Решение № 140993972, 28.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3143/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Божко Є.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомАкціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3) в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (55001, Миколаївська область, м. Південноукраїнськ, промисловий майданчик)доПриватного підприємства "ІНТЕЛЕКТ-ПРАВО +" (61054, Харківська обл., місто Харків, вул.Барабашова, будинок 10, квартира 26)простягнення коштівза участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства "ІНТЕЛЕКТ-ПРАВО +", в якій просить суд:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Інтелект-Право+» (01176, м. Харків, вул. Краснодарська, 179-б, кв. 112, Код ЄДРПОУ 40707140) на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» АТ «НАЕК «Енергоатом» (ЄДРПОУ 20915546) безпідставно набутих коштів у сумі 197 497,00 грн (сто дев`яносто сім тисяч чотириста дев`яносто сім гривень 00 копійок).

3. Стягнути з Приватного підприємства «Інтелект-Право+» (01176, м. Харків, вул. Краснодарська, 179-б, кв. 112, Код ЄДРПОУ 40707140) на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» АТ «НАЕК «Енергоатом» (ЄДРПОУ 20915546) - 3% річних у сумі 3 360,15 грн, 10 471,89 грн інфляційних втрат та 2 662,40 грн витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2026 позовну заяву Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вх.№ 3143/26) залишено без руху.

14.09.2026 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків (вх.№ 22587/26).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3143/26. Справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено розгляд справи в судовому засіданні на "07" жовтня 2026 р. о 11:30.

У судовому засіданні 07.10.2026 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання, про відкладення судового засідання на 28 жовтня 2026 року на 11:30.

В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 07.10.2026.

27.10.2026 від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення (вх.№ 26584/26), в яких позивач повідомляє, що у позовній заяві припустився помилки, вказавши на постанову від 17.06.2022 № 908/2382/20, проте мав на увазі висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2024 року у справі № 628/1203/19 (провадження № 61-8954св24).

У судове засідання, призначене на 28.10.2026 на 11:30, представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.10.2026 заяву представника Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№ 25763/26 від 19.10.2026) постановлено задовольнити. Судове засідання у справі №922/3143/26, призначене на 28.10.2026 об 11:30, постановлено провести у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Проте для участі у судовому засіданні представник позивача до відеоконференції не приєднався.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Копії ухвал суду направлялись Приватному підприємству "ІНТЕЛЕКТ-ПРАВО +" шляхом доставлення до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, які містяться в матеріалах справи.

Судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про розгляд справи; відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Разом з цим, Приватне підприємство "ІНТЕЛЕКТ-ПРАВО +" наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося; у встановлений судом п`ятнадцятиденний строк відзив на позовну заяву до суду не подало.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

У судовому засіданні 28.10.2026 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.06.2023 між Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» АТ «НАЕК «Енергоатом» (далі - Позивач) (АТ «НАЕК «Енергоатом» філія «ВП ПАЕС») та Приватним підприємством «Інтелект-Право+» (далі - Відповідач) (ПП «Інтелект-Право+») укладено Договір №53-123-01-23-08321 (далі - Договір) на постачання товару знаряддя (ручні інструменти різні) на суму 253 359,60 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 21.10.2024 у справі №915/964/24 позовні вимоги Приватного підприємства «Інтелект Право+» задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Приватного підприємства «Інтелект-Право+» основний борг у сумі 253 359,60 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 800,39 грн, у задоволенні решти частини позовних вимог Приватного підприємства «Інтелект-Право+» відмовлено.

23.12.2025 на виконання умов Договору та в процесі врегулювання спору по рішенню суду від 21.10.2024 позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача НОМЕР_1 кошти в сумі 197 497,00 грн відповідно до договору № 53-123-01-23-08321 від 19.06.2023, що підтверджується платіжними інструкціями УВТК-16236, № УВТК-16237, № УВТК-16238, № УВТК-16239, № УВТК-16240, № УВТК НОМЕР_2 , № УВТК НОМЕР_3 , № УВТК НОМЕР_4 , № УВТК НОМЕР_5 , № УВТК НОМЕР_6 , № УВТК-16246, № УВТК-16247, № УВТК-16248, № УВТК-16249, № УВТК-16250, № УВТК-16251, № УВТК-16252, № УВТК-16253, № УВТК-16254, № УВТК-16255, № УВТК-16256, № УВТК-16257, № УВТК-16258, № УВТК НОМЕР_7 , № УВТК НОМЕР_8 , № УВТК НОМЕР_9 , № УВТК-16262, № УВТК-16263 від 23.12.2025.

20.01.2026 Шевченківським ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) було відкрито виконавче провадження ВП № 80007694 щодо примусового виконання наказу № 915/964/24 від 25.11.2024 Господарського суду Миколаївської області, на виконання рішення від 21.10.2024 у справі № 915/964/24 про стягнення з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь Приватного підприємства «Інтелект-Право+» 253 359,60 грн основного боргу та 3 800,39 грн судового збору у справі № 915/964/24.

Позивач повідомляє, що виконавче провадження було відкрито без урахування раніше проведеної добровільної сплати на суму 197 497,00 грн

02.02.2026 в межах виконавчого провадження ВП № 80007694 з рахунку позивача платіжною інструкцією № 1821 було примусово списано та перераховано на рахунок відповідача кошти в сумі 257 159,99 грн (яка включає повну суму за наказ суду та витрати виконавчого провадження).

Відтак, у межах зазначеного виконавчого провадження та добровільного виконання зобов`язань боржником (АТ «НАЕК «Енергоатом») було перераховано на рахунок стягувача кошти в загальному розмірі 257 159,99 грн та 23.12.2025 самостійно перераховано 197 497,00 грн відповідно до платіжних інструкцій, вказаних вище.

Таким чином, як стверджує позивач, відповідач отримав суму 197 497,00 грн двічі: перший раз шляхом добровільного перерахування позивачем, другий раз шляхом примусового стягнення органом ДВС в рамках виконавчого провадження.

26.02.2026 для врегулювання спору та добровільного повернення безпідставно отриманих коштів АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП ПАЕС» на адресу ПП «Інтелект-Право+» направлено листа № 23-0030.06/4113-вих від 26.02.2026 про повернення вищевказаних надмірно сплачених коштів у розмірі 197 497,00 грн на розрахунковий рахунок філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» АТ «НАЕК «Енергоатом», проте, як зазначає позивач, відповіді на лист останній не отримав.

З метою досудового врегулювання спору АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП ПАЕС» вдруге звернувся до ПП «Інтелект-Право+» з претензією № 23-0030.06/15171-вих від 17.07.2026 з вимогою повернути надлишково сплачені кошти в сумі 197 497,00 грн, яка також залишилася без відповіді.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у сумі 3 360,15 грн та 10 471,89 грн інфляційних втрат.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За правовою природою конструкція зобов`язання, що виникає з безпідставного набуття майна (безпідставного збагачення), є формою реалізації охоронного правовідношення та виконує компенсаторну функцію. Зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення є протилежністю до зобов`язання з правочинів (договорів). Правочин, зокрема договір, як належна правова підстава встановлює зобов`язання з передання речі, виконання робіт (надання послуги), сплати коштів. Відповідно, за відсутності (або у подальшому відпадіння) правової підстави в особи виникає зобов`язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція). Отримання майна, набутого без підстави, призводить до реституційного ефекту, прямо протилежного тому, що передбачено договором. Загальною ознакою кондикції є відсутність (або відпадіння у подальшому) правової підстави для утримання майна, набутого особою, до якої потерпілий звертається з кондикційним позовом.

Зі змісту статті 1212 Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути безпідставно набуте майно цій особі. Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Про виникнення зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення або збереження майна можна говорити у тому разі, коли дії особи або події призводять до протиправного результату, що юридично не обумовлений виникненням майнових вигод на стороні однієї особи за рахунок іншої. Саме цей протиправний результат у вигляді юридично безпідставних майнових вигод, що перейшли до набувача, є фактичною підставою для виникнення зобов`язань з повернення безпідставного збагачення.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Результат аналізу статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що фактичний склад, що породжує зобов`язання, які виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатніх правових підстав, складається з таких елементів: 1) одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (майно набувається або зберігається без передбачених законом, іншими правовими актами або правочином підстав).

Отже, для виникнення зобов`язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.

Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норми глави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Подібний за змістом висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №910/1531/18, від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених ст. 11 ЦК України.

Зокрема, набуття відповідачем як однією зі сторін зобов`язання коштів за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, а поза підставами, передбаченими договором, внаслідок перерахування на рахунок відповідача, наприклад, понад вартість товару, який було поставлено, виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а є підставою для застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним. Аналогічний висновок у постанові Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі №6-3090цс15.

Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212, 1214 ЦК України).

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Як встановлено судом, 23.12.2025 на виконання умов Договору та в процесі врегулювання спору по рішенню суду від 21.10.2024 позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача НОМЕР_1 кошти в сумі 197 497,00 грн відповідно до договору № 53-123-01-23-08321 від 19.06.2023, що підтверджується платіжними інструкціями УВТК-16236, № УВТК-16237, № УВТК-16238, № УВТК-16239, № УВТК-16240, № УВТК НОМЕР_2 , № УВТК НОМЕР_3 , № УВТК НОМЕР_4 , № УВТК НОМЕР_5 , № УВТК НОМЕР_6 , № УВТК НОМЕР_10 , № УВТК НОМЕР_11 , № УВТК НОМЕР_12 , № УВТК НОМЕР_13 , № УВТК НОМЕР_14 , № УВТК НОМЕР_15 , № УВТК НОМЕР_16 , № УВТК НОМЕР_17 , № УВТК НОМЕР_18 , № УВТК НОМЕР_19 , № УВТК НОМЕР_20 , № УВТК НОМЕР_21 , № УВТК НОМЕР_22 , № УВТК НОМЕР_7 , № УВТК НОМЕР_8 , № УВТК НОМЕР_9 , № УВТК НОМЕР_23 , № УВТК-16263 від 23.12.2025. Проте в подальшому вказані кошти були повторно стягнуті в межах виконавчого провадження № 80007694 за платіжною інструкцією № 1821 від 02.02.2026.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що відповідачем отримано та без будь-якої правової підстави у подальшому збережено грошові кошти у сумі 197 497,00 грн. Доказів повернення грошових коштів у сумі 197 497,00 грн відповідачем не надано.

Отже, обов`язок відповідача повернути позивачу грошові кошти у розмірі 197 497,00 грн підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не був спростований, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення 197 497,00 грн безпідставно набутих коштів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За змістом ст. 625, 1212 ЦК України положення ст. 625 Цивільного кодексу України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, а тому в разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 10.04.2018 року у справі №910/10156/17.

Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

З правового аналізу положень ч. 2 ст. 625 ЦК України та ч. 1 ст. 1212 ЦК України вбачається, що у випадку безпідставного набуття боржником коштів у позадоговірному випадку, виключається можливість застосування приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України, оскільки у боржника виникає обов`язок повернути безпідставно одержані кошти починаючи з наступного дня після їх отримання.

При цьому, судом враховано, що у постанові від 07.02.2024 у справі №910/3831/22 Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду від 02.02.2021 у справі № 330/2142/16-ц та постановах Касаційного господарського суду від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 17.08.2021 у справі № 913/371/20 та від 27.03.2019 у справі № 905/1313/18, щодо моменту виникнення прострочення виконання зобов`язання з повернення безпідставно набутого майна на підставі статті 1212 ЦК України, визначивши, що зобов`язання повернути безпідставно набуте майно виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Виконати таке зобов`язання особа повинна відразу після того, як безпідставно отримала майно або як підстава такого отримання відпала.

З цього моменту виникає передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" має право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат на кошти у розмірі 197 497,00 грн, які безпідставно набуті відповідачем.

Перевіривши правомірність та арифметичну вірність здійсненого позивачем детального розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що здійснені нарахування відповідають обставинам справи, вимогам законодавства, розрахунок виконано арифметично вірно, з урахуванням чого позовні вимоги про стягнення 3% річних у сумі 3 360,15 грн та 10 471,89 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Судовий збір згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Інтелект-Право+» (61054, Харківська обл., місто Харків, вул.Барабашова, будинок 10, квартира 26, код ЄДРПОУ 40707140) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (55001, Миколаївська область, м. Південноукраїнськ, промисловий майданчик, код ЄДРПОУ 20915546, рахунок НОМЕР_24 у філії Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» Україна, м. Миколаїв) безпідставно набуті кошти у сумі 197 497,00 грн, 3% річних у сумі 3 360,15 грн, 10 471,89 грн інфляційних втрат та 2 662,40 грн витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (55001, Миколаївська область, м. Південноукраїнськ, промисловий майданчик, код ЄДРПОУ 20915546).

Відповідач: Приватне підприємство «Інтелект-Право+» (61054, Харківська обл., місто Харків, вул.Барабашова, будинок 10, квартира 26, код ЄДРПОУ 40707140).

Повне рішення складено "28" жовтня 2026 р.

СуддяО.О. Присяжнюк