Постановление суда № 140989822, 26.10.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/4043/26

Провадження № 2-п/345/68/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2026 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Гапоненка Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Баран В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09.09.2026 у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

що заочним рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09.09.2026 стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 172858,75 грн. та судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Відповідачка звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що, про дату, час і місце розгляду справи вона не була належним чином повідомлена. Повний текст заочного рішення отримала 09.09.2026 через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд». Копію позовної заяви вона отримала відправленням «Укрпошти» 08.07.2026. Ухвалу про відкриття провадження їй не вручено поштою. Електронний кабінет вона зареєструвала 20.07.2026, уже після відкриття провадження. Крім того вона не отримала досудової вимоги банку. За банківською випискою вже 03.04.2026 здійснено перенесення 140 554,69 грн. основного боргу до простроченої заборгованості, а також операції щодо перенесення

процентів у сумі 174,75 грн. та 7 485,81 грн. Це відбулося до відправлення вимоги

13.04.2026 і до спливу зазначених у ній тридцяти днів. Вважає, що пункт 3.3.1 договору передбачає фіксовану ставку 48 % річних за користування кредитом. Пункт 3.3.2 визначає ставку 72 % щодо простроченого основного боргу після закінчення строку кредитування. Водночас пункт 7 договору окремо передбачає наслідки прострочення за статтею 625 ЦК України зі ставкою 68,66 %. Наявність різних умов потребує встановлення правової природи кожного нарахування, його періоду, бази та застосованої ставки. У виписці містяться операції з назвою «Нарахування відсотків за користування простроченою заборгованістю», зокрема за 31.10.2025, 30.11.2025, 31.12.2025, 31.01.2026, 28.02.2026, 31.03.2026 та 03.04.2026. Зведений підсумок 28 631,47 грн. не дозволяє сам по собі відокремити звичайні проценти за правомірне користування

кредитом від платежів, що є наслідком прострочення. Необхідний деталізований

розрахунок із зазначенням залишку боргу, кількості днів, ставки та договірної

підстави кожного нарахування. Враховуючи вищенаведене просить скасувати заочне рішення суду від 09.09.2026.

Від представника позивача до суду надійшло заперечення на заяву про перегляд заочного рішення в якій просить залишити заяву відповідачки без задоволення. Свої вимоги мотивує тим, що ухвалюючи рішення у справі суд врахував те, що у строк встановлений в ухвалі суду про відкриття провадження у справі відповідачка своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористалася. А тому відповідачка була належним чином повідомлена про розгляд справи. Крім того, відповідачка до заяви про перегляд заочного рішення не надала жодних доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, чи таких, що спростовують фактичні обставини справи. В обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення відповідачка тільки заперечує фактичні обставини справи. Тобто, в даному випадку відсутня сукупність підстав, яка відповідно до ст. 288 ЦПК України є обов`язковою умовою щодо перегляду, скасування

заочного рішення, що є самостійною та достатньою умовою для відмови у

задоволенні вищевказаної заяви відповідачки.

В судове засідання заявник та його представник адвокат Зоц А.О. не з`явлися, представник подав заяву про розгляд заяви за їх відсутності, заяву про перегляд заочного рішення підтримує. Крім того зазначає, що 23.10.2026 відповідачка перерахувала 175 523,00 грн. згідно з платіжною інструкцією № 283 на рахунок АТ «Ідея Банк». Сплачена сума повністю покриває заявлені позивачем вимоги та судові витрати. Отже, на день розгляду заяви вимоги позивача повністю задоволені відповідачкою після відкриття провадження у справі. Погашення здійснено, щоб врегулювати спір, припинити подальші нарахування та запобігти примусовому виконанню. Воно не означає згоди відповідачки з порядком розгляду справи та з обставинами, викладеними в заяві про перегляд заочного рішення. А тому просить суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору (п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України).

Представник АТ «Ідея Банк» в судове засідання не з`явився, в своїх запереченнях на клопотання відповідачки просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Відповідно до ч.1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників на підставі наявних матеріалів.

За правилами ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Тлумачення статті 288 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Відповідач стверджує, що повний текст заочного рішення отримала 09.09.2026 через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд». Копію позовної заяви вона отримала відправленням «Укрпошти» 08.07.2026. Ухвалу про відкриття провадження їй не вручено поштою. Електронний кабінет вона зареєструвала 20.07.2026, уже після відкриття провадження.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, відповідачці копію ухвали про відкриття провадження від 09.07.2026 було надіслано на адресу її місця реєстрації та згідно трекінгу «Укрпошти» дану ухвалу вона отримала особисто 17.07.2026.

Разом із тим, справу було призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч.4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. До відзиву додаються докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу (ч.5 ст.178 ЦПК України).

Оскільки правом на подання відзиву до суду відповідачка не скористалася, а той факт, що вона Електронний кабінет зареєструвала 20.07.2026, уже після відкриття провадження, сам по собі не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни.

Пленум Верховного Суду України у ч. 11 Постанови № 14 від 18.12.2009 наголосив на тому, що суд, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовуються вимоги чи заперечення сторін, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, має враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Ця норма закріплена у п. 6 ст. 81 ЦПК України.

Так, в обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення відповідачка посилається на те, що позивачем здійснено нарахування відсотків, штрафів та інших платежів неправомірно. Зазначає, що пункт 3.3.1 договору передбачає фіксовану ставку 48 % річних за користування кредитом. Пункт 3.3.2 визначає ставку 72 % щодо простроченого основного боргу після закінчення строку кредитування. Водночас пункт 7 договору окремо передбачає наслідки прострочення за статтею 625 ЦК України зі ставкою 68,66 %. Наявність різних умов потребує встановлення правової природи кожного нарахування, його періоду, бази та застосованої ставки.

Тобто, фактично не погоджується із доказами, дослідженими судом. На інші докази, не досліджені судом, які-б на її думку, мали істотне значення для правильного вирішення справи не посилається та їх не надає.

Суд при ухваленні заочного рішення врахував умови договору №C-106-024925-24-980 від 22.04.2024. Відповідно до Кредитного договору Банк надав Клієнту кредитні кошти на споживчі цілі у вигляді відновлюваної Кредитної лінії до Рахунку. Максимальний розмір Кредитної лінії становить 200 000 грн., зі строком дії 12 місяців з автоматичною пролонгацією необмеженою кількість разів на строк 12 місяців кожен раз за умови виконання Клієнтом зобов`язань за цією Угодою та/або за відсутності заперечень з боку Сторін щодо пролонгації.

Відповідно до п. 3.3 Кредитного договору процентна ставка за користування Кредитом становить 48% річних, є фіксованою протягом усього строку дії Угоди. Проценти нараховуються за методом «факт-факт» на суму заборгованості (з дня фактичного списання суми операції з Рахунку), яка сформована станом на кінець кожного календарного дня та виставляються до сплати в останній робочий день поточного розрахункового періоду. Нарахування процентів припиняється з настанням терміну повернення заборгованості за Кредитною лінією. Процентна ставка на прострочену суму кредиту при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту після завершення строку кредитування 72% річних. Проценти на прострочену суму кредиту при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту нараховуються за методом «факт-факт» кожного календарного дня на прострочену суму основної заборгованості за Кредитною лінією, починаючи з дня, що слідує за датою платежу з повернення кредиту. Пункт 7 Кредитного договору передбачає, що Клієнт зобов`язаний у разі прострочення виконання грошового зобов`язання після терміну повернення Кредиту сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, в також 68,66% річних від простроченої суми відповідно ст. 625 Цивільного Кодексу України. Для розрахунку процентної плати за користуванням кредиту застосовувалась лише процентна ставка у розмірі 48% річних.

Крім того, відповідачка зазначає, що вона не отримала досудової вимоги банку.

У зв`язку із повідомленням Клієнта про зміну адреси, Банк надіслав вимогу про усунення кредитних зобов`язань за новою адресою, а саме АДРЕСА_1 рекомендованим листом (№ відправлення R0 6713 9396 275), що підтверджується матеріалами справи

(додатки 5 та 6 до позовної заяви).

Водночас, докази, на які посилається відповідачка у виді договору та розрахунку не мають істотного значення для правильного вирішення справи, оскільки досліджені та оцінені судом під час ухвалення заочного рішення, а на інші доказів, які б вказували на неповноту судового розгляду під час постановлення заочного рішення відповідачка не посилається та про існування таких не зазначає.

Таким чином, суд вважає, що заява відповідача про перегляд заочного рішення не містить посилання на докази, які могли б мати істотне значення для правильного вирішення справи і які не досліджені судом.

Крім того, відповідачка 23.10.2026 відповідачка перерахувала 175 523,00 грн. згідно з платіжною інструкцією № 283 на рахунок АТ «Ідея Банк».

Однак, суд не бере до уваги даний факт, оскільки на момент розгляду клопотання відповідача про перегляд заочного рішення суд не вирішує питання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору (п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України).

Оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неподання відзиву на позовну заяву відповідачем та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення.

Зі змісту ст. 288 ЦПК випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин: якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Заява про перегляд заочного рішення фактично зводиться до незгоди із заочним рішенням, посилань на докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи не містить, що у свою чергу не може бути підставою для скасування заочного рішення в порядку ч. 1 ст. 288 ЦПК України.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для перегляду заочного рішення суду.

Керуючись ст.ст. 287, 288, 353 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09.09.2026 у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею і оскарженню не підлягає.

Головуючий: