Решение № 140979624, 26.10.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/6991/26

Провадження № 2а/712/105/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Токової С.Є.,

при секретарі Білик О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 22.05.2026 звернувся до Соснівського районного суду м.Черкаси з указаним адміністративним позовом, просить суд скасувати постанову серії ЕНА № 7166449 від 09.05.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09.05.2026 поліцейським УПП в Черкаській області Полонським Д.С. винесено постанову серії ЕНА №7166449, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400 грн.

Відповідно до постанови від 09.05.2026, він керуючи електромопедом, не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, так як ніколи раніше його не отримував, чим порушив п.2.1.а ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КпАП України.

Позивач вважає, що указана вище постанова підлягає до скасування оскільки відповідно до договору прокату від 01.05.2026 електроскутер, яким він керував, має потужність електродвигуна 1200 ват, тобто 1,2 квт, тобто указаний транспортний засіб не відноситься до механічних транспортних засобів, а відтак посвідчення водія на його керування не передбачено, а тому він має право керувати електроскутером без посвідчення водія відповідної категорії

Позивач з указаною постановою не погоджується, вважає її необґрунтованою, такою що винесена з неповним з`ясуванням обставин та з порушенням вимог КУпАП.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

07 вересня 2026 року до суду надійшов відзив Департаменту патрульної поліції, який обґрунтовано тим, що відповідно до п. 2.13 ПДР до транспортних засобів категорії А1 належать мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт. Пунктом 3 «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою КМУ № 340 від 08.05.1993р., передбачено, що керувати мопедами, моторолерами та іншими двоколісними (триколісними) транспортними засобами, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт, дозволяється за наявності посвідчення водія категорії А1. Транспортний засіб «TeckrosA6L 1200 Вт», яким керував позивач, хоч і не є механічним, адже обладнаний електродвигуном потужністю менше 3 кВт, проте являється транспортним засобом, який за своїми технічними характеристиками прирівняний до мопеду. З огляду на вищевикладене позивач для керування транспортним засобом, обладнаним електродвигуном потужністю до 4 кВт, зобов`язаний мати посвідчення водія категорії «А1», та, у відповідності до п. 2.4.а) ПДР, ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія. Виявивши факт керування позивачем відповідним транспортним засобом та відсутність у позивача посвідчення водія для керування транспортними засобами категорії А1, поліцейський діяв виключно на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України і постанова винесена ним з дотриманням та у повній відповідності норм матеріального і процесуального права та є такою, яка не має підстав для скасування.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких грунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Встановлено, що постановою серії ЕНА №7166449 від 09.05.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він керуючи електромопедом, не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив підпункт «а» п.2.1. ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення за ч.2 ст.126 КУпАП. Цією ж постановою до позивача застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн.

Вважаючи оскаржувану постанову відповідача протиправною та такою, що порушує його права, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Так, згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до пункту 1.3 Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Відповідно до статті 14 зазначеного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пп. а п. 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

У пункті 1.10 ПДР України наведені терміни, що використовуються у Правилах дорожнього руху та мають наступне значення:

- водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керування транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі;

- транспортний засіб - це пристрій призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів;

- механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт;

- мопед - двоколісний транспортний засіб, що має двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт;

Відповідно до п. 2.13 ПДР України до транспортних засобів категорії А1 відносяться мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Статтею 16 Закону України Про дорожній рух визначено, що водій зобов`язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.

Частина 2 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, що тягне відповідальність у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В обгрунтування підстав звернення до суду з указаним позовом, позивач посилається на те, що під час зупинки його інспектором, він керував електромопедом, що має потужність менше ніж 3 кВт, а саме 1200 Вт, а тому останній не належить до механічних транспортних засобів (на вказаний транспортний засіб не поширюється поняття механічного транспортного засобу), а тому він не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки адміністративну відповідальність за порушення п. 2.1 а Правил дорожнього руху може нести виключно водій механічного транспортного засобу.

Разом з тим, суд не погоджується з даним твердженням позивача.

Суд звертає увагу, що порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами врегульовано «Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого Постановою КМУ № 340 від 08.05.1993.

Відповідно до п.2 Положення, особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Згідно п.3 Положення, керувати мопедами, моторолерами та іншими двоколісними (триколісними) транспортними засобами, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт, дозволяється за наявності посвідчення водія категорії А1.

Диспозицією ч.2 ст. 126 КУпАП встановлено відповідальність у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Отже, наведеними положеннями встановлений обов`язок водія мати посвідчення водія категорії А1 при керуванні мопедами, моторолерами та іншими двоколісними транспортними засобами, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Таким чином, суд дійшов висновку, що транспортний засіб моделі ««TeckrosA6L» 1200 вт, яким керував Позивач, хоч і не є механічним, адже обладнаний електродвигуном потужністю менше 3 кВт, проте являється транспортним засобом, який за своїми технічними характеристиками прирівняний до мопеду.

При цьому, за наведеними вище визначеннями, водіями вважаються не лише особи, які керують механічними транспортними засобами, тобто, які обладнані електродвигуном потужністю понад 3 кВт, а й тими транспортними засобами, які не перевищують таких параметрів потужності.

З огляду на вищевикладене, відповідно до п.2.13. ПДР, п.3 Положення, позивач для керування транспортним засобом, обладнаним електродвигуном потужністю до 4 кВт, зобов`язаний мати посвідчення водія категорії «А1» та, у відповідності до п.2.4.а) ПДР, ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія відповідної категорії.

Таким чином, відповідачем вірно встановлено, що позивач, не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 126 КУпАП, відповідно, інспектором патрульної поліції правомірно було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, тому немає підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, оскільки доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи надано не було, а судом таких обставин не встановлено.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова відповідача серії ЕНА№ 7166449 від 09.05.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування та закриття у зв`язку з цим провадження по справі немає.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи те, що Позивач був звільнений від сплати судового збору при подачі даного позову до суду, як особа з інвалідністю 2 групи, судові витрати слід віднести на рахунок держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 4 ст. 126, ст. 245, ст. 251, ст. 265-1, ст. 280, ст. 293 КУпАП, ст.ст. 1, 2, 19, 20, 72, 77, 96, 229, 242-246, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Судовий збір в розмірі 665,60 грн віднести на рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя : С.Є. Токова