Решение № 140993196, 28.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.10.2026Справа № 910/5046/26Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Кью джі інвест» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/5046/26

За позовом Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Кью джі інвест» від імені та в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Профінвест»

до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Атлон» від імені та в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Портофін»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «МК 8»

про стягнення 2771764,52 грн

Без виклику (повідомлення) представників учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Кью джі інвест» від імені та в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Профінвест» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Атлон» від імені та в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Портофін» (далі - відповідач) про стягнення 2771764,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу права вимоги за форвардним контрактом та заміну сторони форвардного контракту №Д-ОЗН/01-КВ-051 від 18.12.2025 не сплатив вартість права вимоги у встановлений строк, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення основний борг у розмірі 1680564,76 грн, інфляційні втрати у розмірі 57744,52 грн, проценти за неправомірне користування грошовими коштами у розмірі 16713,56 грн та пеню у розмірі 1016741,68 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду. відкрито провадження у справі №910/5046/26, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено сторонам строки на подачу заяв по суті спору та призначено підготовче засідання у справі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2026 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Атлон» на користь Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Кью джі інвест» основний борг у розмірі 1680564,76 грн, 3% річних у розмірі 16575,43 грн, пеню у розмірі 167181,66 грн, інфляційні втрати у розмірі 57744,52 грн та судовий збір у розмірі 23064,80 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

06.10.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Кью джі інвест» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/5046/26, у якій позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 55606,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2026 прийнято до розгляду заяву Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Кью джі інвест» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/5046/26 та встановлено відповідачу строк протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали на подання до суду заперечень та/або пояснень щодо заяви Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Кью джі інвест» про ухвалення додаткового рішення.

Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд заяви Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Кью джі інвест» про ухвалення додаткового рішення у даній справі, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, втім будь-яких пояснень та/або заперечень не подав.

Зі змісту приписів статті 244 Господарського процесуального кодексу України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2026 у справі №910/5046/26 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем під час розгляду даної справи на оплату послуг професійної правничої допомоги, оскільки представник позивача скористався своїм правом на подання таких доказів протягом 5 днів після ухвалення рішення суду в даній справі у порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення.

Згідно ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

У поданій заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати у розмірі 55606,00 грн на професійну правничу допомогу.

За приписами частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано копії договору про надання правничої (правової) допомоги №11-02/2025 від 11.02.2025, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Смарт Лігал Солюшнз Груп» (далі Адвокатське об`єднання) та Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Кью джі інвест» від імені та в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Профінвест» (далі - клієнт) (далі - договір); додатку №1 до договору про надання правничої (правової) допомоги №11-02/2025 від 11.02.2025; акту надання правничої (правової) допомоги №3 від 05.10.2026; роздруківки із застосунку «Uklon» за 18.06.2026 та за 06.08.2026; платіжної інструкції №146 від 05.10.2026 на суму 55606,00 грн; ордеру на надання правничої допомоги, серії ВІ №1309256 від 13.06.2025; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, серії ПТ №2680 від 26.03.2019.

Відповідно до пункту 1.1 договору клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати Клієнту правничу (правову) допомогу, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правничу (правову) допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання.

Згідно пункту 1.2 договору правнича (правова) допомога включає в себе: захист прав та представництво інтересів Клієнта в усіх судах, передбачених чинним законодавством України, в тому числі, в місцевих загальних, господарських, адміністративних судах, апеляційних судах, вищих спеціалізованих судах, Верховному Суді під час розгляду будь-яких справ, визначених Клієнтом; збір та правовий аналіз інформації, документів та матеріалів; надання усних та письмових консультацій та роз?яснень щодо правових питань; складання та подання від імені Клієнта процесуальних документів, скарг, клопотань, заяв, претензій, позовних заяв, апеляційних, касаційних скарг тощо; представництво Клієнта в органах державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, у відносинах з юридичними та фізичними особами; консультування Клієнта з будь-яких юридичних питань та підготовку відповідних меморандумів та юридичних висновків; підготовку контрактів, договорів, актів, статутів, установчих документів, заяв, позовних заяв, скарг, клопотань та інших документів юридичного характеру; представництво та /або захист прав та законних інтересів у кримінальному провадженні незалежно від процесуального статусу Клієнта під час досудового розслідування кримінального провадження, судового провадження у першій інстанції, судового провадження з перегляду судових рішень, виконання судового рішення з усіма процесуальними правами сторони та інших учасників кримінального провадження; виконання окремих доручень Клієнта.

За умовами пункту 2.1 договору адвокатське об`'єднання за цим договором має право: представляти інтереси Клієнта під час розгляду будь - яких справ з усіма процесуальними правами, які надано законом позивачу, відповідачу, третій особі, в тому числі, з правом пред?явлення позову, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання повністю або частково позову, зміни підстав або предмета позову, укладання мирової угоди, оскарження рішення суду, подавати апеляційні та касаційні скарги, письмові пояснення, заяви, відзиви, відповіді на відзиви, пояснення, вимоги, клопотання, скарги, заперечення та інші необхідні процесуальні документи; брати участь у розгляді справ у судах, подавати від імені Клієнта документи, включаючи заяви відповідного змісту, отримувати будь-які документи (довідки), сплачувати належні платежі; підписувати інші документи в межах наданих повноважень, а також знайомитися з матеріалами справ, робити виписки, запити, заявляти клопотання тощо, давати усні або письмові пояснення, заявляти відводи, подавати та підписувати документи, в тому числі, позовні заяви, скарги, апеляції, касації, клопотання, письмові пояснення тощо, одержувати будь-які документи, в тому числі, поштові та телеграфні перекази, поштову, телеграфну і всякого іншого роду кореспонденцію, включаючи цінні та рекомендовані листи, а також документи від усіх осіб, фізичних чи юридичних, включаючи органи державної влади та управління, підприємства усіх форм власності, установи, організації, що стосуватимуться прав та законних інтересів Клієнта; брати участь у слідчих діях з усіма процесуальними правами наданими свідку, заявнику, потерпілому, його представнику, підозрюваному, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцю тимчасово вилученого майна, обвинуваченому (підсудному), засудженому, виправданому, особі, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування, їхнім захисникам та законним представникам, іншій особі, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; здійснювати захист, представництво та надавати інші види правничої (правової) допомоги Клієнту в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Пунктом 2.4 договору встановлено, що підписанням цього договору Клієнт надає згоду на залучення Адвокатським об`єднанням/адвокатом помічника адвоката до вчинення наступних дій: брати участь у попередній підготовці судових справ до розгляду та підготовки документів, в т.ч. процесуальних; за дорученням адвоката отримувати відповіді на адвокатські запити, робити витяги з матеріалів адвокатського досьє, робити копії та витяги з документів, наданих у розпорядження адвоката клієнтом; бути присутнім під час консультацій адвоката, під час проведення слідчих дій та в судових засіданнях; збирати документи та інші матеріали, необхідні адвокату для виконання прийнятих ним доручень; виконувати доручення правового характеру, вести за дорученням та під контролем адвоката нескладні судові справи та надавати консультації з питань законодавства; у нескладних справах за дорученням адвоката знайомитися з матеріалами справи, робити виписки та копії; за дорученням адвоката, подавати документи (заяви, клопотання, позови, пояснення тошо) виготовлені адвокатом, за підписом і зазначенням процесуального статусу адвоката, в підрозділи правоохоронних та судових органів, до компетенції яких віднесено реєстрацію таких документів, за виключенням випадків подання процесуальних документів в самому процесі слідчої, процесуальної дії, або судовому засіданні; здійснювати інші дії, не заборонені законодавством.

Клієнт зобов`язується: сплатити гонорар (винагороду) за надану правничу (правову) допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання; своєчасно забезпечувати Адвокатське об`єднання всім необхідним для виконання даних йому доручень, передбачених цим Договором, у тому числі документами в потрібній кількості примірників (пункт 4.1 договору).

Відповідно до пункту 5.1 договору за надання правничої (правової) допомоги Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню гонорар (винагороду) відповідно до рахунків, наданих Адвокатським об`єднанням, які розраховуються та оплачуються в порядку, визначеному в Додатку №1 до даного договору.

Договір набуває чинності в день підписання договору і діє до моменту його припинення, як передбачено нижче (пункт 9.1 договору).

11.02.2025 року сторонами було погоджено додаток №1 до договору про надання правничої (правової) допомоги №11-02/2025 від 11.02.2025 (далі додаток №1 до договору), за умовами пункту 1 якого сторони встановили, що гонорар (винагорода) за надану правничу (правову) допомогу визначається як загальна сума гонорарів та витрат. Гонорар розраховується шляхом множення кількості годин, витрачених адвокатами на надання правничої (правової) допомоги, на відповідні ставки, відповідно до процедури, що визначена цим договором та додатком до нього.

Пунктом 2 додатку №1 до договору встановлено, що для визначення суми Гонорару Адвокатське об`єднання веде облік часу, витраченого його адвокатами на надання правничої (правової) допомоги. Мінімальною одиницею оплачуваного часу вважається 1/10 години, а для участі у судовому засіданні, якщо тривалість судового засідання становить менше однієї години, мінімальною одиницею вважається одна година. Адвокатське об`єднання нараховуватиме Гонорари за будь-яку роботу, що виконується в інтересах Клієнта у зв`язку з наданням Послуг, включаючи, але не обмежуючись: вивчення та аналіз документів; підготовка документів; дослідження юридичних питань; участь у переговорах; візити в суди та інші державні органи, підготовка до та участь у судових засіданнях, засіданнях та слуханнях інших органів; відрядження (включаючи час, витрачений на дорогу та очікування). При підрахунку часу, витраченого на дорогу чи очікування судових засідань, засідань, слухань інших органів чи зустрічей з посадовими особами чи працівниками таких органів застосовується коефіцієнт 0,5. Даний підпункт не поширюється на облік часу у відрядженні. Час у відрядженні обліковується за правилами, зазначеними в п. 3 даного Додатку.

Відповідно до пункту 4 додатку №1 до договору погодинні ставки адвокатів: адвокат-партнер - 9000,00 гривень; адвокат - 6000,00 гривень; помічник адвоката - 3000,00 гривень.

Згідно пункту 5 додатку №1 до договору протягом 3 (трьох) днів з моменту підписання даного договору Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню попередню оплату в розмірі 189 000,00 гривень, які в подальшому враховуються в рахунок оплати гонорару за надану правничу (правову) допомогу. Адвокатське об`єднання вправі не розпочинати надання правничої (правової) допомоги до моменту отримання передоплати. Сума передоплати не повертається.

За можливості Адвокатське об`єднання доручатиме виконання замовлень Клієнта адвокатам із найнижчими ставками, які мають знання та досвід, необхідні для виконання доручення. Адвокатське об`єднання вживатиме всіх належних заходів, щоб звести до мінімуму кількість адвокатів, залучених до виконання доручення Клієнта (пункт 6 додатку №1 до договору).

Пунктом 7 додатку №1 до договору встановлено, що кожний адвокат / юрист буде вести облік часу, витраченого у зв`язку з кожним Проектом, а також облік витрат, пов`язаних з таким Проектом. До рахунку, який виставляється Клієнту, додається опис наданих Послуг.

Відповідно до пункту 8 додатку №1 до договору клієнт погоджується відшкодувати Адвокатському об`єднанню будь-які Звичайні Витрати, в тому числі витрати на поштові відправлення, транспортні витрати, витрати на виготовлення копій документів, тощо.

Згідно пункту 9 додатку №1 до договору клієнт погоджується відшкодовувати Адвокатському об`єднанню будь-які доцільні витрати, на поїздки, пов`язані зі справами Клієнта, та відповідні витрати на проживання, підтвердженням яких є рахунки або квитанції та інші документи, видані постачальниками відповідних послуг.

За наслідками наданих послуг з правничої (правової) допомоги між адвокатським об`єднанням та клієнтом 05.10.2026 року було підписано акт надання правничої (правової) допомоги №3 (далі - акт), яким сторони встановили, що за період з 01.04.2026 по 29.09.2026 року (справа №910/5046/26) виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги): підготовка позовної заяви у справі №910/5046/26 (Аналіз документів (доказів) наданих АТ "ЗНВКІФ "Кью Джі Інвест", підготовка тексту позовної заяви, подача позову до Господарського суду міста Києва (через підсистему ЄСІДС ("Електронний Суд"), кількість годин 6,17, сума 37020,00 грн; підготовка клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі №910/5046/26 (Підготовка тексту заяви та подача вказаної заяви Господарського суду міста Києва (через підсистему ЄСІДС "Електронний Суд"), кількість годин 0,27, сума 1620,00 грн; підготовка заяви щодо виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 18.06.2026 у справі №910/5046/26 (Направлення копії позовної заяви третій особі ТОВ «МК-8» та надання належних доказів направлення до суду першої інстанції через підсистему ЄСІДС "Електронний Суд"), кількість годин 0,30, сума 1800,00 грн; підготовка заяви про уточнення позовних вимог у справі №910/5046/26 (підготовка тексту заяви та подача вказаної заяви Господарського суду міста Києва (через підсистему ЄСІДС "Електронний Суд"), кількість годин 0,27, сума 1500,00 грн; аналіз заяви АТ "ЗНВКІФ "Атлон" про зменшення розміру пені, 3 % річних та інфляційних втрат у справі №910/5046/26, кількість годин 0,25, сума 1500,00 грн; представництво інтересів клієнта адвокатом та участь у підготовчому судовому засіданні у справі №910/5046/26, призначеному на 18.06.2026 о 16:15 год., кількість годин 0,10, сума 600,00 грн; представництво інтересів клієнта адвокатом та участь у підготовчому судовому засіданні у справі №910/5046/26, призначеному на 06.08.2026 о 14:30 год., кількість годин 0,03, сума 180,00 грн; представництво інтересів клієнта адвокатом та участь у судовому засіданні з розгляду справи по суті у справі №910/5046/26, призначеному на 17.09.2026 о 15:00 год., кількість годин 0,20, сума 1200,00 грн; проїзд адвоката до суду та зворотний проїзд, а також витрачений час на очікування початку підготовчого судового засідання у справі №910/5046/26, призначеному на 18.06.2026 о 16:15 год., кількість годин 0,87, сума 2610,00 грн; проїзд адвоката до суду та зворотний проїзд, а також витрачений час на очікування початку підготовчого судового засідання у справі №910/5046/26 призначеному на 06.08.2026 о 14:30 год., кількість годин 1,37, сума 4110,00 грн; проїзд адвоката до суду та зворотний проїзд, а також витрачений час на очікування початку судового засідання з розгляду справи по суті у справі №910/5046/26, призначеному на 17.09.2026 о 15:00 год., кількість годин 0,92, сума 2760,00 грн. Всього кількість годин 10,73 год., на суму 54900,00 грн.

Крім того, в акті сторони погодили витрати: проїзд адвоката до Господарського суду міста Києва та зворотний проїзд, для участі в судовому засіданні у справі №910/5046/26, призначеного на 06.08.2026 о 16:40 год., на суму 370,00 грн; проїзд адвоката до Господарського суду міста Києва та зворотний проїзд, для участі в судовому засіданні у справі №910/5046/26, призначеного на 18.06.2026 о 16:15 год., на суму 336,00 грн. Всього витрат на суму 706,00 грн.

На виконання умов договору, позивачем було сплачено на користь адвокатського об`єднання вартість наданих послуг з правничої допомоги в сумі 55606,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №146 від 05.10.2026.

З урахуванням наданих доказів, позивач вказує про понесення витрат у розмірі 55606,00 грн за надану правничу допомогу в межах справи №910/5046/26.

Судом встановлено, що Крилевець Євгеній Сергійович є адвокатом в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: - фіксованого розміру; - погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та постанові Верховного Суду від 30.01.2024 року у справі №904/9441/21 наголошено на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

В той же час, Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові №922/445/19 від 03.10.2019 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Тобто, «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку викладеному у вищевказаній постанові.

При цьому, у постанові від 05.10.2021 у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2022 у справі №910/429/21 та від 11.11.2022 у справі №909/50/22.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України").

Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права, викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №922/2666/21.

У той же час, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг (п. 2 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 6 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Передбачене частиною шостою статті 129 Господарського процесуального кодексу України поняття "істотне перевищення суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку" є оціночним та залежить від конкретних обставин справи. Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі №910/7540/19.

У позовній заяві позивач вказував, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу становить 45000,00 грн, водночас, подаючи заяву про стягнення понесених витрат на правничу допомогу, визначено суму, що становить 55606,00 грн.

У контексті положень частини 6 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що під час вирішення питання щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу необхідно враховувати не лише їх фактичне підтвердження документами, але й обґрунтованість такого перевищення відносно попереднього (орієнтовного) розрахунку, заявленого у позові.

Отже, заявник зобов`язаний довести, що перевищення витрат не могло бути передбаченим під час подання попереднього розрахунку, а такі витрати є наслідком об`єктивних та непередбачуваних обставин, які виникли у ході розгляду справи.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, адвокатом було виконано передбачуваний обсяг дій, необхідних для належного представництва інтересів клієнта, а саме: підготовлено та подано позовну заяву до суду, подано низку процесуальних заяв, клопотань, а також забезпечено участь у судових засіданнях.

Вказані дії відповідають процесуальній поведінці сторони у господарському спорі та прямо передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України, що свідчить про відсутність ознак непередбачуваності чи виходу за межі звичайного обсягу правничої допомоги.

Таким чином, суд приходить висновку, що надані послуги з правничої допомоги значною мірою не виходили за межі попередньо визначеного орієнтовного розрахунку витрат на професійну правничу допомогу, та не вимагали від представника позивача вчинення додаткових, нерегламентованих процесуальним законодавством дій.

При цьому, посилання позивача на те, що попередній орієнтований розрахунок витрат на правничу допомогу було розраховано виходячи з необхідності проведення двох судових засідань у справі та відсутності потреби у залученні третьої особи у справі, як обґрунтування суми перевищення витрат на професійну правничу допомогу зазначеної у попередньому (орієнтовному) розрахунку, судом не приймаються, оскільки, на переконання суду, проведення у справі трьох судових засідань для розгляду справи та одного для оголошення судового рішення не могли потягнути обсяг витрат, який перевищує попередньо заявлений на понад десять тисяч. Не може обґрунтувати такий обсяг і залучення у справу третьої особи, яка в ході розгляду даного спору навіть не скористалась правом на подання будь-яких пояснень, що могли б вимагати від позивача зворотної процесуальної реакції, тим більш, що заяву про залучення третьої особи подавав сам позивач.

Судом також враховано, що даний спір не є спором значної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку із неналежним виконанням договорів і регулюються нормами Цивільного кодексу України, та спірні правовідносини не передбачають необхідності дослідження адвокатом і застосування великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів. До того ж, правовідносини у аналогічних спорах з АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Атлон» про стягнення несплаченої вартості права вимоги, вже були предметом судового розгляду у Господарському суді міста Києва, що свідчить про наявність сформульованих підходів до застосування норм матеріального права в даній категорії спорів.

Разом з тим, суд зазначає, що участь представника позивача у розгляді такої справи не вимагала вчинення значних процесуальних дій, оскільки правові питання вже були предметом дослідження у подібних справах, дії представника позивача зводилися переважно до участі у судових засіданнях та подання заяв по суті спору, що не створює підстав для визнання таких дій надмірними чи такими, що вимагають значних ресурсів.

Водночас, як вбачається із наданого позивачем акту, частиною правової допомоги є подання до суду різного роду заяв, зокрема, підготовка заяви про уточнення позовних вимог у справі №910/5046/26 (підготовка тексту заяви та подача вказаної заяви Господарського суду міста Києва (через підсистему ЄСІДС "Електронний Суд") та підготовка заяви щодо виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 18.06.2026 у справі №910/5046/26 (Направлення копії позовної заяви третій особі ТОВ «МК-8» та надання належних доказів направлення до суду першої інстанції через підсистему ЄСІДС "Електронний Суд")

В контексті означеного слід зауважити, що подання до суду різного роду заяв, клопотань, пояснень та заперечень є важливим, але не визначальним елементом правничої допомоги. Судом враховано, що подача таких заяв спрямована на уточнення процесуальної та правової позицій сторони, втім їх значення є вторинним у співвідношенні із значенням заяв по суті спору, які містять основні аргументи, способи захисту, підкріплені відповідними доказами, на які сторона покладається для захисту своїх прав та інтересів.

На переконання суду, ефективність правничої допомоги визначається, передусім, якістю формування заяв по суті спору, які виступають основою для оцінки судом матеріально-правової позиції сторін, а тому саме ґрунтовність, системність і правова обґрунтованість таких заяв мають вирішальний вплив на результативність судового розгляду, у той час як процесуальні заяви та клопотання виконують лише допоміжну роль.

Окрім того, суд не може прийняти, як належну послугу: «аналіз заяви АТ "ЗНВКІФ "Атлон" про зменшення розміру пені, 3 % річних та інфляційних втрат у справі №910/5046/26», оскільки результат такого аналізу не був відтворений та/або акумульований у відповідну процесуальну дію, як то подання заперечень чи пояснень, які б у повній мірі могли б підтвердити надання зазначеного виду правничої допомоги.

У даному випадку, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу адвоката, суд дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази та встановлені судом фактичні обставини справи не є безумовною підставою для стягнення судом витрат на професійну правничу допомогу з відповідача саме в розмірі 55606,00 грн, адже цей розмір має бути документально обґрунтований, відповідати критерію розумної дійсності та необхідності таких витрат.

Відтак, беручи до уваги те, що суду необхідно надати оцінку розміру витрат сторони на правничу допомогу з урахуванням всіх аспектів і категорії складності справи, враховуючи предмет спору та заявлені позовні вимоги у співвідношенні до заявлених витрат на правову допомогу, приймаючи до уваги надані позивачеві послуги та зважаючи на обсяг і зміст наданих позивачем під час судового розгляду справи №910/5046/26 процесуальних документів, суд приходить до висновку, що зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу до розміру 20000,00 грн від попередньо заявленої суми, яка є завищеною, відповідатиме критерію пропорційності і розумності.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши надані представником позивача докази, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, рівень складності, характер спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, а також їх значення для спору, та висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Як вбачається зі змісту поданої позивачем заяви про розподіл судових витрат та ухвалення додаткового рішення у справі, останній просить суд стягнути з відповідача також витрати на проїзди (в тому числі зворотні) адвоката на таксі до Господарського суду міста Києва, для участі в судових засіданнях у справі №910/5046/26 на загальну суму 706,00 грн, у підтвердження чого надає роздруківки із застосунку «Uklon» за 18.06.2026 та за 06.08.2026

Вирішуючи питання про відшкодування витрат стороні, пов`язаних із прибуттям до суду, необхідно виходити з конкретних обставин справи, зважаючи на вид транспорту, яким скористалась особа, а також документи, подані нею на підтвердження здійснення цих витрат. Якщо на підтвердження здійснених стороною витрат, пов`язаних із прибуттям до суду, подано документи щодо проїзду транспортом загального користування, то такі витрати повинні бути відшкодовані у розмірі вартості квитка, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством. Такі витрати також можуть бути відшкодовані у розмірі витрат на пально-мастильні матеріали, з урахуванням встановлених норм за 1 кілометр пробігу, якщо вони підтверджені документально (правовий висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 01.08.2024 у справі №904/2768/23).

З додатку № 1 до договору вбачається, що клієнт погоджується відшкодовувати Адвокатському об`єднанню будь-які звичайні витрати, в тому числі транспортні витрати.

Однак, суд зазначає, що умовами додатку № 1 до договору не визначено, що проїзд здійснюється саме на таксі.

Суд враховує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи їх необхідність.

З урахуванням викладеного, враховуючи територіальну віддаленість суду та місцезнаходження адвоката, з огляду на відсутність в договорі умови про використання адвокатом саме послуг таксі, суд дійшов висновку, що витрати адвоката позивача на послуги таксі в сумі 706,00 грн не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Кью джі інвест» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/5046/26 задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Атлон» (04123, м. Київ, вул. Межова (Подільський р-н), буд. 23; ідентифікаційний код 40393232) на користь Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Кью джі інвест» (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 17, поверх 8; ідентифікаційний код 43428236) професійну правничу допомогу у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн 00 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання додатковим рішенням суду законної сили.

4. В іншій частині заяви Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Кью джі інвест» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/5046/26 відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 28.10.2026.

СуддяТ.В. Васильченко