Решение № 140994639, 28.10.2026, Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 136/1612/26

Провадження № 2/145/1316/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2026 р. с-ще Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванця В. Д. ,

за участю секретаря Урсуляк Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ФК "ЄАПБ" 22.07.2026 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач аргументував тим, що 02.01.2026 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 7429424.

Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 кредитного договору, порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника.

Відповідно до п.2.1. кредитного договору, кредитні кошти надаються ТОВ "Мілоан" позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.

Згідно з п. 1.1 кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ "Мілоан" грошових коштів у сумі, визначеній у п. 1.2 кредитного договору, за реквізитами, зазначеними у п.2.1 кредитного договору.

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач також підтверджує, що умови договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану, а інформація надана йому кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

25.05.2026 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено договір факторингу №25052026, відповідно до умов якого ТОВ "Мілоан" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "Мілоан" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників

Відповідно до реєстру боржників № 1 від 25.05.2026 до договору факторингу №25052026 від 25.05.2026, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20190,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 0,00 грн - сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 1350,00 грн - сума заборгованості по комісії за надання кредиту, 5840,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 8000,00 грн сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК "ЄАПБ", ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 25.05.2026 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК "ЄАПБ" за кредитним договором № 7429424 в розмірі 20190,00 грн.

Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЄАПБ" суму заборгованості за кредитним договором № 7429424 в розмірі 20190,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 0,00 грн - сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 1350,00 грн - сума заборгованості по комісії за надання кредиту, 5840,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 8000,00 грн сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) та понесені судові витрати.

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 24.07.2026 цивільну справу № 136/1612/26 за позовом ТОВ "ФК "ЄАПБ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Тиврівського районного суду Вінницької області.

18.08.2026 справа за позовом ТОВ "ФК "ЄАПБ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором надійшла до Тиврівського районного суду Вінницької області.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 19.08.2026 позовну заяву ТОВ "ФК "ЄАПБ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без руху.

24.08.2026 представник позивача Білотіл А.Г. подала до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 25.08.2026 справу прийнято до свого провадження суддею Іванцем В.Д. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім цього, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

09.09.2026 відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що з позовними вимогами не погоджується у заявленому розмірі, з огляду на таке.

Він з 10.10.2025 до цього часу проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_1 НГУ.

Тобто, як на час укладання договору про споживчий кредит № 7429424 від 02.01.2026 так і на час розгляду справи, він є діючим військовослужбовцем, а відтак підпадає під дію п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Позивач заявляє до стягнення 8000,00 грн неустойки (штрафу, пені), разом з тим за наявності у нього передбаченого п. 15 ст. 14 Закону № 2011-XII статусу нарахування такої неустойки є недопустимим.

Крім того, з наданої позивачем копії умов договору вбачається, що пунктом 1.5.1 передбачена комісія за надання кредиту у розмірі 1350,00 грн, що становить 27 % від суми кредиту 5000,00 грн. Наявність формулювання про комісію у договорі сама по собі не звільняє позивача від обов`язку довести правову природу такого платежу, перелік конкретних послуг, за які він справляється, факт та дату надання цих послуг, а також відповідність такого платежу вимогам законодавства про споживче кредитування. Позивачем не надано жодних доказів, наприклад - договору про надання послуг з переказу коштів, чи будь яких доказів, які б підтверджували, що зазначені 1350,00 грн є платою за окрему фактично надану послугу, а не платою за саме користування кредитними коштами або іншою складовою загальної вартості кредиту, нарахованою всупереч вимогам законодавства, а тому дана позовна вимога є необґрунтованою та не підтвердженою належними та допустимими доказами.

Крім того, вважає, що встановлення комісії за надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту є нікчемною умовою кредитного договору, оскільки позивачем не надано конкретного переліку додаткових і супутніх послуг, які йому було надано, крім того, не зрозуміло, які саме послуги надавались, як часто проводились консультаційні та інформаційні послуги, чи проводились вони за вимогою частіше одного разу на місяць, а тому дана позовна вимога є необґрунтованою та не підтвердженою належними та допустимими доказами.

Просить у задоволенні позову ТОВ "ФК "ЄАПБ" до нього в частині стягнення: 8000,00 грн неустойки (штрафу, пені); 5840,00 грн заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 1350,00 грн заборгованості по комісії за надання кредиту, відмовити повністю. Судові витрати розподілити пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

22.09.2026 представник позивача ОСОБА_2 подала до суду відповідь на відзив, у якому зазначила, що відповідач при підписанні кредитного договору не висловлював жодних заперечень або зауважень щодо умов кредитного договору, в тому числі і порядку нарахування відсотків, що свідчить про факт погодження відповідача із всіма умовами кредитного договору, враховуючи і нарахування відсотків. Жодних заперечень щодо змісту та/чи умов правил надання кредиту відповідач при укладенні кредитного договору не висловлював. Ніяких застережень або зауважень відповідач щодо неповного розуміння змісту кредитного договору або незгоди з умовами кредитного договору та/або додаткових угод (при їх наявності) під час їх підписання, до суду не надав. Зазначає, що у випадку неповного розуміння умов кредитного договору у відповідача була можливість відмовитися від підписання кредитного договору, якою він не скористався.

Відповідач не надав первісному кредитору жодних доказів на підтвердження того факту, що у нього є право на пільги відповідно до ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Для припинення нарахування штрафних санкцій, пені, а також процентів за користування кредитом відповідач зобов`язаний був звернутись до первісного кредитора, надати відповідні підтверджуючі документи для призупинення нарахування штрафних санкцій за користування кредитом і як наслідок отримати документ, що підтверджує призупинення нарахування штрафних санкцій за користування кредитом.

Отже, на підставі вище викладеного встановлено, що нарахування відповідачу відсотків здійснювалося первісним кредитором на законних підставах, оскільки відповідач не повідомив первісного кредитора відповідно до чинного законодавства про те, що він є військовослужбовцем та, що на нього поширюється норми Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Крім того, звертає увагу, що заборгованість вказана у позовній заяві, яка підлягає стягненню з відповідача нараховувалася первісним кредитором станом на дату відступлення права вимоги до ТОВ "ФК "ЄАПБ", а ТОВ "ФК "ЄАПБ" не здійснювало жодних додаткових нарахувань та вживає дії щодо врегулювання заборгованості виключно у розмірі отриманих прав вимоги.

Просить позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі. Стягнути з відповідача на користь ТОВ "ФК "ЄАПБ" понесені судові витрати.

Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.

Оскільки Тиврівським районним судом Вінницької області не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Судом установлено, що 02.01.2026 ОСОБА_1 ознайомився з паспортом споживчого кредиту № 7429424 (а.с.10), підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором - 434274.

02.01.2026 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 7429424 (а.с.6-8).

Відповідно до умов договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. договору у кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит (п.1.1). Сума (загальний розмір) кредиту становить 5000,00 грн (п.1.2). Кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 02.01.2026 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється графіком платежів (п.1.3). Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до графіку платежів, наведеному у додатку № 1 до договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів): 28.12.2026 (дата остаточного погашення заборгованості) (п.1.4). Загальні витрати позичальника за кредитом складають 17410,00 грн. Денна процентна ставка складає: (17410,00 грн/5000,00 грн)/360 днів*100% = 0,97%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 2418,52 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника складає 22410,00 грн (п.1.5). Комісія за надання кредиту: 1350,00 грн., яка нараховується за ставкою 27,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п.1.5.1). Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 16060,00 грн, що нараховується за ставкою 14,60 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є додатком № 1 до цього договору (п.1.5.2). Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом (п.1.5.3). Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів. Нараховані згідно п.1.5.3 та 1.5.4 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 0,00 грн (п.1.5.4). Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування та сплати комісій та процентів, а також тіла кредиту встановлені п.п.2.2.2, 2.2.3 цього договору (п.1.6). Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_2 (п.2.1).

Договір про споживчий кредит № 7429424 від 02.01.2026 підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором - 883726.

У матеріалах справи наявні також додаток № 1 до договору про споживчий кредит №7429424 від 02.01.2026 - графік платежів (а.с.9), додаток № 2 до договору про споживчий кредит № 7429424 від 02.01.2026 - заява на отримання кредиту № 7429424, додаток № 3 до договору про споживчий кредит № 7429424 від 02.01.2026 - додаткові контактні дані позичальника для взаємодії за кредитним договором (а.с.9зворот), графік платежів до паспорту споживчого кредиту № 7429424 (а.с.11), які не підписані ОСОБА_1 .

У анкеті-заяві на кредит № 7429424 від 02.01.2026, окрім іншого, міститься інформація щодо процесу оформлення та розгляду заяви та прийняте по ній рішення (погоджено) (а.с.11зворот).

ТОВ "Мілоан" умови договору виконало в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит, що стверджується платіжним дорученням № 169459929 від 02.01.2026 (а.с.12).

Відповідач не заперечує факт отримання ним кредитних коштів від позивача.

Відповідач ОСОБА_1 умови договору про споживчий кредит № 7429424 від 02.01.2026 не виконував, у зв`язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 20190,00 грн, з яких: 5000,00 грн - основний борг, 0,00 грн - відсотки, 1350,00 грн - комісія за надання кредиту, 5840,00 грн - комісія за обслуговування кредиту, 8000,00 грн - штраф, що стверджується відомістю про щоденні нарахування та погашення ТОВ "Мілоан" (а.с.13).

25.05.2026 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено договір факторингу №25052026 (а.с.14-15), відповідно до умов якого ТОВ "Мілоан" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "Мілоан" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Цього ж дня сторони договору факторингу підписали акт прийому-передачі реєстру боржників № 1 від 25.05.2026 за договором факторингу № 25052026 від 25.05.2026 (а.с.16).

ТОВ "ФК "ЄАПБ" здійснило оплату ТОВ "Мілоан" згідно з договором факторингу №25052026 від 25.05.2026, що стверджується платіжною інструкцією № 111 від 26.05.2026 (а.с.17).

Відповідно до реєстру боржників № 1 від 25.05.2026 до договору факторингу №25052026 від 25.05.2026 (а.с.18), ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20190,00 грн, з яких: 5000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; ,00 грн сума заборгованості за процентами; 1350,00 грн - сума заборгованості по комісії за надання кредиту, 5840,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 8000,00 грн сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

До цього часу зобов`язання не виконано.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи положення вказаних статей, ТОВ "ФК "ЄАПБ" є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.

Подані позивачем докази підтверджують, що ОСОБА_1 уклав договір про споживчий кредит № 7429424 від 02.01.2026, отримав кредит, користувався кредитними коштами й допустив прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідач не оспорює факт отримання кредитних коштів за вищевказаним договором, тому тіло кредиту, несплачене ОСОБА_1 , підлягає стягненню.

Щодо неустойки (штрафу, пені) у розмірі 8000,00 грн.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей" військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Позивачем надано до суду наступні документи на підтвердження того, що він є військовослужбовцем: довідка видана військовою частиною НОМЕР_1 НГУ № 272 від 24.02.2026, про те, що ОСОБА_1 згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2002 "Про загальну мобілізацію" дійсно проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 НГУ з 10.10.2025 по теперішній час (а.с.62), посвідчення серії НОМЕР_3 видане 18.03.2026 на ім`я ОСОБА_1 , яке підтверджує його перебування на військовій службі в НГУ (а.с.63-64).

Водночас, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 №2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23 виснував, що в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23.

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати пені.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачу було неправомірно нараховано неустойку (штраф, пеню) в розмірі 8000,00 грн за договором про споживчий кредит № 7429424 від 02.01.2026, укладеного з ТОВ "Мілоан".

Щодо комісії за надання кредиту.

10.06.2017 набув чинності Закон України "Про споживче кредитування", у зв`язку із чим у Законі України "Про захист прав споживачів" текст статті 11 викладено в такій редакції: "Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Положення частин 1, 2, 5 статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" з набуттям чинності Закону України "Про споживче кредитування" залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Виходячи з указаний вище норм закону та роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі № 496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Установлена у п.1.5.1. договору комісія за видачу кредиту включена до загальних витрат за кредитом при розрахунку денної процентної ставки, яка відповідає визначеним Законом України "Про споживче кредитування" граничним розмірам денної процентної ставки.

Крім того, на підтвердження перерахування відповідачу кредиту позивач надав платіжне доручення № 169459929 від 02.01.2026, відповідно до якого кредитодавець для перерахування коштів скористався послугами платіжного посередника - ТОВ "ФК Контрактовий дім".

З цих причин посилання відповідача на несправедливість умов договору щодо комісії за надання кредиту, суд відхиляє, оскільки розмір і порядок нарахування комісії було встановлено умовами кредитного договору, з якими відповідач при укладанні договору був ознайомлений, погодився і зобов`язався їх неухильно дотримуватись, підписавши кредитний договір.

Отже, вказана комісія у сумі 1350,00 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача.

Щодо комісії за обслуговування кредиту.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Отже, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Відповідно до п. 5 Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених постановою Правління Національного банку України від 08 червня 2017 року №49 (далі - Правила), банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил).

Згідно з додатком 1 до Правил загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.

Закон України "Про споживче кредитування" розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Як вбачається з матеріалів справи, у розділі "Терміни та визначення" оспорюваного кредитного договору комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) встановлена п. 1.5.2 цього договору винагорода за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) кредитодавцем протягом всього строку кредитування, що включає цілодобове надання позичальнику актуальної облікової інформації шляхом розміщення її в особистому кабінеті позичальника, зокрема про розмір нарахованої та сплаченої заборгованості за цим договором, її складові, розрахунок поточного платежу, розрахунок суми для повного погашення заборгованості, графік платежів, негайне оновлення інформації при настанні змін, цілодобове забезпечення можливості через особистий кабінет здійснювати миттєвий переказ з автоматичним додаванням всіх необхідних реквізитів для погашення заборгованості за цим договором, надсилання позичальнику текстових повідомлень з нагадуванням про дати платежів, інформування про зарахування платежів, згенеровані одноразові ідентифікатори/паролі, інші сервісні повідомлення, консультування та надання інформації з питань, пов`язаних з обслуговуванням кредиту та виконанням цього договору службами підтримки кредитодавця, тощо, яка нараховується кредитодавцем та сплачується позичальником за кожний визначений Графіком платежів розрахунковий період (крім останнього).

У Графіку платежів, який є Додатком № 1 до кредитного договору, зазначена загальна сума за обслуговування кредитної заборгованості.

Пунктом 1.5.2 кредитного договору ОСОБА_1 встановлено плату за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) без уточнення систематичності запиту такої інформації споживачем.

Водночас відповідно до п. 3.1.3 кредитного договору кредитодавець зобов`язаний протягом всього строку кредитування надавати позичальнику сервіси, за які встановлена комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості). Додатково до цього, на звернення позичальника, але не частіше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору, кредитодавець безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, шляхом направлення інформації/документів через обрані/вказані позичальником у зверненні канали комунікації.

Разом з тим, зміст п. 3.1.3 кредитного договору частково дублює положення п. 1.5.2 у взаємозв`язку з розділом "Терміни та визначення" кредитного договору в розрізі послуг щодо надання інформації за кредитом (розмір заборгованості, розмір сплаченої суми кредиту), але в п. 3.1.3 кредитного договору безоплатно, а в п. 1.5.2 кредитного договору з оплатою наданих послуг.

При цьому, умови кредитного договору не містять встановленої ціни кожної послуги, пов`язаної з обслуговуванням кредиту, а в графіку платежів комісія за обслуговування кредитної заборгованості значиться загальною сумою, з якої неможливо визначити, за які конкретно послуги вона нараховувалася, зокрема, за ті, що мали надаватися позичальнику оплатно, чи за ті, що раз на місяць безоплатно.

Прикметно, що й у п. 2 розділу 4 Паспорту споживчого кредиту, де міститься визначення комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) це відповідна сума комісії за весь строк кредитування, яка нараховується за відповідною процентною ставкою від суми кредиту за кожний розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, відсутнє розмежування платності та безоплатності надання послуг, за які справляється дана комісія.

Отже, включення до суми заборгованості за кредитним договором складової заборгованості за комісією за обслуговування кредиту є необґрунтованою з вищеокреслених підстав, оскільки встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах.

Також у цій ситуації суд враховує, що умови кредитного договору були підготовлені й запропоновані позичальнику самим кредитодавцем, тому в силу ст. 213 ЦК України потрібно застосовувати правило тлумачення contra proferentem (лат. Verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав); особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови.

Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про нікчемність умов п.1.5.2 кредитного договору, укладеного між ТОВ "Мілоан" і ОСОБА_1 , якими встановлено обов`язок позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості).

Тому, зважаючи на встановлені у справі обставини та сформульований висновок щодо нікчемності п. 1.5.2 кредитного договору, зазначена в розрахунку первісного кредитора ТОВ "Мілоан" та в позовних вимогах ТОВ "ФК "ЄАПБ" заборгованість ОСОБА_1 за комісією з обслуговування кредиту у розмірі 5840,00 грн не підлягає стягненню з відповідача.

Наведений висновок суду узгоджується з правими позиціями, викладеними Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05.12.2022 у справі № 753/8945/19, які в силу вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Верховний Суд у постанові від 09.08.2023 у справі № 201/6750/16 наголосив, що при визначенні розміру заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у даному випадку зроблений позивачем розрахунок заборгованості та його правильність), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов`язком суду.

Тобто, установивши факт існування між сторонами невиконаних позичальником кредитних зобов`язань, суд у будь якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву.

Отже, із пред`явленої позивачем до стягнення з відповідача загальної суми заборгованості за кредитним договором підлягає вирахуванню комісія за обслуговування кредиту у розмірі 5840,00 грн.

За таких обставин, ОСОБА_1 за кредитним договором № 7429424 від 02.01.2026 має перед ТОВ "ФК "ЄАПБ" як новим кредитором обов`язок по поверненню тіла кредиту в сумі 5000,00 грн та комісії за надання кредиту в сумі 1350,00 грн, які й підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Аргументи відповіді на відзив позивача, що відповідач не спростував факт укладення кредитного договору та ознайомлення з його умовами, свідомо їх прийняв, не висловивши застережень чи заперечень, а заборгованість за кредитним договором була нарахована первісним кредитором згідно з умовами договору, не можуть нівелювати незаконності нарахування кредитодавцем комісії за обслуговування кредиту, оскільки ця умова кредитного договору є нікчемною в силу приписів ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування", у зв`язку з чим не залежить від її погодження сторонами.

При цьому, суд зауважує, що умови договору були підготовлені фінансовою установою ТОВ "Мілоан", тоді як ОСОБА_1 є споживачем кредитних послуг, а тому саме на кредитодавця покладається обов`язок дотримання вимог Закону України "Про захист прав споживачів" при укладенні правочину з певним обмеженням дії принципу свободи цивільного договору зі сторони кредитора.

Такий висновок ґрунтується на рішенні Конституційного Суду України №15-рп/2011 від 10.11.2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг), де визначено, що держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних відносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору.

Отже, встановивши всі фактичні обставини справи, дослідивши кожний доказ з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, та сукупність доказів з точки зору їх достатності, надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 837,35 грн (6350,00*2662,40/20190,00).

Керуючись ст. 526, 530, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за кредитним договором № 7429424 від 02 січня 2026 року в розмірі 6350 (шість тисяч триста п`ятдесят) гривень 00 копійок, з яких 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 1350,00 грн - сума заборгованості по комісії за надання кредиту.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" судовий збір в сумі 837 (вісімсот тридцять сім) гривень 35 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 28 жовтня 2026 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", код ЄДРПОУ 35625014, адреса: вул. Лісова, буд. 2, м.Бровари Броварського району Київської області.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя В.Д. Іванець