№ 140985101, 28.10.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/5702/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

"28" жовтня 2026 р. місто Вознесенськ

Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Зубар Н.Б., секретар судових засідань Нікітченко М.Р., особи, яка притягується до відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 згідно із протоколом чи 18 згідно із поясненнями ОСОБА_1 , інвалід 3 групи, обліковий номер картки платника податків НОМЕР_1

В С Т А Н О В И В:

У протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №784366 від 29.09.2026 року поліцейським, який його склав, зазначено, що: «29.09.2026 року о 17:27 год. в м.Вознесенськ по вул.Поетична 2А водій ОСОБА_1 керував ТЗ NISSAN LEAF д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови), від проходження медичного огляду на стан сп`яніння на місці зупинки ТЗ та в медичному закладі Вознесенської КП КНП ВБЛ ВМР відмовився. Дане правопорушення фіксувалося на нагрудну боді-камеру поліцейського».

Дії ОСОБА_1 особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані як порушення п.2.5 ПДР та за ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - не визнав та пояснив, що вважає дії поліції незаконними. Вказав, що на момент фіксації правопорушення він автомобілем не керував. Йому запропонували пройти огляд, проте погрожували, що викличуть евакуатор. Вказав, що справа проти нього є замовною.

На підставі матеріалів провадження судом встановлено, що крім протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №784366 від 29.09.2026 року до матеріалів справи долучено направлення на медичний огляд водія від 29.09.2026 року та акт огляду, де зазначено, що через відмову огляд не проводився, та копія постанови серія ЕНА №7966964 від 29.09.2026 року про накладення стягнення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП.

Згідно рапорту чергового Вознесенського РУП від 29.09.2026 року отримано заяву та зареєстровано ЄО за №13266 від 29.09.2026 р. як: порушення правил дорожнього руху та вказано, що 29.09.2026 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 29.09.2026 р. о 17-17 год. за адресою м.Вознесенськ вул.Крим Кавказ п`яний водій поїхав на автомобілі червоного кольору (електричний) по набережній поїхав у сторону Крим Кавказа.

15.10.2026 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття справи, де він вказав, що 29.09.2026 р. орієнтовно о 16:30 взагалі не керував автомобілем, а перебував на вулиці як пішохід на відстані 2-3 метрів від повністю заглушеного транспортного засобу. Патрульні поліцейські під`їхали пізніше, факт руху не фіксували, відеодоказів керування автомобілем у матеріалах справи немає. Поліцейські неправомірно вилучили водійське посвідчення без складання жодних протоколів затримання чи направлення, що підтверджується зверненням до Вознесенського РУП від 30.09 2026 р. (ЖЄО № 13325). Повідомив, що дружина звернулася із скаргою на дії поліцейських до ДБР.

В судовому засіданні також було оглянуто відеозаписи, зроблені співробітниками поліції. Відповідно до ст.251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення.

На диску, що надано поліцією до протоколу, містяться відеофайли, на яких зафіксовано, що поліція під`їздить до авто, яке не рухається. Поруч авто перебуває ОСОБА_2 та ще один чоловік. ОСОБА_2 представляється спочатку ОСОБА_3 . Поліція за наданим паспортом з`ясовує, що це неправда. Чоловіки говорять, що вживали спиртне. ОСОБА_2 кілька разів пропонує дати поліцейському 300 доларів, той говорить, що ведеться відеофіксація. Поліцейський чітко вказує наявні у ОСОБА_2 ознаки алкогольного сп`яніння та пропонує пройти освідування на місці чи в лікарні. ОСОБА_2 відмовляється. Поліція роз`яснює вимоги п.2.5 ПДР та говорить, що водієві не можна керувати. Потрібно аби авто забрав тверезий водій. Про евакуатор нічого не говорять. Називають прізвище ОСОБА_4 . Далі ОСОБА_2 сідає до авто та тікає, а поліція його переслідує.

Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд враховує, що нею передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. У ході здійснення судом провадження за ч.1 ст.130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак такого сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.

Відповідно до п.2.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» №1306 від 10.10.2001 року водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином норми ПДР встановлюють обов`язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) ПДР не містять.

Згідно із ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп`яніння. Огляд водія на стан сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Наданий до суду протокол про адміністративне правопорушення, на думку суду відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки в ньому зазначено наявні у ОСОБА_1 ознаки стану алкогольного сп`яніння, а також зазначено, що огляд він пройти відмовився. Зазначена у протоколі інформація співпадає з обставинами, зафіксованими на долучених до протоколу відеофайлах, зокрема пропозицію поліцейського пройти огляд та відмову від такого огляду з боку ОСОБА_1 . З огляду на досліджені докази суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є всі ознаки складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Заперечення ОСОБА_2 , що він не керував авто спростовуються наданим відеозаписом. Так на наданих відео ОСОБА_2 говорить поліцейському, що керував авто, а також після виявлення правопорушення ОСОБА_2 сідає до авто та втікає, а його переслідують поліцейські.

Хоча у справі й відсутні прямі докази керування ОСОБА_2 авто перед виявленим правопорушенням, проте існують непрямі докази, а саме оглянуті відеозаписи, які не виключають того, що саме він був за кермом авто та відмовився пройти огляд на визначення стану сп`яніння на вимогу поліцейського за наявності ознак такого стану.

Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі.

Достатність доказів - це можливість суду покласти їхню сукупність або один із них в основу процесуальною рішення. Ця ознака доказів застосовується тільки щодо певної їх сукупності.

У даній справі сукупність доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, за яким йому поліція пред`явила обвинувачення.

Так згідно із Постановою Верховного Суду від 4 липня 2018 року справа №688/788/15-к провадження №51-597км1: «22. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

23. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.

24. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

25. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

26. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням».

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).

Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.

З огляду на досліджені докази суд вважає що поза розумним сумнівом доведено те, що в діях ОСОБА_1 є всі ознаки складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Заяви, що подані дружиною до ДБР на дії поліції - не стосуються змісту оглянутих в суді відеозаписів.

Враховуючи суспільну небезпеку правопорушень та їх характер, суд вважає доцільним застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст.40-1, ч.1 ст.130, 268, 280, 283-285 КпАП України, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обліковий номер картки платника податків НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, і застосувати до нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, вдохід держави. Рахунок: UA438999980313010149000014001, Отримувач: Миколаївське ГУК/Микол.обл./21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37992030, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Найменування: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, який підлягає сплаті не пізніше, як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення копії постанови з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст.308 КУпАП в разі несплати штрафу у зазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби, яким стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 , обліковий номер картки платника податків НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн. Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити особі, яка притягується до відповідальності, що оригінали платіжних документів про сплату штрафу та судового збору мають бути надані до суду, який виніс постанову (кабінет 20).

Постанова може бути оскаржена через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Н.Б.Зубар