Постановление суда № 140981697, 26.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 334/3997/26

У Х В А Л А

про розгляд клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції

26 жовтня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді ? Бенца К.К.

при секретарі Майор Ю.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з розгляду справи за правилами загального позовного провадження за позовною заявою Акціонерного товариства «ПРАВЕКС-БАНК» в особі представника Стеценко М.В. до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду знаходиться справа за позовною заявою Акціонерного товариства «ПРАВЕКС-БАНК» в особі представника Стеценко М.В. до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.06.2026 року відкрито провадження по даній справі та визначено, що розгляд справи буде здійснюватись за правилами загального позовного провадження.

19.09.2026 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 надійшло клопотання, про його участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у зв`язку з тим, що у представника відповідача відсутня можливість брати участь у судовому засіданні в приміщенні суду.

До клопотання долучено довіреність від 01.05.2026 р., сформовану за допомогою системи «Електронний суд», якою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), уповноважив ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) представляти його інтереси в судах України.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання про участь представника відповідача ОСОБА_1 Хабло О.Г. у судовому засіданні у режимі відеоконференції, дійшов висновку, що клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, підлягає поверненню особі, яка його подала, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Відповідно до ч. 3 ст. 212 ЦПК України учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Відповідно до п. 46-47 Положення за наявності в суді технічної можливості учасник справи у порядку, встановленому процесуальним законом, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. За наявності в суді технічної можливості учасник справи може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду за допомогою технічних засобів суду. Технічну можливість участі у відеоконференції, належну якість зображення та звуку, інформаційну безпеку тощо забезпечує такий суд.

Відповідно до ч.2-4 ст.19 ЦПК України Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно ч.1,2 ст.58 ЦПК України Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Відповідно ст.59 ЦПК України Права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом. Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена. Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1-2 ст. 62 ЦПК України Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. У разі задоволення заявленого клопотання щодо посвідчення довіреності фізичної особи на ведення справи, що розглядається, суд постановляє ухвалу, яка зазначається секретарем судового засідання у протоколі судового засідання, а довіреність або засвідчена підписом судді копія такої довіреності приєднується до справи. Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.

Відповідно до ч.4 ст. 62 ЦПК України Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Відповідно до ч.7 ст. 62 ЦПК України У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Матеріали справи свідчать, що Акціонерне товариство «ПРАВЕКС-БАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 251 371,66 грн. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.06.2026 року по справі відкрито провадження та визначено, враховуючи положення ст.ст.19, 274 ЦПК України, що розгляд справи буде проведено за правилами загального позовного провадження.

Разом з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи та клопотанням про проведення судового засідання в режимі відеоконференції представник відповідача ОСОБА_1 Хабло О.Г. подав до суду через систему «Електронний суд» довіреність від 01.05.2026 р. якою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), уповноважив Хабло О.Г. (РНОКПП НОМЕР_2 ) представляти його інтереси в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Довіреність видана без права передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування.

Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» одним із документів, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги є довіреність.

Користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.

Користувач ЄСІТС, який підтвердив свої повноваження адвоката, має можливість видати ордер на конкретну справу для отримання в автоматичному режимі доступу до документів у справі або загальний ордер (без зазначення номера справи) для представлення інтересів фізичних та юридичних осіб, які не мають власних зареєстрованих Електронних кабінетів. За наявності у користувача зареєстрованого Електронного кабінету ордер не створюється. Після отримання адвокатом доступу до конкретної справи до Автоматизованої системи документообігу суду в автоматичному режимі засобами ЄСІТС надсилається відповідне повідомлення із зазначенням інформації про справу та адвоката. (п. 30 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі Положення ЄСІТС).

Згідно п.31 Положення ЄСІТС Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.

Згідно п.32 Положення ЄСІТС Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).

Згідно п.35 Положення ЄСІТС Довіреність в електронній формі дійсна до моменту її скасування довірителем або протягом строку, на який вона видана. При втраті чинності довіреності в електронній формі автоматично скасовуються також усі її похідні довіреності, що видані в порядку передоручення.

Представник Відповідача ОСОБА_1 Хабло О.Г. заявив клопотання про його допуск по справі за довіреністю виданою ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_2 , який не є його законним представником і не має статусу адвоката ( докази зворотнього не надано).

Виходячи із заявлених позовних вимог, у яких ціна позову складає 251 371,66 грн., а відтак дана справа не є малозначною за п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України, оскільки ціна позову перевищує тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 99 840 грн.

Справу також неможливо віднести до малозначних за п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України, оскільки зазначений пункт не містить імперативної норми, а наділяє суд дискреційними повноваженнями на віднесення справи до категорії незначної складності та, як наслідок, визнання справи малозначною. Чинне процесуальне законодавство не містить переліку підстав, за наявності яких суд може визначити справу малозначною, а визначає, що справа незначної складності може бути визнана судом малозначною, проте прийняття такого рішення не обов`язок, а право суду. Питання щодо віднесення справи до категорії малозначних справ вирішується судом при відкритті провадження у справі.

Також встановлено, що справа не відноситься до категорії справ, визначених п. 3, 4, 5 ч. 6 ст. 19 ЦПК України.

За викладених обставин справа не відноситься до малозначних.

Слід зазначити, що при вирішенні питання малозначності справи суд враховує не лише ціну позову про яку вказує відповідач, а також складність справи, обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо. Вказані обставини у сукупності свідчать, що дана справа не є малозначною, саме тому ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.06.2026 року визначено, що розгляд справи буде проведено за правилами загального позовного провадження.

Виходячи з викладеного представником у цій справі не може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність, а інтереси має представляти адвокат.

За таких обставин долучені до матеріалів справи копії довіреностей на ім`я представника ОСОБА_2 не підтверджують його повноваження на представництво інтересів Відповідача ОСОБА_1 у справі за правилами загального позовного провадження.

Наведені вище обставини свідчать, що розгляд даної справи можливий виключно за правилами загального позовного провадження, а не спрощеного позовного провадження призначеного для розгляду малозначних справ, що виключає можливість залучення представника за довіреністю.

Таким чином, зважаючи, що цивільна справа не є малозначною, розглядається за правилами загального позовного провадження та відповідно вимогам чинного цивільного процесуального законодавства представником у суді може бути лише адвокат або законний представник, а представник за довіреністю ОСОБА_2 не є законним представником відповідача Сірко О.С. і не має статусу адвоката,( докази зворотнього не надано). суд вважає, що клопотання про допуск представника за довіреністю по даній справі та проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участі представника відповідача ОСОБА_1 Хабло О.Г. є необгрунтованим і суперечить вимогам чинного цивільного процесуального законодавства, а тому клопотання підлягає поверненню особі яка її подала.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, якщо її підписано собою, яка не має права її підписувати.

Беручи до уваги, що надані представником Відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 до суду документи не підтверджують повноваження представника Відповідача ОСОБА_1 на підписання заяви, тому вважаю, що її підписано особою, яка не має на це права.

Керуючись ст.ст.19, 58-60, 193, 260 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву - клопотання представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі за позовною заявою Акціонерного товариства «ПРАВЕКС-БАНК» в особі представника Стеценко М.В. до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - повернути особі яка її подала.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца