Решение № 140982229, 26.10.2026, Нововоронцовський районний суд Херсонської області

Справа № 954/390/26

Номер провадження 2/954/1763/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 рокус-ще Нововоронцовка

Нововоронцовський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Каневського В. О.,

за участю секретаря судового засідання Ферко Г. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Нововоронцовського районного суду Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Таврійської міської ради Каховського району Херсонської області про визнання права власності на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Таврійської міської ради Каховського району Херсонської області про визнання права власності на нерухоме майно. В обґрунтування позову посилався на те, що позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 30.10.1988 року належить 1/2 будинку за адресою: АДРЕСА_1 . 21.10.2025 позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг «ВІЗА» виконкому Криворізької міської ради із заявою про державну реєстрацію права власності на житловий будинок. 27.10.2025 державним реєстратором прийнято рішення про залишення заяви без руху, а 20.01.2026 рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій № 82921316 державним реєстратором на нерухоме майно було відмовлено у реєстрації права власності на житловий будинок.

Відмова обгрунтована тим, що у державного реєстратора виникла необхідність направити запит до Каховської районної державної адміністрації Херсонської області та комунального підприємства «Каховське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради та Херсонської обласної ради щодо надання відомостей про реєстрацію прав власності.

30.10.2025 державним реєстратором була отримана відповідь від 29.10.2025, в якій Херсонська обласна рада повідомила, що Каховське БТІ знаходиться на території Каховської міської територіальної громади та перебуває на тимчасово окупованій територій. Евакуація установчих документів, архівних відомостей, інформаційних носіїв не передбачалась можливою, що, у свою чергу, унеможливлює надання запитуваної інформації в зв`язку з її відсутністю.

Враховуючи вищенаведене, позивач просив визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач у судове засідання не з`явилися, останній надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача Таврійської міської ради Каховського району Херсонської області у судове засідання не з`явився, про проведення судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, клопотань, відзиву не надав.

За ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

За договором купівлі-продажу від 13.10.1988, посвідченого старшим державним нотаріусом Новокаховської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 1-2176, ОСОБА_1 придбав житлового будинку та надвірних будівель за адресою: АДРЕСА_1 , а саме в цілому житловий будинок під літерою «А» житловою площею 49,6 кв. м. при будинку «е» літня кухня «Б», туалет «В», сарай «Г», мощення №1, огорожа №2,3,5, водопровод №4. У Договорі купівлі-продажу зазначено, що вказана у цьому документі частина будинку зареєстрована на праві приватної власності та записано до реєстрової книги.

Згідно з технічним паспортом, за адресою АДРЕСА_1 , розташовані будівлі та споруди: житловий будинок «А», літні кухні «Б, Ж», сараї «Е, З, И», вбиральня «К», лазня «Л», гараж «М», котельня «Н», паркан «№1», хвіртка «№2», зливна яма «№3», водопровід «№4», ворота «№5», замощення «І».

За рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно №82220386 від 05.12.2025 заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку з поданням документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством та під час пошуку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстратор не встановив запису про право власності на заявлений об`єкт. Оскільки право власності виникло до 1 січня 2013 року (у період паперових реєстрів), реєстратор надіслав запити до Каховської районної державної адміністрації Херсонської області та комунального підприємства «Каховське бюро технічної інвентаризації» (від 27.10.2025) для отримання інформації та відомостей про зареєстровані речові права. Станом на 05.12.2025 відповіді на запити або необхідні відомості з паперових носіїв / автоматизованих систем не були отримані.

Відповідно до рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно №82921316 від 20.01.2026 останнім було відмовлено в проведенні реєстраційних дій щодо права власності на житловий будинок розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Стаття 392 ЦК України визначає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У цій справі позивач був вимушений звернутися до суду з позовом, оскільки держава фактично не визнає за ним права власності на нерухоме майно, про що свідчить відмова державного реєстратора у проведенні реєстраційних дій.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом (ч.4 ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

У цій справі державний реєстратор позбавлений можливості перевірити інформацію щодо фактів оформлення та/або реєстрації права власності на спірне майно за період з жовтня 1988 року, коли позивач набув право власності на спірне майно, до 01.01.2013, коли повноваження з державної реєстрації прав власності на нерухоме майно були передані місцевими органами державної реєстрації прав.

Проте, відсутність об`єктивної можливості підтвердити факт оформлення та/або реєстрації права власності за позивачем на спірне майно у зв`язку з місцезнаходженням Каховського БТІ на тимчасово окупованій території, а також відмова (незалежно від її правомірності) державного реєстратора провести реєстрацію права власності на спірне майно за позивачем, створили ситуацію, при якій позивач не можуть реалізовувати свої правомочності як власники майна.

В той же час, Конституція України у статті 41 гарантує непорушність права власності та усі три правомочності власника: володіти, користуватися та розпоряджатися.

Невизнання державою права власності позивача на спірне майно є втручанням у це право, яке не переслідує легітимну мету та не є необхідним у демократичному суспільстві, а отже порушує гарантії, закріплені у статті 1 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У постанові від 19.05.2020 у справі №916/1608/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 цього Кодексу, слід враховувати, що за змістом вказаної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його. Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно. Позивачем у такому позові може бути суб`єкт, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку із наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб чи необхідністю одержати правовстановлюючі документи. Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за позивачем, а не за іншою особою.

У вищевказаній справі Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що правило за аналогією закону (а саме, статті 392 ЦК України) має застосовуватися не тільки у випадках, коли власники втратив документ, який засвідчує його право власності, а й у випадках, коли наявні в них документи не дають змоги беззаперечно підтвердити своє право власності на нерухоме майно, але лише за умови, що право на майно не зареєстроване за іншою особою.

У справі за позовом ОСОБА_1 не було встановлено обставин, які б свідчили про наявність реєстрації права власності на спірне майно за будь-якою іншою особою. При цьому у позивача наявний договір купівлі-продажу, але з причин, які зазначені вище, цей документ не надає змоги позивачу беззаперечно підтвердити своє право власності на нерухоме майно, наслідком чого має бути державна реєстрація такого права.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки під час розгляду справи були підтверджені обставини, на які позивач посилається як на підставу свого позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 5, 10, 13, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Таврійської міської ради Каховського району Херсонської області про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати право власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частини житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку до Херсонського апеляційного суду через Нововоронцовський районний суд Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Реквізити сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач - Таврійська міська військова адміністрація Каховського району Херсонської області, місцезнаходження: вул. Івана Франка, буд. 29, м. Таврійськ, Каховський район, Херсонська область, ЄДРПОУ 35994371.

СуддяВ.О. Каневський