Решение № 140994742, 28.10.2026, Ямпільський районний суд Вінницької області

Справа153/1679/26

Провадження2/153/846/26-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2026 р. м.Ямпіль

Ямпільський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Швеця Р.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути із відповідача ОСОБА_1 на його користь суму заборгованості за кредитним договором №100973307 від 22.07.2024 в сумі 41120,52 грн., судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн. Свої вимоги мотивує тим, що 22.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №100973307. Згідно з умовами кредитного договору, відповідач отримала 7000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій. Вказаний договір було укладено у електронній формі шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконала умов кредитного договору. 26.11.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №114-МЛ/Т. Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором №100973307 від 22.07.2024, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем. Сума заборгованості відповідача становить 41120,52 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6860 грн., прострочена заборгованість за відсотками 29537,2 грн., заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання 4723,32 грн. Всупереч умовам договору позики відповідач не виконала свого зобов`язання. Таким чином, відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором №100973307 від 22.07.2024 в сумі 41120,52 грн.

Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 28.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, витребувано письмові докази.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялась на адресу реєстрації відповідача, однак до суду повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п.4 ч.6 ст.272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою її місцезнаходження, місця проживання чи перебування, зареєстрованими у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи, що копія ухвали суду направлялася відповідачці за зареєстрованою адресою її місця проживання, а іншої адреси для листування вона суду не повідомила, суд вважає, що відповідачка належним чином повідомлена про розгляд справи.

Відповідачка у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, до суду не подала.

Враховуючи вищевикладене та положення ст.ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами. При цьому, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 22.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №100973307, за умовами якого фінансова установа надала відповідачу грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених цим договором (а.с.6-12).

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3., 1.4 договору сума кредиту 7000,00 грн., кредит надається строком на 345 днів за умови виконання Позичальником графіку платежів з 22.07.2024 (дата надання кредиту). Строк, на який надається окрема частина кредиту встановлюються Графіком платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 02.07.2025 (дата остаточного погашення заборгованості)

Відповідно до п.1.5.2., п.1.5.3., п.1.6. договору проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 3,65 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511.00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані згідно п. 1.5.2 та 1.5.3 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 25559.10 грн. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована.

Відповідно до п. 2.2.2 договору проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом.

Пунктом 2.4.3 договору передбачено право кредитодавця вимагати дострокового повернення кредиту в разі порушення позичальником умов договору.

Як вбачається із графіку платежів за договором про споживчий кредит 100973307 від 22.07.2024, датою повернення кредиту є 02.07.2025.

Паспортом споживчого кредиту №100973307, що є додатком №2 до договору про споживчий кредит, визначені основні умовами кредитування з урахуванням побажань споживача сума кредиту: 7000,00 грн., строк кредитування 345 днів, процентна ставка протягом першого розрахункового періоду: 3,65 відсотків річних, процентна ставка протягом решти строку кредитування: 511,00 відсотків річних (а.с.14-16).

Відповідно до довідки від 02.06.2026 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , для підписання договору про споживчий кредит №100973307 від 22.07.2024 ТОВ «МІЛОАН» було надіслано одноразовий ідентифікатор 351285, у формі смс на номер телефону позичальника НОМЕР_2 (а.с.16 на звороті).

Відповідно до платіжного доручення №93269880 від 22.07.2024 встановлено, що ТОВ «Мілоан» здійснено переказ коштів у сумі 7000,00 грн. на рахунок ОСОБА_1 , картка № НОМЕР_3 (а.с.17).

Із повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 , на яку 22.07.2024 зараховано кошти в сумі 7000 грн (а.с. 61).

Як вбачається із відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №100973307 за період з 22.07.2024 по 26.11.2024, ОСОБА_1 нараховувалися проценти згідно п. 1.5.2, п. 1.6, п.2.3.1.2 та п.4.2.договору. Відомість також містить відомості про часткове погашення відповідачкою заборгованості за кредитним договором (а.с.18 на звороті - 19).

26 листопада 2024 року між ТОВ «Мілоан» та позивачем ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" укладено Договір відступлення прав вимоги №114-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан» (а.с.22 26 на звороті).

Згідно витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №114-МЛ/Т від 26.11.2024 заборгованість відповідача перед позивачем становить 20375,88 грн., з яких: 6020 грн. сума заборгованості по тілу кредиту, 840 грн. сума простроченої заборгованості по кредиту, 589,96 грн. сума заборгованості по процентах за користування кредитом, 8202,6 грн. сума простроченої заборгованості по процентах за користування кредитом, 4723,32 грн. - сума заборгованості по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання (а.с.33 на звороті).

Відповідно до виписки з особового рахунка за кредитним договором №100973307 від 22.07.2024, станом на 10.08.2026 заборгованість відповідачки становить 41 120,52 грн, з яких: 6 860 грн заборгованість за тілом кредиту, 29 537,20 грн заборгованість за процентами та 4 723,32 грн заборгованість за неустойкою та/або процентами за порушення грошового зобов`язання (а.с. 19 на звороті).

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», після набуття права вимоги позивач продовжив нарахування процентів за користування кредитом до 02.07.2025. За цим розрахунком загальна сума заборгованості відповідачки становить 41 120,52 грн, з яких 6860 грн заборгованість за тілом кредиту, 29 537,20 грн заборгованість за процентами за користування кредитом та 4723,32 грн заборгованість за неустойкою та/або процентами за порушення грошового зобов`язання (а.с. 2021 на звороті).

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Статтею 1054 ЦК України визначено зміст кредитного договору. Так, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із положеннями ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що встановленими обставинами справи підтверджується факт укладення між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_2 договору про споживчий кредит №100973307 від 22.07.2024, який підписаний з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора і відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» цей договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Сторони договору узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору на таких умовах.

При цьому, факт отримання ОСОБА_1 позики в сумі 7000 грн. підтверджується платіжним доручення №93269880 від 22.07.2024 щодо переказу коштів у сумі 7000,00 грн. та повідомленням АТ КБ «ПриватБанк».

На спростування вказаних обставин відповідачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, тоді як надані позивачем до позову докази відповідають вимогам щодо їх належності та допустимості.

Наявними у матеріалах справи доказами також підтверджується факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за кредитним договором, укладеним між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.

Всупереч вищевказаним нормам законодавства та умов кредитного договору, відповідач не виконала належним чином свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила погашення існуючої заборгованості.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості по неустойці та/або процентах за порушення грошового зобов`язання в сумі 4723,32 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє до тепер.

Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати неустойку в розмірі 4723,32 грн., від сплати яких позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд робить висновок про відсутність правових підстав для стягнення таких.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №100973307 від 22.07.2024 у загальному розмірі 36397,2 грн., яка складається із заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 6860 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 29537,2 грн. У задоволенні позовних вимог у частині стягнення неустойки слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягають частковому задоволенню, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2356,58 грн. (2662,40 грн. ? 36397,2 грн. / 41120,52 грн.).

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат за надання професійної правничої допомоги в розмірі 8000,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є їх розмір обґрунтованим і пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Судом встановлено, що 01.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №0107.

На підтвердження оплати витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 гривень позивачем надано акт №Д/32032 наданих послуг від 10.08.2026 та детальний опис наданих послуг до акту №Д/32032 від 10.08.2026 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, датований 10.08.2026, відповідно до якого вартість послуг в розмірі 8000 грн., які надавались, складається з наступного: усна консультація клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год.; погодження правової позиції клієнта у справі 30 хв.; складення позовної заяви з урахуванням правової позиції Клієнта 3 год. 30 хв.; подання заяви до суду від імені Клієнта 1 шт. Усього 6 год. 30 хв.

Тобто, позивач надав докази понесених витрат на професійну правову допомогу.

Водночас у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише за умови доведення їх фактичності, неминучості та обґрунтованості розміру.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 звернула увагу на те, що зобов`язання, які склалися між адвокатом і клієнтом, не є обов`язковими для суду в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, які мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, зокрема з погляду їх необхідності.

Крім того, у постанові від 22.05.2024 у справі №754/8750/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, керуючись критеріями, визначеними ч.3 ст.141 ЦПК України, за клопотанням сторони або з власної ініціативи може відступити від загального правила їх розподілу та не покладати витрати на професійну правничу допомогу повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено судове рішення. При цьому суд повинен конкретно визначити, які саме витрати не підлягають відшкодуванню, навести відповідне обґрунтування та правові підстави для ухвалення такого рішення, враховуючи, що розмір відшкодування не повинен бути непропорційним до предмета спору.

Велика Палата Верховного Суду також наголосила, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат, тобто їх дійсності та необхідності, а також розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Оцінивши подані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що заявлений до відшкодування розмір таких витрат не повною мірою відповідає критеріям розумності та співмірності з огляду на складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та час, об`єктивно необхідний для їх надання.

При цьому, суд враховує, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором не є спором значної складності, не потребувала дослідження значного обсягу доказів та розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і проведення судових засідань. Переважна частина позовної заяви містить виклад обставин кредитних правовідносин та посилання на норми законодавства, застосування яких є типовим для цієї категорії спорів. Участі представника позивача в судових засіданнях справа не потребувала.

З урахуванням характеру та складності спору, обсягу наданих позивачу послуг, змісту поданих процесуальних документів та часу, об`єктивно необхідного для виконання відповідної роботи, суд вважає обґрунтованим та співмірним розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково у сумі 36397,2 грн. із заявлених 41120,52 грн., відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3540,54 грн. (4000 грн. ? 36397,2 грн. / 41120,52 грн.).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 274, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, заборгованість за кредитним договором №100973307 від 22.07.2024 в сумі 36397 (тридцять шість тисяч триста дев`яносто сім) гривень 20 копійок, з яких: 6860 (шість тисяч вісімсот шістдесят) гривень заборгованість за сумою кредиту, 29537 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот тридцять сім) гривень 20 копійок заборгованість за відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» код ЄДРПОУ 35234236, судовий збір в сумі 2356 (дві тисячі триста п`ятдесят шість) гривень 58 копійок та 3540 (три тисячі п`ятсот сорок) гривень 54 копійки витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (79029, місто Львів вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус) код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 28 жовтня 2026 року.

Суддя Р.В. Швець