Решение № 140990525, 26.10.2026, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/655/26

Провадження № 2/162/502/2026

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

26 жовтня 2026 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області у складі судді Глинянчука В.Д., з участю секретаря судового засідання Смаль Т.П., розглянувши справу за цивільним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

1. Відомості про рух справи. Заяви і клопотання, процесуальні дії у справі.

Позовна заява надійшла до Любешівського районного суду Волинської області 31липня 2026 року.

Ухвалою від 05 серпня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

Розгляд справи відкладався у зв`язку із задоволенням клопотання представника позивача про витребування доказів.

На призначену дату судового розгляду 26 жовтня 2026 року сторони не з`явилися.

У позовній заяві представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі ТОВ «Юніт Капітал») просить про розгляд справи у відсутності сторони позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Ухвалою від 26 жовтня 2026 року постановлено провести заочний розгляд цієї справи.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.

2. Стислий виклад позиції позивача.

ТОВ «Юніт Капітал» у позовній заяві вказує, що 20 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» (далі ТОВ «ФК Кредіплюс») та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 205608 на суму 13514 гривень.

ОСОБА_1 не виконувала своїх зобов`язань за кредитним договором внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідно до договору факторингу № 03042026 від 03 квітня 2026 року ТОВ «ФК Кредіплюс» передало ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «Юніт Капітал» доводить, що набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , на загальну суму 24656,99 гривень кредитної заборгованості відповідно до кредитного договору № 205608, з яких 13514 гривень заборгованість по тілу кредиту, 8441,99 гривень відсотки, 601 гривня комісія, 2100 гривень заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 22556,99 гривень.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідачки судові витрати: 2662,40 гривні судового збору, 7000 гривень витрат на правничу допомогу.

3. Стислий виклад позиції відповідача.

Відповідачка ОСОБА_1 будь-яких заяв по суті справи не подала.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 205608, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора. За умовами кредитного договору ТОВ «ФК «Кредіплюс» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 13514 гривень. Кредит надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 10000,36 гривень на № рахунку/картки ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у національній валюті; у розмірі 3513,64 гривень шляхом погашення ОСОБА_1 заборгованості за комісією, нарахованою згідно з пунктом 2.5 індивідуальної частини. Відповідно до кредитного договору комісія за надання кредиту складає 3513,64 гривень, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 26 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.1 цієї індивідуальної частини. Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 360% річних. Загальний строк кредитування за цим договором складає 98 днів з 20 жовтня 2025 року по 26 січня 2026 (п. 2.3, п. 2.6 кредитного договору). Відповідно до п. 2.4 кредитного договору знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1 гривня, стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100 гривень.

На виконання ухвали суду АТ «Приватбанк» надало інформацію про підтвердження зарахування грошових коштів у розмірі 10000,36 гривень на належну ОСОБА_1 платіжну картку № НОМЕР_1 .

Таким чином, сторони погодили усі істотні умови кредитування та відповідачка отримала кошти шляхом зарахування 10000,36 гривень на банківську картку. При цьому, ТОВ «ФК Кредіплюс» за рахунок оговореної в договорі суми кредиту (13514 гривень) одразу списало комісію за надання кредиту у розмірі 3513,64 гривень.

Згідно з карткою обліку виконання договору № 205608 у відповідачки перед ТОВ «ФК Кредіплюс» виникла заборгованість за Кредитним договором у сумі 24656 гривень 99 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту 13514 гривень, заборгованість за відсотками 8441 гривень 99 копійок, заборгованість за пенею - 2100 гривень, заборгованість за комісією 601 гривня.

Між ТОВ «ФК Кредіплюс» як клієнтом і ТОВ «Юніт Капітал» як фактором 03 квітня 2026 року укладено договір факторингу № 03042026, згідно з умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах визначених цим договором.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимог № 1 від 03 квітня 2026 року ТОВ «ФК Кредіплюс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 205608 на суму 24656,99 гривень, з яких: 13514 гривень заборгованість по тілу кредиту, 8441,99 гривень заборгованість по відсотках, 601 гривня комісія, 2100 гривень заборгованість по штрафах/пені.

У позовній заяві позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог становить 22556,99 гривень.

5. Норми права, які застосував суд.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 89 ЦПК встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно із статтею 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 526 ЦК встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності зі статтею 629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 639 ЦК, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин першої, третьої статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до частини другої статті 1056-1 ЦК розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Згідно з пунктами 4, 10, 11 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживче кредитування правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно із статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 у належний спосіб уклала з ТОВ «ФК Кредіплюс» кредитний договір на отримання споживчого кредиту. При цьому відповідачка була ознайомлена з усіма істотними умовами кредитування та отримала вказані кошти шляхом їх переказу позивачем на банківський картковий рахунок.

Відповідно до поданих позивачем доказів відповідачка порушує свої зобов`язання за кредитним договором. Пред`явлені до стягнення суми в частині заборгованості по тілу кредиту та відсотках відповідають існуючим між сторонами правовідносинам.

Між тим, ТОВ «Юніт Капітал» не надало суду доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредитів, які надаються позичальником та за які встановлена комісія за обслуговування кредиту. Таким чином, в частині стягнення із ОСОБА_1 у користь ТОВ «Юніт Капітал» 601 гривні комісії за договором № 205608 від 20 жовтня 2025 року необхідно відмовити. Такий висновок суду узгоджується з правою позицією Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2023 року по справі № 204/224/21.

З огляду на наведене вище суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором необхідно задовольнити частково.

6. Питання розподілу судових витрат.

ТОВ «Юніт Капітал» при поданні позовної заяви сплатило 2662,40 гривень судового збору, які відповідно до статті 141 ЦПК необхідно стягнути з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог (97,34%).

Щодо вимог про стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 гривень суд зазначає таке.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір про надання правничої допомоги № 10/01/26-02 від 20 січня 2026 року, укладений між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» та додаткову угоду до нього від 20 січня 2026; акт прийому-передачі наданих послуг № 20/01/26-02 від 20 січня 2026, згідно з яким АБ «Тимошенко та партнери» надало правову допомогу ТОВ «Юніт Капітал» щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором на загальну суму 7000 гривень.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі представника позивача.

Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом його діяльності, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позицій.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяв та клопотань представника позивача по суті, складність справи, яка є нескладною та розглядалась в спрощеному позовному провадженні, а також враховує, що представник позивача не брав участі у судовому засіданні. Виходячи з критерію розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що визначений розмір оплати є дещо завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Зазначене викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Отже, суд дійшов висновку про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 2000 гривень.

7. Висновок суду щодо позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 264, 265, 282 ЦПК, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 205608 від 20 жовтня 2025 року, що укладений між відповідачкою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс», у сумі 21955 (двадцять одну тисячу дев`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень 99 копійок, з яких 13514 (тринадцять тисяч п`ятсот чотирнадцять) гривень тіло кредиту, 8441 (вісім тисяч чотириста сорок один) гривень 99 копійок відсотки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 2591 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто один) гривень 58 копійок судових витрат, пов`язаних з оплатою судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору при поданні позовної заяви, у розмірі 70 (сімдесят) гривень 82 копійки залишити за позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал».

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 2000 (дві тисячі) гривень судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Найменування позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження позивача: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, № 34, офіс № 333; ЄДРПОУ позивача: 43541163.

Ім`я відповідачки: ОСОБА_1 , дата народження відповідачки: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації відповідачки: АДРЕСА_1 , РНОКПП відповідачки: НОМЕР_2 .

Суддя В.Д. Глинянчук