№ 14097921, 02.03.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2011 № 55/454

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Коршун Н.М.

суддів: Корсак В.А.

Авдєєв П.В.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача: Шишлов О.Є., Стегній Л.М. за довіреностями,

від відповідача-1: представник не зявився,

від відповідача-2: Шевкунова Л.В. за довіреністю,

від відповідача-3: представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Досвідне підприємство „Донвуглезбут” та Відкритого акціонерного товариства „Союз”

на ухвалу Господарського суду м.Києва від 29.12.2010

у справі № 55/454 (ОСОБА_1 .....)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" в особі філії "Донецька Дирекція Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"

до ТОВ "Досвідне підприємство "Донвуглезбут"

ВАТ "Союз"

ТОВ "МЖК "Будсервіс"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення заборгованності за кредитним договором у розмірі 28325704,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2010 року Публічне акціонерне товариство “Банк Камбіо” в особі філії “Донецька Дирекція Публічного акціонерного товариства “Банк Камбіо” (надалі позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Досвідне підприємство “Донвуглезбут” (надалі відповідач-1), до Відкритого акціонерного товариства “Союз” (надалі відповідач-2), та до Товариства з обмеженою відповідальністю “МЖК “Будсервіс” (надалі відповідач-3) про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 28325704,78 грн., а саме: стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Досвідне підприємство “Донвуглезбут”, Відкритого акціонерного товариства “Союз”, Товариства з обмеженою відповідальністю “МЖК “Будсервіс”, заборгованість за Кредитним Договором № 362/02-2008 від 05.03.2008р. у розмірі 21035704,78 грн.; стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Союз” штрафні санкції за порушення умов договору іпотеки в розмірі 7290000,00 грн.

Позивач просить погашення заборгованості здійснити шляхом звернення стягнення на: грошові кошти та майно Товариства з обмеженою відповідальністю „Досвідне підприємство “Донвуглезбут”; грошові кошти та майно Відкритого акціонерного товариства “Союз”; рухоме майно згідно з договором застави від 11.08.2009р., посвідченим приватним нотаріусом Ясинуватського районного нотаріального округу ОСОБА_2. 11.08.2008р., зареєстрованим в реєстрі за номером 2542, що належить Відкритому акціонерному товариству “Союз”, Донецької обл., яке розташоване за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, 71 км., Дачний проїзд, буд.1; нерухоме майно згідно з договором іпотеки від 09.09.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Ясинуватського районного нотаріального округу ОСОБА_2. 09.09.2008р., зареєстрованим в реєстрі за номером 5048, що належить Відкритому акціонерному товариству “Союз”, Донецької обл., а саме: будівлі загальною площею 7501,80 кв.м., які розташовані за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, 71 км., Дачний проїзд, буд.1; грошові кошти та майно Товариства з обмеженою відповідальністю “МЖК “Будсервіс”.

Одночасно із поданням позову позивач звернувся із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на нерухоме майно ВАТ “Союз” (код ЄДРПОУ 14311620) згідно з договором іпотеки від 09.09.2008, посвідченим приватним нотаріусом Ясинуватского районного нотаріального округу 09.09.2008, зареєстрованим в реєстрі за номером 5048, а саме, будівлі загальною площею 7501,80 кв. м., розташовані за адресою: Донецька обл., Ясинуватський р-н, с/рада Спартаківська, 71 км, Дачний проїзд, буд. 1, а саме: цегляну будівлю адмінуправління літ. А-2 загальною площею 458,90 кв. м.; шлакоблочну будівлю цеху з виробництва меблі літ. Л-1, Лзагальною площею 1761,40 кв. м.; шлакоблочну будівлю гаражу літ. В-2 загальною площею 611,10 кв. м.; шлакоблочну будівлю складу № 2 літ. Б-1 загальною площею 721,10 кв. м.; цегляну будівлю котельної літ. Г-1 та будівлю складу С-1 загальною площею 200,80 кв. м.; цегляну будівлю трансформаторної підстанції літ. Д-1 загальною площею 1297,90 кв. м.; цегляну будівлю прохідної літ. Ж-1 загальною площею 70,00 кв. м.; будівлю модуля № 2 з металевих панелей літ. К-1 загальною площею 1297,90 кв. м.; будівлю модуля “Орск”(склад № 4) з металевих панелей літ. И-1 загальною площею 1297,90 кв. м.; шлакоблочну будівлю складу № 1 літ. З-1 загальною площею 398,60 кв. м.; цегляну будівлю складу № 6 літ. Н-1 загальною площею 338,70 кв. м.; цегляну будівлю складу № 5 літ. М-1 загальною площею 335,00 кв. м.; огорожу залізобетонних плит № 1,2.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що він має право за своїм вибором стягнути заборгованість, що виникла за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно ВАТ “Союз”, визначене в договорі іпотеки від 09.09.2008 року.

Позивач вказує на те, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на предмет іпотеки, виконання рішення суду буде значно утруднене, незважаючи на накладену приватним нотаріусом при посвідченні договору іпотеки заборону на відчуження нерухомого майна, оскільки ВАТ “Союз” на даний час подано позов про визнання укладеного договору іпотеки недійсним через відсутність в осіб, що його підписали, повноважень на укладення такого договору.

Також позивач повідомив, що з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів останній звернувся з окремими заявами до правоохоронних органів про вчинення посадовими особами ВАТ “Союз” та ТОВ ДП “Донвуглезбут” за попередньою змовою дій, в яких містяться ознаки злочину, а саме шахрайства з фінансовими ресурсами (надання службовою особою суб'єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації банку з метою одержання кредиту).

Додатково позивач звертає увагу на факти, викладені ним в позові щодо неналежного виконання ВАТ “Союз” обовязків за договором іпотеки щодо вжиття заходів до забезпечення збереження наданого в іпотеку нерухомого майна та його страхування, внаслідок чого допущено його значне пошкодження, що призвело до знецінення предмету іпотеки і неможливості погасити за його рахунок повну суму заборгованості позичальника, яка збільшується.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.12.2010 року в справі №55/454 заяву позивача про забезпечення позову задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю „Досвідне підприємство „Донвуглезбут” та Відкрите акціонерне товариство „Союз” звернулися з апеляційними скаргами, в яких просять зазначену ухвалу скасувати, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю „Досвідне підприємство „Донвуглезбут” зазначило, що судом першої інстанції порушено норми ст.ст. 63, 67 ГПК України, оскільки відкрито одне провадження у справі за позовними вимогами, які, як стверджує апелянт, мають різні юридичні підстави, чим порушено правила обєднання позовних вимог.

В обґрунтування вимог своєї апеляційної скарги Відкрите акціонерне товариство „Союз” послалося на те, що в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали не містяться обґрунтованого висновку про те, що невжиття заходу до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача-2, може призвести до того, що вказане майно зникне, зменшиться за кількістю або погіршиться, що в свою чергу, може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, а вказані припущення позивача є необґрунтованими.

У письмових запереченнях та у додатковому відзиві позивач просив суд апеляційні скарги ВАТ „Союз” та ТОВ „Досвідне підприємство „Донвуглезбут” залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.12.2010 року без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Досвідне підприємство „Донвуглезбут” та Товариством з обмеженою відповідальністю „МЖК „Будсервіс” не використано наданого їм законом права на участь своїх представників у судових засіданнях.

Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце розгляду справи судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (абз. З п. 3.6 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердження належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Поштові відправлення з ухвалами Київського апеляційного господарського суду в справі № 55/454 від 10.02.2011 р. та від 23.02.2011 р. були направлені відповідачу-3 за адресою, вказаною у позовній заяві (01034, м. Київ, вул. Гончара, 36-Б). Підтвердженням надсилання відповідачу-3 вказаних ухвал суду є відповідні відмітки на зворотньому боці цих ухвал та поштове повідомлення про повернення поштової кореспонденції, надісланої на адресу відповідача-3.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом саме згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про вказане, Вищим господарським судом України зазначалося в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23), від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (пункт 19).

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 55/454 відповідач-3 був повідомлений своєчасно та належним чином.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача-1 та відповідача-3. При цьому, судова колегія бере до уваги клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Досвідне підприємство „Донвуглезбут” про розгляд апеляційних скарг у даній справі за відсутності представників вказаного товариства.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечень та додаткового відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, судова колегія встановила, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заяви про забезпечення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 67 Господарського процесуального кодексу України суд вправі забезпечити позов також забороною іншим особам вчинять дії, що стосуються предмета спору.

Таким чином, із змісту вищенаведеної статті вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення.

Відповідний висновок міститься в розясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. №02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” в пункті 3 якого та пункті 4 листа Вищого арбітражного суду України №01-8/516 від 22.09.2000 “Про практику вирішення окремих категорій спорів” зазначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову, є достатньо обґрунтоване припущення , що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступного: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у звязку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Вибір способу забезпечення позову залежить від суті позовної вимоги та повинен бути співрозмірним, а заборона на вчинення дій може стосуватися лише предмета позову.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з вимогами про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором в сумі 28325704,78 грн., в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з умовами договору іпотеки предмет іпотеки на час укладення цього договору було оцінено сторонами за їх домовленістю в сумі 36450000,00 грн.

В той же час, оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно ВАТ “Союз”, що повністю повязано з вищезазначеним предметом позову та є співрозмірним способом забезпечення позову.

Крім того, позивачем при зверненні з позовом та поданні заяви про вжиття заходів на його забезпечення надано докази виникнення 16.08.2009 року пожежі на обєкті нерухомого майна, внаслідок чого йому було завдано пошкодження, розмір яких згідно звіту № 71/12 з визначення вартості збитку від 22.02.2010, становить 8139076,00 грн. А за самостійними підрахунками ВАТ “Союз” сума завданого збитку складає 15000000,00 грн., про що зазначено в доданому до заяви про забезпечення позову листі № 33/1 від 18.08.2009 р., адресованому позивачу.

Тому з урахуванням невиконання умов іпотечного договору щодо забезпечення збереження нерухомого майна та його страхування, визнається обґрунтованою відповідність вартості майна, на яке вимагається накладення арешту, з заявленими позовними вимогами.

Разом з тим, судова колегія погоджується з доводами позивача, що накладення арешту на предмет іпотеки не перешкоджає веденню ВАТ “Союз” звичайної господарської діяльності та використанню вказаного майна, а на обмеження в праві розпоряджатися таким майном відповідач-2 погодився добровільно, передавши обєкт в іпотеку.

Суд також вважає обґрунтованим припущення позивача щодо утруднення виконання можливого рішення в цій справі через невжиття заходів забезпечення позову у звязку з можливим відчуженням ВАТ “Союз” переданого в іпотеку майна.

Таким чином, позивачем доведено належними та допустимими доказами того, що невжиття заходів до забезпечення позову саме в спосіб, що визначений заявником, утруднить виконання або не виконання рішення господарського суду в даній справі.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що існує ймовірність утруднення виконання або фактичного невиконання рішення в разі задоволення позову; заява про забезпечення позову, у зазначений спосіб, відповідає вимогам розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, а отже, є такою, що підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачами не спростовані належними та допустимими доказами відповідно до положень ст.ст.33,34 ГПК України зазначені вище обставини.

Доводами апеляційних скарг не спростовано зазначені вище обставини та висновки місцевого господарського суду.

Доводи ТОВ „Досвідне підприємство „Донвуглезбут” щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права судова колегія вважає безпідставними та не бере до уваги, оскільки зазначені доводи в силу положень ст. 104 ГПК України не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що апелянт вказує на порушення місцевим господарським судом правил обєднання позовних вимог, що фактично стосується лише ухвали про порушення провадження у даній справі, яка відповідно до ст. 106 ГПК України не підлягає оскарженню.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги є безпідставними та задоволенню не підлягають, а оскаржувану ухвалу про забезпечення позову слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Досвідне підприємство „Донвуглезбут” та Відкритого акціонерного товариства „Союз” залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.12.2010 р. про забезпечення позову в справі № 55/454 без змін.

3. Копії матеріалів справи № 55/454 повернути до Господарського суду м. Києва для подальшого розгляду по суті.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддяКоршун Н.М.

СуддіКорсак В.А.

Авдєєв П.В.

10.03.11 (відправлено)