Решение № 140993396, 16.10.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2026 р. Справа № 911/1843/24 (911/364/26)

Господарський суд Київської області у складі судді Гребенюк Т.Д., за участю секретаря судового засідання Шульги Т.С., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТ Групп ТД» в особі ліквідатора Бражника Д.С.

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коммодіті Маркет»

про стягення безпідставно набутих коштів

у межах справи про банкрутство

Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТ Групп ТД»

За участі: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТ Групп ТД» (далі боржник, банкрут).

Ухвалою від 18.02.2025, зокрема, відкрито провадження у справі № 911/1843/24 про банкрутство боржника.

Постановою від 03.09.2024 ухвалено відкрити ліквідаційну процедуру; призначити ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бражника Дениса Сергійовича (далі арбітражний керуючий, ліквідатор).

Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом здійснено "03" вересня 2024 р..

Суть спору.

До суду від банкрута в особі ліквідатора надійшов позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коммодіті Маркет» (далі відповідач) про стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 220 000,00 грн.

Позивач у позовні заяві посилався, що банкрутом ТОВ «АВТ Групп ТД», було здійснено перерахування на розрахунковий рахунок відповідача ТОВ «Коммодіті Маркет», грошових коштів у загальному розмірі 11 982 219,91 грн за відсутності договору та відповідних правових підстав.

Ліквідатор вказує, що звертався на адресу відповідача з запитом про отримання копій документів, що є підставою для отримання коштів, проте запит залишився без належної відповіді та реагування, у зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача частину перерахованих коштів у сумі 220 000,00 грн.

Відповідач подав відзив, до якого долучив Договір безпроцентної фінансової допомоги № КМ0809/20-ФД від 08.09.2020 та просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки наданими доказами спростовується безпідставність отримання грошових коштів. Також відповідач вказує, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту - наявність договірних правосвіцдносин унеможливлює застосування способу захист, пепедбаченого ст. 1212 ЦК України - ва використання неналежного способу захситу саме по собі унеможливлює задоволення позовних вимог.

Крім того, відповідач просить суд закрити провадження у справі виходячи з того, відсутності предмету спору між сторонами.

Позивач подав додаткові пояснення щодо предмету і підстав позову зазначивши, що наявність договору не свідчить про відсутність безпідставного набуття грошових коштів відповідачем за рахунок відповідача, оскільки згідно наданого відповідачем Договору відповідачем, як позикодавцем, отримано під позивача, як позичальника, більше коштів аніж надано в позику.

Короткий хід справи.

Ухвалою від 20.02.2026 постановлено відкрити провадження у справі.

Ухвалою від 04.05.2026 постановлено витребувати у АТ «Банк Альянс» докази.

Ухвалою від 08.06.2026 постановлено залишити без розгляду заяву ліквідатора про зміну підстав позову та збільшення позовних вимог.

Ухвалою від 20.08.2026 постановлено витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Коммодіті Маркет» оригінали доказів.

31.08.2026 до суду від відповідача надійшли оригінали доказів на виконання вимог Ухвали від 20.08.2026.

23.09.2026 від відповідача надійшла заява про подання доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Обставини справи

Між відповідачем ТОВ «Коммодіті Маркет» (позикодавець) та позивачем ТОВ «АВТ Групп ТД» (позичальник) укладено Договір безпроцентної фінансової допомоги № КМ0809/20-ФД від 08.09.2020 (далі Договір) /т.1 ас.39/ на наступних умовах.

1. За цим Договором Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти (далі - "позика") у розмірі, встановленому Договором, а Позичальник зобов`язується повернути позику Позикодавцю.

1.2. Позика передається Позичальнику з метою поповнення оборотних коштів.

2.1. Сума позики за Договором становить 20 000 000, 00 грн.

3.1. Позикодавець надає позику в день підписання цього Договору або надає грошові кошти частинами за домовленістю Сторін.

3.2. Позика надається в безготівковому порядку шляхом переведення відповідних коштів на поточний рахунок Позичальника.

3.3. Позикодавець надає позику у вигляді одного або кількох траншів, загальний розмір яких дорівнює розміру позики.

4.1. Позичальник зобов`язаний повернути позику протягом строку, установленого вимогою Позикодавця, який не може бути меншим ніж 10 (десять) днів із дня направлення Позичальнику відповідного повідомлення рекомендованим листом на адресу, зазначену в договорі або врученням повідомлення під розписку.

4.2. Позика повинна бути повернута одноразово або частинами.

4.3. Позика повертається шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця.

4.4. Днем повернення позики (її частини) вважається день зарахування суми позики (її частини) на поточний рахунок Позикодавця.

4.5. У будь-який момент суму позики (її частину) може бути достроково повернено Позичальником у порядку, передбаченому п. 4.3 Договору.

На виконання Договору відповідач, як позикодавець, всього разом переказав позивачу, як позичальнику, - 924 000,00 грн.

Вказане підтверджується інформацією з виписки АТ «Кредитвестбанк» по рахунку банкрута /т.1 ас.182-222/, яка була надана банком ліквідатору разом з листом АТ «Кредитвестбанк» № 23-03/163/бт від 15.05.2026: операція 05.05.2021 року, №док.1467 з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги №КМ0809/20-ФД від 08.09.2020», /т.1 ас.194/.

Позивач, як позичальник, на виконання Договору всього разом переказав відповідачу, як позикодавцю, 16 777 469,91 грн (45000,00 + 16 732 469,91).

Факт перерахування коштів у розмірі 45000,00 грн. підтверджується випискою по рахунку банкрута, відкритому в АТ «Кредобанк», яка наявна в матеріалах справи в електронному вигляді та додана до заяви про зміну підстав позову від 02.06.2026, та надана ліквідатором разом з листом АТ «Кредобанк» № 86-2141бт/26 від 24.04.2026.

Платіж здійснено наступним чином: операція 20.10.2020 року 45000,00 грн, № док. 303, з призначенням платежу: «поверн.. Договір безпроцентної поворотної фінансової допомоги №КМ0809/20-ФД від 08.09.20р.».

Випискою по рахунку банкрута відкритого в АТ «ОТП Банк», яка наявна в матеріалах справи в електронному вигляді та додана до заяви про зміну підстав позову від 02.06.2026, та надана ліквідатором разом з листом АТ «ОТП Банк» від 07.04.2026р. №73-1-1/2261-БТ підтверджується факт переразування 16 732 469,91 грн. позивачем як позичальником відповідачеві як позикодавцю.

Платежі здійснено наступним чином:

- №док. 2643 від 13.10.2020 року на суму 500000,00 з призначенням платежу: «поверн. Договір безпроцентної поворотної фінансової допомоги №КМ0809/20-ФД від 08.09.20р.»;

- №док. 2644 від 13.10.2020 року на суму 270000,00 грн з призначенням платежу: «поверн..Договір безпроцентної поворотної фінансової допомоги №КМ0809/20-ФД від 08.09.20р.»;

- №док. 2651 від 15.10.2020 року на суму 100000,00 грн з призначенням платежу: «поверн..Договір безпроцентної поворотної фінансової допомоги №КМ0809/20-ФД від 08.09.20р.»;

- №док. 2653 від 16.10.2020 року на суму 150000,00 грн з призначенням платежу: «поверн..Договір безпроцентної поворотної фінансової допомоги №КМ0809/20-ФД від 08.09.20р.»;

- №док. 2656 від 16.10.2020 року на суму 274000,00 грн з призначенням платежу: «поверн..Договір безпроцентної поворотної фінансової допомоги №КМ0809/20-ФД від 08.09.20р.»;

- №док. 2657 від 16.10.2020 року на суму 200,00 грн з призначенням платежу: «поверн..Договір безпроцентної поворотної фінансової допомоги №КМ0809/20-ФД від 08.09.20р.»;

- №док. 2660 від 21.10.2020 року на суму 850000,00 грн з призначенням платежу: «поверн..Договір безпроцентної поворотної фінансової допомоги №КМ0809/20-ФД від 08.09.20р.»;

- №док. 2664 26.10.2020 року на суму 200000,00 грн з призначенням платежу: «поверн..Договір безпроцентної поворотної фінансової допомоги №КМ0809/20-ФД від 08.09.20р.»;

- №док. 2745 від 10.12.2020 року на суму 227050,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2755 від 15.12.2020 року на суму 20000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2768 від 23.12.2020 року на суму 35000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2771 від 23.12.2020 року на суму 550000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2774 від 28.12.2020 року на суму 380000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2776 від 29.12.2020 року на суму 140000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2778 від 30.12.2020 року на суму 500000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2779 від 30.12.2020 року на суму 500000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2780 від 30.12.2020 року на суму 54000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2781 від 04.01.2021 року на суму 96500,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2789 від 12.01.2021 року на суму 250000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2799 від 20.01.2021 року на суму 300000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2803 від 21.01.2021 року на суму 48000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2805 від 22.01.2021 року на суму 100000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2809 від 25.01.2021 року на суму 500000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2810 від 25.01.2021 року на суму 495000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2837 від 05.02.2021 року на суму 750000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2839 від 05.02.2021 року на суму 300000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2840 від 05.02.2021 року на суму 5500000 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2845 від 08.02.2021 року на суму 250000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2847 від 09.02.2021 року на суму 70000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2848 09.02.2021 року на суму 200000,00 грн з призначенням платежу:«Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2849 від 10.02.2021 року на суму 320000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2851 від 10.02.2021 року на суму 250000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2852 від 11.02.2021 року на суму 80000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2853 від 11.02.2021 року на суму 200000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2854 від 12.02.2021 року на суму 500000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2855 від 12.02.2021 року на суму 540000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2857 від 16.02.2021 року на суму 220000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2864 від 18.03.2021 року на суму 1130000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2866 від 23.03.2021 року на суму 12000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2868 від 29.03.2021 року на суму 400000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- 2869 від 29.03.2021 року на суму 400000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2870 від 29.03.2021 року на суму 250000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2872 від 29.03.2021 року на суму 298000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2873 від 29.03.2021 року на суму 499000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2875 від 30.03.2021 року на суму 462000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2877 від 30.03.2021 року на суму 92500,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2878 від 31.03.2021 року на суму 460000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2879 від 31.03.2021 року на суму 499000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2883 від 02.04.2021 року на суму 180000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2886 від 05.04.2021 року на суму 11500,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2897 від 23.04.2021 року на суму 238900,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2898 від 28.04.2021 року на суму 63600,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2902 29.04.2021 року на суму 12000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2906 від 11.05.2021 року на суму 300000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2905 від 11.05.2021 року на суму 300000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2907 від 13.05.2021 року на суму 99000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2909 від 17.05.2021 року на суму 65000,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2910 від 18.05.2021 року на суму 5500,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2914 від 03.06.2021 року на суму 542550,00 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.»;

- №док. 2915 від 04.06.2021 року на суму 137169,91 грн з призначенням платежу: «Договір безпроцентної фінансової допомоги№КМ0809/20-ФД від 08.09.2020р. поверн.».

Судом також встановлено, що між сторонами укладено Угоду №1 від 04.06.2021 на наступних умовах /т.1 ас. 136в/.

1. ТОВ «Коммодіті Маркет» надало 02 вересня 2020 року ТОВ «АВТ Групп ТД» фінансову допомогу в розміри 315 000 (триста п`ятнадцять тисяч) грн згідно Договору №КМ0209/20-ФД про надання поворотної фінансової допомоги від 02.09.2020 року.

2. ТОВ «АВТ Групп ТД» станом на 04.06.2021 року має заборгованість перед ТОВ «Коммодіті Маркет» згідно Договору №0209/20-ФД про надання поворотної фінансової допомоги від 02.09.2020 року в розміру 315 000,00 грн.

3. ТОВ «АВТ Групп ТД» станом на 04.06.2021 року зайво перерахувало ТОВ «Коммодіті Маркет» кошти в розмірі 315 000,00 грн, як повернення коштів згідно Договору № КМ0809/20-ФД про надання поворотної фінансової допомоги від 08.09.2020 року.

4. Для спрощення взаємних розрахунків сторони домовилися провести зарахування зайво перерахованих коштів в розмірі 315000,00 грн згідно Договору № КМ0809/20-ФД про надання поворотної фінансової допомоги від 08.09.2020 року в рахунок погашення заборгованості згідно Договору № КМ0209/20-ФД про надання поворотної фінансової допомоги від 02.09.2020 року.

За змістом названої Угоди, сторони дійшли згоди про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в рахунок погашення заборгованості відповідача на суму 315 000,00 грн по Договору № КМ0809/20-ФД від 08.09.2020 року.

Отже, на виконання Договору відповідач - позикодавець всього разом переказав позивачу - позичальнику 924 000,00 грн.

Тоді як Позивач - позичальник всього разом переказав відповідачу - позикодавцю 16777469,91 грн. Сторони також дійшли згоди про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в рахунок погашення заборгованості позивача перед відповідачем по Договору № КМ0209/20-ФД від 02.09.2020 на суму 315 000,00 грн., що не заперечується позивачем. З огляду на це, Суд виснує, що позивачем на виконання Договору № КМ0809/20-ФД від 08.09.2020 року було перераховано відповідповідачеві 16462469,91 грн (16777469,91 - 315000,00).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам в аспекті спірних правовідносин, Суд зазначає наступне.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення (абз 7 пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

За статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, оскільки отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувача), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 ЦК України.

Виходячи з наведених вище міркувань, Суд доходить до висновку, що в спірних правовідносинах присутня сукупність наведених вище умов безпідставного збагачення: збільшення майна у відповідача; втрата майна позивачем; причинний зв`язок між збільшенням майна у відповідача та втратою майна позивачем та відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна у відповідача за рахунок позивача та є підставою для застосування положень ст. 1212 ЦК України.

Судом встановлено, що між відповідачем (позикодавцем) та позивачем (позичальником) було укладено спірний Договір позики на виконання умов якого відповідач надав позивачу у позику 924 000,00 грн, в той час позивач повернув відповідачу більшу суму коштів 16 777 469,91 грн.

Також Судом встановлено, що сторони в Угоді №1 від 04.06.2021 домовилися, що сума заборгованості відповідача перед позивачем зменшується на 315 000,00 грн по спірному Договору, що не заперечується позивачем.

Таким чином, сума переказаних позивачем та безпідставно утримуваних відповідачем коштів становить 15 538 469,91 грн (16 777 469,91 грн - 924 000,00 грн 315 000,00 грн).

Це свідчить про відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна відповідача за рахунок майна позивача у правовідносинах, які виникли між сторонами, а тому, в розумінні ст. 1212 ЦК України, такі кошти підлягають стягненню з відповідача як безпідставно отримані.

Отже, вимоги позивача про стягнення позикових коштів з відповідача у сумі 220 000,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в межах позовних вимог.

Виходячи з наведених міркувань, Суд критично оцінює доводи відповідача про неможливість застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України як такі, що грунтуються на довільному тлумаченні законодавства та суперечать існуючій правозастосовчій практиці.

Щодо заперечень відповідача проти позовних вимог, які мотивовані тим, що між сторонами проведено розрахунки, що підтверджується випискою по рахунку відповідача, який відкрито в АТ «Банк Альянс», Суд зазначає наступне.

В матеріалах справи наявна виписка по рахунку відповідача в АТ «Банк Альянс», яка надана відповідачем /т1 ас.165-168/, та виписка по рахунку відповідача в АТ «Банк Альянс», яка надійшла від АТ «Банк Альянс» на виконання вимог Ухвали від 04.05.2026 та міститься на матеріальному носії - диску /т.1 ас.172/.

Судом встановлено, що виписка, надана відповідачем, та виписка, надана банком, містять різницю у призначеннях платежів в операціях на загальну суму 14 023 230,00 грн.:

- від 18.03.2021 на суму 500 000,00 грн;

- від 28.01.2021 на суму 350 000,00 грн;

- від 27.01.2021 на суму 600 000,00 грн;

- від 22.01.2021 на суму 2 030 000,00 грн;

- від 21.01.2021 на суму 700 000,00 грн;

- від 17.12.2020 на суму 1 800 000,00 грн;

- від 15.12.2020 на суму 900 000,00 грн;

- від 15.12.2020 на суму 630 000,00 грн;

- від 10.12.2020 на суму 1 921 000,00 грн;

- від 04.12.2020 на суму 374 000,00 грн;

- від 18.11.2020 на суму 2 063 480,00 грн;

- від 14.09.2020 на суму 260 000,00 грн;

- від 11.09.2020 на суму 450 000,00 грн;

- від 09.09.2020 на суму 606 100,00 грн;

- від 08.09.2020 на суму 100000,00 грн;

- від 08.09.2020 на суму 200000,00 грн;

- від 08.09.2020 на суму 339100,00 грн;

- від 08.09.2020 на суму 199550,00 грн;

Суд зазначає, що у призначеннях вказаних платежів у виписці, яка надана відповідачем, вказано Договір фінансової допомоги №КМ0809/20-ФД від 08.09.2020, в той час як у виписці, яка надійшла від банку - вказано Договір поставки №0104 від 01.04.2019.

Надаючи правову оцінку вкаазним наявним в матеріалах спрапви доказам, Суд вважає за необхідне зазначити таке.

За договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком /ч.1 ст. 1066 ЦК України/.

Згідно пунктів 62 та 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Відповідно до приписів ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість керує ходом судового процесу та сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 2, 3 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

17.10.2019 набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні, яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України, а саме змінено назву статті 79 ГПК України з Достатність доказів на нову - Вірогідність доказів та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування вірогідності доказів, на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд виснує, що виписка по банківському рахунку відповідача, яка надана суду безпосередньо банком на виконання вимог Ухвали від 04.05.2026, є більш вірогідним доказом на підтвердження призначення здійснених платежів на суму 14 023 230,00 грн. - за Договором поставки №0104 від 01.04.2019, аніж виписка по банківському рахунку відповідача, яка надана відповідачем за той самий період, на підтвердження обставин здійснення розрахунків між сторонами за Договором №КМ0809/20-ФД від 08.09.2020.

Тому Суд відхиляє заперечення відповідача про те, що між сторонами проведено розрахунки за Договором №КМ0809/20-ФД від 08.09.2020 на суму 14 023 230,00 грн.

Щодо заперечень відповідача проти позовних вимог, які мотивовані тим, що між сторонами проведено розрахунки, враховуючи на зміну призначень платежу, Суд зазначає наступне.

Відповідачем до матеріалів справи надано листи банкрута №1109/20-1 від 11.09.2020, №0710/20-1 від 07.10.2020, №1210/20-1 від 12.10.2020, №1210/20-1 від 12.10.2020 (два листи з однаковими реквізитами), №0712/20-1 від 07.12.2020, №0406/21-1 від 04.06.2021, №0604/21-1 від 06.04.2021, №0204/21-3 від 02.04.2021 та листи відповідача №0412/20-1 від 04.12.2020, 0810/20-1 від 08.10.2020, №0104/21 від 01.04.2021, №1012/20-1 від 10.12.2020, №1109/20-1 від 11.09.2020, №1409/20-1 від 14.09.2020, №1712/20-1 від 17.12.2020, №1803/21-1 від 18.03.2021, №1811/20-1 від 18.11.2020, 2201/21-1 від 22.01.2021, №2801/21-1 28.01.2021 якими, як посилається відповідач, було змінено призначенння платежів в розрахунках між сторонами та проведено розрахунки саме за Договором №КМ0809/20-ФД від 08.09.2020.

Суд зазначає, що пунктом 3.7. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22 (далі Інструкція), визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

За змістом п. 3.4. Інструкції платник до настання дати валютування може відкликати кошти, які до зарахування на рахунок отримувача обліковуються в банку, що обслуговує отримувача. Лист про відкликання коштів платник подає до свого банку, який того самого дня надає банку отримувача вказівку про повернення коштів. Банк отримувача, одержавши цю вказівку, цього самого операційного дня перераховує кошти з відповідного рахунку на той самий рахунок у банку платника, з якого вони надійшли, якщо на час надходження вказівки кошти не зараховані на рахунок отримувача, та повідомляє отримувача про відкликання коштів платником.

Відповідно до п. 2.29 зазначеної Інструкції, платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. Платіжні доручення відкликаються лише в повній сумі.

При цьому законодавством чітко передбачено процедуру такого відкликання.

Так, згідно з п. 23.1 ст. 23 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжне доручення може бути відкликане ініціатором переказу в будь-який час до списання суми коштів з його рахунка шляхом подання до банку, що обслуговує цього ініціатора, документа на відкликання. Розрахунковий документ може бути відкликаний тільки в повній сумі.

Пунктом 23.3. ст. 23 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що документ на відкликання може бути як паперовим, так і електронним. Він складається ініціатором у довільній формі та засвідчується ним у встановленому порядку.

Виходячи з системного аналізу змісту положень пункту 23.1 статті 23 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (чинного до 31.07.2022) та пункту 3.4 Інструкції № 22 (чинної до 31.07.2022), "зміна призначення платежу" допускається до моменту списання банком грошових коштів з рахунку платника та включає вчинені дії суб`єктів господарювання щодо: подання до банку документа на відкликання платіжного доручення; заміни інформації (будь-яких відомостей та/або даних), які містяться у однойменному реквізиті платіжного доручення іншою інформацією (відомостями та/або даними) шляхом оформлення нового платіжного доручення.

При цьому поняттям "уточнення призначення платежу" охоплюються вчинені після списання коштів за платіжним дорученням дії конкретних суб`єктів господарювання (платника та отримувача коштів) з внесення окремих несуттєвих правок, виправлення описок, надання уточнень до реквізиту "призначення платежу" платіжного доручення, які повністю не змінюють підставу платежу та здійснюються суб`єктами господарювання за взаємним волевиявленням на договірних засадах, але без участі банку.

Тобто "уточнення призначення платежу" передбачає можливість обміну платника та отримувача коштів листами-уточненнями із внесенням окремих незначних правок, виправленням описок, наданням уточнень до реквізиту "призначення платежу" виконаного платіжного доручення.

Таким чином, основна відмінність між "зміною призначення платежу" та "уточненням призначення платежу" полягає в тому, що з моменту списання банком грошових коштів з рахунку платника "зміна призначення платежу" є недопустимою, натомість з цього моменту стає можливим виключно "уточнення призначення платежу" безпосередньо платником та отримувачем коштів без участі банку, яке може проявлятися, зокрема, в уточненні або назви, або номера, або дати документа (договір, накладна, рахунок тощо), на виконання якого вчинявся платіж, але ні в якому разі не всіх вказаних реквізитів одночасно, що по суті вже означатиме недопустиму "зміну призначення платежу" виконаного платіжного доручення.

Аналогічні за змістом висновки викладені у Постанові Верховного суду у справі №917/1283/21 від 05.09.2023.

В той же час, вказані листи повністю змінюють по суті призначення платежу з одного договору на інший, що не відповідає наведеним положенням законодавства.

Оцінюючи надані відповідачем під час розгляду цього спору та перелічені вище докази на підтверження зміни призначень здійснених між сторонами платежів за стандартом вірогідності, Суд зазначає, що листи про зміну призначень платежу є менш вірогідними доказами на підтвердження призначення здійснених платежів (а отже - на підтвердження відсутності заборгованості), аніж банківські виписки по рахункам сторін в АТ «ОТП Банк», АТ «Кредитвестбанк», АТ "Банк Альянс" та АТ «Кредобанк», які містять інформацію про призначення платежу, яка була зазначена в момент здійснення такого платежу та банківського переказу.

Відтак, Суд відхиляє доводи відповідача щодо наявності взаємного узгодженого волевиявлення сторін (позикодавця та позичальника) про уточнення платежів як підстави проведення всіх розрахунків між сторонами.

Щодо заперечень відповідача проти позовних вимог, які мотивовані тим, що між сторонами проведено розрахунки, що підтверджується актами звірки взаєморозрахунків та оборотно-сальдовими відомостями, Суд зазначає наступне.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію /ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні/.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 48 Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами, які затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 25.06.2003 N 422, підсумкові записи з відомостей переносяться до Оборотно-сальдової відомості, яка використовується для узагальнення даних регістрів бухгалтерського обліку за кожним рахунком бухгалтерського обліку. Оборотно-сальдова відомість складається щомісяця і використовується для записів даних за дебетом і кредитом кожного рахунку окремо. Оборотно-сальдова відомість заповнюється перенесенням кредитових оборотів із регістрів бухгалтерського обліку у дебет відповідних рахунків.

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Він відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій (поставки, надання послуг тощо), оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом із тим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.04.2018р. у справі № 905/1198/17; від 24.10.2018р. у справі № 905/3062/17; від 05.03.2019р. у справі №910/1389/18 та від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17.

Суд зазначає, що згідно Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні оборотно-сальдова відомість не є первинним документом.

Разом з тим відомості, відображені в Актах звірки взаєморозрахунків та оборотно-сальдових відомостях, не підтверджені наявними в матеріалах первинними документами. Відтак, за висновком Суду, Акти звірки взаємних розрахунків, складені між відповідачем та банкрутом та оборотно-сальдові відомості відповідача не є належними та допустимими доказами на підтвердження обставин проведення розрахунків по спірному Договору.

Щодо заперечень відповідача проти позовних вимог, які мотивовані тим, що між сторонами проведено розрахунки, що підтверджується результатами документальної планової перевірки відповідача, Суд зазначає наступне.

В матеріалах справи наявний Акт ДПС України «Про результати документальної планової перевірки відповідача» №19038/Ж5/26-15-07-02-02-01/42721701 від 18.03.2026 /т.2/ас.157-183/, згідно якого:

Перевіркою пунктів № 1-4, 8, 10 - 26 плану перевірки порушень не встановлено.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Коммодіті Маркет» :

1. пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140, п.п. 140.5.4 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 600572 грн., в т.ч. за 2019 на суму 160872 грн., за 2020 на суму 140036 грн., за 2021 на суму 76694 грн., за 2022 на суму 210984 грн., за 2023 на суму 11986 гривень.

2. п. 89 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, у зв`язку із несвоєчасною реєстрацією податкових накладних (розрахунків коригування до податкових накладних) за період січень, лютий, травень, червень 2025.

3. частини 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 року № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції", а саме несвоєчасне повернення валютних коштів у сумі 75 637,50 дол. США (еквів. 2 030 193,71 грн.) за імпортним контрактом № 120721 від 12.07.2021 з компанією «IVERIA INDUSTRIES, LLC» , Грузія.

4. п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) за 2024 рік в частині несвоєчасного декларування КО в звіті про КО.

За змістом ст. 75.1.2. ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування /ч.1 ст. 76 ГПК України/.

Суд зазначає, що результати проведеної документальної перевірки не є належним доказом на підтвердження доводів відповідача про відсутність заборгованості, оскільки предметом документальної перевірки є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, а не встановлення обставин наявності/відсутності господарських зобов`язань перед контрагентами.

Щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі

Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору /п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України/.

Відповідач просить Суд закрити провадження у справі виходячи з того, що між сторонами укладено Договір позики за яким відповідач перерахував позивачу 18 076 949,91 грн, які повернуто позивачем у повному обсязі, а відтак, предмет спору між сторонами відсутній.

Проте, судом встановлено, що у відповідача безпідставно утримує грошові кошти позивача, а відтак, доходить до висновку про наявність предмету спору між сторонами та про відсутність підстав для закриття провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.

Виходячи з приписів ст. 129 ГПК України та з огляду на результати розгляду справи, Суд залишає без задоволення заяву відповідача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 247-252 ГПК України, Господарський суд Київської області -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коммодіті Маркет» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТ Групп ТД» кошти у сумі 220 000,00 грн та 2640,00 грн судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач (Банкрут): Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТ Групп ТД» (07401, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Київська, буд. 94, корп.. 2-В, оф. 1-8, код 40738419);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коммодіті Маркет» (02002, Україна, місто Київ,вулиця Євгена Сверстюка,будинок 11; код ЄДРПОУ 42721701);

Арбітражний керуючий: Бражник Денис Сергійович (свідоцтво № 1955 від 29.10.2020; АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер : НОМЕР_1 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 27.10.2026 року.

Суддя Т.Д. Гребенюк