№ 140990909, 27.10.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1983/26

Номер провадження 3/289/750/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2026 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Сіренко Н.С., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

02.09.2026 о 15:19 в м. Радомишль, вул. Старокиївська, буд. 2, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував т.з. ВАЗ 210700-20, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився в законному порядку на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатора Drаger 6820, тест №814, проба позитивна 3,71 проміле, водій з результатом згоден, чим порушив п. 2.9.а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 27.09.2026 о 15:14 в м. Радомишль, вул. Карпенка, 1, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ВАЗ 210700-20, д.н.з. НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль Мазда 6, д.н.з. НОМЕР_3 , що рухався, власник ОСОБА_2 . Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим було завдано матеріальної шкоди, травмованих немає, чим порушив п. 10.9 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Таким чином, справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП слід об`єднати в одне провадження та розглядати одночасно.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення за його заявкою документу «Судова повістка про виклик до суду» у додаток «Viber», що підтверджується Довідками про доставку повідомлення від 13.10.2026 та 16.10.2026. Жодних заяв та клопотань щодо відкладення розгляду справи від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не надійшло.

Відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»). Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона, яка задіяна ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також слід зазначити, що положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, 130 КУпАП, без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при цьому неявка ОСОБА_1 в даному випадку не перешкоджає суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, оскільки на підставі ст. 129 Конституції України, суд, здійснюючи правосуддя повинен це зробити в розумні строки.

За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення та тягне за собою необґрунтовані процесуальні витрати.

Дослідивши матеріали справи, у тому числі переглянувши відеозапис з нагрудного відеореєстратора інспектора патрульної поліції, приходжу до наступного.

Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за № 1306, ці Правила, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

За керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно п. 10.9 ПДР під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Та відповідно до ст. 124 КУпАП учасники дорожнього руху несуть відповідальність за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена зібраними і дослідженими належними і допустимими доказами, а саме:

- протоколами про адміністративні правопорушення від 02.09.2026 серії № 662182 та від 27.09.2026 серії ЕПР1 №782555, які відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, містять виклад суті вчинених правопорушень та являються джерелом доказової інформації про події правопорушення та особу, яка їх вчинила, а отже, є належними та допустимими доказами у справі, зі змістом протоколів ОСОБА_1 ознайомлений;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з зазначенням виявлених ознак сп`яніння та результатом огляду на стан сп`яніння: 3,71 ‰, з результатами згоден « ОСОБА_1 підпис згоден»;

- результатом приладу Drager Alcotest 6820 від 02.09.2026 з результатом 3,71‰, з підписом особи, що тестують та інспектора поліції;

- відеозаписами з камери патрульного автомобіля та нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , виявлення ознак алкогольного сп`яніння, згода водія пройти огляд на місці зупинки, проходження огляду. Згода водія з результатом огляду підтверджена особистим підписом ОСОБА_1 в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- схемою місця ДТП, яка сталася 27.09.2026, в якій зазначені пошкодження транспортних засобів, зі схемою водії ознайомлені, зауважень не зазначили;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 27.09.2026, в яких він повідомляє, що рухався зі сторони заправки «БРСМ» в напрямку вул. Карпенка, в цей час від магазину «Комфорт» рухався заднім ходом автомобіль ВАЗ21070 синього кольору, побачивши це ОСОБА_2 загальмував та почав сигналити, але водій ВАЗ не зважав на це, в результаті відбулося зіткнення та пошкодження автомобілів;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 27.09.2026, в яких він повідомляє, що купив в магазині 0,5 л горілки, випив її та почав рухатися заднім ходом і під час руху не помітив автомобіль Мазда 6, який рухався позаду, внаслідок чого здійснив наїзд на даний автомобіль.

Вказані документи, відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами в справі про адміністративне правопорушення і узгоджуються між собою.

Дії ОСОБА_1 за вказаними фактами кваліфікую за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, та за ст. 124 КУпАП, як порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

При цьому суд враховує висловлену у справі «О`Галлоран та Фанціс проти Сполученого Королівства» позицію Європейського суду з прав людини про те, що будь-яка особа, яка керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та керування автомобілем потенційно може завдати серйозної шкоди і ті, хто реалізували таке право, тим самим погодились нести відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 1.10 ПДР водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

За таких обставин, при вирішенні питання щодо застосування до особи такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, в межах розгляду справи за КУпАП суд має виходити зі змісту поняття водій, визначеного ч. 2 ст. 30 КУпАП (позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами...), що узгоджується із роз`ясненням, яке міститься в п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зі змісту якого слідує, що суди не вправі застосовувати таке стягнення, як позбавлення права керувати транспортними засобами, тоді, коли винна особа взагалі його не має.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 не отримував та не має посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

Виходячи з наведеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, значний суспільний резонанс справ зазначеної категорії, беручи до уваги, що умисні протиправні дії правопорушника безпосередньо створюють загрозу для інших учасників дорожнього руху та оточуючих, призвели до спричинення матеріальних збитків, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку скоєного адміністративного правопорушення, враховуючи особу правопорушника, а також інші обставини, що мають істотне значення, вважаю за необхідне у відношенні ОСОБА_1 , застосувати адміністративне стягнення з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, у вигляді штрафу, визнавши його таким, що забезпечить мету адміністративного стягнення у вигляді належної міри відповідальності за вчинення правопорушення, з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, стягується судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40-1, 124, 130, 268, 280, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП за №289/1983/26 провадження № 3/289/750/26 та справа № 289/2136/26 провадження 3/289/723/26 в одне провадження, якому присвоїти єдиний унікальний номер справи 289/1983/26 провадження 3/289/750/26.

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення :

- за ч. 1 ст. 130 КУпАП штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч грн 00 коп.) гривень;

- за статтею 124 КУпАП - штраф у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят грн 00 коп.) гривень;

На підставі статті 36 КУпАП визначити остаточне стягнення ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч грн 00 коп.) гривень.

Штраф належить стягнути на рахунок: Отримувач: ГУК у м. Житомирській обл./ Житомир. 21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; р/р: UA368999980313060149000006001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу: «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 гривень на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до суду, який виніс постанову про накладення штрафу.

У разі несплати штрафу у встановлений строк з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу у порядку примусового виконання постанови відповідно до ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з моменту її винесення.

Строк звернення постанови суду до виконання протягом трьох місяців з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Наталія СІРЕНКО

Постанова набирає законної сили ____ 202__