Постановление суда № 140992805, 28.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про повернення зустрічної позовної заяви

28.10.2026м. ДніпроСправа № 904/6076/26Суддя Ліпинський О.В. , розглянувши матеріали

за зустрічним позовом Фізичної особи підприємця Козяріної Світлани Валентинівни

до Дніпропетровського колективного виробничо-комерційного підприємства «Металопласт»

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІЧНІ ДРІБНИЦІ»

про визнання права власності намайновий пай у натурі та визнання недійсною нової редакції Статуту

СУТЬ СПОРУ

Дніпропетровське колективне виробничо-комерційне підприємство «Металопласт» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до

Фізичної особи підприємця Козяріної Світлани Валентинівни (надалі -Відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічні дрібниці» (надалі -Відповідач-2), в якому просить суд:

- зобов`язати Відповідача-1 звільнити та повернути Позивачу за актом приймання-передачі нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Артельна, 10, а саме: поліровочну дільницю, щитову, дільницю вібрoобробки.

- зобов`язати Відповідача-2 звільнити та повернути Позивачу звільнити нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Артельна, 10, які фактично використовуються ним на підставі договору суборенди №3 від 01.01.2025 року.

Заявлені вимоги мотивовано тим, що на підставі Договору оренди приміщення від 02.10.2023 року Позивач передав Відповідачу-1 в термінове платне володіння й користування з правом передання в суборенду, із подальшим викупом за адресою: вул. Артельна, 10, полірувальну дільницю, щитову № 2, дільницю віброобробки.

На підставі Договору суборенди № 3 від 01.01.2025 року Відповідач-1 передав Відповідачу-2 в строкове платне користування складське приміщення, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Артельна, 10 склад загальною площею 300 кв.м.

За доводами Позивача, Договір оренди приміщення з Відповідачем-1 припинив свою дію 02.09.2026 року, через сплив строку на який його було укладено. За викладених обставин, Позивач вимагає від Відповідача-1 та Відповідача-2 звільнення орендованого приміщення та повернення його за актом приймання-передачі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2026 року позовну заяву залишено без руху на підставі ст. 164 ГПК України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

19.10.2026 року, після усунення Позивачем недоліків позовної заяви, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 904/6076/26 за правилами загального позовного провадження.

23.10.2026 року на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява Фізичної особи підприємця Козяріної Світлани Валентинівни, за змістом якої Позивач за зустрічним позовом просить визнати за ним право власності на майновий пай у натурі у вигляді ізольованого виробничого приміщення цеху площею 288 кв.м., розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Артельна, буд. 10, а також визнати недійсною нову редакцію Статуту Дніпропетровського колективного виробничо-комерційного підприємства «Металопласт» від 25.10.2024 року.

Разом із зустрічною позовною заявою подано заяву про забезпечення позову.

Відповідно до частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови взаємопов`язаності позовів та доцільності їх спільного розгляду, зокрема, якщо вони виникають з одних правовідносин або якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю чи частково задоволення первісного позову.

Згідно із частиною шостою статті 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, повертається заявнику ухвалою суду.

У постанові від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а вимоги за ними можуть зараховуватися. При цьому подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право первісного позивача.

Отже, для прийняття зустрічного позову необхідно встановити не лише фактичний зв`язок між заявленими вимогами, а й те, що їх спільний розгляд є доцільним з огляду на характер спірних правовідносин та можливий вплив результату розгляду зустрічного позову на вирішення первісного спору.

Як убачається з первісної позовної заяви, позивач просить зобов`язати відповідачів звільнити та повернути за актом приймання-передачі майно, передане в оренду, у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди.

Предметом договору оренди визначено полірувальну дільницю, щитову № 2 та віброобробну дільницю без зазначення площі відповідних об`єктів.

Водночас за договором суборенди, укладеним Відповідачем-1 з Відповідачем-2, об`єктом суборенди визначено складське приміщення площею 300 кв.м.

Натомість у зустрічній позовній заяві Відповідач-1 просить визнати за ним право на майновий пай у натурі у вигляді ізольованого виробничого приміщення цеху площею 288 кв.м, обґрунтовуючи вимогу належністю йому майнового паю в колективній власності підприємства та правом на його виділення в натурі.

Таким чином, у первісному позові, договорі суборенди та зустрічному позові наведено різні описи майна за найменуванням, функціональним призначенням і площею.

При цьому зі змісту зустрічної позовної заяви та наведених у ній обставин не вбачається належного обґрунтування того, що приміщення, на яке позивач просить визнати право на майновий пай у натурі, є саме тим об`єктом або частиною об`єкта, який є предметом договору оренди та щодо якого заявлено первісний позов.

Саме по собі розташування майна на території одного підприємства, його використання у виробничій діяльності або тривале фактичне користування ним не є достатнім для висновку про тотожність об`єктів, опис яких у відповідних документах відрізняється.

Водночас сама по собі можливість впливу результату розгляду зустрічного позову на вирішення первісного спору не може ґрунтуватися виключно на припущенні про те, що задоволення вимоги про визнання права на майновий пай у натурі зумовить перехід до позивача за зустрічним позовом права на майно, яке є предметом договору оренди.

Для такого висновку необхідно встановити юридичний зв`язок між об`єктом, щодо якого заявлено вимогу про виділення майнового паю в натурі, та майном, повернення якого вимагається за первісним позовом. Однак у зустрічній позовній заяві такого зв`язку належним чином не обґрунтовано.

За таких обставин відсутність належно обґрунтованого зв`язку між об`єктами, яких стосуються відповідні вимоги, не дає підстав зробити висновок, що задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Крім того, зі змісту зустрічної позовної заяви вбачається, що позивач обґрунтовує свою вимогу належністю йому майнового паю та правом на його виділення в натурі, а не наявністю вже набутого права власності саме на приміщення, повернення якого вимагається за первісним позовом.

Наведені ним обставини щодо виникнення майнового паю, спадкування часток, тривалого користування приміщенням та його відновлення за власні кошти самі по собі не свідчать про те, що конкретне майно було передано йому у власність у встановленому порядку, а також не розкривають юридичного механізму, за яким реалізація права на майновий пай впливає на обов`язок повернути майно після припинення договору оренди.

При цьому суд не вирішує питання про наявність у позивача права на майновий пай або можливість його виділення в натурі у вигляді відповідного приміщення по суті. Наведені обставини оцінюються виключно для визначення процесуальних передумов спільного розгляду позовів, установлених статтею 180 ГПК України.

Щодо вимоги про визнання недійсною нової редакції статуту підприємства, то її підставами є твердження про незаконне виключення позивача зі складу співвласників підприємства та порушення порядку зміни установчих документів.

Вирішення цієї вимоги потребує встановлення обставин, пов`язаних із корпоративним статусом позивача та правомірністю зміни статуту підприємства. Водночас у зустрічній позовній заяві не наведено обставин, які б свідчили, що саме визнання недійсною нової редакції статуту усуватиме правові підстави первісної вимоги про повернення майна після припинення оренди.

Сам факт оспорювання статуту з мотивів порушення прав співвласника не свідчить про виникнення у нього права власності на конкретний об`єкт нерухомості або про припинення обов`язку повернути цей об`єкт за договором оренди.

Отже, первісний позов спрямований на захист права орендодавця вимагати повернення майна у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди, тоді як зустрічні вимоги стосуються визнання права на майновий пай у натурі та оспорювання корпоративного статусу позивача.

При цьому позивачем за зустрічним позовом не наведено належного обґрунтування тотожності майна, якого стосуються первісний та зустрічний позови, а також юридичного механізму, за яким задоволення заявлених зустрічних вимог виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову.

За таких обставин суд доходить висновку, що заявлені вимоги не відповідають критеріям взаємопов`язаності та доцільності спільного розгляду, установленим частиною другою статті 180 ГПК України.

Відповідно до частини шостої статті 180 ГПК України зустрічна позовна заява підлягає поверненню заявнику.

Оскільки заяву про забезпечення зустрічного позову подано разом із зустрічною позовною заявою, яка підлягає поверненню заявнику, заява про забезпечення також підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 140, 180, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Зустрічний позов Фізичної особи-підприємця Козяріної Світлани Валентинівни та заяву про забезпечення зустрічного позову - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.В. Ліпинський