Постановление суда № 140993552, 26.10.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.10.2026 Справа № 914/770/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Б. Яворського,

розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Сокіл Віталії Іванівни, м. Львів,

про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи боржника - Приватного підприємства «РОМБ+» фізичної особи ОСОБА_1

у справі № 914/770/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МКС Бетон», м. Львів,

до відповідача: Приватного підприємства «РОМБ+», м. Дрогобич Львівської області,

про стягнення 164'131,42 грн. заборгованості.

Cуддя Б. Яворський,

при секретарі О. Муравець.

Приватний виконавець - не з`явився.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

СУД ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/770/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МКС Бетон» до Приватного підприємства «РОМБ+» про стягнення 164131,42 грн. заборгованості за договором поставки №2001-01 від 20.01.2023.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.05.2026 позовні вимоги задоволено повністю; присуджено до стягнення з Приватного підприємства «РОМБ+» (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул.Гайдамацька, 7/1, офіс 19; ідентифікаційний код 40395340) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МКС Бетон» (79035, м. Львів, вул. Зелена, 238Б; ідентифікаційний код 37123114) 126963,00 грн основного боргу, 29291,93 грн пені, 5027,65 грн інфляційних втрат, 2848,84 грн 3% річних, 2662,40 грн. судового збору та 9000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Господарським судом Львівської області на примусове виконання ухваленого рішення 22.06.2026 видано відповідний наказ, який перебуває на виконанні у приватного виконавця і за яким 03.07.2026 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №81404380.

20.10.2026 до Господарського суду Львівської області надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Сокіл В.І. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи боржника - Приватного підприємства «РОМБ+» фізичної особи - ОСОБА_1 у справі №914/770/26 до погашення заборгованості по виконавчому документу.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2026 подання передано для розгляду судді Б. Яворському.

Ухвалою від 21.10.2026 суд призначив подання до розгляду в судовому засіданні на 26.10.2027.

У судове засідання 26.10.2026 приватний виконавець не з`явився.

У матерілах подання зазначається, що 03.07.2026 приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №81404380 з примусового виконання наказу №914/770/26, виданого 22.06.2026 Господарським судом Львівської області про стягнення заборгованості. Боржником за виконавчим документом у вказаному виконавчому провадженні є Приватне підприємство «РОМБ+», ідентифікаційний код 37123114. У постанові про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем зазначено обов`язки боржника, передбачені ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з витягом Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань керівником Приватного підприємства «РОМБ+» є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон: серія НОМЕР_2 , виданий 30.10.2018 (орган 4602).

04.08.2026 приватним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника.

Приватний виконавець зазначає, що у межах виконавчого провадження ним вчинялися дії на виконання наказу господарського суду, виносилися постанови про арешт майна боржника, арешт коштів на рахунках в АТ «АКБ «Львів», АТ «ПриватБанк» та АТ «Кредобанк», а також з метою перевірки майнового стану боржника скеровано відповідні вимоги за запити в реєструючі органи.

Згідно відповідей банківських установ, на рахунках боржника недостатньо коштів для виконання постанови №81404380 від 03.07.2026

Згідно з відповіді МВС України від 03.10.2026 за боржником зареєстровано 3 транспортні засоби.

Також приватний виконавець вказав на те, що ним 09.10.2026 та 15.10.2026 було скеровано вимогу та виклик керівнику боржника з вимогою з`явитися для дачі пояснень з приводу виконавчого провадження, однак останній на виклик не з`явився, витребуваної інформації не подав, причини неявки не повідомив. Доказом направлення відповідних документів поштовим відправленням є списки згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, які долучені до подання державного виконавця.

В обґрунтування подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, приватний виконавець зазначив, що боржник не виконав рішення суду, керівник боржника Приватного підприємства «РОМБ+» Крупка Олег Іванович своєю бездіяльністю та недобросовісною поведінкою ухиляється від виконання рішення Господарського суду Львівської області від 25.05.2026 у справі №914/770/26. Відтак, наявність у юридичної особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї рішенням суду, є підставою для обмеження її керівника у праві виїзду за межі України.

Розглянувши матеріали подання, суд дійшов висновку, що подання приватного виконавця підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», боржник зобов`язаний, зокрема, за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Згідно із статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України» встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Конституційний Суд України зазначає про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012). Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" від 05.07.2012 № 15729/07 зазначено, що п. 1 ст. 6 Конвенції, серед іншого, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Тому виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 17.05.2005 у справі «Чіжов проти України» зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пар. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно із ст. 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі «Агрокомплекс проти України» (заява №23465/03) від 06.10.2011, існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі «Бурдов проти Росії», заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа «Юрій Миколайович Іванов проти України», заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).

Таким чином, практика Європейського суду з прав людини однозначно свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на суд є виконання остаточного судового рішення.

Статтею 338 ГПК України встановлено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Відповідно до статті 337 ГПК України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Відповідно до положення ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачає, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

У відповідності до ч. ч. 2, 4 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п. 1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено. Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Суд зазначає, що право приватного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного (приватного) виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що керівник боржника (ПП «РОМБ+») Крупка Олег Іванович ухиляється від виконання обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 19 Закону «Про виконавче провадження».

Суд зазначає, що на керівника боржника покладений обов`язок щодо обов`язковості виконання судового рішення, однак останній не з`явився до приватного виконавця за викликами для надання пояснень, декларацію про майновий стан боржника не надав, причин неприбуття до приватного виконавця не зазначив, хоча належним чином був повідомлений про наявність відкритого виконавчого провадження, так як наказ суду був виданий Господарським судом Львівської області ще 22.06.2026. Жодних заходів, спрямованих на виконання рішення суду, керівник боржника не здійснив. Доказів зворотнього суду не надано.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод права людини вважаються захищеними лише після повного виконання рішення суду. Невиконання судового рішення є порушенням права особи на суд і стаття 6 Конвенції втрачає свій сенс.

У відповідності до п. 8 ст. 19 Закону України «Про державну прикордонну службу України», на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються, зокрема, запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в`їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів, постановами державного виконавця; розшук у пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в`їзду - виїзду, а під час дії воєнного або надзвичайного стану - на блокпостах чи контрольних постах осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань; виконання в установленому порядку інших доручень правоохоронних та уповноважених законом державних органів, у тому числі доручень митних органів щодо інформування митних органів про факт наміру перетинання державного кордону України особами, стосовно яких митними органами було виявлено порушення митних правил.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти).

Таким чином, оскільки на даний час судове рішення не виконано, жодних дій спрямованих на виконання судових рішень боржником не вчинено, суд вважає, що наявні підстави для тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника ПП «РОМБ+» Крупки Олега Івановича до сплати ним заборгованості.

З огляду на вище згадане, суд зазначає, що доводи приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Сокіл Віталії Іванівни знайшли своє підтвердження під час розгляду подання, відповідно до статті 74 ГПК України, що, у свою чергу, доводить факт обізнаності керівника боржника Крупки Олега Івановича із виконавчим провадженням, і, як наслідок, факт ухилення боржника від виконання рішення суду від 25.05.2026 доведений наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи приписи чинного законодавства щодо обов`язковості виконання судових рішень, відповідно до приписів статті 337 ГПК України, п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», суд приходить до висновку, що подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Сокіл Віталії Іванівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи-боржника ПП «РОМБ+» Крупки Олега Івановича підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 233, 234, 235, 337 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Сокіл Віталії Іванівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи - боржника Приватного підприємства «РОМБ+» Крупки Олега Івановича задовольнити.

2. Тимчасово обмежити керівника Приватного підприємства «РОМБ+» громадянина України - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон: серія НОМЕР_2 , виданий 30.10.2018 (орган 4602) у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості по виконавчому провадженню №81404380, що перебуває на виконанні в приватного виконавця Сокіл В.І.

3. Виконання ухвали покласти на Державну прикордонну службу України.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 28.10.2026.

Суддя Яворський Б.І.