Решение № 140996023, 16.09.2026, Оболонський районний суд міста Києва

16.09.2026 Справа № 756/13913/25

Номер справи 756/13913/25

Номер провадження 2/756/1205/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Белоконної І.В.

за участі секретаря судового засідання - Погорелової І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вище вказаним позовом.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що він є співвласником квартири АДРЕСА_1 . 21 липня 2018 року сталося залиття вказаної квартири, причиною якого став виток із зливостічного трубопроводу на технічному поверсі будинку. Внаслідок залиття відбулося пошкодження оздоблення квартири. З метою приведення квартири до належного вигляду були виконані ремонтні роботи, загальна вартість робіт та матеріалів склала 51499 грн, що, у свою чергу, становить розмір завданої співвласникам квартири матеріальної шкоди.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва у справі № 756/11786/24 з відповідача на користь співвласника ОСОБА_2 стягнута 1/3 частина від завданої шкоди виходячи з його частки у праві власності на квартиру, у якій сталося залиття.

У зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача на його користь частину завданої шкоди, що відповідає її частці (1/3) у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , а саме: 17166,33 грн, а також стягнути на його користь судові витрати.

Рух справи

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 19 листопада 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 31 березня 2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, до участі у справі у якості третіх осіб залучено ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлені судом належним чином. Надав до суду письмові пояснення, в яких зазначено про сплив позовної давності для заявлених позивачем вимог, посилаючись на те, що сам факт запровадження карантину не свідчить про безумовне поновлення пропущеного процесуального строку без наведення позивачем поважних причин пропуску такого строку. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 березня 2025 року у справі № 756/11786/24, на яке посилається позивач, не набрало законної сили, а отже обставини, встановлені у цьому рішенні, не мають преюдиційного значення під час розгляду даної справи. Інших доказів вини відповідача у завданні шкоди позивачем не надано. Також відсутні докази оплати проведених робіт та матеріалів та докази того, що ремонтні роботи проводилися у грудні 2021 року саме через залиття, яке мало місце ще 21 липня 2018 року.

Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлені судом належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Встановлені судом обставини справи

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності від 20 грудня 2005 року, виданого Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради, квартира АДРЕСА_1 на праві власності в рівних частинах належить ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 .

21 липня 2018 року сталося залиття квартири АДРЕСА_1 .

Як вбачається з Акту № 985 про залиття, аварію, що трапилась з покрівлі або конструктивних елементів житлового будинку по АДРЕСА_2 від 01 серпня 2018 року, складеного комісією у складі інженера 1 категорії Чупринки Л. М., майстра технічної дільниці Костюк Л. М. , слюсаря-сантехніка ОСОБА_5 складений Акт, затвердженого в.о. начальника ЖЕД-504 Малород К.О. , 21 липня 2018 року в житловому будинку за адресою по АДРЕСА_3 , трапилось залиття квартири через пошкодження зливостічного трубопроводу на технічному поверсі будинку. Внаслідок залиття пошкоджено оздоблення квартири НОМЕР_2 , а саме: санвузол: стеля - 1,1 кв. м підвісна; коридор: стіни - 1,8 кв. м шпалери, підлога - 6,8 кв. м дошка паркетна; ванна: стеля - 1,1 кв. м підвісна; кімната: підлога - 3,5 кв. м дошка паркетна; кімната: підлога - 4,2 кв. м дошка паркетна; кімната: підлога - 6,9 кв. м дошка паркетна; заміна електропровода 25 м.п.; заміна трансформатора струму 220х11,5х - 2 шт. Причиною залиття є: виток із зливостічного трубопроводу на технічному поверсі будинку. Комісією в акті зроблено висновки і надано рекомендації, що для ліквідації залиття необхідно виконати ремонтні роботи у квартирі НОМЕР_2 , а саме: санвузол - стеля - 4,4 кв. м підвісна; коридор- стіни - 43,5 кв. м шпалери, підлога -19,2 кв. м дошка паркетна; ванна- стеля-3,8 кв. м підвісна; кімната- підлога-14,9 кв. м дошка паркетна; кімната - підлога-16,3 кв. м дошка паркетна; кімната - підлога-24,9 кв. м дошка паркетна; заміна електропровода - 25 мл.; заміна трансформатора струму 220х11,5-2 шт.

11 грудня 2021 року між ОСОБА_3 (замовник) та ФОП ОСОБА_7 (виконавець) було підписано акт приймання виконаних робіт та матеріалів № 97, згідно якого виконавець виконав роботи, а замовник прийняв наступні результати робіт та матеріали, а саме: очищення стелі від фарби/крейди - 8,2 кв. м, вартістю - 656,00 грн; грунтування поверхні стелі - 8,2 кв. м, вартістю - 393,60 грн; грунтовка Ceresit СТ 17 10л - 7 шт., вартістю - 3592,40 грн; фарбування поверхні стелі у 2 шари - 8,2 кв. м, вартістю - 639,60 грн, монтаж багету під стелю - 26,2 м.п., вартістю -1441,00 грн; демонтаж шпалер - 43,5 кв. м, вартістю - 2871,00 грн; шпаклювання поверхонь та дефектів шпаклівкою - 51,7 кв. м, вартістю - 6721,00 грн; стартова шпаклівка Knauf HP start 30кг - 4 шт., вартістю - 1233,20 грн; грунтування поверхні стін - 43,5 кв. м, вартістю - 2088,00 грн; поклейка шпалер на флізеліновій основі на стіну - 43,5 кв. м, вартістю - 6960,00 грн; циклювання дошки паркетної - 75,3 кв. м, вартістю - 7153,00 грн; лакування лаком на розчинниках - 75,3 кв. м, вартістю - 7530,00 грн; улаштування плінтусу дерев`яного - 20,7 м.п., вартістю - 1345,00 грн; демонтаж проводу трансформаторів під підвісною стелею - 1 посл., вартістю - 2000,00 грн; кабель силовий багатожильний 3х2,5 мідь - 25 м.п., вартістю - 1475 грн; трансформатор струму 11,5V - 2 шт., вартістю - 1330,00 грн; електромонтажні роботи - 1 посл., вартістю - 3210,00 грн; валик для фарбування Tempo Evro - 4 шт., вартістю - 859,20 грн. Загальна сума виконаних робіт складає 51499,00 грн.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18 березня 2025 року у справі № 756/11786/24, залишеного без змін постановою Київського апеляційного суду від 29 липня 2026 року, задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_2 та стягнуто з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» матеріальну шкоду у розмірі 17166,33 грн, відповідно до до належної йому частки у розмірі 1/3 частини від розміру завданих збитків.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Положеннями статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Факт залиття квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , підтверджується актом № 985 про залиття від 01.08.2018. Причиною залиття квартири, став витік із зливостічного трубопроводу на технічному поверсі будинку АДРЕСА_3 , що також зафіксовано в акті про залиття від 01 серпня 2018 року. Балансоутримувачем вказаного будинку є КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», що не заперечувалося відповідачем.

Відповідач не спростував жодними належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири АДРЕСА_1 , як і того, що необхідність у проведенні ремонтних робіт та придбанні матеріалів на загальну суму 51499,00 грн виникла у позивача саме через залиття його квартири з вини відповідача як балансоутримувача будинку, що мало місце 21 липня 2018 року.

З урахуванням наведеного, суд вважає доведеним той факт, що залиття квартири АДРЕСА_1 , сталося з вини відповідача.

Акт № 985 про залиття, аварію, що трапилась з покрівлі або конструктивних елементів житлового будинку по АДРЕСА_2 від 01 серпня 2018 року, відповідає вимогам, встановленими Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207, в ньому наведені: дата та місце складання; члени комісії, що складають акт; місце, де трапилось залиття; подія, що трапилась; наслідки залиття; а також причини залиття.

Вказаний акт про залиття є належним та допустимим доказом наявності вини відповідача у залитті квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для встановлення пошкодженої речі.

На підтвердження розміру завданої матеріальної шкоди, позивачем надано суду акт № 97 про приймання виконаних робіт та матеріалів від 11.12.2021, укладений між ОСОБА_3 (замовником) та ФОП ОСОБА_7 (виконавцем), згідно з яким виконавець виконав роботи, а замовник прийняв роботи та матеріали. Загальна сума виконаних робіт склала 51499,00 грн.

Відповідачем доказів на спростування вартості матеріалів та виконаних робіт, необхідних для відновлення пошкодженої залиттям квартири позивача не надано, клопотання про призначення у справі судової експертизи не заявлялося.

Отже, встановивши, що матеріалами справи доведено завдану шкоду, протиправну поведінку, причинно-наслідковий зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири, суд приходить висновку, що завдана позивачу як співвласнику квартири шкода підлягає відшкодуванню відповідачем у частці, що відповідає частці позивача у праві власності на квартиру, тобто у розмірі 1/3 частини від розміру завданих збитків.

Щодо клопотання відповідача про застосування до спірних правовідносин наслідків спливу строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статей 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 3 та 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з подальшими змінами, з 12.03.2020 на всій території України встановлений карантин.

Дію карантину неодноразово було продовжено на всій території України, востаннє постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року № 383 до 30 червня 2023 року.

Беручи до уваги вищевказані положення постанов Кабінету Міністрів України, встановлений на території України карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), діяв з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Законом України від 15 березня 2022 року (набув чинності 17 березня 2022 року) «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: «19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Окрім того, Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» було внесені зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України: пункт 19 викладено у наступній редакції: «19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Закон набрав чинності 30 січня 2024 року.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02 липня 2025 року в справі № 903/602/24 зазначила, що у разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк на звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності від 14 травня 2025 року № 4434-IX, який набрав чинності 04 вересня 2025 року пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено.

Таким чином, оскільки станом на 02 квітня 2020 року строк позовної давності на звернення до суду з даним позовом для позивача не сплинув та у подальшому був продовжений до 29 січня 2024 року спочатку на строк дії карантину, потім воєнного стану, а з 30 січня 2024 року по 04 вересня 2025 року був зупинений, і позивач звернувся до суду з позовом 03 вересня 2025 року, суд дійшов висновку, що строк позовної давності позивачем не пропущений.

З урахуванням вище наведеного, встановивши, що матеріалами справи доведено завдану шкоду, протиправність дій відповідача як балансоутримувача будинку, причинно-наслідковий зв`язок між ними та залиттям квартири АДРЕСА_1 , суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 17 166,33 грн.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 2-5, 12-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» (ЄДРПОУ - 39611267) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду у розмірі 17166 (сімнадцять тисяч сто шістдесят шість) гривень 33 копійки та витрати по сплаті судового збору у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Белоконна