№ 140991246, 27.10.2026, Миронівський районний суд Київської області

27.10.2026

Єдиний унікальний № 371/1336/26

провадження № 3/371/356/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Миронівка

ЄУН 371/1336/26

Провадження № 3/371/356/26

Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О.,

за участі захисника Ящука Л.А.,

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, порушену відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: квартира під номером АДРЕСА_1 , працює слюсарем ПрАТ «МЗВКК»,

за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И Л А :

У провадженні судді Миронівського районного суду Київської області Геліч Т.В. перебувала справа про адміністративне правопорушення, порушена відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП. Справа надійшла до суду 09 липня 2026 року.

11 вересня 2026 року, на підставі розпорядження керівника апарату №519 від 11 вересня 2026 року, здійснено повторний автоматизований розподіл справи про адміністративне правопорушення. За протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 вересня 2026 року справу передано для розгляду судді Капшук Л.О.

За обставинами адміністративного правопорушення ОСОБА_1 04 липня 2026 року о 20 годині 08 хвилин керував транспортним засобом автомобілем марки «Opel Zafira», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вулицею Соборності міста Миронівка Обухівського району Київської області, поблизу будинку під номером 50, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння.

Огляд порушника на стан алкогольного сп`яніння проводився з використанням спеціального технічного приладу газоаналізатора «Drager «Alcotest 6810». Показник алкоголю становить 2,26 проміле.

04 серпня 2026 року захисник Ящук Л.А. подав клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивував наступним.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б вказували на вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Відеозапис правопорушення є одним з основних доказів вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Проте, доданий до справи відеозапис є неналежним та недопустимим доказом, оскільки відеозйомка обставин вчинення адміністративного правопорушення не велася безперервно. Зокрема, вона не велася з 20:43:06 до 20:58:33.

Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено відомості про назву технічного приладу, за допомогою якого здійснювався відеозапис, його серію та номер, а також не вказано, що до протоколу про адміністративне правопорушення додається відеозапис фіксації факту вчинення адміністративного правопорушення.

Натомість, згідно висновку Верховного Суду, викладеному в його постанові від 15 листопада 2018 року у справі №524/5536/17, відеозапис, поданий на підтвердження порушення правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом при відсутності посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.

Згідно відеозапису та долученого до протоколу про адміністративне правопорушення акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння з використанням поліцейським газоаналізатора Alcotest 6810 Aram 3621.

Однак, долучений до справи відеозапис не містить чітких даних про згоду ОСОБА_1 з результатами проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння. Зокрема, на питання поліцейського «В лікарню не поїдем, згодні ..» ОСОБА_1 відповіді не дав (файл МР 00000_00000020260704200838_0004А 20:18:55).

Також не є належним та допустимим доказом згоди ОСОБА_1 з результатами проведенного поліцейським з використанням газоаналізатора Alcotest Drager 6810 його огляду на стан алкогольного сп`яніння долучений до протоколу про адміністративне правопорушення акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, оскільки, як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 своїм підписом у данному акті підтвердив лише результати огляду на стан сп`яніння, а не свою згоду з цими результатами ( файл МР400000_00000020260704205833_0008А 21:02:16).

Натомість, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 постійно заперечував факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Тому, за вказаних обставин, поліцейський мав запропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, оформивши таку пропозицію відповідним направленням, що зроблено не було.

Долучене до протоколу про адміністративне правопорушення направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, належним та допустимим доказом не є, оскільки факт складання 04 липня 2026 року о 20 год 20 хв даного направлення на місці події інспектором СРПП ВП №2 Обухівського РУП старшим лейтенантом поліції Паніним Д.Г. не лише не підтверджується, але і спростовується наявним у справі відеозаписом.

Поліцейський увів в оману ОСОБА_1 щодо обставин підписання ним роздруківки тестування з газоагалізатора Alcotest Drager 6810, вказавши на те, що ОСОБА_1 має поставити підпис за отримання тимчасового дозволу на керування транспортним засобом, а не за ознайомлення з результатами тесту ( файл МР4 00000_00000020260704205833_0008А 21:01:57).

На наявному у справі відеозапису також не зафіксовано обставини складання протоколу про адміністративне правопорушення та обставини відібрання пояснення від ОСОБА_1 . При цьому, як вбачається з відеозапису, при підписанні написаного поліцейськими пояснення ОСОБА_1 не був належно ознайомлений із його змістом (файл МР4 00000_00000020260704205833_0008А 21:03:15).

Відеозапис не підтверджує, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 у повному обсязі були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, що є грубим порушенням вимог частини четвертої статті 256 КУпАП. Фактично роз`яснення прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, обмежилось лише повідомленням поліцейського про право ОСОБА_1 відмовитися від дачі пояснень.

Нероз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, в момент складання протоколу про адміністративне правопорушення його процесуальних прав або ж відсутність відповідної відмітки про неможливість реалізації роз`яснення таких, є завадою для забезпечення справедливого судового розгляду та захисту прав особи.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom, п.161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту».

Ті факти, що докази, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, є неналежними, а протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №710779 сам по собі не може бути беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, виключають наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

На підставі викладеного просив провадження у справі закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП,

В судовому засіданні при розгляді справи ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що того дня він алкогольні напої не вживав. Його зупинили співробітники поліції за те, що він нібито не пропустив людей на пішоходному переході. Поліцейський запідозрив, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Напередодні він отримав звістку про те, що загинув його товариш, тому перебував у такому стані, що співробітникам поліції могло здатися, що він п`яний. Тому йому запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Він пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, погодився з його результатами. Але повідомив, що показники могли бути неправильними. У нього були такі сумніви і під час огляду. Потім йому сказали вийти з автомобіля для того, щоб підписати документи. Оскільки він погано бачить, то він не міг прочитати, що він підписує. Йому сказали, що там нічого страшного немає. Йому нічого не повідомляли. Думав, що відносно нього складено постанову за те, що він не пропустив пішоходів, тому підписав. Під час складання протоколу на місце події прийшла його дружина, яку він не встиг забрати з вокзалу. Дружина підішла вже після огляду на стан алкогольного сп`яніння. Дружина теж сказала, що нічого страшного немає і сказала підписувати. Вони того дня дуже поспішали, оскільки мали свої справи. Не погоджується з тим фактом, що перебував у стані алкогольного сп`яніння, і під час складання протоколу теж не погоджувався. Зазначив, що йому не пропонували пройти огляд в закладі охорони здоров`я.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення захисник підтримав вимоги клопатання, просив закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засідання зазначила, що вона є дружиною ОСОБА_1 . Того дня він мав її забрати біля залізничного переїзду. Вона бачила, що навпроти міської ради стоїть машина і мигають фари. Телефоном чоловік сказав, що зараз приїде. Вона чекала досить довго, потім зателефонувала ще раз. На телефонний дзвінок відповів співробітник поліції та повідомив, що ОСОБА_1 знаходиться біля них і що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Вона була шокована, оскільки ОСОБА_1 уже десять років не вживає спиртних напоїв, є учасником бойових дій та раніше періодично проходив лікування. Наразі лікування йому не допомогає.

Свідок суперечливо повідомила про те, що ОСОБА_1 був випивший, потім уточнила, що коли він хвилюється, то має такий вигляд, ніби випивший. Вона до нього вже звикла, знайомі знають, що це такий його нормальний стан. Для сторонніх він має вигляд п`яного. В той період чоловік перебував в тяжкому психологічному стані, тому вона подумала, що він пив. Запаху алкоголю від чоловіка не чула, проте припускала, що він міг випити від стресу, тому і сварила його. Крім того, прилад показав стан сп`яніння. Вдома після прийому ліків ОСОБА_1 став почувати себе краще. У відповідь на чергове питання почала наполягати на тому, що її чоловік того дня п`яний не був.

Також свідок пояснила, що ОСОБА_1 з результатами огляду не погоджувався. Їй співробіттники подліції пояснили, що максимум, що йому призначать, це громадські роботи. Вона вже хотіла викликати швидку, тому і сказала, щоб ОСОБА_1 підписував матеріали. Направлення в лікарню на огляд ОСОБА_1 не давали. Матеріали складав поліцейський, який сидів у автомобілі. Інший поліцейський, який стояв біля автомобіля, з ними спілкувався, він був з камерою. Відеозапис з місця події вона не бачила. Намагалася домовитися з працівниками поліції, щоб не забрали автомобіль на штрафмайданчик.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

У відповідності до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінюючи надані на підтвердження події адміністративного правопорушення та досліджені в судовому засіданні докази, суд зазначає таке.

На підставі статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до положень частини другої статті 16 вказаного Закону, водій, серед іншого, зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Згідно з пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі по тексту ПДР) учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 1.9. ПДР передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2.9 А ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає настання відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 266 КУпАП встановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведено в порядку, передбаченому статтею 266 КУпАП, з використанням спеціального технічного приладу «Drager «Alcotest 6810». Показник алкоголю становить 2,26 проміле.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення порушник надавав пояснення, за змістом яких 04 липня 2026 року до нього зателефонували та повідомили, що загинув його товариш, тому він вжив алкогольні напої, сів за кермо автомобіля «Opel Zafira», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та поїхав по дружину на залізничний вокзал у місто Миронівка, був зупинений співробітниками поліції. Протокол про адміністративне правопорушення підписав та отримав його копію.

Складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам, установленим статтею 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції № 1376, є належним, допустимим та достовірним доказом у справі, який сумніву не викликає.

До матеріалів справи про адміністративне правопорушення додано носій інформації у вигляді DVD-R диску із відеозаписами з пристрою, закріпленого на однострій. Відеозаписи досліджено при розгляді справи.

Із відеозаписів слідує, що співробітники поліції зупинили транспортний засіб автомобіль марки «Opel Zafira», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався вулицею Соборності міста Миронівка Обухівського району Київської області. За кермом транспортного засобу на момент зупинки перебував ОСОБА_1 . Співробітники поліції повідомили про причину зупинки, запропонували надати документи для перевірки. ОСОБА_1 надав посвідчення водія. Під час спілкування зі співробітниками поліції мав дивну поведінку, плутався в документах, неодноразово задавав співробітникам поліції одні і ті ж питання. Пояснив співробітникам поліції, що їде на вокзал зустрічати дружину.

Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 співробітник поліції виявив та повідомив йому ознаки алкогольного сп`яніння: вказав за різкий запах алкоголю з порожнини рота, проте водій заперечив факт вживання алкогольних напоїв того дня, пояснив, що вживав алкоголь позавчора. В розмові зі співробітниками поліції водій продовжував плутати документи та мав запізнілу реацію.

На пропозицію співробітника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатора «Drager «Alcotest 6810» ОСОБА_1 спочатку почав говорити, що він поспішає і немає часу, згодом погодився.

Під час огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 робив вигляд, що не розуміє процес проходження огляду. Співробітники поліції декілька разів пояснювали йому, як потрібно продувати прилад та розпочинали процедуру спочатку з підстав неправильного проходження водієм тестування з посиланням на неможливість здійснення одного безперевного видиху. Співробітник поліції роз`яснив, що подальші такі дії буде розцінено як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Після чого ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager «Alcotest «6810».

Після огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 повідомлено, що показник алкоголю становить 2,26 проміле, що перевищує допустиму норму в десять разів. ОСОБА_1 продовжував заперечувати факт вживання алкогольних напоїв, проте результат огляду він не заперечував, вказав, що із результатом згідний. Такі дії водія зафіксовано на 10 хвилині 10 секунд відеозапису 00000_00000020260704200838_0004A. Співробітник поліції повідомив, що у разі незгоди з результатом огляду він може пройти огляд у закладі охорони здоров`я. Водій бажання пройти огляд у закладі охорони здоров`я бажання не виявив та продовжував заперечувати факт вживання алкогольних напоїв. Співробітник поліції перепитав ОСОБА_1 про те, чи згодний він з результатом огляду. На 10 хвилині 26 секунд відеозапису 00000_00000020260704200838_0004A ОСОБА_1 відповів, що результат правильний. Співробітник поліції повідомив, що за результатами огляду водія на стан алкогольного сп`яніння буде складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП та постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення інших правил дорожнього руху.

Співробітник поліції повторно перепитав ОСОБА_1 чи вживав він алкоголь в той день. ОСОБА_1 почав говорити, що алкогольні напої вживав учора. До котрої години вчора пив не пам`ятає. Почав просити співробітників поліції, щоб вони його відпустили зустріти дружину з вокзалу. Співробітник поліції повідомив, що в такому стані він вже не зможе нікуди їхати, пояснив, що керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння могло призвезти до жахливих наслідків. ОСОБА_1 отримав телефонний дзвінок від дружини та передав телефон співробітнику поліції, який його дружині пояснив, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння та не може нікуди їхати.

Після цього ОСОБА_1 почав сперечатися зі співробітниками поліції, вказував, що прилад не одразу показав результат. Поліцейський пояснив, що він має інші ознаки алкогольного сп`яніння, а тому його стан є очевидним. На 07 хвилині 09 секунд відеозапису 00000_00000020260704202601_0006A водій, похитуючись, виходить з автомобіля та повідомляє, що тепер він буде нагліти. Пред`являв претензії співробітникам поліції щодо ремонту доріг, поводив себе зухвало.

На 10 хвилині 51 секунд відеозапису на місце події прибула дружина ОСОБА_1 (свідок ОСОБА_2 ) та почала пояснювати, що чоловік взагалі не п`є, проте позавчора в них згорів гараж, а вчора він отримав повідомлення про загибель товариша. Зазначила, що її чоловік поранений і хворий, проте не стала заперечувати, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Просила співробітників поліці на перший раз пробачити її чоловіка та відпустити. Співробітники поліції повідомили, що відносно її чоловіка будуть складені матеріали про адміністративні правопорушення. ОСОБА_1 визнав, що він не правий. Під час спілкування зі співробітниками поліції ОСОБА_1 та його дружина декілька разів пропонували щось дати поліцейським, щоб ті не складали протокол про адміністративне правопорушення. Співробітник поліції пояснив наслідки таких дій та зауважив, що ОСОБА_1 на пішоходному переході міг збити дітей. Дружина ОСОБА_1 перепитувала, що її чоловікові буде за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Співробітники поліції пояснили, що за вчинення вказаного правопорушення передбачено штраф у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування на строк один рік, проте відповідне рішення приймає суд. Дружина ОСОБА_1 продовжувала висловлювати пропозиції домовитися.

Співробітники поліції пояснили, що вони можуть лише дозволи сісти їй за кермо, у разі наявності у неї посвідчення водія відповідної категорії, щоб не забирати автомобіль на штрафмайданчик.

Дружина ОСОБА_1 почала запитувати, чи налаштований був пристрій, за допомогою якого ОСОБА_1 проходив огляд. Співробітник поліції повідомив, що пристрій налаштований, проте, якщо її чоловік не погоджується із результатом огляду, то він має пройти огляд у закладі охорони здоров`я. На що дружина ОСОБА_1 відповіла відмовою та почала сварити чоловіка за вчинені ним дії, запитувала навіщо він пив та чому сів за кермо в такому стані, вказала, що він сам винуватий. Вказані дії дружини ОСОБА_1 відображені на відеозаписі 00000_00000020260704205833_0008A.

Після складання співробітниками поліції адміністративних матеріалів ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення та отримав його копію. Надав пояснення щодо події адміністративного правопорушення.

Обставини, які зазначені в протоколі, узгоджуються із дослідженим судом відеозаписом, наданим працівниками поліції, на якому достатньо повно відображені події, які відбувалися 04 липня 2026 року за участю водія ОСОБА_1 . Відеозаписи свідчать про дотримання Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог статті 266 КУпАП.

Підстави вважати вказані відеозаписи недопустимим доказом у суду відсутні, оскільки на них зафіксовані усі процесуальні дії, які мав вчинити співробітник поліції при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення.

В діях ОСОБА_1 співробітниками патрульної поліції виявлено факти вчинення декількох правопорушень. За виявленими фактами працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП та постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за частиною п`ятою статті 121 КУпАП.

Ці обставини підтверджені даними постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7491692 від 04 липня 2026 року.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, підтверджується даними письмових матеріалів справи: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 710779, складеного 04 липня 2026 року, результатів огляду технічним приладом газоаналізатором «Drager «Alcotest 6810», направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04 липня 2026 року, акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 04 липня 2026 року, відеозаписами правопорушення.

Оцінені судом вищевказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності, вони є належними, допустимими та достатніми, а сукупність цих доказів є достатньою для прийняття відповідного процесуального рішення.

При прийнятті рішення відсутні будь-які підстави, які б давали можливість суду вважати, що досліджені докази є сумнівними та неправдивими, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи.

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Порушень вимог КУпАП, які б могли потягнути за собою визнання доказів недопустимими, судом не встановлено.

В діях ОСОБА_1 , якими порушено вимоги пункту 2.9 А ПДР, є склад адміністративного правопорушення. Відповідальність за вчинене правопорушення настає за частиною першою статті 130 КУпАП.

При цьому суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п. 43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Мотиви захисника ОСОБА_1 адвоката Ящука Л.А. суд оцінює критично, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам, що мали місце та підверджені належними і достатніми доказами.

Мотиви захисника про те, що додані до протоколу докази не є належними та допустимими в тому числі з тих підстав, що відеозйомка не велася безперервно, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено відомості про назву технічного приладу, за допомогою якого здійснювався відеозапис, його серію та номер, а також не вказано, що до протоколу про адміністративне правопорушення додається відеозапис фіксації факту вчинення адміністративного правопорушення з посиланням на висновок Верховного Суду в постанові від 15 листопада 2018 року у справі №524/5536/17, не є переконливими.

Згідно пунктів 4, 5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Розділом ІІІ вищевказаної Інструкції передбачено порядок застосування відеореєстраторів, встановлених на службових транспортних засобах, а саме: відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія; включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

Той факт, що наявні в матеріалах справи відеозапис є розділеним на окремі файли, а відеофіксація не здійснювалася безперервно від зупинки транспортного засобу до закінчення складення працівниками поліції протоколу, не є підставою для закриття провадження у справі.

Всупереч доводам захисника суд вважає наданий відеозапис належним та допустимим доказом у справі, оскільки на одному із відеозаписів безперервно та чітко зафіксовано зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 легковим автомобілем, роз`яснення причини зупинки та проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Водночас, керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

Крім того, за висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 15 листопада 2018 року у справі №524/5536/17, на який посилається захисник, відеозапис правопорушення не визнається належним доказом, якщо в постанові про адміністративне правопорушення відсутні відомості про технічний засіб (прилад), за допомогою якого цей запис було здійснено.

Вказаний висновок неможу бути застосований у випадку не зазначення відомостей про технічний засіб (прилад), за допомогою якого було здійснено відеофіксацію події правопорушення, у протоколі про адміністративне правопорушення.

Положення статті 256 КУпАП, яка регулює зміст протоколу про адміністративне правопорушення, та положення Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року № 1395 не вимагають зазначення засобу відеофіксації у протоколі про адміністративне правопорушення.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не роз`яснено права та обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, суд відхиляє, оскільки згідно графи 13 « Підпис особи, якій роз`яснено права та обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП та яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи» протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №710779, складеного 04 липня 2026 року, містить підпис ОСОБА_1 , вказаний факт також підтверджується записом із нагрудного відеореєстратора працівника поліції, який відображає підписання протоколу ОСОБА_1 , зокрема і щодо роз`яснення йому прав та обов`язків.

Не заслуговують на увагу мотиви захисника про те, що долучений до справи відеозапис не містить чітких даних про згоду ОСОБА_1 з результатами проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння. Такі мотиви спростовуються даними дослідженого в судовому засіданні відеозапису події правопорушення, згідно з якими водій то заперечував факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, то визнавав цей факт, погоджувався з результатами огляду, повідомляв, що вони правильні, співробітником поліції йому неодноразово було роз`яснено можливість проходження огляду у закладі охорони здоров`я.

Також в ході огляду відеозапису не встановлено факту введення в оману ОСОБА_1 щодо обставин підписання ним роздруківки тестування з газоагалізатора співробітником поліції.

Той факт, що відеозаписом не зафіксовано весь процес складання співробітником поліції протоколу про адміністративне правопорушення, відібрання пояснення від ОСОБА_1 та факт складання направлення на огляд до закладу охорони здоров`я, не свідчить про те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам, установленим статтею 256 КУпАП та Інструкції, та не свідчить про недопустимість зібраних доказів.

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Порушень вимог КУпАП, які б могли потягнути за собою визнання доказів недопустимими, судом не встановлено.

Оцінені судом вищевказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності, вони є належними, допустимими та достатніми, а сукупність цих доказів є достатньою для прийняття відповідного процесуального рішення. Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав ставити під сумнів достовірність зібраних у справі доказів.

При цьому суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п. 43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Свідок ОСОБА_2 надала суперечливі пояснення щодо обставин події. Посилаючись на ті обставини, що алкогольні напої того дня її чоловік не вживав, просто мав такий вигляд після отриманого стресу, пояснити, чому вона намагалася про щось домовитися зі співробітниками поліції та чому сварила чоловіка за вживання алкоголю та за керування транспортним засобом в стані алкогольнорго сп`яніння на місці події пояснити не змогла. Посилаючись на ті обставини, що її чоловік з результатами огляду не погоджувався, не могла підтвердити, чи чула вказане від нього. Крім того свідок не була присутня під час проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння.

З огляду на досліджені судом докази, пояснення свідка ОСОБА_2 суд вважає неправдивими. Ці пояснення суперечать встановленим при розгляді справи обставинам, та є такими, що направлені на надання ОСОБА_1 допомоги в уникненні адміністративної відповідальності за скоєне.

Наведені захисником Чалого С.П. у клопотанні про закриття провадження у справі та в судовому засіданні мотиви не заслуговують на увагу та розцінюються як такі, що також спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Суд звертає увагу, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, яке з урахуванням положень статтей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

До особи, що притягується до адміністративної відповідальності, в межах санкції частини першої статті 130 КУпАП, необхідно застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

На підставі статті 40-1 КУпАП, з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись статтями 23, 33, 40-1, частиною першою статті 130, статтями 245, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 піддати адміністративному стягненню за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Штраф підлягає сплаті на рахунок ГУК у Київ. обл./м.Київ/21081300, номер рахунку UA488999980313030149000010001, код ЄДРПОУ 37955989, код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Розяснити ОСОБА_1 що, згідно зі статтею 307 КУпАП, штраф ним має бути сплачений не пізніше ніж через пятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через пятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі сплати штрафу у строк, передбачений статтею 307 КУпАП, копію платіжного документу необхідно подати до Миронівського районного суду Київської області.

З урахуванням приписів частини другої статті 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.

При примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника ОСОБА_1 стягнути подвійний розмір штрафу, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Судовий збір підлягає сплаті на рахунок ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, номер рахунку UА908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом десятиденного строку з дня винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Л.О. Капшук