Решение № 140982243, 27.10.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1346/26

Провадження № 2/674/1133/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області у складі головуючої судді Шафікової Ю.Е., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором № 942106321 від 11.12.2024 року у розмірі 93451,55 грн., а також просить стягнути судові витрати.

В обґрунтування позову посилається на те, що 11 грудня 2024 року ОСОБА_1 уклала з ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитний договір №942106321 у формі електронного документу шляхом заповнення анкети - заяви. Відповідачка підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора. Позичальник підтвердив прийняття умов кредитування, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину. ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачці суму кредиту 30163,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності, а відповідачка зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

11 лютого 2025 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено договір факторингу №МВ-ТП/21, за умовами якого ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало (відступило) ТОВ "Таліон Плюс" право вимоги відносно боржників ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога», в тому числі відносно боржника відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №942106321 від 11.12.2024 року.

30 вересня 2025 року між ТОВ "Таліон Плюс"та ТОВ "Юніт Капіталі" було укладено договір факторингу №30/0925-01, за умовами якого ТОВ "Таліон Плюс" передало (відступило) ТОВ "Юніт Капітал" право вимоги відносно боржників ТОВ "Таліон Плюс", в тому числі відносно боржника відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №942106321 від 11.12.2024 року.

Внаслідок цього ТОВ "Юніт Капітал" набуло право вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТзОВ «Юніт Капітал» за кредитним договором №942106321 від 11.12.2024 року у розмірі 93451,55 грн.

Неможливість в досудовому порядку врегулювати спір, наявність непогашеної заборгованості, зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 06 липня 2026 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачка не скористалась своїм правом та не подала до суду відзиву на позовну заяву, заяв та клопотань до суду також не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачкою склались відносини зобов`язального характеру, що підтверджується укладеним договором кредиту/та договорами факторингу.

Так, 11 грудня 2024 року ОСОБА_1 уклала з ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено Договір кредитної лінії №№942106321, який підписаний нею електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору, Товариство надало відповідачці суму кредиту 30163,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності, а відповідачка зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Згідно з п. 2.3 договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за Договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру кредиту 11.12.2024 року.

Згідно з п. 7.3 Договору кінцева дата повернення (виплати) кредиту 10.01.2030.

Базова процентна ставка складає 0,98% в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70% річних. Розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу а цим Договором становить 1 508,15 грн. (п.п. 8.3, 8.5 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш у рамках кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу.

Відповідно до п. 5.1 Договору кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитного переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки НОМЕР_1 .

Отримання відповідачкою кредитних коштів в розмірі 30163,00 грн. 11 грудня 2024 року, підтверджується довідкою ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та платіжним дорученняям.

11.02.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідно до умов договору факторингу МВ-ТП/21 відступило право вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором до ТОВ «Таліон Плюс», яке в свою чергу на підставі договору факторингу №30/0925-01 від 30.09.2025 передало таке право вимоги до ТОВ «Юніт Капітал».

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Юніт Капітал» надало розрахунки заборгованості та виписку з особового рахунку відповідачки за Кредитним договором № 942106321 від 11.12.2024, згідно з якою заборгованість ОСОБА_1 становить 108533,05 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 30163 ,00 грн., заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 61780,40 грн., заборгованості за комісією 1508,15 грн. та заборгованості за штрафними санкціями 15081,50 грн.

Разом з тим, позивач вимогу про стягнення заборгованості за за штрафними санкціями 15081,50 грн. з відповідачки не заявляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Частиною 2 статті 639 ЦК України також визначено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, судом встановлено, що 11.12.2024 році відповідачкою укладено з ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитний договір №942106321, який укладено в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем та підписаний накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Кредитор виконав свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, перерахувавши кошти в сумі 30163,00 грн. на платіжну картку відповідачки, матеріали справи не містять доказів на підтвердження повернення коштів на погашення зобов`язань. Зокрема, відповідачка не була позбавлена процесуальної можливості на спростування обставин щодо не перерахування йому коштів, надавши відповідну виписку по рахунку.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч.2 ст.1048 Цивільного кодексу Україниякщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Нормами ч.1 ст.525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Тобто, належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором, сплата процентів за користування ним та комісії.

Окрім того, частиною 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За нормою ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Уклавши договора факторингу позивач у встановленому законом порядку набув право вимоги до відповідачки за кредитними зобов`язаннями за договором №942106321.

Тобто, належним виконанням зобов`язання з боку відповідачки є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом досліджені надані позивачем докази видачі відповідачці кредиту, враховано, що зазначені докази відповідачкою не спростовано, вона не скористалась своїм правом та не подала до суду відзиву на позовну заяву, не спростувала розрахунок суми позовних вимог, що є її процесуальним обов`язком.

Враховуючи, що отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, суд приходить до висновку, що ТОВ "Юніт Капітал" в праві вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення отриманої суми кредитних коштів, нарахованих процентів, комісії. Виходячи з наведеного, позов підлягає задоволенню у межах заявлених вимог в сумі 93451,55 грн..

Згідно ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

В зв`язку із задоволенням вимог позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України, до стягнення з відповідачки на користь позивача підлягає сплачений ним судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп.

Щодо вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн., то суд зазначає наступне.

Так, згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача також було подано до суду наступні документи: договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, додаткову угоду №25771381245 до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, протокол погодження вартості послуг, акт прийому -передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

При цьому, пунктом 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справ №755/9215/15-ц, зазначено що, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальних адвокатських витрат (встановлення їхньої доцільності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, розумності, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Таким чином, суд враховує, що справа є малозначною, у даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судового засіданні представник позивача не брав, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 293, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт-Капітал" (місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки,34 офіс 333, ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором №942106321 від 11 грудня 2024 року в розмірі 93451 (дев`яносто три тисячі чотириста п`ятдесят одну) гривню 55 (п`ятдесят п`ять) копійок, з яких заборгованость по кредиту - 30163 (тридцять тисяч сто шістдесят три) гривні, заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом 61780 (шістдесят одну тисячу сімсот вісімдесят) гривень 40 (сорок) копійок, заборгованість за комісією 1508 (одну тисячу п`ятсот вісім) гривень 15 (п`ятнадцять) гривень, а також понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2662 ( дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копій та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27 жовтня 2026 року.

Суддя Ю. Е. Шафікова