Решение № 140982852, 27.10.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/2017/26

Провадження №:2/138/1661/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Холодової Т.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 492246971. Відповідно до умов укладеного договору відповідачу було надано кредит в сумі 6660,00 грн., який відповідач зобов`язався повернути за сплатити проценти за користування ним. 28.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах визначених договором. Також 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором. Крім того, 14.02.2022 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 14/02/2022-01, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Онлайн Фінанс» передало (відступило) позивачу право грошової вимоги до боржників, зокрема, до відповідача. Відповідно Акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 14/02/2022-01 до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 19034,40 грн. Однак, після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором, ОСОБА_1 не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попередніх кредиторів. За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за вказаним кредитним договором в загальній сумі 19034,40 грн. та судові витрати.

Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 22.06.2026 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання, направлено відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами та витребувано докази.

10.07.2026 до суду надійшли витребувані документи.

Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за відсутності представника. Відповідач, належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не подавав. Вказане відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази, суд приходить до такого висновку.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції, яка діяла на момент укладання кредитного договору) визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦПК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 1050 ЦПК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 07.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір № 492246971.

Відповідно до п. 1.1. за цим договором товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму 6660 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п.1.4. цього договору.

Пунктами 1.2, 1.3 договору визначено, що строк дії договору починається з моменту його укладення та становить 30 (тридцять) днів. Кредит надається строком на 30 (тридцять) днів.

Згідно п.п. 1.4, 1.5 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 1,66 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного в п.1.3. цього договору. З врахуванням положень п.1.4 договору позичальник сплачує товариству проценти за користування кредитом за фактичний час користування кредитом з розрахунку 605,90 (шістсот п`ять цілих дев`ять десятих) відсотків річних.

Пунктом 1.6 Договору визначено, що розрахунок сукупної вартості кредиту та термін платежу зазначені в графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з Додатком 1 до Договору № 492246971 від 07.04.2019 «Графік платежів» сторони погодили, що останнім днем сплати платежу за кредитом є 07.05.2019.

Вказані вище договір та графік підписані 07.04.2019 електронним підписом позичальника ОСОБА_1 з одноразовим ідентифікатором.

Згідно з довідкою ТОВ «Таліон Плюс» щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» позичальник ОСОБА_1 подав заявку на кредит 07.04.2019 о 17:11 год. та договір було відправлено позичальнику 07 квітня 2019 року. Акцепт оферти позичальником (підписання договору Одноразовим ідентифікатором): Одноразовий ідентифікатор 73TQC5K8 відправлено позичальнику 07.04.2019 о 0:00:00 год. на номер телефону НОМЕР_1 , Ідентифікатор введено позичальником/ відправлено Товариству 07.04.2019 о 17:12:38 год., Перерахування грошових коштів позичальнику 07.04.2019 о 17:12:42 год.

Таким чином, укладаючи вказаний договір відповідач та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

В заявці на отримання грошових коштів в кредит від 07.04.2019 ОСОБА_1 вказав номер карти для зарахування кредиту № 4149-49XX-XXXX-5761.

Факт перерахування кредитодавцем кредитних коштів в сумі 6660,00 грн. на картковий рахунок позичальника № НОМЕР_2 підтверджується копією платіжного доручення № f490f6ca-f426-451d-a204-e21c7c93d846 від 07.04.2019, а також довідкою АТ КБ «Приватбанк» № 04/2024 від 17.04.2024 про підтвердження здійснення банком переказу грошових коштів на рахунки одержувачів до яких емітовані електронні платіжні засоби по операціях, зокрема, 07.04.2019 на картку № 4149-49XX-XXXX-5761 в сумі 6660,00 грн.

Крім того, на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів від АТ КБ «Приватбанк» надійшло повідомлення вих. № 20.1.0.0.0/7-260627/22334-БТ від 01.07.2026, відповідно до якого на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано картку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) та на вказаний рахунок було зарахування коштів на суму 6660 грн. від 07.04.2019.

Отже, з наданих доказів вбачається, що під час укладення договору № 492246971 від 07.04.2019 сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Таким чином укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

Крім того, наданими доказами підтверджується отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 6660,00 грн., а відтак і факт виконання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» умов договору щодо надання кредитних коштів відповідачу.

Також судом встановлено, що 28.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу № 28/1118-01 та 31.12.2020 додаткову угоду № 26 до вказаного Договору за умовами яких клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах визначених цим договором. Відповідно до п. 4.1 договору, в редакції викладеній в додатковій угоді, наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу вимоги боржників в повному обсязі за відповідним реєстром.

31.12.2023 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.

Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром прав вимоги.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 35 від 16.07.2019 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за договором № 492246971 на загальну суму 18 241,74 грн.

Відповідно до п.5.3.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що Фактор (ТОВ «Таліон Плюс») має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.

Зокрема, 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін. Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку (п.4.1).

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 7 від 28.10.2021 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 19034,90 грн.

При цьому, відповідно до п.п. 5.3.3 Договору факторингу Фактор має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.

Також, 14.02.2022 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 14/02/2022-01, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. За цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно з п.4.1 договору право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог по формі, встановленій в у відповідному додатку.

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу № 14/02/2022-01 від 14.02.2022 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 22444,20 грн.

Відповідно до п. 1 ч. ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Отже, суд встановив, що до позивача перейшло право вимоги за вказаним вище кредитним договором до боржника ОСОБА_1 .

Згідно з Виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 492246971 від 07.04.2019 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за Кредитним договором станом на 20.11.2025 складає 19034,40 грн., в тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6660,00 гривень та прострочена заборгованість за процентами - 12374,40 гривень.

З детального розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що станом на 16.07.2019 заборгованість відповідача становила 18128,52 грн. в тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6660,00 гривень та прострочена заборгованість за процентами - 11 581,74 гривень, які нараховані за період з 07.04.2019 по 16.07.2019.

Щодо суми заборгованості по вказаному вище кредитному договору, то слід зазначити наступне.

Кредит надавався відповідачу строком на 30 днів, а саме з 07.04.2019 по 07.05.2019.

Разом з тим, з наданого до суду розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом нараховані позивачем також і у період з 08.05.2019, тобто, відсотки нараховані включаючи період в межах строку кредитування, а також після закінчення такого строку.

При цьому, нарахування відсотків за межами строку кредитування, не допускається, оскільки після спливу строку кредитування кредитор позбавлений права нараховувати відсотки, передбачені кредитним договором, якщо інше не передбачено самим кредитним договором.

Разом з тим, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів (стаття 1048 ЦК України).

Такий висновок щодо стягнення процентів за межами строку кредитування узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 та від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц, та усталеній практиці Верховного Суду, зокрема в постановах від 23 жовтня 2019 року в справі № 456/1747/15-ц, від 09 вересня 2020 року в справі №752/12685/15-ц.

Крім того, у постанові від 23 травня 2018 року по справі №910/1238/17 Великою Палатою Верховного Суду чітко розмежовано поняття "проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами" та "проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами", причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання, врегульованої частиною 2 статті 625 ЦК України. Отже, правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Зважаючи на те, що кредит надавався відповідачу строком на 30 днів, а саме з 07.04.2019 по 07.05.2019, враховуючи базову відсоткову ставку 1,66 % в день розмір відсотків за вказаний період склав 3316,80 грн., а відтак інші відсотки нараховані після закінчення строку кредитування.

З огляду на закінчення строку кредитування, нарахування позивачем процентів після спливу визначеного договором строку кредитування в сумі 9057,60 грн. (12374,00 грн. 3316,80 грн.) не відповідає положенням закону.

При цьому вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за процентами за неправомірне користування боржником грошовими коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем не заявлялись.

Отже, суд встановив, що відповідачу ОСОБА_2 на підставі договору № 492246971 від 07.04.2019 було надано кредит в розмірі 6660,00 грн., строком користування кредитом на 30 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,66 % в день за базовою процентною ставкою, з остаточним днем повернення кредиту згідно договору, але відповідач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів не виконує в повному обсязі, чим істотно порушує умови укладеного договору.

Враховуючи викладене вище, суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також враховуючи те, що відповідач не належно виконує свої зобов`язання за укладеним договором й відповідно не надав суду доказів на спростування вказаного, приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту та нарахованими відсотками в межах строку кредитування в загальному розмірі 9976,80 грн. (6660 грн. +3316,80 грн.=9976,80 грн.), а відтак позов підлягає частковому задоволенню.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача кредитної заборгованості у сумі 9976,80 грн., тобто 52,41 % від заявленої вимоги, то розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1395,36 грн., а судовий збір у сумі 1267,04 грн. суд покладає на позивача.

Також представник позивача просив стягнути з відповідача понесені судові витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю КС № 7073/10, довіреності від 11.08.2025, Договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025, Додаткової угоди № 25770348731 до Договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025 від 20.11.2025, Акту прийому-передачі наданих послуг від 26.11.2025, який є невід`ємною частиною Договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025, розмір витрат позивача на правничу допомогу надану Адвокатським бюро «Соломко та партнери» в особі керуючого Соломка Олексія Володимировича становить 7000 грн.

Згідно з Актом прийому-передачі наданих послуг від 26.11.2026, який є невід`ємною частиною Договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025 сторони засвідчили, що виконавець надав, а клієнт отримав наступні послуги: 1) Складання позовної заяви ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до позичальника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 492246971 від 07.04.2019 2 год. 5000 грн.; 2) Вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, яким є ОСОБА_1 , за кредитним договором № 492246971 від 07.04.2019 2 год. 1000 грн.; 3) Підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 492246971 від 07.04.2019 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 - 1 год. - 500 грн.; 4) Підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 492246971 від 07.04.2019 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 1 год. 500 грн. Всього 7000 грн.

Разом з тим, суд враховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі №923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.

Однак, виходячи із положень ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію їх необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені представником ТОВ «Юніт Капітал» витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн. є завищеними.

Зокрема суд звертає увагу, що справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором ціна позову в якій становить 19034,40 грн., тобто у справі незначної складності, яка, з огляду на ціну позову, розглядається судом у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін та без проведення судового засідання. Окрім цього, суд зауважує, що правова позиція ТОВ «Юніт Капітал» була сталою та не зазнавала змін протягом розгляду справи. Крім того, підготовка та ведення даної справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

Крім того, суд вважає, що виокремлення адвокатом таких послуг як «Вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості, підготовка та подання адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів, підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором», як самостійних видів адвокатських послуг є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката зі складання позовної заяви про стягнення боргу, а тому визначення оплати за вказану послугу є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги та має бути виключено із загальної вартості наданих позивачу послуг правничої допомоги

Таким чином, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та часткового задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 1500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 512, 514, 525, 526, 527, 530, 610, 626, 634, 638, 1054 ЦК України, ст.ст. 7 ч. 13, 12, 76-81, 89, 137, 141, 178 ч. 8, 259 ч. 1, 2, 263-265, 273, 275, 279 ч. 5, 289 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, код ЄДРПОУ: 43541163, рахунок: НОМЕР_5 ) заборгованість за Кредитним договором № 492246971 від 07.04.2019 в розмірі 9976 (дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят шість) гривень 80 копійок.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, код ЄДРПОУ: 43541163, рахунок: НОМЕР_5 ) судовий збір у сумі 1395 (одна тисяча триста дев`яносто п`ять) грн. 36 коп.

Судовий збір в сумі 1267 (одна тисяча двісті шістдесят сім) грн. 04 коп. залишити за позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал».

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, код ЄДРПОУ: 43541163, рахунок: НОМЕР_5 ) судові витрати на правову допомогу в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43541163.

Представник позивача: Кукса Карина Олександрівна, адреса для листування: бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, м. Київ, 01133, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .

Суддя: Т.Ю. Холодова