Решение № 140994636, 28.10.2026, Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/1440/26

Провадження № 2/145/1300/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.26 с-ще Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванця В. Д. ,

за участю секретаря Урсуляк Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" звернулося до суду з позовом, в якому вказує, що між ТОВ "Слон Кредит" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №1573109 від 23.04.2024, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 7000 грн.

Умовами договору було передбачено стандартну процентну ставку, що становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору. Крім того, договором було передбачено знижену процентну ставку 0,825% в день.

Крім того, умовами договору встановлено відповідальність позичальника у вигляді штрафу за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідач не виконала умов кредитного договору.

22.04.2025 ТОВ "Слон Кредит" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" уклали договір факторингу № 2204-25-ПДЛ, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ "Слон Кредит", включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1573109 від 23.04.2024.

На дату відступлення права вимоги розмір заборгованості відповідача становить: заборгованість за тілом кредиту - 6999,99 грн; заборгованість за відсотками - 31605 грн; заборгованість за штрафом - 3500 грн.

Просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 1573109 від 23.04.2024 у сумі 42104,99 грн, та понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 18.08.2026 справу прийнято до свого провадження суддею Іванцем В.Д. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім цього, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи була належно повідомлена в силу приписів п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відзиву до суду не подала. Так, згідно з відповіддю з ЄДДР № 3183148 від 17.08.2026 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На зазначену адресу рекомендованим листом скеровано копію ухвали Тиврівського районного суду Вінницької області про відкриття провадження у справі. Рекомендоване поштове відправлення з трек-номером R067257957249 до суду повернулось 25.08.2026, із відміткою - "адресат відсутній". Іншої адреси відповідачка суду не повідомляла.

Оскільки Тиврівським районним судом Вінницької області не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Суд установив, що 23.04.2024 ОСОБА_1 звернулась до ТОВ "Слон Кредит" із заявою-анкетою у якій вказала свої анкетні дані та відповідно до заяви-приєднання до публічної пропозиції ТОВ "Слон Кредит" приєдналась до умов публічної пропозиції в повному обсязі. Заява-анкета та заява-приєднання (а.с.11), інформаційне повідомлення споживача (а.с.12) - підписані відповідачем електронним підписом - А000.

23.04.2024 ОСОБА_1 ознайомилась з паспортом споживчого кредиту, інформацією, яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит, який підписала електронним підписом - НОМЕР_1 (а.с.12зворот-13).

ОСОБА_1 уклала з ТОВ "Слон Кредит" договір № 1573109 про надання споживчого кредиту по продукту "Комфортний" (а.с.14-18).

Відповідно до умов договору сума кредиту(загальний розмір) складає: 7000,00 гривень. Тип кредиту - кредит (п.1.3). Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (п.1.4). Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов (п.1.5): Стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору (п.1.5.1); Знижена процентна ставка 0,825 % в день, що застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 23.05.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки (п.1.5.2). Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п.1.6). Загальні витрати на дату укладення договору складають (п.1.8): за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 37800,00 грн (п.1.8.1); за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 36382,50 грн (п.1.8.2). Орієнтована реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає (п.1.9): за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 9089,90% річних (п.1.9.1); за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 5487,03% річних (п.1.9.2). Орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає (п.1.10): за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 44800,00 грн (п.1.10.1); за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 43382,50 грн (п.1.10.2). Кошти кредиту надаються товариством в безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_2 (п.2.1).

Крім того, сторони погодили додаток №1 до договору про надання споживчого кредиту № 1573109 від 23.04.2024 - таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.18зворот).

Договір про надання споживчого кредиту № 1573109 від 23.04.2024, додаток №1 до договору про надання споживчого кредиту № 1573109 від 23.04.2024 - позичальник підписав електронним підписом, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора (електронного підпису) - А000, що також підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с.19).

ТОВ "Слон Кредит" свої зобов`язання за договором виконало, а саме надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у сумі 7000,00 грн, що стверджується довідкою ТОВ "ПЕЙТЕК" від 25.04.2025 № 20250425-485 (а.с.19зворот).

Відповідач ОСОБА_1 умови договору про надання споживчого кредиту № 1573109 від 23.04.2024 не виконувала, у зв`язку з чим станом на 22.04.2025 утворилась заборгованість в розмірі 42104,99 грн, з яких: 6999,99 грн - заборгованість за кредитом, 31605,00 грн - заборгованість по відсотках (на дату продажу), 3500,00 грн - штраф, пеня, що стверджується розрахунком заборгованості ТОВ "Слон Кредит" (а.с.20).

22.04.2025 між ТОВ "Слон Кредит" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено договір факторингу № 2204-25-ПДЛ (а.с.20зворот-26), відповідно до умов якого ТОВ "Слон Кредит" передає (відступає) ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" приймає належні ТОВ "Слон Кредит" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Цього ж дня сторони договору факторингу підписали акт приймання-передачі реєстру боржників від 22.04.2025 до договору факторингу № 2204-25-ПДЛ від 22.04.2025 (а.с.27).

ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" здійснило оплату ТОВ "Слон Кредит" за відступлення права вимоги згідно з договором факторингу № 2204-25-ПДЛ від 22.04.2025, що стверджується платіжною інструкцією № 7522 від 22.04.2025 (а.с.27зворот).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 2204-25-ПДЛ від 22.04.2025 (а.с.26зворот), ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 42104,99 грн, з яких: 6999,99 грн - залишок по тілу кредиту; 31605,00 грн - залишок по відсотках, 3500,00 грн - заборгованість по штрафах/пені.

07.08.2026 позивач на поштову адресу відповідача надіслав досудову вимогу (вих №. 5670/3242) (а.с.28зворот).

До цього часу зобов`язання не виконано.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи положення вказаних статей, ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.

Водночас суд зазначає, що ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження (пункт 1 частини першої статті 274 ЦПК України), не подала, як і жодних доказів на спростування факту укладення договору, використання кредитних коштів чи розміру заборгованості.

Разом з тим подані позивачем докази підтверджують, що ОСОБА_1 уклала договір про надання споживчого кредиту по продукту "Комфортний" № 1573109 від 23.04.2024, отримала кредит, користувалася кредитними коштами й допустила прострочення виконання грошового зобов`язання.

Разом з тим, з розрахунку заборгованості, вбачається, що ОСОБА_1 здійснювала погашення кредитної заборгованості, що свідчить про визнання нею боргу за кредитним договором і обов`язків, які виникли з цього договору.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 3500 грн.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідно до якого в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тому в цій частині позову потрібно відмовити.

Щодо розміру заборгованості, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У постанові Верховного Суду від 09.01.2020 у справі № 643/5521/19 зазначено, що в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Суд зазначає, що за період з 23.04.2024 по 17.04.2025 проценти позивач нарахував із застосування процентної ставки в розмірі 1,5% в день.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % (статтю 8 було доповнено частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023).

Згідно з пунктом 17 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про споживче кредитування" № 3498-IX, тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Закон набрав чинності 24.12.2023.

Оскільки Закон України № 3498-ІХ набув чинності 24.12.2023 та застосовано визначений законодавством перехідний період до запровадження максимального розміру денної процентної ставки, а тому в період часу з 24.12.2023 до 22.04.2024 максимальний розмір денної процентної ставки має становити 2,5 %, в період часу з 23.04.2024 до 20.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки має становити 1,5 %, а з 21.08.2024 - максимальний розмір денної процентної ставки - 1 %.

З огляду на зазначене, за період з 10.03.2024 по 22.04.2024 максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5 % в день, а в період з 23.04.2024 до 20.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1,5 % в день; в період з 21.08.2024 по 2.02.2025 максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 % в день.

У постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 зазначено, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Враховуючи те, що розмір процентів (1,5 % в день) нарахований позивачем в період з 21.08.2024 по 17.04.2025 з порушенням частини 5 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування", відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, суд наводить власний розрахунок заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 1573109 від 23.04.2024 продукту "Комфортний", укладеного між ТОВ "Слон Кредит" та ОСОБА_1 , по процентам:

з 23.04.2024 по 21.05.2024; (1,5 %; 105,00 х 29 = 3045,00 грн);

22.05.2024 сплачено 1732,51 грн, з яких зараховано в оплату: тіла кредиту - 0,01 грн, відсотків - 1732,50 грн

з 22.05.2024по 20.08.2024 (1,5%; 104,99 х 91 = 9554,09 грн);

21.06.2026 сплачено 3150 грн, які зараховано в оплату відсотків

з 21.08.2024 по 17.04.2025 (1%; 69,99 х 240 = 16797,60 грн), всього 29396,69 грн.

Разом з тим, відповідач сплатив відсотки у розмірі 4882,50 грн, тому заборгованість за відсотками, з урахуванням їх часткової сплати, складає 24514,19 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що із ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту по продукту "Комфортний" № 1573109 від 23.04.2024 в розмірі 31514,18 грн, з яких: 6999,99 грн - заборгованість за кредитом, 24514,19 грн - заборгованість за процентами.

Отже, встановивши всі фактичні обставини справи, дослідивши кожний доказ з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, та сукупність доказів з точки зору їх достатності, надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на оплату витрат на правничу допомогу в сумі 8000,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обґрунтованою. (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на досліджені матеріали справи суд установив, що між ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" та адвокатським об`єднанням "Апологет" 01.07.2025 укладений договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 (а.с.31). До позову додано акт наданих послуг" 1405 від 07.08.2026 (а.с.31зворот), детальний опис наданих послуг до акту №1405 від 07.08.2026 (а.с.32).

Указані документи суд може оцінити як належні та достатні у розумінні положень статей 77-80 ЦПК України, оскільки вони підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" витрат на професійну правничу допомогу.

Одночасно з цим, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в цій справі не є співмірним зі складністю справи (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб, має невеликий обсяг досліджуваних доказів та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу становлять 4000,00 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача потрібно стягнути витрати на правову допомогу у сумі 4000,00 грн, тим самим частково задовольнивши цю вимогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати зі сплати судового збору у розмірі 1992,71 грн (31514,18*2662,4/42104,99). Крім того інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача потрібно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2993,86 грн (31514,18*4000/42104,99), всього стягнути судових витрат 4986,57 грн (1992,71+2993,86).

Керуючись ст. 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 615, 625, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 7, 10, 12, 13, 75-79, 81, 137, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором № 1573109 від 23 квітня 2024 року в розмірі 31514 (тридцять одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 18 копійок.

У решті позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" судові витрати в сумі 4986 (чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят шість) гривень 57 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 28 жовтня 2026 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подана протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", код ЄДРПОУ 35234236, адреса: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх, м. Львів.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Іванець В. Д.