.В., в якому просила суд:

- визнати протиправними дії Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н.В. щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16 жовтня 2024р., індексний номер: 75571712, про реєстрацію права власності за ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на квартиру АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16 жовтня 2024р., індексний номер: 75571712, про реєстрацію права власності за ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на зазначену вище квартиру, винесеного Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н.В.;

- стягнути з відповідача ТОВ «Дніпрофінансгруп» на користь позивачки судовий збір і витрати на правничу допомогу.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 квітня 2025р. відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження і призначено справу в підготовче засідання.

16 квітня 2025р. на адресу суду надійшов відзив ТОВ «Дніпрофінансгруп» (а.с. 119-128 т. 1), в якому відповідач проти позову заперечив.

14 жовтня 2025р. на адресу суду, в порядку ст. 51 ЦПК України, надійшла заява сторони позивача про заміну неналежного відповідача ТОВ «Дніпрофінансгруп» на належного відповідача - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н.В., та залучення, в якості третьої особи: ТОВ «Дніпрофінансгруп» (а.с. 196-198 т. 1).

Одночасно з заявою про заміну неналежного відповідача, стороною позивача було подано до суду уточнено позовну заяву (а.с. 200-208 т. 1), в якій сторона позивача уточнила також суб`єктний склад, а саме вимоги пред`являються до нового відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н.В., третя особа: ТОВ «Дніпрофінансгруп». В уточненій редакції позову від 13 жовтня 2025р., позивачка просила суд:

- визнати протиправними дії відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н.В. щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16 жовтня 2024р., індексний номер: 75571712, про реєстрацію права власності за ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на квартиру АДРЕСА_1 (далі по тексту - вимога № 1);

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16 жовтня 2024р., індексний номер: 75571712, про реєстрацію права власності за ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на квартиру АДРЕСА_1 , дата державної реєстрації 07 жовтня 2024р., винесеного Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н.В. (далі по тексту - вимога № 2);

- стягнути з відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н.В. на користь позивачки судовий збір і витрати на правничу допомогу (далі по тексту - вимога № 3).

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що її дівоче прізвище « ОСОБА_2 », після реєстрації шлюбів 20 липня 2011р. та 13 березня 2021р., вона змінювала прізвище на « ОСОБА_3 », та « ОСОБА_4 ».

12 вересня 2006р. між ВАТ «КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», та ТОВ «Майстер і К плюс» був укладений кредитний договір № 44/МК/МБ/2006-840 (далі по тексту - кредитний договір), відповідно до п. 1.1. якого ВАТ КБ «Надра» надав ТОВ «Майстер і К плюс» кредитні кошти в іноземній валюті на придбання комерційної нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , у сумі 99000,00 дол. США, зі сплатою відсотків за користування кредитом 14,5 % річних. Згідно п. 1.3. договору кредит надається строком по 14 вересня 2009р. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 44/МК/МБ/2006- 840 від 12 вересня 2006р., між позивачкою та ВАТ КБ «Надра» був укладений договір іпотеки від 12 вересня 2006р. (далі по тексту - договір іпотеки), згідно якого, позивачка передала в іпотеку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 09 червня 2010р. по цивільній справі № 2-891/10, яке набрало законної сили, було стягнуто солідарно з ТОВ «Майстер і К плюс», ОСОБА_5 кредитну заборгованість у сумі 948753,12 грн.; судом встановлена сума заборгованості за кредитним договором № 44/МК/МБ/2006-840 в гривневому еквіваленті 948753,12 грн., включаючи несплачену суму кредиту, відсотки та пеню.

16 жовтня 2024р. відповідачем було зареєстровано право власності на цю квартиру за третьою особою, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 75571712.

Позивачка вважає, що відповідач приватний нотаріус Сліпченко Н.В., як державний реєстратор, порушила порядок вчинення реєстраційної дії, у зв`язку з чим рішення про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за третьою особою є неправомірним. Так, на думку позивачки, договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_Ur_3 від 06 серпня 2020р., який було укладено між первісним кредитором та третьою особою не може бути підставою для проведення державної реєстрації права власності на квартиру за ТОВ «Дніпрофінансгруп», оскільки первісний кредитор (іпотекодержатель) не відступав третій особі права вимоги по договору іпотеки, згідно п. 2 договору про відступлення прав вимоги, розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора (ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»), вказаний у Додатку № 1 до цього договору. Додаток № 1 - Реєстр договорів, права вимоги за якими відступають, та боржників/ поручителів/ іпотекодавців/ заставодавців/ дебіторів за такими договорами. Згідно з цим Реєстром ПАТ «КБ «Надра» відступив ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» права вимоги за: - кредитним договором № 44/МК/МБ/2006-840 від 12 вересня 2006р., укладеним між ВАТ КБ «Надра» та ТОВ «Майстер і К плюс»; - договором застави обладнання ТОВ «Майстер і К плюс»; - договором поруки ОСОБА_5 , а тому в силу положень ст. 514 ЦК України до нового кредитора ТОВ «Дніпрофінансгруп» не перейшло право вимоги за договором іпотеки, укладеному між позивачкою та первісним кредитором, оскільки посилання на зазначений договір іпотеки у Додатку № 1 до цього договору про відступлення прав вимоги відсутні. Зазначена обставина того, що ПАТ «КБ «НАДРА» не передавав третій особі договір іпотеки від 12 вересня 2006р., є отримання третьою особою 22 квітня 2024р. дублікату цього договору у Київському державному нотаріальному архіві, куди здають свої справи нотаріуси, а не банки.

Крім того, як стало відомо позивачці з сайту «Судова влада України», ТОВ «Дніпрофінансгруп» зверталась до Голосіївського районного суду м. Києва з заявами про видачу дубліката виконавчого листа, заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 30 вересня 2022р. у справі № 752/13160/22 заяву повернуто заявнику. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 06 лютого 2023р. у справі № 752/14758/22 заяву повернуто заявнику. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01 березня 2023р. у справі № 752/4098/23 заяву повернуто заявнику без розгляду, при цьому по всіх зазначених вище заявах, позивачка не була залучена до участі у справах.

На думку позивачки вартість належної їй квартири, яка була предметом іпотеки значно більша за суму заборгованості за кредитним договором, яка була визначена заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 09 червня 2010р. по цивільній справі № 2-891/10.

Також, позивачка вважає, що відповідно до ст. 24 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель не повідомив її письмово у п`ятиденний строк про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням, а тому в силу положень ч. 2 ст. 516 ЦК України, новий кредитор (третя особа) несе ризик настання несприятливих для нього наслідків, при цьому в розумінні положень ч. 2 ст. 517 ЦК України, позивачка мала право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові.

Також, сторона позивача вважає, що не були дотримані і положення ст. 35 Закону України «Про іпотеку», оскільки вона не отримувала ні від ПАТ КБ «Надра», ні від ТОВ «Дніпрофінансгруп» жодних повідомлень про існуючу заборгованість та вимог про виконання порушеного зобов`язання.

Зі сторони відповідача мала місце порушення законодавства, оскільки приватний нотаріус Сліпченко Н.В. здійснила реєстрацію права власності на ТОВ «Дніпрофінансгруп» на підставі договору про відступлення прав вимоги, не перевіривши відсутність у цього товариства права на звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру. Проігнорувала, що договір про відступлення прав вимоги посвідчений з порушенням вимог чинного законодавства без оригіналу (дублікату) договору іпотеки від 12 вересня 2006р.

Як і не було дотримано положення ст. 37 Закону України «Про іпотеку», щодо належної оцінки предмету іпотеки.

Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, позивачка вимушена була звернутись до суду з вказаним позовом ля захисту своїх прав.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025р., яка занесена до протоколу судового засідання від 15 жовтня 2025р., здійснено заміну первісного відповідача на нового відповідача, за завою сторони позивача, залучено третю особу, та прийнято уточнену позовну заяву від 13 жовтня 2025р. до розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025р. витребувано у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н.В. належним чином завірені копії матеріалів реєстраційної справи, щодо здійснення 07 жовтня 2024р. державної реєстрації права власності на квартиру позивачки, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 3024851580000 (індексний номер рішення 75571712).

Зобов`язано Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н.В., в порядку ч. 6 ст. 95 ЦПК України надати суду оригінали матеріалів реєстраційної справи , щодо здійснення 07 жовтня 2024р. державної реєстрації права власності на квартиру позивачки, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 3024851580000 (індексний номер рішення 75571712) для огляду на стадії дослідження доказів.

13 червня 2025р. на адресу суду надійшов відзив на позов від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н.В. (а.с. 236-243 т. 1), як третьої особи.

10 листопада 2025р. на адресу суду надійшов відзив на позов від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н.В. (а.с. 1-7 т. 2), як відповідача, в якому сторона відповідача проти позову заперечила, зазначивши, що вона, як державний реєстратор, виконувала виключно передбачені законом функції - перевірила наявність і належність поданих документів, упевнилася у відповідності їх змісту вимогам законодавства та прийняла рішення про державну реєстрацію на підставі заяви ТОВ «Дніпрофінансгруп» і поданих правовстановлюючих документів.

Крім того, сторона відповідача зазначала, що приватний нотаріус не є належним відповідачем у цій справі, а позовні вимоги до державного реєстратора є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки приватний нотаріус не є стороною матеріальних правовідносин між позивачем - іпотекодавцем та ТОВ «Дніпрофінансгруп» - іпотекодержателем, дії якого стали підставою для виникнення спору, а вказаний спір стосується реалізації прав іпотекодержателя, а не дій державного реєстратора, при цьому стороною позивача не враховані сталі правові позиції Верховного Суду, зокрема Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що у подібних з цією справах за позовом іпотекодавця до державного реєстратора із залученням іпотекодержателя третьою особою спірні правовідносини виникають здебільшого саме між позивачем і третьою особою через невиконання договірних зобов`язань і реалізацію прав іпотекодержателя щодо предмета іпотеки - нерухомого майна позивача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018р. у справі № 815/6956/15, від 24 квітня 2018р. у справі № 825/478/17, від 29 травня 2018р. у справі № 826/19487/14, від 30 травня 2018р. у справі № 826/9417/16, від 06 червня 2018р. у справі № 804/3509/17, від 16 жовтня 2018р. у справі № 804/14296/15, від 14 листопада 2018р. № 826/1656/18). До того ж, за змістом висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у пункті 36 постанови від 04 вересня 2018р. у справі № 823/2042/16, спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, що пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно.

Також сторона відповідача звертала увагу суду, що законність дій відповідача, як державного реєстратора підтверджена висновком Центральної колегії МЮ України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, якою скаргу ОСОБА_1 від 31 жовтня 2024р., залишено без задоволення, оскільки рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н.В. від 16 жовтня 2024р. № 75571712 відповідає законодавству у сфері державної реєстрації прав .

Відповідь на відзив відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н.В., стороною позивача до суду не подавалась.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 листопада 2025р. закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні 19 лютого 2026р. позивачка та її представник заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав, наведених у позові, в редакції від 3 жовтня 2025р., з урахуванням зміни суб`єктного складу, просили суд позов задовольнити.

Відповідачка, в судовому засіданні проти позову заперечила, з підстав наведених у відзиві на позов, просила суд відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи проти позову заперечив, зазначивши, що третя особа набула право власності на спірну квартиру у встановленому законом порядку.

В судове засідання 13 жовтня 2026р. представник третьої особи не з`явився, про час та місце розгляду справи третя особа була повідомлена в установленому законом порядку, поважність причин неявки не повідомив.

В силу положень ст. ст. 211, 223 ЦПК України, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи у відсутність представника третьої особи, проти чого не заперечували сторони в судовому засіданні.

Суд, заслухавши пояснення сторін, представника третьої особи, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 12 вересня 2006р. між ВАТ «КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», та ТОВ «Майстер і К плюс» був укладений кредитний договір (а.с. 44, 45 т. 1), відповідно до п. 1.1. якого ВАТ КБ «Надра» надав ТОВ «Майстер і К плюс» кредитні кошти в іноземній валюті на придбання комерційної нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , у сумі 99000,00 дол. США, зі сплатою відсотків за користування кредитом 14,5 % річних. Згідно п. 1.3. договору кредит надається строком по 14 вересня 2009р.

В забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором, між позивачкою та ВАТ КБ «Надра» був укладений договір іпотеки від 12 вересня 2006р. (а.с. 46-49 т. 1), згідно 1.1.-1.4 якого, позивачка передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , яка їй належить на праві власності; узгоджена сторонами вартість предмета іпотеки становить 288400,0грн., що в еквіваленті при перерахуванні на долари США по офіційному курсу Національного банку України на день укладення договору складає 57100,0 дол. США.

Пунктом 5.3.3. договору іпотеки сторони передбачили, що іпотекодавець зобов`язаний своєчасно повідомляти іпотекодержателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмету іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя за цим договором.

Іпотекодержатель має право вимагати задоволення вимог за рахунок предмету іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов`язання в цілому або в тій чи іншій його частини (п. 7.1 договору іпотеки).

За змістом п. 7.4 договору іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі:

- рішення суду;

- виконавчого напису нотаріуса;

- домовленості сторін на передачу іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»;

- права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі - продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва по цивільній справі № 2-891/10 від 09 червня 2020р. (а.с. 56-59 т. 1), яке набрало законної сили, позов ВАТ КБ «Надра» до ТОВ «Майстер і К плюс», ОСОБА_5 про стягнення кредитної заборгованості - задоволено. Стягнуто солідарно з ТОВ «Майстер і К плюс», ОСОБА_5 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором у сумі 948753,12 грн.; здійснено розподіл судових витрат.

06 серпня 2020р. відповідно до результатів відкритих торгів, оформлених протоколом електронних торгів № UA-EA-2020-05-12-000017-b від 22 травня 2020р. між ПАТ КБ «Надра» та третя особа ТОВ «Дніпрофінансгруп» був укладений договір № GL48N718070_Ur_3 про відступлення прав вимоги, з Додатком № 1 до нього (а.с. 46-48 т. 2). За умовами даного договору третя особа ТОВ «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за кредитним договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) № 44/МК/МБ/2006-840 від 12 вересня 2006р. укладеним між ТОВ «Майстер І К плюс» та ВАТ КБ «Надра» та договорами забезпечення, у тому числі за договором іпотеки від 12 вересня 2006р., укладеним між позивачкою та ВАТ КБ «Надра».

Доводи сторони позивача, що третій особі, як новому кредитору за кредитним договором, на підставі договору № GL48N718070_Ur_3 про відступлення прав вимоги від 06 серпня 2020р. не було передано право вимоги, і за договором іпотеки від 12 вересня 2006р. не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи в суді, і спростовується оригіналами реєстраційної справи, оригінал якої було оглянуто судом, за клопотанням сторони позивача.

16 жовтня 2024р. відповідачем було зареєстровано право власності на спірну квартиру за третьою особою, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 75571712 від 16 жовтня 2024р. (а.с. 89, т. 2).

Звертаючись до суду з вимогами № 1 і № 2, позивачка зазначала, що порушено її право, як власника квартири (предмету іпотеки), оскільки державний реєстратор (відповідач) з порушенням вимог закону та без належних повноважень провів реєстрацію права власності третьої особи, як нового кредитора на предмет іпотеки. Державна реєстрація проведена без документів, які є обов`язковими для такої реєстрації, зокрема, відсутні відомості про належне оповіщення позивачки, як іпотекодавця, про відступлення права вимоги, та про наявну заборгованість, враховуючи зміну нею прізвища, внаслідок реєстрації шлюбів; не була проведена належна оцінка предмета іпотеки, та третя особа, як новий кредитор не набув право вимоги саме за договором іпотеки, який був укладений позивачкою з ВАТ КБ «Надра».

У постанові Верховного Суду від 11 серпня 2021р. у справі № 715/1788/19 (провадження № 61-6548св20) зазначено, що у разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем у загальному порядку. За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Таким чином, недотримання вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання, унеможливлює застосування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя. Метою повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та інших осіб є доведення до їх відома наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Тому іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання.

У пунктах 54-60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020р. у справі № 757/13243/17 (провадження № 14-711цс19) зазначено, що належним необхідно вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку. Належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення також необхідно вважати таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання.

Судом встановлено, що 07 серпня 2020р. третьою особою на всі відомі адреси боржника, майнового поручителя та поручителів засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення було направлено повідомлення про заміну первісного кредитора за кредитним договором.

14 червня 2024р. третьою особою на всі відомі адреси боржника, майнового поручителя та поручителів засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення було направлено повідомлення/вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором у тридцятиденний строк. Враховуючи викладене боржнику було направлено повідомлення про те, що у зв`язку із порушенням своїх зобов`язань за кредитним договором, третя особа вимагає в тридцяти денний строк виконати порушене боржником зобов`язання, а саме повернути заборгованість. Окрім цього, третя особа повідомила про те, що у разі невиконання зазначеної вимоги/іпотечного повідомлення, буде вимушене звернути стягнення на іпотечне майно, яке належить майновому поручителю - позивачці.

До того ж, третя особа повідомила про свій намір реалізувати права іпотекодержателя шляхом позасудового врегулювання на підставі та у відповідності до положень іпотечного договору, з урахуванням норм діючого законодавства, зокрема положень ст.ст. 36-39 Закону України «Про іпотеку».

17 липня 2024р. повторно третя особа на всі відомі адреси боржника, майнового поручителя та поручителей засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення було направлено повідомлення/вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором у тридцятиденний строк.

В судовому засіданні позивачка не повідомляла суду, що нею, як стороною за договором іпотеки (п. 5.3.3) було повідомлено іпотекодержателя про неодноразову зміну прізвища та місця проживання.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що доводи сторони позивача, що про досудове повідомлення про сплату заборгованості за кредитним договором її не було повідомлено належним чином є безпідставними.

Як і є безпідставними доводи сторони позивача про протиправність дій відповідача щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки за третьою особою, враховуючи те, що відповідно до п. 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015р. №1127, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.

Оскільки такі доводи, спростовуються висновком Центральної колегії МЮ України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, якою скаргу ОСОБА_1 від 31 жовтня 2024р., залишено без задоволення та наказом № 12//7 від 02 січня 2025р. МЮ України (а.с. 246-249 т. 1).

Протягом всього часу розгляду справи в суді, не було надано стороною позивача належні і допустимі докази, в обґрунтування доводів про те, що оцінка предмету іпотеки проведена з порушенням вимог закону.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 ст. 16 ЦК України).

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03 березня 2021р. у справі № 335/4558/19 (провадження № 61-5661св20).

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з абзацом 4 частини 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого абзацом п`ятим цієї частини.

Тобто державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором не з власної ініціативи, а на підставі відповідної заяви, поданої зацікавленою особою. Відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

За змістом абзацу 2 частини 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частина 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (частина 4 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно з частиною 1 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону (частини друга та третя статті 36 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідно до частини 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Позивач заявив вимогу про визнання дій протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію права власності до державного реєстратора. Суди вважали останнього належним відповідачем. Натомість, третя особа - іпотекодержатель, за яким було зареєстровано право власності на спірну квартиру, вважає, що належним відповідачем у цій справі має бути саме особа, за якою зареєстровано право власності на предмет іпотеки, оскільки її права порушуються скасуванням рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 4 частини 3 ст. 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина 2 ст. 48 ЦПК України).

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість, саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Тобто, відповідач це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18 березня 2021р. у справі № 344/16101/17 (провадження № 61-9395св20).

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018р. у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 51 ЦПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Тлумачення ст. 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Позивачкою у цій справі було заявлено клопотання про заміну первісного відповідача ТОВ «Дніпрофінансгруп» на нового відповідача Приватного нотаріуса Сліпченко Н.В., при цьому сторона позивача стверджувала, що саме державний реєстратор (приватний нотаріус) є належним відповідачем у цій справі.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що

у подібних з цією справах за позовом іпотекодавця до державного реєстратора із залученням іпотекодержателя третьою особою спірні правовідносини виникають здебільшого саме між позивачем та третьою особою через невиконання договірних зобов`язань і реалізацію прав іпотекодержателя щодо предмета іпотеки - нерухомого майна позивача (постанови від 17 квітня 2018р. у справі № 815/6956/15 (провадження № 11-192апп18), від 01 квітня 2020р. у справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19)).

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020р. у справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19), від 16 вересня 2020р. у справі № 804/8836/17 (провадження № 11-1165апп18).

Визнання протиправними дій і скасування рішення про державну реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою є захистом прав позивача на вищевказану квартиру від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна.

Зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи засвідчують, що спір виник саме між позивачем і третьою особою з приводу порушення права позивача на квартиру внаслідок дій третьої особи щодо реєстрації за нею такого права.

Отже, позовні вимоги № 1 і № 2 не можуть бути заявлені до державного реєстратора (відповідача Приватного нотаріуса Сліпченко Н.В.), якого сторона позивача визначила відповідачем.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

У п. 40 постанови від 17 квітня 2018р. у справі № 523/9076/16 Велика Палата Верховного Суду прийшла до правового висновку, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Вирішуючи даний спір, суд вважає, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, оскільки належним відповідачем у цій справі є ТОВ «Дніпрофінансгруп», за яким зареєстровано речове право на належне позивачці майно, яке вона передала в іпотеку банку.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи правові висновки Верховного Суду, наведені в постановах по справах: № 755/14995/18 від 06 березня 2025р., № 823/2042/16 від 04 вересня 2018р., № 520/13067/17 від 01 квітня 2020р., № 756/18673/21 від 06 березня 2024р., № 752/3612/19 від 16 червня 2021р., суд не вбачає правових підстав для задоволення позову, при цьому Верховний Суд неодноразово зауважував, що відмова в позові з указаної підстави не перешкоджає позивачці ОСОБА_1 звернутися до суду з позовом на загальних підставах з визначенням належного складу учасників справи (див. постанови Верховного Суду від 17 лютого 2021р. у справі № 320/9049/18 (провадження № 61-8431св20), від 03 березня 2021р. у справі № 335/4558/19 (провадження

№ 61-5661св20).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006р. у справі «Проніна проти України»).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то з відповідача не підлягає стягненню судові витрати.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 142, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. 41 Конституції України; ст. ст. 6, 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст. 10 Загальної декларації прав людини; ст. ст. 15, 16, 317, 319, 321 ЦК України; ст. ст. 33-37 Закону України «Про іпотеку»; ст. ст. 9, 15, 16, 18, 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сліпченко Наталії Вікторівни (місцезнаходження: м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 15), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (код ЄДРПОУ: 40696815, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 2, оф. 205), про визнання протиправними дій; визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: