Решение № 140993561, 22.10.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2026 Справа № 914/3260/25

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Земресурсінвест», с. Кривиця Сарнецького району Рівненської області,

до відповідача: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоцентрресурс», с. Осова Сарнецького району Рівненської області,

про: визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.09.2025 № 63/204-р/к у справі №63/9-01-157-2025

Суддя Н.Є. Березяк

Секретар судового засідання І.К.Капітанчук

За участю представників сторін :

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: Мудрик І. В представник;

Від третьої особи: не з`явився.

На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Земресурсінвест» до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.09.2025 № 63/204-р/к у справі №63/9-01-157-2025.

Ухвалою суду від 23.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Екоцентрресурс» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.05.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.06.2026. Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань. Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав , викладених в протоколах судових засідань.

В судове засідання 22.10.2026 представник позивача не з`явився, через систему Електронний суд подав заяву про розгляд справи без участі представника (вх.№ 29866/26). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, оскаржуване рішення прийняте за неповного з`ясування обставин справи, а висновок про вчинення ТОВ «ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ» антиконкурентних узгоджених дій не підтверджується належними та достатніми доказами.

Як зазначає позивач, рішенням Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.09.2025 № 63/204-р/к ТОВ «ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ» та ТОВ «ЕКОЦЕНТРРЕСУРС» визнано такими, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону з придбання спеціального дозволу на користування надрами ділянкою «Західна перша», ідентифікатор UA-PS-2020-08-05-000020-3.

За вчинення зазначеного порушення на ТОВ «ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ» накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн, а на ТОВ «ЕКОЦЕНТРРЕСУРС» у розмірі 1 800,00 грн.

Позивач вважає, що обставини, покладені відповідачем в основу рішення, зокрема використання однакових IP-адрес, подання документів для участі в аукціоні в один день, використання банківських послуг та подібність оформлення документів, самі по собі не підтверджують погодження поведінки учасників аукціону.

Як стверджує позивач, ТОВ «ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ» та ТОВ «ЕКОЦЕНТРРЕСУРС» є самостійними суб`єктами господарювання, мають різні місцезнаходження, учасників та органи управління, а відповідачем не встановлено обставин, які б достовірно свідчили про обмін інформацією між товариствами або узгодження ними поведінки під час участі в аукціоні. Також позивач зазначає про порушення відповідачем його процесуальних прав під час розгляду антимонопольної справи, оскільки клопотання про відкладення розгляду справи та надання часу для ознайомлення з матеріалами й підготовки пояснень, подані листами від 25.09.2025 № 44/25 та від 28.09.2025 № 46/25, залишено відповідачем без задоволення.

В судове засідання 22.10.2026 представник відповідача з`явився проти задоволення позову заперечив із підстав наведених у відзиві на позовну заяву. Проти позовних вимог представник відповідача заперечив у повному обсязі та просив суд відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві. В обґрунтування заперечень зазначив, що оскаржуване рішення адміністративної колегії від 29.09.2025 № 63/204-р/к прийняте на підставі всебічного дослідження обставин справи та сукупності доказів, які підтверджують узгодженість дій ТОВ «Земресурсінвест» і ТОВ «Екоцентрресурс» під час участі в аукціоні. Окрім іншого, відповідач послався на використання товариствами однакових IP-адрес під час входу до модуля аукціону, реєстрації на електронному майданчику, користування системою «StarAccess» АТ «Укрсиббанк» та перерахування коштів, наявність спільної уповноваженої особи для отримання банківських послуг, послідовність завантаження документів, схожість сканованих документів та однакові параметри програмного забезпечення електронних файлів. Також відповідач наголосив, що зазначені обставини необхідно оцінювати в сукупності, а узгодженість поведінки учасників може підтверджуватися сукупністю непрямих доказів без наявності письмової домовленості між ними. На його думку, доводи позивача не спростовують установлених обставин та не підтверджують підстав для визнання рішення недійсним відповідно до статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Також відповідач заперечив доводи позивача щодо порушення його процесуальних прав, зазначивши, що подання з попередніми висновками було надіслано позивачу, а в задоволенні клопотань про відкладення розгляду справи відмовлено через відсутність достатніх мотивованих підстав. Крім того, відповідач вважав заявлені судові витрати неспівмірними зі складністю справи та просив урахувати критерії їх реальності, необхідності й розумності.

В судове засідання 22.10.2026 представник третьої особи не з`явився, через систему Електронний суд подав заяву про розгляд справи без участі представника (вх.№29934/26).

В судовому засіданні 22.10.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, викладених в попередніх судових засіданнях, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 17.07.2025 Розпорядженням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/170-рп/к, розпочато розгляд справи №63/9-01-157-2025, за ознаками вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «Землересурсінвест» та Товариством з обмеженою «Екоцентрресурс» порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону з предметом закупівлі - придбання спеціального дозволу на користування надрами Ділянка «Західна перша» (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» UA-PS-2020-08-05-000020-3) організованого Державною службою геології та надр України (код ЄДРПОУ 37536031).

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ» у зв`язку з отриманням повідомлення від Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за №63-02/7722е від 17.09.2025 про розгляд справи №63/9-01-157-2025 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції на 29.09.2025 року, у тому числі ознайомившись з поданням з попередніми висновками у справі №63/9-01-157-2025, повідомило 25.09.2025 (лист за № 44/25) відповідача про те, що для його розгляду, ознайомлення з матеріалами справи, збору та перевірки необхідної інформації (відомостей, що стали відомі із отриманого Подання), підготовки та надання вичерпних пояснень із зазначених обставин, необхідно надати достатній час (не менше одного місяця) у зв`язку з чим ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" просило відкласти розгляд справи №63/9-01-157-2025.

Листом від 28.09.2025 за №46/25 ТОВ «ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ» надіслало Західному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України повторне клопотання про відкладення розгляду справи №63/9-01-157-2025 та надання можливості ознайомлення з матеріалами справи

Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України листом "Про розгляд клопотання" повідомило про розгляд клопотань від 25.09.2025 № 44/25 та від 28.09.2025 за №46/25 ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" та відмовило у відкладенні розгляду справи №63/9-01-157-2025.

29.09.2025 Адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення - № 63/204-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (надалі рішення №63/204-р/ к) у справі №63/9-01-157-2025, яким постановлено:

- визнати, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОЦЕНТРРЕСУРС» вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону з придбання - спеціального дозволу на користування надрами Ділянка "Західна перша" (ідентифікатор закупівлі в системі "Prozorro" UA-PS-2020-08-05-000020-3), організованого Державною службою геології та надр України.

- за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції вказане в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накласти на товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" штраф у розмірі 68 000,00 грн.

- за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції вказане в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накласти на товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОЦЕНТРРЕСУРС» штраф у розмірі 1 800,00 грн

У процесі розгляду справи №63/9-01-157-2025 Адміністративною колегією встановлено, що під час підготовки та участі в Аукціоні ТОВ «Земресурсінвест» та ТОВ «Екопснтрресурс» були обізнані щодо участі кожного з них у Аукціоні та узгоджували свої дії, що підтверджується, зокрема, таким:

1. Використання ТОВ «Земресурсінвест» ТОВ «Екоцентрресурс» одних і тих же ІР-адрес під час:

- входу в модуль Аукціону;

- реєстрації на електронному майданчику;

- входу до автоматизованої системи дистанційного самообслуговування «StarAccess» АТ «Укрсиббанк»;

- перерахування коштів автоматизованому електронному майданчику для участі у Аукціоні;

2 Одна уповноважена особа на отримання банківських послуг від імені ТОВ «Земресурсінвест» і ТОВ «Екоцентрресурс»;

3. Послідовність дій під час завантаження документів;

4. Схожість сканованих документів, які подавалися для участі в Аукціоні;

5. Використання обладнання з однаковим програмним забезпеченням під час підготовки документів для участі в Аукціоні.

Згідно рішення № 63/204-р/к від 29.09.2025 у справі №63/9-01-157-2025 вказані обставини у своїй сукупності свідчать про вчинення ТОВ «Екоцентрресурс» та ТОВ «Земресурсінвест» порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону із придбання - спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка «Західна перша» (ідентифікатор ШМА-Р5-2020-08-05-000020-3), організованого Державною службою геології та надр України.

Незгода позивача із висновками рішення відповідача в частині, що стосується ТОВ «Землересурсінвест», стала підставою для звернення із цим позовом до суду.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є не обґрунтовані та такими що не підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Згідно з п.п.1, 2 ч.1 ст.7 ЗУ «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: 1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; 2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

В силу ч.ч.1,2 ст.35 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі. При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.

За результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції (ч.1 ст.48 ЗУ «Про захист економічної конкуренції»).

Згідно з ст.60 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.

Відповідно до ст.59 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації, узгоджених дій відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2019 у справі №910/23000/17 виснувала, що у розгляді справ про визнання недійсними рішень Антимонопольного комітету України господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, але при цьому, зобов`язані перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм.

Отже, саме на орган Антимонопольного комітету України покладено обов`язок навести відповідні докази у своєму рішенні, на підставі яких орган дійшов висновку про обставини справи, а суд покликаний дослідити та оцінити наведені органом докази, і, в разі їх підтвердження, вони можуть бути достатніми для висновків органу, викладених у рішенні Антимонопольного комітету України, що відповідає змісту правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка наведена у постановах від 15.04.2021 у справі № 910/17929/19, від 03.02.2022 у справі № 910/15183/20.

В силу приписів Закону України «Про захист економічної конкуренції»:

- економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (абзац другий статті 1);

- узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання; особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій (абзац перший частини першої і частина друга статті 5);

- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (частина перша статті 6);

- антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини другої статті 6);

- порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (пункт 1 статті 50);

- порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 51);

- за порушення, передбачені, зокрема, п. 1 ст. 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі, встановленому ч. 2 ст. 52 Закону.

Верховним Судом неодноразово наголошувалося на тому, що господарським судам першої та апеляційної інстанції під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів та накладення штрафу, належить здійснювати оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням у порядку ч.2 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у справі у їх сукупності.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від "спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції". Цілком зрозуміло, що така "домовленість" навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, у відповідності до статті 86 ГПК України (постанови Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №914/1696/18, від 13 серпня 2019 року у справі №916/2670/18, від 05 серпня 2019 року у справі №922/2513/18, від 13 січня 2022 року у справі №914/2860/20).

Як вбачається із рішення відповідача №63/204-р/ к від 29.09.2025 ТОВ «Екоцентрресурс» та ТОВ «Земресурсінвест» використовували спільні ІР-адреси для входу в модуль Аукціону, реєстрації на електронному майданчику, входу до автоматизованої системи дистанційного самообслуговування «StarAccess» АТ «Укрсиббанк», перерахування коштів автоматизованому електронному майданчику для участі у Аукціоні, що підтверджується інформацією, наданою акціонерним товариством «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» листом від 27.12.2024 №1400-07/2024 та інформацією, наданою ТОВ «Лукціоніст» листом від 15.01.2025.

Відповідно до інформації, наданої АТ «Укрсиббанк» листами від 01.04.2025 2051-4-01/07-1089-БТ (вх. від 08.04.2025 №63-01/939кі) та від 01.04.2025 №31-4-01/07-1088-БТ (вх. від 11.04.2025 №63-01/962кі), ТОВ «Екоцентрресурс» та ТОВ «Земресурсінвест», у період до та після проведення Аукціону, входили до автоматизованої системи дистанційного самообслуговування «StarAccess» з ІР-адрес: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 в одні дні в близький час.

Також, AT «Укрсиббанк» надало інформацію щодо перерахування ТОВ «Земресурсінвест» та ТОВ «Екоцентрресурс» коштів автоматизованому електронному майданчику ТОВ «Аукціоніст» для участі у Аукціоні. Перерахування коштів здійснювалось в один день з різницею у 6 хвилин в автоматизованій системі дистанційного самообслуговування «StarAccess» в день оплати 01.09.2020 з ІР - адреси НОМЕР_3 .

Суд зазначає, що згідно з публічно доступною інформацією, кількість ІР-адрес у мережі Інтернет обчислюється у кілька мільярдів позицій.

Отже, враховуючи наведене, факти системного використання учасниками одних і тих же IР-адрес, не можуть вважатись випадковими збігами обставин та свідчать про наявність спільного середовища для обміну інформацією між ТОВ «Екоцентрресурс» та ТОВ «Земресурсінвест» та координацію їх дій на аукціоні.

Згідно з інформацією, наданою АТ «Укрсиббанк» листами від 01.04.2025 №31-4-01/07-1088-BT (вх. №-01/962ki від 11.04.2025), від 01.04.2025 №31-4-01/07-1089-BT (вх. №63-01/939ki від 08.04.2025) у TOB «Земресурсінвест» та ТОВ «Екоцентрресурс» є одна довірена особа - ОСОБА_1 , якого уповноважено виконувати функції (вносити кошти на банківські рахунки) згідно з довіреностями від 28.04.2020 №l (ТОВ «Земресурсінвест») та від 06.05.2020 №l (TOB «Екоцентрресурс») відповідно. Дія довіреностей була дійсна в період проведення Аукціону.

Директор ТОВ «Земресурсінвест» Богельський Ярослав Олександрович, у період проведення Аукціону, згідно з довіреністю №l від 28.04.2020 уповноважує Котнюка Миколу Адамовича від імені ТОВ «Земресурсінвест» вносити кошти на розрахунковий рахунок № НОМЕР_4 із призначення платежу «поворотна безвідсоткова фінансова допомога від».

Директор ТОВ «Екоцентрресурс» Цьон Дмитро Миколайович, у період проведення Аукціону, згідно з довіреністю №l від 06.05.2020 уповноважує Котнюка Миколу Адамовича від імені ТОВ «Екоцентрресурс» вносити кошти на розрахунковий рахунок № НОМЕР_5 з призначенням платежу «поворотна безвідсоткова фінансова допомога від».

Таким чином, надання ТОВ «Земресурсінвест» та ТОВ «Екоцентрресурс» повноважень одній довіреній особі ОСОБА_1 на внесення коштів на банківські рахунки не може бути випадковим збігом обставин і свідчить про єдність їх економічних інтересів тa обізнаність із діяльністю один одного, внаслідок чого вони мали можливість обміну інформацією, у тому числі щодо участі у Аукціоні.

У пункті 4.3 рішення №63/204-р/к від 29.09.2025 відповідач дійшов висновку про координацію між діями ТОВ «Земресурсінвест» та TOB «Екоцентрресурс», що полягала у послідовності їх дій в часі, а саме згідно інформації, розміщеної на сайті prozorro.sale, ТОВ «Земресурсінвест» та ТОВ «Екоцентрресурс» завантажували свої документи для участі у Аукціоні в один і той же день з невеликою різницею у часі. Так, відповідач в своєму рішенні встановив, що сторони антимонопольної справи не були обмежені в часі щодо подання тендерних пропозицій від дати опублікування оголошення (05.08.2020), однак подали свої пропозиції в один день 02.09.2020 з близькою різницею у часі, що не може бути випадковим збігом обставин, а свідчить про координацію дій ТОВ «Земресурсінвест» та ТОВ «Екоцентрресурс» під час підготовки та участі в Аукціоні.

В пункті 4.4 рішення №63/204-р/ к від 29.09.2025 відповідач зазначає, що документи що завантажувались ТОВ «Земресурсінвест» (Додатки 1-2) та ТОВ «Екоцентрресурс» (Додатки 3-4), а саме: заявки на участь в аукціоні з продажу спеціального дозволу на користування надрами від 01 вересня 2020 року №l/09 i №l/09/2 та Додатки №l - дані Заявника, що надаються для реєстрації в системі електронних аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, однакові за змістом і оформленням, мають ідентичні візуальні атрибути оформлення (форматування, розташування та оформлення елементів заявки), а також майже ідентичний текст та формулювання самих заявок, які, вирізняються лише ідентифікуючими ознаками - товариств, але максимально подібні за формулюванням, що свідчить про обмін інформацією та спільну підготовку ТОВ «Земресурсінвест» та TOB «Екоцентрресурс» до участі в Аукціоні.

Верховний Суд у постанові від 25.02.2021 у справі № 910/1668/19 вказав, що порушення антиконкурентного законодавства шляхом встановлення таких обставин: одночасна пов`язаність трудовими відносинами декількох працівників; використання відповідачами спільного доменного імені; спільне використання однієї електронної поштової скриньки; спільні господарські відносини; пропонування однакового товару; завищення цінових пропозицій; подання однакових документів у складі своїх пропозицій; отримання банківських гарантій в одному й тому ж самому банку; обмін інформацією.

У своїх постановах від 26.01.2021 у справі № 910/2576/20, від 08.04.2021 у справі № 916/191/20, від 08.07.2021 у справі №914/938/20, від 28.05.2020 у справі № 910/1490/19, від 18.10.2018 у справі №916/3214/17, від 04.12.2018 у справі № 914/1912/17, від 18.12.2018 у справі № 922/5617/15, від 20.11.2018 у справі № 910/1339/18 Верховний Суд прийшов до висновку, що змагання під час проведення торгів забезпечується таємністю інформації; змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи ст. 1, 5, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов`язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією; встановлені органом Комітету обставини виключають таку змагальність, що свідчить про узгоджену поведінку суб`єкта господарювання, яка й призвела до спотворення результатів торгів.

Для визнання органом Комітету порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом із тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору, з метою визначення переможця процедури закупівлі. Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами). Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу (постанова Верховного Суду від 01.02.2022р. у справі № 910/19150/20).

У постанові від 15.07.2021 у справі № 922/2940/20 Верховний Суд прийшов до висновку, що для визнання вчинення суб`єктом господарювання порушення законодавства про захист економічної конкуренції органу Комітету достатньо встановити й довести наявність наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що, у свою чергу, призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі, оскільки наслідки у вигляді спотворення результатів процедури закупівлі не сталися не у зв`язку з тим, що суб`єкти господарювання відмовилися від своїх дій щодо координації своєї поведінки в процесі проведення процедури закупівлі, не у зв`язку з добровільним припиненням ними таких дій, а з інших причин (через відміну торгів замовником).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 13.08.2019р. у справі №916/2670/18, Закон України "Про захист економічної конкуренції" не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції", оскільки така "домовленість" навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. Питання наявності узгоджених антиконкурентних дій вирішується господарським судом виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у цій справі, в їх взаємозв`язку.

Недосягнення суб`єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"(постанова Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 917/1983/19).

Сама по собі відповідність дій суб`єктів господарювання цивільному, господарському законодавству не може автоматично свідчити про дотримання ними норм та вимог антимонопольного законодавства. Факт пов`язаності суб`єктів господарювання, які брали участь у торгах, і наявність між ними господарських відносин та інші встановлені в рішенні Комітету обставини в сукупності підтверджують як раз ту обставину, яка надавала їм можливість обмінюватися інформацією та координувати свою діяльність (постанова Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 910/267/20).

Доведення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій ґрунтується на сукупності обставин, зазначених у мотивувальній частині рішення, а не на окремому поодинокому факті або обставині (постанова Верховного Суду від 29.11.2022 у справі № 910/13451/20).

Для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію. При цьому, мотиви, з яких учасники торгів узгоджують власну конкурентну поведінку, не впливають на кваліфікацію правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції". (постанова Верховного Суду від 05.08.2019 у справі №922/2512/18).

Для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов`язковим фактичне настання наслідків у формі, відповідно, недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію. Подібних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 14.05.2020 у справі № 922/1373/18, від 21.01.2021 у справі № 917/1983/19, від 26.01.2021 у справі № 910/2576/20, від 08.04.2021р. у справі № 916/191/20, від 08.07.2021 у справі №914/938/20.

У своїх постановах від 15.07.2021 у справі №922/2940/20, від 28.05.2020 у справі №910/1490/19 Верховний Суд дійшов висновку, що негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів/аукціонів (через узгодження поведінки конкурсантами).

Таким чином, вказані факти у своїй сукупності свідчать про те, що на всіх стадіях підготовки пропозицій для участі в торгах позивач та третя особа були обізнані щодо участі один одного в торгах, позивач не спростував встановлені колегією АМК обставини щодо сталого взаємозв`язку ТОВ «Земресурсінвест» та TOB «Екоцентрресурс» у справі, синхронності дій у часі та оформлення ними документів як учасників. Твердження позивача про те, що висновки відповідача не доведені обставинами, які мають значення для справи, спростовуються поданими у даній справі доказами та, відповідно, не приймаються судом до уваги. Суд зазначає, що сукупність обставин, встановлених у оскаржуваному рішенні, виключає можливість того, що пропозиції в торгах готувалися окремо, без комунікації між ними з метою визнання переможця у торгах одного з них.

Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи позивача про те, що рішення №63/204-р/к від 29.09.2025 ґрунтується на помилкових висновках, прийняте з неповним та необ`єктивним з`ясуванням обставин справи, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення, являються непідтвердженими, необґрунтованими і такими, що не відповідають обставинам справи. При цьому, суд зазначає, що позивач, заперечуючи проти таких висновків відповідача, не надав доказів, які могли б спростувати зазначені висновки, заперечення проти висновків відповідача зводяться до переоцінки встановлених відповідачем обставин, подій та фактів у зв`язку з чим такі заперечення судом відхиляються як недоведені та безпідставні.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №127/3429/16-ц.

Кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Здійснивши аналіз усіх обставин справи, суд погоджується з доводами відповідача, що встановлені у рішенні факти у своїй сукупності не можуть бути випадковим збігом обставин чи наслідком дій об`єктивних чинників.

Позиція позивача, викладена в позовній заяві, спростовується обставинами, встановленими відповідачем в рішенні №63/204-р/к від 29.09.2025. Доводи позивача викладені в позові не спростовують відповідних висновків відповідача за фактичними обставинами.

Враховуючи наведене, суд висновує, що рішення Адміністративної колегії Західного міжрегіонального територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/204-р/ к від 29.09.2025 у справі №63/9-01-157-2025 прийняте у межах наданих йому повноважень та з дотриманням приписів чинного законодавства, а позивачем не подано суду доказів на підтвердження наявності підстав для визнання недійсним зазначеного рішення відповідно до ст. 59 ЗУ «Про захист економічної конкуренції».

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, а відтак в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На думку суду, надані відповідачем докази, про які суд вказував вище, є вірогідними. Позивач не подав доказів на спростування вірогідності доказів наданих відповідачем та не подав доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Окрім того, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак судовий збір залишається за позивачем.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129 ,232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.10.2026

Суддя Березяк Н.Є.