Решение № 140985325, 23.10.2026, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/6233/26

Номер провадження 2-а/676/103/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Швець О.Д.,

з участю секретаря Михайловської І.А.

представника відповідача Підліснюка М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про скасування постанови серії ЕНА №7593663 від 22 липня 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 340 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваною постановою, винесеною інспектором БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП лейтенантом поліції Підліснюком М.Ю., на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП. Згідно зі змістом постанови, 22 липня 2026 року о 14 год. 01 хв. у м. Кам`янець-Подільському позивач керував транспортним засобом MAN TGS 18.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , який не відповідає вимогам стандартів в порушення пункту 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 (наявна тріщина на лобовому склі в зоні дії склоочисників), чим порушив пункт 31.1 ПДР України (технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів). Позивач вважає вказану постанову незаконною, винесеною з порушенням вимог КУпАП, та зазначає, що ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» застосовується виключно під час обов`язкового технічного контролю КТЗ, а не під час експлуатації на дорозі; приписами пункту 31.4 ПДР України, який містить вичерпний перелік технічних несправностей, за наявності яких забороняється експлуатація транспортних засобів, тріщина на вітровому склі в зоні роботи склоочисників не віднесена до технічних несправностей автомобіля; фактично це є пошкодженням скла, а не технічною несправністю. Позивач зазначає, що інспектором поліції не було надано доказів скоєння ним адміністративного правопорушення, не визначено розмір тріщини та не доведено наявності складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП. На підставі викладеного позивач просив суд скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.

Рух справи.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27.07.2026 р. прийнято позовну заяву і відкрито провадження по справі.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав клопотання про слухання справи у його відсутності, позов просить задовольнити.

В суді представник відповідача позов не визнав, заперечив проти його задоволення. Подав відзив на позов. Заперечення на позов обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою з дотриманням вимог чинного законодавства. Представник відповідача вказує, що частина 1 статті 121 КУпАП містить самостійний склад правопорушення керування транспортним засобом, що не відповідає вимогам стандартів (зокрема пункту 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 щодо заборони тріщин на лобовому склі в зоні роботи склоочисника). Просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що 22 липня 2026 року о 13 год. 45 хв. у Кам`янець-Подільському районі на автодорозі Т-23-21 (55 км) водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки MAN моделі TGS 18.440, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Інспектором БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП лейтенантом поліції Підліснюком М.Ю. винесено постанову серії ЕНА №7593663 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови підставою для притягнення до відповідальності стало те, що транспортний засіб не відповідає вимогам стандартів (пункт 6.8.5 ДСТУ 3649:2010), а саме: наявна тріщина на лобовому склі в зоні дії склоочисників, чим було порушено пункт 31.1 Правил дорожнього руху

Не погоджуючись з постановою, позивач оскаржив її до суду.

Норми права, застосовані судом, мотиви суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно частини 1 статті 1 Закону України Про Національну поліцію, Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Статтею 14 Закону України Про дорожній рух від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух, встановлюють ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

Пунктом 1.1 ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України Про дорожній рух встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

У відповідності до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують вказані вище Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 121 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Пунктом 31.1 ПДР України визначено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Пунктом 31.4 ПДР України закріплено вичерпний перелік технічних несправностей і невідповідностей, за наявності яких забороняється експлуатація транспортних засобів. Проаналізувавши положення вказаного пункту, суд зазначає, що наявність тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників не віднесена Правилами дорожнього руху до технічних несправностей, з якими експлуатація транспортного засобу заборонена.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача було притягнуто до відповідальності за порушення вимог ДСТУ 3649:2010, пункт 6.8.5, пункт 31.1 ПДР України.

Частина 1 статті 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частинами 2, 4 статті 258 КУпАП встановлено, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд, яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, протокол не складається. У випадках, передбачених ч.ч.1, 2 цієї статті, уповноваженими органами на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КУпАП.

Отже, у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в КУпАП.

Згідно з ч.1 ст.276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Тобто, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення, перед складанням постанови та відібранням пояснень від правопорушника роз`яснити його права, надати можливість заявити та розглянути клопотання.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Працівники патрульної поліції наділені повноваженнями щодо фіксування події адміністративного правопорушення, мають відповідні технічні засоби та спеціальні знання, відтак, враховуючи те, що відповідач має можливість для формування доказової бази щодо правопорушення, яке описується в оскаржуваній постанові, тому має подати належні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

На підтвердження правомірності оскаржуваної постанови відповідач надав до суду диск з відеозаписом подій, які передували її прийняттю.

Відеозаписом підтверджується і не заперечується сторонами, що на вітровому склі транспортного засобу, яким керував позивач, наявна тріщина.

Частиною першою статті 121 КУпАП встановлено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу наведеної норми слідує, що відповідальність за частиною першою статті 121 КУпАП настає у разі керування водієм транспортним засобом, що має технічні несправності, з якими, відповідно до встановлених правил, експлуатація його забороняється, або таким транспортним засобом, що переобладнаний з порушенням установлених правил, норм і стандартів.

Притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121 КУпАП відбулося через допущене позивачем порушення вимог п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання».

У зазначеному ДСТУ 3649:2010 викладені вимоги до технічного стану автотранспортних засобів, які знаходяться в експлуатації.

Відповідно до пункту 1.1 ДСТУ 3649:2010 цей стандарт поширюється на колісні транспортні засоби (далі КТЗ) категорій M, MG, N, NG, O, призначені для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також на КТЗ, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій, або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій, на дорогах загального користування.

Пунктом 6.8. ДСТУ 3649:2010 передбачено вимоги до інших елементів конструкції.

Пунктом 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 «Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» дійсно визначено, що на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.

Відповідність вказаній вимозі перевіряється візуально (п. 7.8.1 ДСТУ).

Разом з тим приписами ДСТУ 3649:2010 такі пошкодження не віднесено до технічної несправності автомобіля.

Доводи відповідача про порушення позивачем вимог ПДР ґрунтуються на тому, що позивач керував транспортним засобом, що має технічну несправність, а саме сколи та тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників.

Пунктом 31 ПДР встановлені вимоги до технічного стану транспортних засобів та їх обладнання.

За приписами п. 31.3 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно з законодавством:

а) у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху;

б) якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю);

в) якщо номерні знаки не відповідають вимогам відповідних стандартів;

г) у разі порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв.

Відповідно до підпункту 31.4 пункту 31 ПДР заборонено експлуатацію транспортних засобів за наявності визначених цим пунктом технічних несправностей і невідповідності визначених цим пунктом вимогам.

У наведеному пункті ПДР викладений перелік технічних несправностей транспортних засобів, за наявності яких забороняється їх експлуатація.

Водночас указаний перелік технічних несправностей, наведений в пункті 31 ПДР, не містить такої несправності, як тріщина на вітровому склі в зоні роботи склоочисників.

Таким чином, розумінні ПДР тріщина на склі автомобіля позивача не віднесена до технічної несправності автомобіля, а фактично наявність вказаного дефекту скла свідчить про його пошкодження, а не про технічну несправність автомобіля.

Отже, наявність тріщин та сколів на вітровому склі в зоні склоочисників транспортного засобу не забороняє його експлуатацію, що, в свою чергу, виходячи з диспозиції частини першої статті 121 КУпАП, виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за цією нормою КУпАП.

Крім того, на підтвердження технічної справності транспортного засобу позивачем до матеріалів справи долучено чинний Протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00816-00142-25 від 25 листопада 2025 року, яким транспортний засіб MAN TGS 18.440 визнано технічно справним.

Саме порушення ПДР, а не стандартів ДСТУ є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідачем не надано доказів того, що наявність тріщини чи сколів в районі роботи склоочисників є перешкодою для технічної експлуатації, а також, що саме з вказаною технічною несправністю відповідно до встановлених правил забороняється експлуатація транспортного засобу.

Отже, суть адміністративного правопорушення, зазначена в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від режимі ЕНА № 7583883 від 22.07.2026, не відповідає об`єктивній стороні правопорушення.

Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини 2 статті 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих у розумінні статей 73 - 74 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність винесення ним оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб`єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови та є підставою для її скасування.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по цій справі, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України, суд зазначає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що відповідав у справі. Отже, з Департаменту патрульної поліції на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн, сплачений при подачі позову за квитанцією.

Керуючись ст.ст. 5, 6, 77, 241-250, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА №7593663 від 22 липня 2026 року, винесену інспектором БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП лейтенантом поліції Підліснюком Максимом Юрійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень, провадження у справі закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції витрати по сплаті судового збору в розмірі 665 грн. 60 коп.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 23 жовтня 2026 року.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.