Решение № 140994530, 27.10.2026, Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 131/1613/26

Провадження № 2/131/928/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2026 м. ІллінціІллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Коваля А.М.,

за участю секретаря судового засідання Чех Л.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дашівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з вказаним позовом, в якому зазначили, що вони з 10 липня 1986 року по теперішній час відкрито, безперервно та добросовісно володіють і користуються квартирою (приміщенням гуртожитку) АДРЕСА_1 , утримують житло, сплачують комунальні послуги, при цьому право власності на майно ні за ким не зареєстроване і воно не перебуває на балансі селищної ради чи старостинського округу, через що вони позбавлені можливості приватизувати його, а тому просять суд визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на вказану квартиру за набувальною давністю на підставі частини 1 статті 344 Цивільного кодексу України.

Позивачі в судове засідання не з`явились, натомість ОСОБА_1 та представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 подали до суду заяви, в яких позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовільнити та розглянути справу за їх відсутності.

Представник відповідача Дашівської селищної ради в судове засідання не з`явився, натомість селищний голова Тітаренко С. подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги підтримав, проти їх задоволення не заперечує та просить проводити розгляд справи у відсутність представника ради.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи зазначені вище положення, а також те, що сторони скористались своїм правом, врегульованим ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному підготовчому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Згідно з ч. ч. 3-4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про можливість ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні та задоволення позову з таких підстав.

Згідно до ч. 1 ст. 16, п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з положеннями ч. 1, ч. 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Так, судом встановлено, що згідно із копією паспорта серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 10.07.1986.

Згідно із витягом з реєстру територіальної громади номер 2025 / 017555444 від 24.11.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована з 10.07.1986 за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно із копією будинкової книги для прописки (реєстрації) громадян, які проживають у будинку номер АДРЕСА_2 в будинку зареєстровані з 10.07.1986 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно із відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, які надані Дашівською селищною радою за № 872 від 24.11.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані з 10.07.1986 по теперішній час ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно із витягом з реєстру територіальної громади 2025/017556203 від 24.11.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований з 10.07.1986 за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з довідкою виконавчого комітету Дашівської селищної ради номер Г-213.02 від 12.05.2026 зазначено, що за результатами опрацювання наявних архівних матеріалів та документів Дашівської селищної ради з 19.06.1992 по 12.05.2026, відповідного рішення або розпорядження, ані ордеру на передачу житлової квартири за адресою: АДРЕСА_2 не виявлено.

Згідно із інформаційною довідкою Комунальної установи "Трудовий архів" Дашівської селищної ради № 89/01-13 від 12.05.2026, зазначено, що документи, які підтверджують право власності на пайову квартиру по Дашівському комбінату комунальних підприємств с. Дашів, Іллінецького району, Вінницької області на зберігання в архів не надходили, тому надати дублікат ордера на пайову квартиру громадянці ОСОБА_1 неможливо.

Згідно із актом обстеження від 20.08.2026 за адресою АДРЕСА_2 проживають ОСОБА_1 , мати, ОСОБА_2 , син. ОСОБА_1 зареєстрована і проживає за вказаною адресою з 1986 року.

Рішенням державного реєстратора Коробки Катерини Петрівни № 83672513 від 10.03.2026 було відмовлено в проведенні реєстраційних дій у зв`язку із тим, що заявником подано технічний паспорт ТІ 01: 1202-7677-5462-6632, а також документ від підприємства Бюро технічної інвентаризації, що містить відомості про зареєстроване право власності на паперовому носії до 01.01.2023 року, № 9, виданий 16.01.2026. Проте, відповідно до відомостей, що містяться у зазначеному документі, інформація про власника відсутня, оскільки право власності на квартиру не зареєстровано.

Згідно із протоколом засідання профкому Дашівської міськлікарні було вирішено клопотати про виділення ОСОБА_1 жилої площі.

Згідно із листом про наявність технічної інвентаризації, Комунальне підприємство "Гайсинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" підтверджує видачу технічної інвентаризації № 2030 від 18.12.2020 з наступними атрибутами: замовник ОСОБА_1 , місце розташування об`єкта АДРЕСА_2 .

Згідно із повідомленням про результати огляду об`єкта нерухомого майна: квартира АДРЕСА_1 , станом на 13.01.2026 відповідає таким параметрам: матеріал стін будівель і споруд: цегляні, рік будівлі: 1939, загальна площа: 55,1 м.кв. житлова площа: 38,6 м.кв. Інформація про власника станом на 29.12.2012 згідно матеріалів архіву КП "Гайсинське МБТІ": право власності на квартиру номер АДРЕСА_3 не зареєстровано. Інвентаризаційна вартість квартири становить 160 102 грн.

У постанові від 01.08.2018 у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. За висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Дана правова позиція підтримана в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 №910/17274/17, де вказано, що оскільки за змістом частини першої ст. 344 ЦК України добросовісність особи має існувати саме на момент володіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно чи набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном на певних правових підставах, які в подальшому відпали, подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Адже володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності, оскільки у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю.

Згідно до п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 7.02.2014 року при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке; - володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; - володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; - володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Пункт 11 вказаної Постанови передбачає, що враховуючи положення статей 335, 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Виходячи зі змісту статей 335 і 344 ЦК, взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вона розміщена, і наступна відмова суду в переданні цієї нерухомої речі у комунальну власність не є необхідною умовою для набуття права власності на цей об`єкт третіми особами за набувальною давністю. Ураховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2001 року, і При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю.

Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного суду від 28.04.2020, справа № 552/1354/18, володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Разом із цим добросовісність свідчить про те, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.

Тобто, давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке

не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2019 року у справі № 755/16913/16-ц.

Таким чином, враховуючи викладене вище в контексті наведених правових норм, суд вважає, що вимоги позивача отримали своє підтвердження в ході дослідження наявних у справі письмових доказів, крім того вони не оспорюються відповідачем по справі, таким чином, суд вважає за необхідне визнати за позивачами право власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Керуючись ст.ст. 16, 328, 344, 392 ЦК України, ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 200, 206, 263 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дашівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на квартиру під номером АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Іллінецький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

ПОЗИВАЧ 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .

ПОЗИВАЧ 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_4 .

ВІДПОВІДАЧ: Дашівська селищна рада, код ЄДРПОУ: 04326081, адреса: 22740, с-ще. Дашів, вул. Захисників України, 9.

Суддя: