Решение № 140993744, 27.10.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2026 Справа № 917/1400/26

Суддя Господарського суду Полтавської області Дмитро Сірош розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМПАЙР БУД ІНДАСТРІ», 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, буд. 3, офіс 6, ЄДРПОУ 43163359

до Департаменту будівництва, містобудування і архітектури, житлово-комунального господарства та енергетики Полтавської обласної державної адміністрації (Облвійськадміністрації), 36014, м. Полтава, вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, ЄДРПОУ 04013991

про стягнення інфляційних, 3 % річних та пені,

без виклику представників сторін.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕМПАЙР БУД ІНДАСТРІ» звернулося з позовом до Департаменту будівництва, містобудування і архітектури, житлово-комунального господарства та енергетики Полтавської обласної державної адміністрації про стягнення 472 799,40 грн (чотириста сімдесят дві тисячі сімсот дев`яносто дев`ять гривень 40 копійок) інфляційних втрат за період з 05.03.2025 року до 18.06.2026 року; 141 506,85 грн (сто сорок одна тисяча п`ятсот шість гривень 85 копійок) 3 % річних за період з 08.04.2025 року по 18.06.2026; 234 225,68 грн (двісті тридцять чотири тисячі двісті двадцять п`ять гривень 68 копійок) пені за період з 29.08.2025 по 06.11.2025, нарахованих у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання за Договором підряду № 03-24/23 від 05.03.2024.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач несвоєчасно виконав грошове зобов`язання з оплати виконаних будівельних робіт за Договором підряду № 03-24/23 від 05.03.2024 на суму 3 939 740,77 грн.

Факт існування основного боргу, строк його виконання (04.03.2025) та прострочення з 05.03.2025 встановлені рішенням Господарського суду Полтавської області від 06.10.2025 у справі № 917/718/25, яке набрало законної сили.

Оскільки повне погашення основного боргу здійснено відповідачем лише 19.06.2026 (шляхом примусового/безспірного списання коштів органом казначейства за платіжними інструкціями від 18.06.2026 /19.06.2026), позивач на підставі частини другої статті 625 та частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України (у редакції Закону України від 09.01.2025 № 4196-IX) нарахував та подав до стягнення інфляційні втрати, 3 % річних за подальший період прострочення та пеню.

04.08.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 10670), у якому відповідач не заперечує сам факт існування судового рішення про стягнення основної заборгованості, але заперечує проти нарахування позивачем додаткових сум (інфляційних втрат, 3 % річних та пені), вважаючи, що позивач не довів належним чином наявність і тривалість прострочення саме у заявленому ним періоді, правильність розрахунку та врахування особливого порядку виконання судового рішення за рахунок бюджетних коштів.

Фактично суть заперечень відповідача зводиться до такого: він є бюджетною установою та розпорядником бюджетних коштів, а списання коштів здійснювалося в особливому порядку через органи Казначейства; застосування нової редакції частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України щодо стягнення пені є безпідставним, оскільки Договір підряду укладено 05.03.2024, тобто до набрання чинності Законом України від 09.01.2025 № 4196-IX, а умови Договору не передбачали пені за порушення строків оплати; для застосування статті 625 Цивільного кодексу України необхідно встановити наявність та тривалість прострочення виконання грошового зобов`язання, а також інші обставини, від яких залежить правильність розрахунку.

Сам факт ухвалення рішення про стягнення заборгованості, на думку відповідача, не є автоматичною підставою для задоволення заявленого розрахунку; сам по собі поданий позивачем розрахунок не підтверджує правильність визначення періоду прострочення, застосованих індексів інфляції та математичних розрахунків.

Відповідач вважає, що суд має самостійно встановити всі юридично значимі обставини для застосування статті 625 Цивільного кодексу України; фактичне перерахування коштів у процесі виконання судового рішення саме по собі не свідчить про те, що протягом усього заявленого позивачем періоду відповідач перебував у простроченні.

Зокрема, зазначено, що 19.06.2026 було здійснено безспірне списання коштів з рахунку боржника.

10.08.2026 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 10912), в якій вказав на компенсаційну природу нарахувань за статтею 625 Цивільного кодексу України незалежно від вини боржника та затримки фінансування, а також на імперативний та законний характер пені згідно із Законом № 4196-IX.

Крім того, позивач зазначив, що факт існування основного боргу, строк його виконання (04.03.2025) та прострочення з 05.03.2025 встановлені рішенням Господарського суду Полтавської області від 06.10.2025 у справі № 917/718/25, яке набрало законної сили.

14.08.2026 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх. № 11140), в яких вказав на можливість застосування положення про звільнення від відповідальності на підставі частини 1 статті 14 Цивільного кодексу України.

19.08.2026 позивач подав заяву (вх. № 11264), в якій фактично узагальнені обґрунтування позову з урахуваннях наведених відповідачем заперечень.

21.08.2026 відповідач подав заперечення на вказану заяву позивача (вх. № 11408).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.07.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 917/1400/26. Постановив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог статей 167, 184 Господарського процесуального кодексу України. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог статті 166 Господарського процесуального кодексу України 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.

У такому випадку судове засідання не проводиться.

Під час розгляду справи по суті суд дослідив письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглянув матеріали справи та

УСТАНОВИВ:

05.03.2024 Департамент будівництва, містобудування і архітектури, житлово-комунального господарства та енергетики Полтавської обласної державної адміністрації (Замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Емпайр Буд Індастрі" (Підрядник) уклали Договір підряду № 03-24/23 на виконання робіт по об`єкту: "Капітальний ремонт каналізаційної насосної станції та каналізаційних мереж Ліщинівського психоневрологічного будинку-інтернату за адресою вул. Лісна, 1, село Ліщинівка, Полтавського району Полтавської області" (код ДК 021:2015 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт).

Сторони узгодили, зокрема, таке:

- на умовах, визначених цим договором, Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується своїми силами і засобами забезпечити виконання робіт по об`єкту: "Капітальний ремонт каналізаційної насосної станції та каналізаційних мереж Ліщинівського психоневрологічного будинку-інтернату за адресою вул. Лісна, 1, село Ліщинівка, Полтавського району Полтавської області" (код ДК 021:2015 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт) в обсязі договірної ціни, якісно виконати обсяги робіт відповідно до затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації, здати їх в обумовлені строки, усувати на протязі гарантійного терміну експлуатації об`єкта дефекти, що зумовлені неякісним виконанням робіт, вчасно звітувати про використання бюджетних коштів, а Замовник зобов`язується здійснювати контроль і технічний нагляд за ходом виконання робіт на об`єкті, своєчасно перераховувати бюджетні кошти для виконання робіт по об`єкті та прийняти його в обумовлені строки (пункт 1.1 Договору);

- договірна ціна робіт, що доручена для виконання Підряднику, є динамічною і складає 4 500 000,00 грн з ПДВ, що становить 750 000,00 грн джерелом фінансування є кошти місцевого бюджету (пункт 2.1 Договору);

- строки виконання робіт встановлюються Договором підряду, визначаються датою їх початку і закінчення.

Невід`ємною частиною Договору підряду є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати. початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених Договором підряду, який складається та виконується відповідно до реального фінансування видатків.

Можливе уточнення календарного графіка виконання робіт, після надходження або уточнення інших документів та рішень, які впливають на показники плану фінансування.

У разі затримки фінансування, можливе збільшення строку виконання робіт (пункт 5.1 Договору).

Строки виконання робіт: до 31.05.2024 року за умови здійснення фінансування в повному обсязі.

Місце виконання робіт: вул. Лісна, село Ліщинівка, Полтавського району Полтавської області, 39259 (пункт 5.2 Договору).

Підрядник виконує роботи у відповідності з проектною документацією, державними будівельними нормами, стандартами і правилами та оформляє всю виконавчу документацію для введення об`єкта в експлуатацію (пункт 6.1 Договору).

Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю якості, обсягів і ціни виконаних робіт проекту, кошторису, державним будівельним нормам і правилам, а матеріалів, конструкцій і виробів державним стандартам і технічним умовам.

При виявленні відхилень Замовник видає Підряднику розпорядження про їх усунення, а при серйозних порушеннях приймає рішення про призупинення робіт (пункт 6.2 Договору).

Прийняття Замовником обсягів виконаних робіт здійснюється та оформляється актами за формами КБ-2 та довідками про обсяг виконаних робіт за формами КБ-3 та в межах наявних бюджетних асигнувань та підписати акти протягом 10-ти днів від дня пред`явлення (пункт 6.3 Договору).

У випадку виявлення Замовником недоліків в роботах між Сторонами складається дефектний акт, в якому фіксуються виявлені недоліки і дефекти та терміни їх усунення.

Зазначені недоліки мають бути усунені Підрядником за рахунок власних коштів в термін, що зазначений у відповідному акті.

Разом з цим роботи, в яких виявлено недоліки, вважаються не виконаними до моменту усунення Підрядником відповідних недоліків та прийняття таких робіт Замовником (пункт 6.5 Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2024, але втрачає свою дію не раніше виконання робіт Підрядником та проведення остаточних взаєморозрахунків (пункт 14.1 Договору).

В провадженні Господарського суду Полтавської області перебувала справа № 917/718/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Емпайр Буд Індастрі до Департаменту будівництва, містобудування і архітектури, житлово-комунального господарства та енергетики Полтавської обласної державної адміністрації про стягнення 3 950 750,46 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 05.03.2024 сторонами договору підряду № 03-24/23, з яких 3 939 740,77 грн основний борг та 11 009,69 грн 3% річних за період з 05.03.2025 по 07.04.2025.

Господарський суд Полтавської області рішенням від 06.10.2025, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.02.2026 та постановою Верховного Суду від 16.06.2026, позов задовольнив повністю. Стягнув з Департаменту на користь Товариства 3 939 740,77 грн основного боргу за договором підряду від 05.03.2024 № 03-24/23; 11 009,69 грн 3 % річних за період прострочення виконання зобов`язання.

Відповідач виконав грошове зобов`язання 19.06.2026, що підтверджується платіжними інструкціями від 19.06.2026, а саме інструкцією № 18/06/2026 № 1 про часткове безспірне списання основного боргу на суму 1 932 170,00 грн, інструкцією № 18/06/2026 № 2 про кінцеве безспірне списання основного боргу на суму 2 007 570,77 грн та інструкцією № 18/06/2026 №2 про безспірне списання трьох процентів річних на суму 11 009,69 грн.

У справі № 917/718/25 судом встановлено факт існування грошового зобов`язання у розмірі 3 939 740,77 грн, дату настання строку його виконання (04.03.2025) та факт прострочення з 05.03.2025.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи.

Рішенням у справі № 917/718/25 нарахування за статтею 625 Цивільного кодексу України стягнуто (не зазначено що саме) за період з 05.03.2025 по 07.04.2025 у формі 3 % річних. Інфляційні втрати у справі № 917/718/25 не були предметом спору. Нарахування за подальший період прострочення (після 07.04.2025 і до моменту фактичної оплати) предметом розгляду не були.

На переконання позивача, у зв`язку з тривалістю прострочення виконання зобов`язання, він має право на нарахування 3 % річних, інфляційних втрат та пені на суму боргу.

За розрахунком позивача інфляційні втрати нараховані на суму боргу в розмірі 3 939 740,77 грн за період прострочення з 05.03.2025 по 18.06.2026 (оскільки прострочення виникло 05.03.2025 року, тобто у період з 1 по 15 число місяця, індексація здійснена з урахуванням березня 2025 року, індекс інфляції за червень 2026 року на дату складання позову офіційно не оприлюднений, тому за червень 2026 року інфляційні втрати не нараховані). Сукупний індекс інфляції з березня 2025 року по травень 2026 року становить 1,12000774. Інфляційні втрати становлять 472 799,40 грн.

Три проценти річних нараховані на суму боргу 3 939 740,77 грн за період з 08.04.2025 року по 18.06.2026 року включно (437 днів), тобто за період, що настав після закінчення періоду нарахування, визначеного позивачем у справі № 917/718/25 (по 07.04.2025 року), і тривав до останнього дня прострочення. Три проценти річних становлять 141 506,85 грн.

Пеня нарахована з 29.08.2025, тобто з першого дня прострочення, що настало після введення норми в дію Закону України від 09.01.2025 № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» на підставі частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України. Сума боргу в розмірі 3 939 740,77 грн за період з 29.08.2025 до 06.11.2025 (70 днів) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, тобто за подвійною ставкою 31 % річних (облікова ставка 15,5 % згідно з рішенням Правління НБУ від 06.03.2025 № 75-рш). Пеня становить 234 225,68 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з такого.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:

Існування договірного зобов`язання за Договором підряду № 03-24/23 від 05.03.2024 щодо виконання робіт з капітального ремонту КНС та мереж Ліщинівського психоневрологічного будинку-інтернату та преюдиційність обставин, встановлених рішенням Господарського суду Полтавської області від 06.10.2025 у справі № 917/718/25.

Тривалість періоду прострочення.

Обґрунтованість нарахувань за статтею 625 Цивільного кодексу України.

Підстави нарахування та розмір пені.

Докази, надані позивачем на підтвердження викладених обставин: Договір підряду № 03-24/23 від 05.03.2024 з додатками, Додаткові угоди № 1 та № 2 до Договору, Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) № 3 від 23.08.2024 на суму 3 939 740,77 грн з ПДВ; Акт № 3.1 вартості устаткування від 23.08.2024; Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) № 2 від 23.08.2024; супровідний лист № 37-Ю від 23.08.2024 з доказами вручення первинних актів відповідачу 26.08.2024, рішення Господарського суду Полтавської області від 06.10.2025 у справі № 917/718/25 (про стягнення основного боргу 3 939 740,77 грн та 3 % річних за перший період прострочення); постанова Східного апеляційного господарського суду від 26.02.2026; Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2026; Довідка та картка руху рішення про набрання ним законної сили від 26.02.2026; наказ Господарського суду Полтавської області від 06.04.2026 у справі № 917/718/25; платіжні інструкції Казначейства від 18.06.2026 /19.06.2026 (№ 1 на суму 1 932 170,00 грн; № 2 на суму 2 007 570,77 грн; № 2 щодо 3 % річних); розрахунок позовних вимог.

Докази, надані відповідачем на підтвердження викладених обставин: заява позивача від 13.04.2026 № 8-Ю про пред`явлення виконавчого документа до органів Казначейства; лист ГУ Державної казначейської служби України у Полтавській області від 27.04.2026 № 07.2-16/1-06/4907 про зупинення операцій на рахунках бюджетної установи та порядок виконання судового рішення; касаційна скарга відповідача від 30.03.2026 та ухвала Верховного Суду від 12.05.2026 про відкриття касаційного провадження у справі № 917/718/25.

Суд визнає встановленими такі обставини.

Укладення сторонами договору поставки підряду № 03-24/23 на виконання робіт по об`єкту: "Капітальний ремонт каналізаційної насосної станції та каналізаційних мереж Ліщинівського психоневрологічного будинку-інтернату за адресою вул. Лісна, 1, село Ліщинівка, Полтавського району Полтавської області" (код ДК 021:2015 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт).

Факт існування грошового зобов`язання у розмірі 3 939 740,77 грн, дату настання строку його виконання (04.03.2025) та факт прострочення з 05.03.2025.

Факт виконання відповідачем грошового зобов`язання 19.06.2026.

Обґрунтованість і правильність нарахування позивачем інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Безпідставність нарахування позивачем пені за період з 29.08.2025 по 06.11.2025 за прострочення виконання грошового зобов`язання за Договором підряду № 03-24/23 від 05.03.2024.

Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Факт укладення сторонами договору поставки підряду № 03-24/23 від 05.03.2024 та існування грошового зобов`язання у розмірі 3 939 740,77 грн, дату настання строку його виконання (04.03.2025) та факт прострочення з 05.03.2025 встановлені судовим рішенням у справі № (917/18/25).

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи.

Факт виконання відповідачем грошового зобов`язання 19.06.2026 підтверджується платіжними інструкціями від 19.06.2026, а саме інструкцією № 18/06/2026 № 1 про часткове безспірне списання основного боргу на суму 1 932 170,00 грн, інструкцією № 18/06/2026 № 2 про кінцеве безспірне списання основного боргу на суму 2 007 570,77 грн та інструкцією № 18/06/2026 № 2 про безспірне списання трьох процентів річних на суму 11 009,69 грн.

Наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат відповідає нормам Цивільного кодексу України та правилам обчислення інфляційних процесів.

Нарахування пені за період з 29.08.2025 по 06.11.2025 за прострочення виконання грошового зобов`язання за Договором підряду № 03-24/23 від 05.03.2024 є необґрунтованим, з огляду на те, що договір не містить погоджених сторонами умов щодо сплати пені, а закон не встановлює обов`язку її сплати за спірними правовідносинами.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Аргумент позивача щодо існування грошового зобов`язання у розмірі 3 939 740,77 грн, дату настання строку його виконання (04.03.2025) та факт прострочення з 05.03.2025 суд вважає обґрунтованим, оскільки вказане встановлено рішенням у справі № 917/718/25.

Щодо інфляційних та 3% річних.

Інфляційні втрати правомірно нараховані на суму боргу 3 939 740,77 грн за період прострочення з 05.03.2025 по 18.06.2026 (оскільки прострочення виникло 05.03.2025, тобто у період з 1 по 15 число місяця, індексація здійснена з урахуванням березня 2025 року, індекс інфляції за червень 2026 року на дату складання позову офіційно не оприлюднений, тому за червень 2026 року інфляційні втрати не нараховані). Сукупний індекс інфляції з березня 2025 року по травень 2026 року становить 1,12000774. Інфляційні втрати становлять 472 799,40 грн.

Три проценти річних правомірно нараховані на суму боргу 3 939 740,77 грн за період з 08.04.2025 по 18.06.2026 включно (437 днів), тобто за період, що настав після закінчення періоду нарахування, стягнутого рішенням у справі № 917/718/25 по 07.04.2025, і тривав до останнього дня прострочення. Три проценти річних становлять 141 506,85 грн.

Щодо пені.

Мотиви такого висновку.

Відповідно статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту статей 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України вбачається, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за час прострочення.

Водночас, слід зазначити, що саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України нарахувань.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Нарахуванням позивачем інфляційних втрат та 3 % річних є правом кредитора (позивача), яке він може реалізувати при неналежному виконанні боржником грошового зобов`язання, що наразі допущено відповідачем та водночас є підставою настання для останнього відповідних правових наслідків, в цьому випадку передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України

Так, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього виникає обов`язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та три проценти річних від простроченої суми.

Суд здійснив перевірку правильності розрахунків позивача, суд дійшов висновку про їх правильність та обґрунтованість.

Нарахування пені за період з 29.08.2025 по 06.11.2025 за прострочення виконання грошового зобов`язання за Договором підряду № 03-24/23 від 05.03.2024 є необґрунтованим, з огляду на те, що договір не містить погоджених сторонами умов щодо сплати пені, а закон не встановлює обов`язку її сплати за спірними правовідносинами.

Мотиви такого висновку.

Умовами договору та чинними нормативно-правовими актами на момент укладення договору, а також виникнення періоду прострочення виконання грошових зобов`язань, не передбачено застосування пені.

Позивач заявив вимоги про стягнення суми пені на підставі частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України (в редакції, введеній в дію 28.08.2025).

Частину третю статті 549 Цивільного кодексу України доповнено абзацом другим згідно із Законом України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» № 4196-IX від 09.01.2025, який набрав чинності 28.02.2025, однак введений в дію 28.08.2025.

В силу чинної редакції частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Відповідна норма діє з 28.08.2025, охоплюючи період нарахування пені позивачем з 29.08.2025 по 06.11.2025.

Оцінюючи застосування цієї норми, суд зазначає, що викладення частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України в зобов`язальній формі та встановлення можливості лише зменшення пені умовами договору не може застосовуватись самостійно, без урахування загальних положень Цивільного кодексу України, які регулюють підстави виникнення акцесорного зобов`язання. Так, правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчинється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Тобто, частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України у зміненій редакції не відміняє застосування статей 547, 548 Цивільного кодексу України, якими передбачено узгодження розміру пені у письмовій формі шляхом укладення правочину, а також її встановлення договором або законом.

Також, акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (стаття 5 Цивільного кодексу України). Отже, акт цивільного законодавства може застосовуватись лише до тих відносин, які виникають після набрання ним чинності, поширення його дії на відносини, які уже виникли та продовжують існувати, порушує вимоги статті 5 Цивільного кодексу України. Положення статті 5 Цивільного кодексу України втілює у цивільних правовідносинах імперативний припис частини 1 статті 58 Конституції України, згідно якого закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Отже, закон може мати зворотну дію у часі виключно за однієї умови: пом`якшення або скасування відповідальності особи.

Конституційний Суд України у Рішенні від 09.02.1999 під час розгляду справі №1-7/99 дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

З досліджених матеріалів справи встановлено, що умовами договору та чинними нормативно-правовими актами на момент укладення договору, а також виникнення періоду прострочення виконання грошових зобов`язань, не передбачено застосування пені.

Закон України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» №4196-IX від 09.01.2025, яким внесено зміни до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України, не містить вказівок стосовно зворотної дії у часі. Застосування частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України у зміненій редакції не відповідатиме вимогам частини 3 статті 5 Цивільного кодексу України, оскільки договірні та спірні відносини виникли до набрання чинності цією нормою. За відсутності визначеної ставки пені у договорі, застосування частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України у зміненій редакції лише посилюватиме відповідальність відповідача, що суперечить положенню частини 2 статті 19 Конституції України.

З огляду на те, що спірний договір не містить погоджених сторонами умов щодо сплати пені, а закон не встановлює обов`язку її сплати за спірними правовідносинами, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача пені за період з 29.08.2025 року по 06.11.2025 року, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Норми права, які застосував суд.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до приписів частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як визначено частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

На підставі приписів частини першої статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу й інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (частина перша статті 623 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 7 371,67 грн.

Керуючись статтями 129, пункту 2 частини 1 статті 231, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту будівництва, містобудування і архітектури, житлово-комунального господарства та енергетики Полтавської обласної державної адміністрації (Облвійськадміністрації) (36014, м. Полтава, вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, ЄДРПОУ 04013991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМПАЙР БУД ІНДАСТРІ» (03110, м. Київ, вул. Солом`янська, буд. 3, офіс 6, ЄДРПОУ 43163359) 472 799,40 грн. інфляційних втрат, 141 506,85 грн. трьох процентів річних та 7 371,67 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У решті позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Рішення підписано 26.10.2026 у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Суддя Дмитро СІРОШ