Решение № 140985849, 27.10.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 760/8576/20

Провадження № 2/761/168/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., за участю секретаря Каніковського Б.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, третя особа: Первинна профспілкова організація співробітників Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся із позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування наказу, в обґрунтування якого зазначив, що адміністрацією Національного медичного університету імені О.О. Богомольця 27.08.2019 року його було попереджено про можливе звільнення з посади заступника ректора з наукової роботи на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України. В подальшому наказом Університету № 598 від 10.07.2019 року з 15.09.2019 року виведено із штатного розпису посади : заступник ректора з наукової роботи; заступник ректора з економічних питань; заступник ректора з адміністративно-господарських питань. Введено посади : проректор з наукової роботи та інновацій д.н. професор; проректор з економічних питань, к.н.; заступник ректора з господарських питань. З огляду на те, що роботодавцем порушені вимоги ст. 49-4 КЗпП України та ст. 22 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», оскільки роботодавець повинен був завчасно, не пізніше, як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо звільнення працівників, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільнення чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків, позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ № 598 від 10.07.2019 року.

25.09.2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому він позовні вимоги не визнає, оскільки позивачем оспорюється виключно питання організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, що є неналежним способом захисту, оскільки подібні питання є виключною компетенцією власника підприємства, установи або повноваженому ними органу. Просив відмовити в задоволенні позову.

Сторони в судове засідання не з`явились, були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи. Представник позивача направив суду заяву про розгляд справи в його відсутність та у відсутність позивача. Позовні вимоги підтримують, просять задовольнити.

Враховуючи те, що сторони в судове засідання не з`явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач з 11.03.2019 року переведений на посаду заступника ректор з наукової роботи Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Наказом Національного медичного університету імені О.О. Богомольця № 598 від 10.07.2019 року з 15.09.2019 року виведено із штатного розпису посади : заступник ректора з наукової роботи; заступник ректора з економічних питань; заступник ректора з адміністративно-господарських питань. Введено посади : проректор з наукової роботи та інновацій д.н. професор; проректор з економічних питань, к.н.; заступник ректора з господарських питань.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право на захист свого цивільного права уразі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 - 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України, під час розгляду цієї справи суд враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 18.04.2023 по справі № 607/18789/22 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 118485898).

У вказаній постанові йдеться про таке.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22)).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності

(див., постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23)).

Втручання в господарську та іншу діяльність підприємства не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України. Таким чином, не є належним способом захисту оскарження працівником рішення про визначення структури підприємства чи установи, про зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, оскільки прийняття такого рішення є виключною компетенцією власника такого підприємства чи установи або уповноваженого ними органу та є складовою права на управління діяльністю підприємством чи установою. При цьому, правом працівника залишається оспорювати власне саме правомірність його звільнення. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 березня 2019 року у справі № 755/3495/16-ц (провадження № 61-1350св17).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2023 року у справі № 127/9454/20 (провадження № 61-13св22) вказано, що « […] відмовляючи у задоволенні вимог, що стосуються наказу від 17 січня 2020 року, яким скорочено посаду начальника виробничо-технічного відділу ПУКБ МО України, виходив із того, що не є належним способом захисту оскарження працівником рішення про визначення структури підприємства чи установи, про зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, оскільки прийняття такого рішення є виключною компетенцією власника такого підприємства. Такий висновок апеляційного суду є правильним з огляду на те, що право визначати чисельність і штат працівників належить тільки власникові або уповноваженому ним органу. Суд не може вдаватись в доцільність скорочення чисельності або штату працівників. І власник має право на свій розсуд вносити зміни в штатний розпис, зменшувати чисельність одних посад, одночасно прийнявши рішення про прийняття на роботу працівників іншої спеціальності, або збільшити чисельність інших посад. Оскільки підприємство або установа вправі самостійно визначати свою організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і штатний розпис, обговорення питання доцільності скорочення чисельності або штату працівників лежить поза межами компетенції суду».

Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2023 року у справі № 357/5084/21 (провадження № 61-12494св23).

Отже у даній справі трудові права позивача оскаржуваним наказом не порушувались, тому визнання наказу незаконним і його скасування не може відновити чи захистити такі права позивача.

Гіпотетичне порушення трудових прав позивача могло відбутися лише за умови його звільнення, втім цього на момент звернення із позовом не відбулось, а на момент ухвалення судового рішення такі відомості суду не надані.

За таких обставин підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 141, 178, 247, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, третя особа: Первинна профспілкова організація співробітників Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.О. Матвєєва

27 жовтня 2026 року