Постановление суда № 140985787, 17.09.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-з/759/133/26

ун. № 759/25526/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Журибеда О.М.

за участю секретаря Сеньковець К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

16.09.2026 року ОСОБА_2 , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулася до Святошинського районного суду з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій просить суд: забезпечити позов шляхом заборони приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Борківському Андрію Вікторовичу (робоче місце за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 55, прим. 33) до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Борківський Андрій Вікторович про визнання батьківства та внесення змін у актовий запис про народження дитини, вчиняти дії, спрямовані на видачу будь-яким особам свідоцтва про право на спадщину за законом у спадковій справі №1/2026 (номер спадкової справи у Спадковому реєстрі: 83927485), відкритій 21.01.2026 року після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заява обгрунтована тим, що заявник має наміри звернутись до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Борківський Андрій Вікторович про визнання батьківства та внесення змін у актовий запис про народження дитини.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Запис про батька дитини вчинено відповідно до ч.1 ст. 135 СК України, тобто проведено за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записано за її вказівкою, а саме визначено батька, як « ОСОБА_7 ».

У період часу з 1996 року по 1999 рік мати позивача ОСОБА_6 проживала однією сім`єю, як чоловік та жінка, без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер.

Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .

28 січня 2026 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Борківського Андрія Вікторовича із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 , зазначивши, що є сином спадкодавця.

Крім того, з метою встановлення факту батьківства позивач звернувся з відповідною заявою до Оболонського районного суду м. Києва.

Так, у період часу з 06.04.2026 року в провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебувала справа №756/5756/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , про встановлення факту батьківства.

Під час судового розгляду вказаної вище справи було встановлено, що згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00059461140 від 02.07.2026р. вбачається, що на підставі рішення Мінського нарсуду м. Києва від 15.10.1997 року, виключено відомості про батька ОСОБА_8 .

Згідно рішення Мінського районного суду м. Києва від 15.10.1997р. у справі №2-1851 встановлено, що ОСОБА_4 не є батьком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , народженого ОСОБА_10 .

Як вбачається зі змісту матеріалів спадкової справи №83927485 (номер у нотаріуса 1/2026) із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернулися ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , яка є тіткою померлого.

16 липня 2026 року сплив шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 11.09.2026р. заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв`язку із наявністю спору про право.

Отже, в разі невжиття заходів забезпечення позову, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Борківський Андрій Вікторович не матиме перешкод у видачі ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину на все майно померлого, яка в свою чергу зможе безперешкодно відчужити його на користь третіх осіб, що унеможливить захист спадкових прав заявника та зробить неможливим виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позову.

На підставі ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до них докази, суд дійшов таких висновків.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Тобто забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 149 ЦПК України, відповідно до змісту якої суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Забезпечення позову є тимчасовим превентивним заходом, метою якого є збереження існуючого становища до вирішення спору по суті, усунення ризику відчуження або зміни стану спадкового майна та гарантування реального виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

Як роз`яснено у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, а також з`ясувати відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Судом встановлено, що між сторонами виник матеріально-правовий спір щодо походження ОСОБА_1 , від померлого ОСОБА_4 , що безпосередньо впливає на його спадкові права як потенційного спадкоємця першої черги за законом. Після смерті ОСОБА_4 приватним нотаріусом Борківським А.В. відкрито спадкову справу83927485 за заявою ОСОБА_8 та ОСОБА_3 .

Строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 1298 ЦК України, сплив. Після закінчення цього строку нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємцям.

Суд бере до уваги, що видача приватним нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за законом відповідачу ОСОБА_3 як спадкоємцю першої черги призведе до оформлення за нею права власності на всю спадкову масу. Подальше можливе відчуження цього майна третім особам істотно ускладнить або унеможливить захист потенційних спадкових інтересів позивача у разі задоволення позову, оскільки вимагатиме ініціювання нових судових спорів для повернення майна до спадкової маси, що суперечить принципу ефективності судового захисту.

Оскільки потенційна зміна власника майна ускладнить розгляд справи та призведе до неконтрольованого збільшення кола учасників процесу, вжиття заходів забезпечення позову є доцільним і необхідним саме з метою тимчасової фіксації юридичного статусу спірного спадкового майна та осіб, які претендують на права щодо нього, до остаточного вирішення судом питання про походження дитини. Подібного висновку за схожих обставин дійшов Верховний Суд в ухвалі від 14 лютого 2023 року у справі № 755/21889/21.

Суд бере до уваги, що застосований захід забезпечення позову у виді заборони видачі свідоцтв про право на спадщину за законом тимчасово обмежує відповідача ОСОБА_3 у можливості юридичного оформлення та подальшого відчуження спадкового майна. Разом з тим, оцінюючи ймовірність заподіяння відповідачу матеріальних збитків внаслідок вжиття цих заходів, суд констатує, що з огляду на надані суду докази, наразі відсутні достатні відомості, які б дали можливість обґрунтовано припускати настання негативних майнових наслідків, реальних збитків чи упущеної вигоди для відповідача у розумінні статті 22 ЦК України. Вказана заборона є тимчасовим превентивним, не позбавляє відповідача фактичного володіння чи користування майном, не призводить до його знецінення та не впливає на поточну життєдіяльність відповідача.

Обов`язкових підстав для застосування зустрічного забезпечення, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, судом не встановлено. Будь-яких доказів недобросовісності дій позивача або наявності ризиків того, що його дії можуть унеможливити виконання майбутнього рішення суду про відшкодування збитків відповідача (у разі відмови у позові), суду на момент постановлення цієї ухвали не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-154, 258, 260, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Забезпечити позов шляхом заборони приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Борківському Андрію Вікторовичу (робоче місце за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 55, прим. 33) до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Борківський Андрій Вікторович про визнання батьківства та внесення змін у актовий запис про народження дитини, вчиняти дії, спрямовані на видачу будь-яким особам свідоцтва про право на спадщину за законом у спадковій справі №1/2026 (номер спадкової справи у Спадковому реєстрі: 83927485), відкритій 21.01.2026 року після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 : РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, адреса: м. Київ, пр-т. Оболонський 28-в, ЄДРПОУ 26089032.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Борківський Андрій Вікторович, адреса: м. Київ, вул. Дегтярівська 55, прим. 33.

Суддя О.М. Журибеда