Постановление суда № 140993363, 28.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

28.10.2026Справа № 910/13667/26Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши

заяву Київської міської ради

про забезпечення позову

у справі № 910/13667/26

за позовом Київської міської ради

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бронко Інвест"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентіво"

про визнання недійсними правочинів

ВСТАНОВИВ:

Київська міська рада (далі позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бронко Інвест" (далі відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентіво" (далі відповідач-2), у якій просить суд визнати недійсними:

- акт № 4 приймання-передачі майна від 13.05.2026 до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентіво" (будівля гараж, літ. "Г", загальною площею 421,3 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Козацька, будинок 122, ідентифікатор об`єкта будівництва: 01.3049174.5039682.20260511.91.0000.53), посвідчений 13.05.2026 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сомовим І.В. за реєстровими номерами: 597, 598;

- акт № 8 приймання-передачі майна від 13.05.2026 до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентіво" (будівля трансформаторна підстанція, літ. "Ж", загальною площею 65,20 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Козацька, будинок 122, ідентифікатор об`єкта будівництва: 01.3049277.5039702.20260508.36.0000.86), посвідчений 13.05.2026 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сомовим І.В. за реєстровими номерами: 609, 610;

- акт № 10 приймання-передачі майна від 13.05.2026 до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентіво" (будівля ангар, літ. "Ф", загальною площею 648,70 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Козацька, будинок 122, ідентифікатор об`єкта будівництва: 01.3049196.5039777.20260508.54.0000.22), посвідчений 13.05.2026 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сомовим І.В. за реєстровими номерами: 615, 616;

- акт № 11 приймання-передачі майна від 13.05.2026 до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентіво" (будівля, літ. "Х", загальною площею 47,70 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Козацька, будинок 122, ідентифікатор об`єкта будівництва: 01.3049113.5039761.20260508.93.0000.77), посвідчений 13.05.2026 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сомовим І.В. за реєстровими номерами: 618, 619;

- акт № 12 приймання-передачі майна від 13.05.2026 до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентіво" (будівля, літ. "Ц", загальною площею 110,50 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Козацька, будинок 122, ідентифікатор об`єкта будівництва: 01.3049244.5039779.20260508.58.0000.57), посвідчений 13.05.2026 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сомовим І.В. за реєстровими номерами: 621, 622.

Одночасно із пред`явленням позовної заяви Київською міською радою подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на будівлю, загальною площею 1293,40 кв.м, що складається з: будівля гараж, літ. "Г", загальною площею 421,3 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Козацька, будинок 122, ідентифікатор об`єкта будівництва: 01.3049174.5039682.20260511.91.0000.53; будівля трансформаторна підстанція, літ. "Ж", загальною площею 65,20 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Козацька, будинок 122, ідентифікатор об`єкта будівництва: 01.3049277.5039702.20260508.36.0000.86; будівля ангар, літ. "Ф", загальною площею 648,70 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Козацька, будинок 122, ідентифікатор об`єкта будівництва: 01.3049196.5039777.20260508.54.0000.22; будівля, літ. "Х", загальною площею 47,70 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Козацька, будинок 122, ідентифікатор об`єкта будівництва: 01.3049113.5039761.20260508.93.0000.77; будівля, літ. "Ц", загальною площею 110,50 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Козацька, будинок 122, ідентифікатор об`єкта будівництва: 01.3049244.5039779.20260508.58.0000.57;

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Рентіво" вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням прав на об`єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:79:288:0003, а саме будівлю, загальною площею 1293,40 кв.м, що складається з: будівля гараж, літ. "Г", загальною площею 421,3 кв.м, ідентифікатор об`єкта будівництва: 01.3049174.5039682.20260511.91.0000.53; будівля трансформаторна підстанція, літ. "Ж", загальною площею 65,20 кв.м, ідентифікатор об`єкта будівництва: 01.3049277.5039702.20260508.36.0000.86; будівля ангар, літ. "Ф", загальною площею 648,70 кв.м, ідентифікатор об`єкта будівництва: 01.3049196.5039777.20260508.54.0000.22; будівля, літ. "Х", загальною площею 47,70 кв.м, ідентифікатор об`єкта будівництва: 01.3049113.5039761.20260508.93.0000.77; будівля, літ. "Ц", загальною площею 110,50 кв.м, ідентифікатор об`єкта будівництва: 01.3049244.5039779.20260508.58.0000.57, що знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Козацька, будинок 122;

- заборони іншим особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з посвідченням будь-яких правочинів, а також вчиняти реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на об`єкти нерухомого майна, що розташовані на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:79:288:0003, а саме будівлю, загальною площею 1293,40 кв.м, що складається з: будівля гараж, літ. "Г", загальною площею 421,3 кв.м, ідентифікатор об`єкта будівництва: 01.3049174.5039682.20260511.91.0000.53; будівля трансформаторна підстанція, літ. "Ж", загальною площею 65,20 кв.м, ідентифікатор об`єкта будівництва: 01.3049277.5039702.20260508.36.0000.86; будівля ангар, літ. "Ф", загальною площею 648,70 кв.м, ідентифікатор об`єкта будівництва: 01.3049196.5039777.20260508.54.0000.22; будівля, літ. "Х", загальною площею 47,70 кв.м, ідентифікатор об`єкта будівництва: 01.3049113.5039761.20260508.93.0000.77; будівля, літ. "Ц", загальною площею 110,50 кв.м, ідентифікатор об`єкта будівництва: 01.3049244.5039779.20260508.58.0000.57, що знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Козацька, будинок 122.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 у справі № 910/3667/26 з відповідача-1 на користь позивача стягнуто 5 086 156,07 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:79:288:0003, на якій розташовані спірні об`єкти нерухомого майна. Водночас, 13.05.2026, тобто після відкриття ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2026 провадження у справі № 910/3667/26, відповідач-1 безоплатно передав належні йому об`єкти нерухомого майна до статутного капіталу відповідача-2 на підставі оспорюваних актів приймання-передачі майна.

Позивач вказує, що у межах виконавчого провадження № 81673958 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 03.08.2026 у справі № 910/3667/26 приватним виконавцем встановлено відсутність у відповідача-1 грошових коштів, цінностей, рухомого та нерухомого майна, на яке можливо звернути стягнення.

Відтак, на думку позивача, невжиття запропонованих заходів забезпечення позову може призвести до вибуття вищезазначеного майна з володіння відповдіача-2, що зумовить необхідність подальшого звернення до суду з іншим позовом задля повернення цього майна.

Розглянувши заяву Київської міської ради про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наступне.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до частин 1, 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених процесуальним законом, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Позивач зазначає, що предметом позову у цій справі є вимоги немайнового характеру, судове рішення, у разі задоволення яких, не вимагатиме примусового виконання, а тому в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Посилаючись на те, що відчуження спірних об`єктів нерухомого майна відповідачем-1 на користь відповідача-2 відбулося вже після звернення позивача до суду з позовом у справі № 910/3667/26, позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову на даній стадії судового процесу може спричинити подальше відчуження спірного нерухомого майна.

Під час вирішення питання забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Системний аналіз положень частини першої статті 136 та статті 137 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені у частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

У вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року в справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Так, позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсними актів № 4, № 8, № 10, № 11, № 12 приймання-передачі майна від 13.05.2026 до статутного капіталу відповідача-2, на підставі яких за відповідачем-2 зареєстровано право власності на спірні об`єкти нерухомого майна.

Отже, наслідком задоволення позову має бути поновлення права власності відповідача-1 на спірні об`єкти нерухомого майна шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відтак обґрунтоване припущення, що невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Верховний Суд у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 зазначив, що можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Суд враховує, що надані позивачем докази підтверджують наявність зареєстрованого права власності відповідача-2 на спірні об`єкти нерухомого майна, що зареєстроване 13.05.2026 на підставі оспорюваних актів приймання-передачі майна.

Окрім того, зі змісту повідомлення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д.В. від 07.10.2026 № 81673958/4073 вбачається, що передача відповідачем-1 належного йому нерухомого майна до статутного капіталу відповідача-2 відбулась після відкриття провадження у справі № 910/3667/26, а у відповідача-1 відсутні грошові кошти та майно, на яке можливо звернути стягнення.

Відтак, з огляду на наявність у відповідача-2 безумовного права відчужувати належні йому об`єкти нерухомого майна, невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити фактичне виконання майбутнього рішення суду в цій справі в разі задоволення позову.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підставою для відмови в державній реєстрації прав є наявність зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом.

Таким чином, накладення арешту на спірні об`єкти нерухомого майна є достатнім та співмірним заходом забезпечення позову в цій справі.

Обраний позивачем захід забезпечення позову, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 22.11.2018 у справі № 902/402/18 та від 21.02.2019 у справі № 904/3168/18, суд вважає адекватним та співрозмірним заходом, спрямованим на запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, який відповідає обставинам справи, спроможний забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача та не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямований лише на збереження існуючого становища сторін до остаточного вирішення спору.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача-2, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

У свою чергу заходи забезпечення позову в частині заборони відповідачу-2 вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням прав на спірні об`єкти нерухомого майна, та заборони іншим особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з посвідченням будь-яких правочинів, а також вчиняти реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на спірні об`єкти нерухомого майна, суд вважає необґрунтованими, оскільки накладення арешту на спірне майно виключає можливість здійснення таких дій.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про можливість застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні об`єкти нерухомого майна.

Необхідності в зустрічному забезпеченні суд не вбачає, оскільки відсутні підстави вважати, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Рентіво" будуть завдані збитки у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 136 - 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Київської міської ради про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на будівлю загальною площею 1293,40 кв.м, що складається з: будівля гараж, літ. "Г", загальною площею 421,3 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Козацька, будинок 122, ідентифікатор об`єкта будівництва: 01.3049174.5039682.20260511.91.0000.53; будівля трансформаторна підстанція, літ. "Ж", загальною площею 65,20 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Козацька, будинок 122, ідентифікатор об`єкта будівництва: 01.3049277.5039702.20260508.36.0000.86; будівля ангар, літ. "Ф", загальною площею 648,70 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Козацька, будинок 122, ідентифікатор об`єкта будівництва: 01.3049196.5039777.20260508.54.0000.22; будівля, літ. "Х", загальною площею 47,70 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Козацька, будинок 122, ідентифікатор об`єкта будівництва: 01.3049113.5039761.20260508.93.0000.77; будівля, літ. "Ц", загальною площею 110,50 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Козацька, будинок 122, ідентифікатор об`єкта будівництва: 01.3049244.5039779.20260508.58.0000.57.

3. У задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову відмовити.

4. Ухвала про забезпечення позову відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" має силу виконавчого документу, набирає законної сили з моменту її підписання (28.10.2026) та може бути пред`явлена до виконання у строк до 28.10.2029 включно.

5. Стягувачем у виконавчому провадженні за цією ухвалою є: Київська міська рада (Україна, 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код: 22883141).

Боржником у виконавчому провадженні за цією ухвалою є:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рентіво" (Україна, 03022, м. Київ, вул. Козацька, буд. 122, офіс 1-А; ідентифікаційний код: 46180288).

6. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Нечай