Решение № 140988536, 21.10.2026, Гусятинський районний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" жовтня 2026 р. Справа № 596/1033/26

Провадження № 2-о/596/74/2026

Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Цвинтарної Т.М.

при секретарі судового засідання Рудніцькій О.П.

за участю: представника заявника адвоката Книша Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Книш Роман Васильович, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Книш Р.В., заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звернулася до суду з вказаною заявою та просить встановити факт належності їй правовстановлюючих документів, а саме: трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої 10.09.1980; наказу №381 від 31.08.1984, наказу №340 від 27.08.1985 та наказу №389 від 21.08.1989, які видані трудовим архівом Гусятинської селищної ради 07.01.2026.

В обґрунтування заяви посилається на те, що їй 10 вересня 1980 року була виписана на російській мові трудова книжка НОМЕР_1 на прізвище « ОСОБА_2 », потім була зміна її прізвища на « ОСОБА_3 », після реєстрації першого шлюбу. Після реєстрації другого шлюбу прізвище « ОСОБА_4 » вона змінила на « ОСОБА_5 », але запису про зміну прізвища у трудовій книжці немає, а також відсутній відтиск печатки підприємства. В наказах по Гусятинському райвно також допущені помилки у написанні її ім`я та по батькові, а саме: « ОСОБА_6 » та « ОСОБА_1 », а правильно повинно бути: « ОСОБА_6 » та « ОСОБА_1 », а саме у наказі №381 від 31 серпня 1984 року про переведення її з посади, у наказі №340 від 27 серпня 1985 року про звільнення її з посади, у наказі №166 від 13 квітня 1987 року про звільнення її з посади, у наказі №389 від 21 серпня 1989 року про звільнення її з роботи. У зв`язку з тим, що в наказах про прийняття та звільнення з роботи допущені помилки у написанні її імені та по батькові, а також незмінене прізвище у трудовій книжці « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », а тому не співпадає з прізвищем у її паспорті « ОСОБА_5 », їй не зараховано роки трудового стажу. В даний час виправлення у трудовій книжці та в наказах неможливо зробити, так як підприємство, яке видало їй трудову книжку та накази вже не існує.

14 серпня 2026 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому представник заінтересованої особи зазначив, що у заяві про встановлення факту не надано доказів, що трудова книжка та накази, факт належності яких просить встановити заявник, належить саме заявнику. Також зазначив, що архівна довідка не є правовстановлюючим документом. Крім цього зазначив, що із заяви ОСОБА_1 вбачається, що встановлення факту необхідне йому для подальшого звернення до територіального органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії. Отже, встановлення даного факту пов`язане з вирішенням спору про право, а саме, права на пенсію. Відтак, представник заінтересованої особи просить суд залишити заяву про встановлення факту без розгляду.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання.

Представник заявника адвокат Книш Р.В. в судовому засіданні підтримав заяву про встановлення факту належності правовстановлюючих документів та просив її задовольнити з наведених у ній підстав.

Представник заінтересованої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Проте, у поданому відзиві просив розгляд справи проводити у відсутності їхнього представника.

Суд, заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи із таких міркувань.

Відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10 вересня 1980 року, вона видана на ім`я « ОСОБА_2 ». (а.с.9-11).

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України № 58 від 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі,організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів.

Відповідно до п. 2.11 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказується на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Згідно з п. 2.12. Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення заявника його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Заявник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу заявника за спірний період. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Як видно із копії наказу №381 по Гусятинському райвно від 31 серпня 1984 року, виданого комунальною архівною установою «Трудовий архів Гусятинської селищної ради», не зазначено повне ім`я та по батькові заявника, а зазначено: « ОСОБА_7 ».

Як вбачається із копії наказу №340 по Гусятинському райвно від 27 серпня 1985 року, виданого комунальною архівною установою «Трудовий архів Гусятинської селищної ради», не зазначено повне ім`я та по батькові заявника, а зазначено: « ОСОБА_7 ».

Згідно копії наказу №389 по Гусятинському райвно від 21 серпня 1989 року, виданого комунальною архівною установою «Трудовий архів Гусятинської селищної ради», не зазначено повне ім`я та по батькові заявника, а зазначено: « ОСОБА_1 ».

Відповідно до копії рішення відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії від 15.05.2026 № 192550012121, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії. (а.с.17).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 18 вересня 1962 року, ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.6).

Після реєстрації шлюбу з ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 змінила своє дошлюбне прізвище на « ОСОБА_3 », що підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00058240335 від 08 травня 2026 року. (а.с.15).

Як вбачається із копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 розірвано 11 травня 1984 року. Після державної реєстрації розірвання шлюбу ОСОБА_9 змінила своє прізвище на « ОСОБА_4 ». (а.с.8).

Після реєстрації шлюбу з ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 змінила своє дошлюбне прізвище на « ОСОБА_5 », що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 .

Також, у паспорті громадянина України серії НОМЕР_5 , виданим Гусятинським РВ УМВС України в Тернопільській області 19 лютого 1998 року, прізвище, ім`я, по батькові заявника зазначено як « ОСОБА_1 ». (а.с.3-4).

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме належність правовстановлюючого документу особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім`я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.

У постанові Верховного Суду від 20 серпня 2018 року зроблено висновок про те, що записи у книгах обліку трудового стажу, заробітку колгоспника, у розрахунково-платіжних відомостях нарахування заробітної плати є правовстановлюючими документами (справа № 545/1472/17).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.1 вказаної постанови, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01 січня 2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України (в редакції, яка діяла до редакції відповідно до Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Згідно із п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» на підставі п. 6 ст. 273 ЦПК суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 348/576/18 відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відтак, у судовому порядку, відповідно до пункту 26 зазначеного Порядку, встановлюється лише факт приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 просить суд встановити факт належності їй вищезгаданих правовстановлюючих документів і встановлення цього факту заявнику необхідне для подальшого звернення за призначенням пенсії, адже наявні розбіжності у написанні імені та по батькові трудовій книжці, наказах та в паспорті ОСОБА_1 ..

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що факт належності правовстановлюючих документів знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, будь-якого спору між заявником та заінтересованою особою немає, окрім того, встановлення факту є реалізацією гарантованого ст. 46 Конституції України права заявника на соціальний захист, що включає право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, перешкодою чому є невірне зазначення імені та по батькові заявника у правовстановлюючих документах, а тому, суд вважає, що даний факт підлягає встановленню.

На підставі викладеного, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 206, 258-268, 273, 293, 315, 319, 352-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Книш Роман Васильович, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про встановлення факту належності правовстановлюючих документів - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 правовстановлюючих документів, а саме: трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої 10 вересня 1980 року; наказу №381 від 31 серпня 1984 року, наказу №340 від 27 серпня 1985 року та наказу №389 від 21 серпня 1989 року, які видані трудовим архівом Гусятинської селищної ради 07 січня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Гусятинський районний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , жителька АДРЕСА_1 ).

Представник заявника адвокат Книш Роман Васильович (адреса: селище Гусятин, вул. Суходільська, 7, Чортківського району, Тернопільської області).

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (адреса місцезнаходження: м. Тернопіль, Майдан Волі, 3, код ЄДРПОУ 14035769).

Повне рішення складено 28 жовтня 2026 року.

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області Т.М. Цвинтарна