Постановление суда № 140993908, 27.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"27" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2388/26

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Шатерніков М.І.

розглянувши матеріали справи, призначеної до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецколор" (61002, м. Харків, вул. Гіршмана, 16, ідент. код 36817432)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ІННОВАЦІЙНОГО МАШИНОБУДУВАННЯ" (61001, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, 126, код 14315629)

про стягнення 45304,95,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Спецколор", з урахуванням заяви про заміну відповідача, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "ЗАВОД ІННОВАЦІЙНОГО МАШИНОБУДУВАННЯ", в якій просить стягнути з останнього заборгованість за Договорами поставки № 1270дп від 23.09.2020 р., № 1530дп від 27.11.202, № 180дп від 04.03.2021, яка складається з суму боргу за Договором № 1270дп у розмірі 10068,00 грн, за Договором № 1530дп у розмірі 23886,00 грн, за Договором № 180дп у розмірі 12334,50 грн, інфляційних витрат у розмірі 38159,65 грн; 3% річних у розмірі 7289,00 грн та пені у розмірі 4622,85 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.07.2026 прийнято позовну заяву ТОВ "Спецколор" до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/2388/26, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

28.07.2026 на адресу суду позивачем надано заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. 18318), в якій позивач повідомляє, що у зв`язку із погашенням відповідачем заборгованості за договором поставки № 1530дп від 27.11.2020 року у сумі 23 886,00 грн, позивач заявляє про зменшення позовних вимог та зазначає, що на теперішній час існує заборгованість відповідача за Договором поставки № 1270дп від 23.09.2020 року згідно видаткових накладних № 2562 від 01.03.2021 року та № 2569 від 05.04.2021 року від 23 вересня 2020 року на загальну суму 10 068,00 грн, та за договором поставки № 180дп від 04.03.2021 року згідно видаткової накладної № 2908 від 15.06.2021 року на суму 12 334,50 грн. Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 22 402,50 грн. За таких підстав, позивач просить суд прийняти заяву про зменшення розміру позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 45 304,95 грн, з яких: основна сума боргу 22 402,50 грн; пеня 2 240,25 грн; 3 % річних 3 384,00 грн; інфляційні нарахування 17 278,20 грн. Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн позивач, також, просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.07.2026 прийнято заяву ТОВ "Спецколор" про зменшення розміру позовних вимог (вх. 18318) та продовжено розгляд справи з її урахуванням.

05.08.2026 року через систему ''Електронний суд'' від представника відповідача ТОВ "Завод інноваційного машинобудування", надійшла заява, відповідно до якої останній просить позовну заяву позивача залишити без розгляду. В обґрунтування поданої заяви зазначає, що процесуальні документи у справі № 922/2388/26 підписані особою - Швецом Русланом Петровичем, проте до матеріалів справи не надано документів, що підтверджують повноваження останнього діяти від імені позивача.

Враховуючи те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі документами.

Разом з тим, судом враховано, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття "розумного строку" не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити "розумним", не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Суд враховує, що за приписами ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з рекомендаціями Верховного Суду від 04.03.2022 щодо особливостей здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, процесуальні строки, зокрема, проведення підготовчого провадження, розгляду справи по суті в умовах воєнного чи надзвичайного стану, визначено як розумні.

Суд констатує, що м. Харків розташоване близько до Державного кордону з російською федерацією, яка 24 лютого 2022 року розпочала повномасштабну військову агресію проти України. Місто Харків постійно знаходиться під ворожим обстрілом, в місті по декілька годин на день оголошують повітряну тривогу, що зумовлює необхідність вимушеного перебувати в укритті задля збереження життя та здоров`я людей, через що відсутня можливість мешканців Харкова повноцінно працювати та отримувати постійний доступ до мережі Інтернет.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, з метою створення учасникам справи необхідних умов для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників справи перед законом і судом, та надання можливості всім учасникам провадження скористатись повним обсягом процесуальних прав, з урахуванням режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 (із внесеними в подальшому змінами), судом було визнано за можливе розглянути справу поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку, але у "розумний строк", тобто такий, що є об`єктивно необхідним для вирішення судом спору.

На підставі вищевикладеного, суд звертає увагу, що враховуючи наявність загрози, у зв`язку зі збройною агресією збоку РФ, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, постійні тривоги, які впливають на виготовлення процесуальних документів, наявної беззаперечної та відкритої інформації щодо постійних обстрілів міста Харкова та Харківської області, а також приймаючи до уваги перебування судді Шатернікова М.І. у відрядженні та відпустці з 21.08.2026 по 30.09.2026., а також знаходження на лікарняному, суд був вимушений вийти за межі граничного процесуального строку розгляду даної справи встановленого ст. 248 ГПК України, здійснивши її розгляд у розумний строк, застосувавши ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує судове рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Виходячи з вищевказаної норми закону, позовна заява має містити підпис позивача або його представника.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником юридичної особи та особою, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи - ТОВ "Спецколор" є Сердюк Ігор Віталійович - керівник.

Проте, як слідує із матеріалів позовної заяви, вона сформована в системі "Електронний суд" та підписана, як і інші заяви з процесуальних питань, Швецем Русланом Ігоровичем.

Згідно із частиною першою статті 58 Господарського процесуального Кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Як встановлено судом, особою яка наділена правом представляти інтереси ТОВ "Спецколор" у суді без довіреності є одноособовий виконавчий орган - керівник Сердюк Ігор Віталійович.

Інформація про інших осіб, які мають право в порядку самопредставництва представляти інтереси позивача в суді в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня. До позову не долучені інші документи, передбачені ст. 56, 60 ГПК України, які підтверджують право особи представляти інтереси юридичної особи в суді.

Жодного доказу на підтвердження повноважень Швеця Руслана Ігоровича на представництво інтересів ТОВ "Спецколор", зокрема, як позивача в суді до матеріалів справи не надано.

Тобто позовну заяву подано із порушенням вимог ч. 2 ст. 162, ч. 5 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Одночасно суд наголошує, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.

За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.

Частиною 4 статті 11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Положення ст. 226 ГПК України не є диспозитивними та передбачають обов`язок суду залишити позов без розгляду з підстав, вказаних у частині 1 цієї статті.

За таких обставин, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, позовну заяву слід залишити без розгляду, оскільки особа, що підписала позовну заяву - ОСОБА_1 не мав права її підписувати/посадове становище не вказано.

Частиною 2 ст. 226 ГПК України передбачено, що про залишення позову без розгляду постановляється ухвала.

Відповідно до ч.4 ст. 226 ГПК України, особа позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись п. 2, ч. 1 ст. 226, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили 27.10.2026 та може бути оскаржена у строки та порядку, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду.

Повну ухвалу складено 27.10.2026 р.

СуддяМ.І. Шатерніков