Приговор № 140981765, 26.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/14547/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді, кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026070000000066 від 09.03.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, студента Ужгородського торговельно-економічного інституту, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України,

встановив:

24.02.2022 о 04 годині 30 хвилин президентом Російської Федерації (далі - РФ) оголошено початок військової спеціальної операції проти України.

Того ж дня указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.

Строк проведення загальної мобілізації та дії воєнного стану неодноразово продовжувався Указами Президента України і триває дотепер.

Пунктом 9 ст. 1 Закону України «Про національну безпеку» визначено, що національна безпека України це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.

У відповідності до п. 2 ст. 1 вказаного Закону, воєнна безпека це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності і демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих національних інтересів від воєнних загроз.

Згідно п.п. 44-45 рішення Ради національної безпеки та оборони України від 14.09.2020, основним завданням у сфері воєнної безпеки є розвиток потенціалу стримування. Безумовним пріоритетом є боєздатні Збройні Сили України (далі ЗСУ), підготовлений і вмотивований військовий резерв та ефективна територіальна оборона, які у поєднанні зі спроможностями інших органів сектору безпеки і оборони здатні завдати таких неприйнятних для противника втрат на землі, у повітрі, на морі та у кіберпросторі, що унеможливить реалізацію його агресивних намірів.

Так, положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Згідно із Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення), затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до пункту 8 Положення визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, у виконанні завдань з підготовки та ведення територіальної оборони, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Згідно ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством. Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов`язок у запасі відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993 призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше другої половини лютого 2026 року у ОСОБА_4 виник прямий злочинний умисел, спрямований на організацію перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період шляхом оформлення фіктивної медичної документації військовозобов`язаним особам чоловічої статі, з метою уникнення ними призову на військову службу під час мобілізації за матеріальну винагороду.

Зокрема, приблизно у другій половині лютого 2026 року, в ході телефонної розмови ОСОБА_4 , висловив ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пропозицію, за грошову винагороду оформити фіктивну медичну документацію (інвалідність), яка надасть ОСОБА_6 можливість уникнути призову на військову службу під час мобілізації.

Після цього, 15 квітня 2026 року близько 20 год. 36 хв. за допомогою месенжера «Telegram» між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 відбулася телефонна розмова в ході якої ОСОБА_4 діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повідомив, ОСОБА_6 , що через своїх знайомих може організувати його виключення з військового обліку за станом здоров`я (із оформленням інвалідності). Окрім того в ході розмови ОСОБА_4 повідомив, що виключення з військового обліку за станом здоров`я коштуватиме 18 500 доларів США та у загальному описав механізм списання з військового обліку, зокрема він пояснив, що спочатку оформлюється фіктивна медична документація про наявність у людини захворювань, при цьому фактично у лікарні чи інші медичні заклади ходити не потрібно, а надалі ця фіктивна медична документація стає підставою для уникнення мобілізації військовозобов`язаним. Також він повідомив, що надішле ОСОБА_6 , перелік документів які необхідні для оформлення фіктивної медичної документації та його подальшого виключення з військового обліку.

Надалі 16.04.2026 року, ОСОБА_4 , діючи з метою створення штучних підстав для уникнення ОСОБА_6 мобілізації, використовуючи месенжер "Telegram" надіслав останньому повідомлення із переліком документів, які ОСОБА_6 має надати йому, для оформлення фіктивної медичної документації та його подальшого виключення з військового обліку. Окрім того у ході листування ОСОБА_4 повідомив, що оформлення фіктивної медичної документації (фіктивної інвалідності) буде здійснюватися орієнтовно протягом 2-2,5 місяця за що ОСОБА_6 має надати 13 500 доларів США, а за повне списання з військового обліку - 18 500 доларів США.

20.04.2026 року близько 19 год. 00 хв., на майданчику для паркування автомобілів, поблизу супермаркету «Spar» за адр. м. Ужгород, вул. Легоцького 19А між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , який діяв під контролем правоохоронних органів, відбулася зустріч в ході якої ОСОБА_4 діючи з прямим умислом спрямованим на перешкоджання законній діяльності ЗСУ, шляхом створення штучних підстав для уникнення мобілізації військовозобов`язаним, підтвердив, що може організувати виготовлення фіктивної медичної документації що надасть ОСОБА_6 можливість уникнути мобілізації та проходження військової служби за станом здоров`я.

Надалі, 27.04.2026 року близько 19 год 35 хв. на майданчику для паркування автомобілів, поблизу супермаркету «Spar» за адресою: м. Ужгород, вул. Легоцького 19А, між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , який діяв під контролем правоохоронних органів, відбулася зустріч в ході якої ОСОБА_4 вчергове підтвердив, що може організувати виготовлення ОСОБА_6 фіктивної медичної документації що надасть йому можливість уникнути мобілізації та проходження військової служби за станом здоров`я. При цьому ОСОБА_4 повідомив, що на обстеження до лікарів ходити не потрібно, а всі медичні записи будуть здійснюватися без ОСОБА_6 .

Згодом, 04.05.2026 на виконання злочинного умислу та переслідуючи корисливий мотив, в ході листування за допомогою месенжера "Telegram" ОСОБА_4 висловив ОСОБА_6 вимогу про необхідність надання йому грошових коштів у сумі 1500 дол. США як першу частину грошових коштів за організацію виготовлення ним фіктивних медичних документів, які дозволять останньому уникнути мобілізації та проходження військової служби.

Надалі, 05.05.2026 року близько 19 год 10 хв. на майданчику для паркування автомобілів, поблизу супермаркету «Spar» за адресою: м. Ужгород, вул. Легоцького 19А між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , який діяв під контролем правоохоронних органів, відбулася зустріч в ході якої ОСОБА_4 діючи з прямим умислом спрямованим на перешкоджання законній діяльності ЗСУ, отримав від ОСОБА_6 копії особистих документів, та фотокартки, які необхідні для виготовлення фіктивної медичної документації та його подальшого виключення з військового обліку. В ході цієї ж зустрічі, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись раніше виниклим корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення, на виконання попередньо висловлених вимог, отримав для себе від ОСОБА_6 1500 доларів США як першу частину коштів за виготовлення фіктивної медичної документації, яка дозволить ОСОБА_6 уникнути мобілізації та проходження військової служби за станом здоров`я.

Надалі, у період з 05 травня по 23 липня 2026 року, ОСОБА_4 під час листування за допомогою месенжера "Telegram" неодноразово висловлював ОСОБА_6 вимоги про необхідність надання йому чергової частини грошових коштів за організацію виготовлення ним фіктивних медичних документів, які дозволять ОСОБА_6 уникнути мобілізації та проходження військової служби за станом здоров`я.

Зокрема, 25-26.05.2026 року в ході листування за допомогою месенжера "Telegram" ОСОБА_4 уточнив у ОСОБА_6 про необхідність виготовлення останньому фіктивної медичної довідки щодо його перебування на стаціонарному лікуванні.

При цьому 27.05.2026, ОСОБА_4 переслідуючи корисливий мотив, в ході листування за допомогою месенжера "Telegram" ОСОБА_4 висловив ОСОБА_6 вимогу про необхідність надання йому грошових коштів у сумі 1200 дол. США, як грошову винагороду за виготовлення фіктивної медичної довідки, що надасть останньому змогу уникнути мобілізації та військової служби.

Надалі ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не раніше 05.06.2026 року, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, виготовив довідку про перебування ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні у період з 05.06.2026 по 25.06.2026 з метою надання можливості ОСОБА_6 уникнути мобілізації та військової служби, шляхом її пред`явлення співробітникам ТЦК та СП, а також довідку про перебування ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні у період з 07.09.2026 по 14.09.2026 з метою її подальшого подання до відповідних органів для оформлення відстрочки від призову під час мобілізації.

Надалі, 23.07.2026 близько 12 год. 30 хв. поблизу більярдного клубу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Заньковецької, буд. 89, між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , який діяв під контролем правоохоронних органів, відбулась зустріч, в ході якої ОСОБА_4 діючи з прямим умислом спрямованим на перешкоджання законній діяльності ЗСУ, надав ОСОБА_6 фіктивну медичну довідку про перебування ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні у період з 05.06.2026 по 25.06.2026, яка за злочинним задумом ОСОБА_4 , надасть ОСОБА_6 можливість уникнути мобілізації.

Поряд з цим, в ході даної зустрічі, ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись раніше виниклим корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення, на виконання попередньої домовленості, отримав для себе від ОСОБА_6 , який діяв під контролем правоохоронних органів, грошові кошти у сумі 1200 доларів США за організацію виготовлення фіктивної медичної документації, що надасть останньому змогу уникнути мобілізації та військової служби.

Таким чином, за задумом ОСОБА_4 , виготовлені ним медичні документи мали бути використані ОСОБА_6 для уникнення призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 114-1 КК України, а саме як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

У судовому засіданні прокурор подав угоду про визнання винуватості укладену 23 жовтня 2026 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 .

Згідно з угодою, обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, а саме у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період. ОСОБА_4 перерахував 100 000 грн на потреби ЗСУ. Сторони погодилися на призначення ОСОБА_4 кримінального покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з визначенням іспитового строку.

У даній угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки невиконання, які передбачені ст.476 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст.470 КПК України, зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, встановленні ст.476 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, на підставі чого просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, при цьому зазначив, що при укладенні угоди між обвинуваченим та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, угода укладена добровільно, без застосування насильства, примусу чи погроз

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні беззастережно визнав винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, а саме у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період; вказав, що час, місце та спосіб вчинення ним кримінального правопорушення в обвинувальному акті та угоді викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У вчиненому щиро розкаявся. Зазначив, що повністю розуміє наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст.473 КПК України щодо обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також характер пред`явленого обвинувачення, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, у тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. Просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що угода про визнання винуватості укладена ним добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу чи погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

Відповідно ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, яке згідно ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

На виконання вимог ст.474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, передбачені п.1 ч.4 зазначеної норми, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та погоджується на призначення узгодженого покарання.

Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченим, відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

Ухвалюючи вирок, суд приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 передбачене ч. 1 ст.114-1 КК України, а саме перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_7 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, перерахування коштів в сумі 100 000 грн. на потреби Збройних Сил України.

Обставини, що обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України відсутні.

Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є тяжким злочином, ставлення ОСОБА_7 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості, дані про особу обвинуваченого який є особою молодого віку, має зареєстроване місце проживання, характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, згідно відповідей КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова» ЗОР №2351 від 16.09.2026 та КНП «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» УМР №2870/01-10 від 21.09.2026 до лікарів психіатра, нарколога і фтизіатра для надання медичної допомоги у цих закладах не звертався.

За наведеного, суд вбачає за можливе визначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджену сторонами в угоді міру покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, звільнивши останнього від реального відбуття покарання із визначенням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України строком на 1 (один) рік, поклавши на нього обов`язки, передбачені ч.1 ст. 76 КК України.

Згідно з ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

На підставі наведеного вище, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому ОСОБА_4 узгодженої міри покарання.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Процесуальні витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні відсутні.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд під час ухвалення вироку вирішує питання про скасування арешту майна. Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, накладені ухвалами слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.08.2026 у справі № 308/11031/26 (провадження № 1-кс/308/4620/26, № 1-кс/308/4621/26, № 1-кс/308/4622/26), належить скасувати.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 100, 174, 368, 370, 371, 374, 394, 395, 475 КПК України, суд

ухвалив:

затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 23 жовтня 2026 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі його захисника - ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026070000000066 від 09.03.2026 року.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, строком на 1 (один) рік, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Покласти нагляд за особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, на орган з питань пробації за місцем проживання ОСОБА_4 .

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.08.2026 у справі № 308/11031/26 (провадження № 1-кс/308/4621/26) на майно, вилучене 23.07.2026 в ході обшуку житла ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти у загальній сумі 24 900 гривень та 510 доларів США; ноутбук марки Apple MacBook Pro серійний номер: C02QKT0EFVH3, - скасувати.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.08.2026 у справі № 308/11031/26 (провадження № 1-кс/308/4622/26) на майно, вилучене 23.07.2026 у ОСОБА_4 в ході огляду місця події поблизу більярдного клубу «Buffalo Ungvar» за адресою: м. Ужгород, вул. Заньковецької, буд. 89, а саме: довідку №184/06 від 05.06.2026 та її копію; 12 предметів, схожих на грошові купюри номіналом 100 доларів США (імітаційні засоби); мобільний телефон марки Apple iPhone 11 IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з карткою мобільного оператора « НОМЕР_3 », - скасувати.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.08.2026 у справі № 308/11031/26 (провадження № 1-кс/308/4620/26) на майно, вилучене 23.07.2026 у ОСОБА_6 в ході огляду місця події поблизу більярдного клубу «Buffalo Ungvar» за адресою: м. Ужгород, вул. Заньковецької, буд. 89, а саме: мобільний телефон марки Samsung Galaxy A25 IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 з карткою мобільного оператора « НОМЕР_6 », - скасувати.

Речові докази:

- грошові кошти у загальній сумі 24 900 гривень та 510 доларів США; ноутбук марки Apple MacBook Pro серійний номер: C02QKT0EFVH3 - вважати повернутими власнику ОСОБА_4 ;

- довідку №184/06 від 05.06.2026 про перебування ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні у КНП «УЦМКЛ» Ужгородської міської ради та її копію - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- 12 предметів, схожих на грошові купюри номіналом 100 доларів США (імітаційні засоби) - повернути за належністю Управлінню Служби безпеки України в Закарпатській області;

- мобільний телефон марки Apple iPhone 11 IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з карткою мобільного оператора « НОМЕР_3 » - вважати повернутими власнику ОСОБА_4 ;

- мобільний телефон марки Samsung Galaxy A25 IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 з карткою мобільного оператора « НОМЕР_6 » - вважати повернутими власнику ОСОБА_6 .

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

Оскарження вироку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорення встановлених досудовим розслідуванням обставин не допускається.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1